Рішення від 16.05.2025 по справі 372/1186/25

Справа № 372/1186/25

Провадження № 2-1042/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 травня 2025 року Обухівський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Тиханського О.Б.,

за участю секретаря Клименко В.Ю.,

розглянувши у приміщенні Обухівського районного суду Київської області у відкритому судовому засіданні у спрощеному провадженні цивільну справу за позовом Керівника Обухівської окружної прокуратури Київської області в інтересах держави в особі Державного агентства з розвиту меліорації, рибного господарства та продовольчих програм, Української міської Обухівського району Київської області до ОСОБА_1 про стягнення шкоди, завданої водним живим ресурсам,

ВСТАНОВИВ:

Керівник Обухівської окружної прокуратури Київської області звернувся до з позовною заявою, в якому просить стягнути з відповідача майнову шкоду завдану незаконним виловом риби. Вина відповідача та розмір завданої шкоди підтверджується постановою про притягнення відповідача до адміністративної відповідальності.

Прокурор в судове засідання не з`явилась, подала до суду клопотання про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити, проти винесення заочного рішення не заперечує.

ПредставникиДержавного агентстваз розвитумеліорації,рибного господарствата продовольчихпрограм таУкраїнської міськоїОбухівського районуКиївської області в судове засідання повторно не з`явилися, повідомлялись належним чином про день та час розгляду справи, заяв, клопотань по суті справи суду не надали.

Відповідач всудове засіданняповторно нез`явився,повідомлявся належнимчином продень тачас розглядусправи,заяв,клопотань посуті справисуду ненадав.

Відповідно до ч. 2 ст.247ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, враховуючи інтереси позивача, даючи оцінку діям відповідача, які суд оцінює, як такі, що направлені на затягування розгляду справи по суті, суд вважає за можливе вирішити справу за відсутності відповідача на підставі наявних матеріалів справи та постановити заочне рішення, що відповідає положенням ч.4 ст.223, ст. 280 ЦПК України.

Відповідно до ч. 5,6 ст. 263 ЦПК України обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Суд, перевіривши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст.12 ЦПК України ,цивільне судочинствоздійснюється назасадах змагальностісторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ст.77ЦПК України, належнимиє докази,які містятьінформацію щодопредмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення . Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Згідно ст.80 ЦПК України, достатніми єдокази,які усвоїй сукупностідають змогудійти висновкупро наявністьабо відсутністьобставин справи,які входятьдо предметадоказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Судом встановлено, що постановою Обухівськогорайонного суду Київської області у справі про адміністративне правопорушення № 372/6374/24від 11.12.2024 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 85 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та закрито провадження у зв`язкуз закінченням строків накладення адміністративного стягнення, передбачених ст. 38 КУпАП.

Постанова Обухівськогорайонного суду Київської області у справі про адміністративне правопорушення№ 372/6374/24від 11.12.2024набрала законної сили 21.12.2024.

Згідно з вказаною постановою, вбачається Обухівськогорайонного суду Київської області, ОСОБА_1 , перебуваючи 29.08.2024 о 08 год. 10 хв. в Київській області, Обухівському районі, біля м. Українка на річці «Стугна», проводив вилов риби на заборонене знаряддя лову «Павук».

При цьомувпіймав рибу:плоскирка17шт.,плітка2шт.,судак звичайний1шт.,окунь звичайний1шт.,чим нанісзбитки рибномугосподарству Українина суму42789,00грн.Своїми діями ОСОБА_1 порушив п.п.9п.1р.IV«Правиллюбительського таспортивного рибальства»,скоївши тимсамим адміністративнеправопорушення,передбачене ч.4ст.85КУпАП.

Так, дослідивши матеріали справи, суд встановив, що факт вчинення вказаного правопорушення підтверджується відповідними доказами, а саме протоколом про адміністративне правопорушення № 000080, протоколом огляду та вилучення речей від 29.08.2024, розрахунком матеріальної шкоди на загальну суму 42789,00 грн., а також іншими матеріалами.

Разом з тим, судом встановлено, що адміністративне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 85 КупАП, вчинено ОСОБА_1 29.08.2024, а справа надійшла до суду та протоколом автоматичного розподілу судової справи між суддями розподілена 27.11.2024 року, тому строки накладення на нього адміністративного стягнення передбаченого ч. 4 ст. 85 КУпАП закінчилися.

З огляду на те, що на момент розгляду справи закінчився строк накладення адміністративного стягнення, передбачений ст. 38 КУпАП, провадження у справі про адміністративне правопорушення закрито.

Водночас, зі змістуч. 1 ст. 38 КУпАПвбачається, що закриття провадження на зазначеній підставі можливе за одночасної наявності таких умов:вчинення (виявлення) адміністративного правопорушення; сплив встановленого законом строку.

Тобто для закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення з підстав закінчення строків, передбаченихст. 38 КУпАП, можливо лише за умови встановлення факту вчинення особою протиправної дії чи бездіяльності, що підпадають під визначені законом ознаки адміністративного правопорушення.

Таким чином, в судовому засіданні встановлено, що відповідач вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч.4 ст.85 КУПАП.

Розмір шкоди, заподіяної особами незаконним (з порушенням правил рибальства) виловом, добуванням або знищенням цінних видів риб, водних безхребетних і водних рослин у рибогосподарських водоймах, визначено відповідно до такс, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29.09.2023 № 1042 «Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, завданої порушенням законодавства про рибне господарство внаслідок незаконного видобування (вилову), знищення або пошкодження водних біоресурсів, а також незаконного знищення чи погіршення середовища існування водних біоресурсів» (далі постанова № 1042)

Так, п.п 1 п. 2 розд. ІІІ Правил любительського і спортивного рибальства, затверджених наказом Міністерства аграрної політика та продовольства України № 700 від 19.09.2022, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України16.11.2022 за № 1412/38748 (Далі - Правила) передбачено,що рибалки зобов`язані дотримуватися вимог цих Правил, та інших вимог законодавства з питань охорони, використання і відтворення водних біоресурсів.

Відповідно до п.п. 1 п. 1 розд. IV Правил любительського і спортивного рибальства, забороняється добування (вилов) такими знаряддями лову:сітками та пастками усіх типів та конструкцій, а також іншими сітковими знаряддями лову, за винятком раколовок конструкції «хапка» та підсак, встановлених цими Правилами розмірів.

Згідно з п.п. 9 п. 1 р. IV Правил любительського і спортивного рибальства,забороняється добування (вилов) такими знаряддями лову:підсакою діаметром більше 100 см або «хваткою» («павуком») розмір яких перевищує 1?1 м із кроком вічка сіткового полотна більше 10 мм для добування (вилову) раків, живця та принад.

Також, згідно зі ст. 63 Закону України «Про тваринний світ»порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу тягне за собою адміністративну, цивільно-правову чи кримінальну відповідальність відповідно до закону. Відповідальність за порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу несуть особи, винні в незаконному вилученні об`єктів тваринного світу з природного середовища.

Відповідно до ч. 4ст. 85 КУпАПпередбачена відповідальність за грубе порушення правил рибальства (рибальство із застосуванням вогнепальної зброї, електроструму, вибухових або отруйних речовин, інших заборонених знарядь лову, промислових знарядь лову особами, які не мають дозволу на промисел, вилов водних живих ресурсів у розмірах, що перевищують встановлені ліміти або встановлену правилами любительського і спортивного рибальства добову норму вилову).

Згідно зі ст. 40 КУпАП, якщо у результаті вчинення адміністративного правопорушення заподіяно майнову шкоду громадянинові, підприємству, установі або організації, то адміністративна комісія, виконавчий орган сільської, селищної, міської ради під час вирішення питання про накладення стягнення за адміністративне правопорушення має право одночасно вирішити питання про відшкодування винним майнової шкоди, якщо її сума не перевищує двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а суддя районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду - незалежно від розміру шкоди, крім випадків, передбачених ч. 2 цієї статті.

В інших випадках питання про відшкодування майнової шкоди, заподіяної адміністративним правопорушенням, вирішується в порядку цивільного судочинства.

На підставі викладеного, питання про стягнення з порушника на користь держави вищевказаних збитків під час розгляду Обухівським районним судом Київської області справи № 372/6374/24не вирішувалось.

Так, статтею 10 Закону України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів» та Положення про органи рибоохорони Державного агентства рибного господарства України, затвердженого наказом Міністерства аграрноїполітики та продовольства України від 19.01.2012 № 26, визначеніповноваження органів рибоохорони, зокрема, здійснювати державний контроль (нагляд) за дотриманням правил використання, порядку придбання та збутуоб`єктів тваринного світу в частині воднихбіоресурсів,забезпечуватиорганізацію та здійснювати державний нагляд (контроль) у галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів у водних об`єктах та їх частинах, визначати розмір збитків, завданих рибному господарству, за затвердженими таксами та методиками, самостійно та через органи прокуратури подавати позови про відшкодування шкоди, заподіяної суб`єктами господарювання та громадянами, внаслідок порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів.

Відповідно до ст. 3-5 Закону України «Про тваринний світ» та ст. 39 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» об`єкти тваринного світу (в тому числі риби, ссавці, членистоногі, молюски тощо) знаходяться під охороною держави та належитьдо природних ресурсів загальнодержавного значення.

Згідно з вимогами ст. 25 Закону України «Про тваринний світ» рибальством вважається добування риби та водних безхребетних.

На території України відповідно до законодавства може здійснюватися промисловелюбительське та спортивне рибальство.

Правила рибальства, об`єкти рибальства, порядок надання у користування рибогосподарських водних об`єктів, а також вимоги щодо ведення рибного господарства визначаються у порядку, встановленому цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.Відповідно до ст. 27 Закону України «Про тваринний світ» у порядку загального використання об`єктів тваринного світу громадянам, у випадках, передбачених законодавством, дозволяється безоплатне любительське і спортивне рибальство для особистого споживання (без права реалізації) у визначених відповідно до законодавства водних об`єктів загального користування у межах встановлених законодавством обсягів безоплатного вилову і за умови додержання встановлених правил рибальства і водокористування.

В інших випадках любительське і спортивне рибальство здійснюється на праві спеціального використання об`єктів тваринного світу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України відповідно до цього та інших законів.

Охорона тваринного світу регламентована ст.ст. 36-37 Закону України «Про тваринний світ» та включає систему правових, організаційних, економічних, матеріально-технічних, освітніх та інших заходів, спрямованих на збереження, відтворення і використання обєктів тваринного світу. Охорона тваринного світу передбачає комплексний підхід до вивчення стану, розроблення і здійснення заходів щодо охорони та поліпшення екологічних систем, в яких перебуває і складовою частиною яких є тваринний світ, між тим одним із заходів забезпечення охорони тваринного світу, є встановлення правил та науково обґрунтованих норм охорони, раціонального використання і відтворення об`єктів тваринного світу.

Відповідно до ст. 66 Конституції України кожен зобов`язаний не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодувати завдані ним збитки.Згідно зі ст. 20 Закону України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів» шкода, завдана рибному господарству внаслідок знищення або погіршення стану водних біоресурсів та середовища їх перебування внаслідок господарської та іншої діяльності, підлягає відшкодування за рахунок осіб, які безпосередньо здійснювали або замовляли здійснення такої діяльності.

Статтею 22 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Згідно з ч. 1 ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Відповідно до ст. 39 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» до природних ресурсів загальнодержавного значення належать дикі тварини, які перебувають у стані природної волі в межах території України, її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони, інші об`єкти тваринного світу, на які поширюється дія"Про тваринний світ" і які перебувають у державній власності, а також об`єкти тваринного світу, що у встановленому законодавством порядку набуті в комунальну або приватну власність і визнані об`єктами загальнодержавного значення.Таким чином, при незаконному вилові риби спричиняються прямі збитки державі.

Згідно зі ст. 131-1 Конституції України прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Поняття «інтереси держави» з огляду на процесуальний аспект та особливості такого виду представництва держави органами прокуратури свого часу аналізував Конституційний Суд України (рішення від 8 квітня 1999 року № 3-рп/99 в справі № 1-1/99), зазначивши, зокрема, про те, що державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної,екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо (абз. 2 п. 3 рішення).

Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їхдіяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств (абз. 3 п. 4 рішення).

Із урахуванням того, що «інтереси держави» є оціночним поняттям, прокурор у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах (абз. 4 п. 4 рішення).

Крім цього, у справі «Hamer проти Бельгії» Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 27.11.2007 вперше зазначив, що навколишнє середовище, не будучи безпосередньо зазначеним у Конвенції, тим не менш являє собою цінність, в збереженні якої зацікавлені як суспільство, так і публічна влада і економічні імперативи та навіть деякі основні права, включаючи право власності, не повинні превалювати над екологічними міркуваннями, особливо якщо держава прийняла законодавство з цього питання.

Так, згідно з ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Відповідно до ст. 56 ЦПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті.

У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.

В Україні фінансування заходів щодо охорони навколишнього природного середовища здійснюється за рахунок Державного бюджету України, бюджету Автономної Республіки Крим та місцевих бюджетів, коштів підприємств, установ та організацій, фондів охорони навколишнього природного середовища, добровільних внесків та інших коштів.

Відтак, несплата відповідачем визначеного в установленому законом порядку розміру шкоди, заподіяної незаконним виловом рибнихресурсів, не лише безпосередньо зачіпає майнові та економічні інтереси держави, а й вплине на недофінансування державою природоохоронних заходів, спрямованих на забезпечення екологічної безпеки життєдіяльності людини, яка є невід`ємною умовою сталого економічного та соціального розвитку України.

Незаконний вилов водних біоресурсів здійснено на річці «Стугна» в м. Українка Обухівського району Київської області.

Так, постановою Верховної Ради України №807-ІХ від 17.07.2020 «Про утворення та ліквідацію районів» утворено Обухівський район, до якого, зокрема, ввійшла Українська міська територіальна громада.

Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 715-р від 12.06.2020 Українська міська територіальна громада утворена шляхом об`єднання Української, Верем`яцької, Витачівської, Жуківцівської, ТрипільськоїХалеп`янської, Щербанівської сільських рад.«Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Київської області»

Таким чином, оскільки порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища відбулось на території м. Українка, що на даний час належить до Українськоїміської територіальної громадиОбухівського району Київської області, заподіяна шкода підлягає стягненню на користь місцевого бюджету Української міської ради Київської області.

В контексті правовідносин у даній справі інтереси держави полягають не тільки у захисті прав державних органів влади, а також у захисті прав та свобод місцевого самоврядування, яке не носить загальнодержавного характеру, але направлене на виконання функцій держави на конкретній території та реалізуються у визначеному законом порядку та способі, який відноситься до їх відання.

Верховний суд стверджує, що органи місцевого самоврядування є рівними за статусом носіями державної влади, як і державні органи.

За таких обставин, в даному випадку порушення інтересів держави полягає у недоотриманні місцевим бюджетом коштів у сумі42789грн.

Згідно правової позиції Верховного суду, висловленої в ухвалі від 10.07.2018 у справі №812/1689/16, постанові від 20.09.2018 у справі №924/1237/17, «не здійснення захисту» виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженогосуб`єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.

«Здійснення захисту неналежним чином» виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.

«Неналежність» захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який, серед іншого, включає досудове з`ясування обставин порушенняінтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.

Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно.

У зв`язку з грубим порушенням відповідачем вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища, що призвело до заподіяння матеріальної шкоди державі, порушено права та інтереси держави в особі Державним агентством України з розвиткумеліорації, рибного господарства та продовольчих програмта Української міської ради Обухівського району Київської області.

Відповідно до п. 4 Положення про Державне агентство України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм, затвердженого постановою Кабінету міністрів України №895 від 30.09.2015, Держрибагентство відповіднодо покладених на нього завдань, окрім іншого, здійснює державний нагляд (контроль) у галузі охорони, використання та відтворення водних біоресурсів у виключній (морській) економічній зоні України, територіальному морі, внутрішніх водоймах України та у водах за межами юрисдикції України щодо рибальських суден, що плавають під Державним Прапором України, відповідно до міжнародних договорів України, а також контролює діяльність територіальних органів Держрибагентства.

Пунктом 7 зазначеного Положення передбачено, що Держрибагентство (орган рибоохорони) здійснює свої повноваження безпосередньо, а також через утворені в установленому порядку територіальні органи (органи рибоохорони).

Зважаючи на викладене, чинним законодавством визначено орган, уповноважений державою здійснювати функції контролю за використанням та охороною рибних запасів, у тому числі вживати заходи до відшкодування шкоди, завданої внаслідок незаконного вилову риби, однак ні Державним агентством України з розвиткумеліорації, рибного господарства та продовольчих програм, ні його територіальним органомУправлінням Державного агентстваз розвиткумеліорації, рибного господарства та продовольчих програмум. Києві та Київській області упродовж тривалого часу відповідних заходів не вжито, пропри очевидність допущеного відповідачем правопорушення.

Відповідно до чинного законодавства, зокрема, Цивільного та Господарського кодексів України, Законів України «Про господарські товариства», «Про акціонерні товариства», «Про банки і банківську діяльність» юридичні особи для здійснення своїх функцій мають право створювати філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами. Коло повноважень відокремленого підрозділу юридичної особи стосовно здійснення у суді повноваження сторони у справі від імені цієї особи визначається установчими документами останньої, положенням про відокремлений підрозділ, яке затверджено юридичною особою, або довіреністю, виданою нею ж у встановленому порядку керівникові цього підрозділу. При цьому слід мати на увазі, що стороною у справі є юридична особа, від імені якої діє відокремлений підрозділ, і рішення приймається саме стосовно підприємства чи організації юридичної особи, а не в особі її відокремленого підрозділу.

Саме лише зазначення в установчих документах чи положенні про наявність у відокремленого підрозділу права представляти юридичну особу в суді не свідчить про надання такому підрозділу відповідних повноважень та визначення їх кола (аналогічну правову позицію висвітлено в п. 1.7. Постанови Пленуму Вищого господарського суд України № 18 від 26.12.2011 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»).

Відповідно до п.1 Положення про Управління Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у м. Києві та Київській області,затвердженого наказом Держрибагенства від 15.02.2024 №77,Управління Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у м. Києві та Київській області (Київський рибоохоронний патруль) є територіальним органом Державного агентства України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм (Держрибагентство), діє у складі Держрибагентства як відокремлений структурний підрозділ і йому підпорядковується.

Повноваження Київського рибоохоронного патруля поширюються на м. Київ та Київську область, територію та акваторію водного об`єкта в межах районів діяльності, визначених Держрибагентством (далі район діяльності).

Відповідно до п. 7.4. Положення про Управління Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у м. Києві та Київській області, затвердженого наказом Держрибагенства від 15.02.2024 №77, Київський рибоохоронний патруль має право подавати позови про відшкодування шкоди, заподіяної суб`єктами господарювання та громадянами внаслідок порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів.

Однак, в силу наведених норм, Управління Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у м. Києві та Київській областіне може виступати самостійною стороною спору в цивільному судочинстві, адже не є самостійним суб`єктом господарювання та не має статусу юридичної особи, що також підтверджується записом в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про відокремлений підрозділ.

Поряд із цим, відповідно до приписів ст. 47 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» для фінансування заходів щодо охорони навколишнього природного середовища утворюються Державний, Автономної Республіки Крим та місцеві фонди охорони навколишнього природного середовища. Автономної Республіки Крим та місцеві фонди охорони навколишнього природного середовища утворюються у складі бюджету Автономної Республіки Крим та відповідного місцевого бюджету за місцем заподіяння екологічної шкоди за рахунок частини грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища в результаті господарської та іншої діяльності, згідно з чинним законодавством.

Статтею 11 Закону України «Про Державний бюджет на 2025 рік» установлено, що джерелами формування спеціального фонду Державного бюджету України на 2025 рік у частині доходів є надходження, визначені ч. 3 ст. 29 Бюджетного кодексу України (крім надходжень, визначенихабзацом другимстатті 10 цього Закону), з урахуванням особливостей, визначенихпунктами 17,56таабзацом першимпункту 60 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України,абзацом третімчастини першої статті 37 цього Закону.

Згідно з вимогами п. 7 ч. 3 ст. 29, п. 4 ч. 1 ст. 69-1 Бюджетного кодексу Українидо надходжень спеціального фонду місцевих бюджетів належать, зокрема, 70 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, в тому числі: до бюджетів місцевого самоврядування (крім бюджетів міст Києва та Севастополя) - 50 відсотків, обласних бюджетів та бюджету Автономної Республіки Крим - 20 відсотків, бюджетів міст Києва та Севастополя - 70 відсотків. Джерелами формування спеціального фонду Державного бюджету України в частині доходів (з урахуванням особливостей, визначенихп. 1 ч.2ст. 67-1цього Кодексу) є, зокрема, 30 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності.

У главі 4 Порядку казначейського обслуговування доходів та інших надходжень державного бюджету, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.01.2013 р. № 43, передбачено, що платежі, які відповідно до Бюджетного кодексу України та Закону України про Державний бюджет України на відповідний рік розподіляються між державним та місцевими бюджетами головними управліннями Державного казначейства України за встановленими нормативами між державним бюджетом та відповідними місцевими бюджетами.

Зазначені норми означають, що завдані природним ресурсам збитки сплачуються на єдиний розподільчий казначейський рахунок відповідної місцевої ради в користь зведеного бюджету, із якого місцевим органом Державної казначейської служби у подальшому розподіляються конкретні суми коштів до Державного, обласного та місцевого бюджетів у вищевказаному співвідношенні.

Підпунктом 1 пункту б) частини першої статті 33 Закону України «Про місцеве самоврядування» визначено, що до делегованих повноважень місцевих рад у сфері охорони навколишнього природного середовища належить здійснення контролю за додержанням природоохоронного законодавства, використанням і охороною природних ресурсів загальнодержавного та місцевого значення.

Бюджетна система України згіднозі ст. 7 Бюджетного кодексу України ґрунтується на таких принципах: збалансованості, повноти, обґрунтованості, цільового використання бюджетних коштів, відповідальності учасників бюджетного процесу тощо.

До делегованих повноважень органів місцевого самоврядування згідно з вимогами п. б, ч. 1 ст. 33 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» належить здійснення контролю за додержанням земельного та природоохоронного законодавства, використанням і охороною земель, природних ресурсів загальнодержавного та місцевого значення, відтворенням лісів.

Статтею 18-1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що орган місцевого самоврядування може бути позивачем та відповідачем у судах загальної юрисдикції, зокрема, звертатися до суду, якщо це необхідно для реалізації його повноважень і забезпечення виконання функцій місцевого самоврядування.Враховуючи те, що правопорушення вчинено на території Української міської територіальної громади, платежі щодо відшкодування завданої навколишньому природному середовищу шкоди зараховуються на спеціальний рахунок селищної ради, а тому їх несвоєчасна сплата призводить до дефіциту місцевого бюджету.

Невідшкодування ОСОБА_1 шкоди, завданої рибним запасам, є порушенням вимог цивільного законодавства України, що у свою чергу призводить до порушення інтересів держави, яке виявляється у недоотриманні коштів Українською міською радоюОбухівського району Київської області.

На адресу Державного агентства України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм 26.12.2024 вих. № 56-11094ВИХ-24направлений запит в порядкуст. 23 Закону України «Про прокуратуру»щодо надання інформації про вжиті заходи позовного характеру з метою відшкодування шкоди у сумі 42 789грн, заподіяної ОСОБА_1 29.08.2024 внаслідок незаконного вилову водних біоресурсівна річці «Стугна»в м. Українка Обухівського району Київської області.

За інформацією Державного агентства України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм від 14.01.2025 вих. № 2-8.4-9/213-25, станом на день надання відповідізаподіяна ОСОБА_1 шкода в добровільному порядку не відшкодована. Також прокуратуру поінформовано про те, що Держрибагентство не має можливості провести сплату судового збору у зв`язку із відсутністю фінансування. Враховуючи викладене, Держрибагентство не заперечує щодо подання Обухівською окружною прокуратурою відповідного позову та забезпечить участь свого представника у разі подання такого позову до суду.

На адресу Української міської ради 26.12.2024 вих. № 56-11095вих-24направлений запит в порядкуст. 23 Закону України «Про прокуратуру»про надання інформації про вжиті заходи позовного характеру щодо відшкодування шкоди у сумі 42 789грн., заподіяної ОСОБА_1 29.08.2024 внаслідок незаконного вилову водних біоресурсівна річці «Стугна» в м. Українка Обухівського району Київської області.

У зв`язку з ненадходженням відповіді на вказаний запитпрокуратури, 16.01.2025 на адресу Української міської ради повторно направлений запит за вих. № 56-397вих-25в порядкуст. 23 Закону України «Про прокуратуру»про надання інформації про вжиті заходи позовного характеру щодо відшкодування шкоди у сумі 42 789грн., заподіяної ОСОБА_1 29.08.2024.

Однак, станом на момент підготовки вказаної позовної заяви, відповідьвід Української міської радина адресу Обухівської окружної прокуратури не надходила.

Разом з цим, опрацюванням відкритих джерел інформації, зокрема , () встановлено, що провадження за позовами Української міської ради, Державного агентства України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм про відшкодування шкоди, заподіяної водним біоресурсам до ОСОБА_1 на суму 42789грн відсутні.https://reyestr.court.gov.ua/https://court.gov.ua/fair/

Таким чином, не зважаючи на тривалий час з моменту заподіяння шкоди, Державне агентствоУкраїни з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм, а також Українська міська рада жодних заходів представницького характеру не вжили.

Оскільки уповноважені органи не здійснюють захист інтересів держави у спірних правовідносинах, наявні підстави для звернення прокурора до суду з таким позовом в межах своєї компетенції, передбаченої статтею 131-1 Конституції України, статтями 23, 24 Закону України «Про прокуратуру», ст. 53 ГПК України.

Статтею 13 Конституції України визначено, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межа території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.Відповідно до ст. 5 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» державній охороні і регулюванню використання на території України підлягають: навколишнє природне середовище як сукупність природних і природно-соціальних умов та процесів, природні ресурси, як залучені в господарський обіг, так і невикористовуванні в економіці в даний період (земля, надра, вода, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ), ландшафти та інші природні комплекси.

Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 16.04.2019 у справі № 910/3486/18, представництво прокурором у суді законних інтересів держави здійснюється і у разі, якщо захист цих інтересів не здійснює, або неналежним чином здійснює відповідний орган. При цьому, прокурор не зобов`язаний встановлювати причини, за яких позивач не здійснює захист своїх інтересів.

Також, відповідно до п. 43 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №912/2385/18 прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого не звернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Зважаючи на викладене, прокуратурою у повній мірі виконано вимоги, передбачені ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», шляхом надання належного обґрунтування, підтвердженого достатніми доказами, зокрема, повідомленням прокурора на адресу відповідних суб`єктів владних повноважень про звернення до суду, що свідчить про наявність підстав для відповідного представництва.

Таким чином, Обухівська окружна прокуратура правомірно звернулась з даним позовом до суду на захист інтересів держави в особі органів, уповноважених здійснювати функції держави у спірних правовідносинах у зв`язку з нездійсненням Українською міської радою таДержавним агентством України з розвиткумеліорації, рибного господарства та продовольчих програмзахисту інтересівдержави в суді, як суб`єктами, до компетенції яких віднесено відповідні повноваження.

Враховуючи викладено, суд приходить до висновку, що відповідач завдав шкоди водним живим ресурсам у розмірі 42789, яка повинна бути ним відшкодована в повному обсязі, а від так позов підлягає до задоволення в повному обсязі.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Тому з відповідача на користь позивача повинно бути стягнуто судовий збір у розмірі 3028 грн.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 22, 1166 Цивільного кодексу України, ст.ст. 4, 10, 53, 56, 175, 177 Цивільного процесуального кодексу України, ст. 24 Закону України «Про прокуратуру», вимог Законів України «Про тваринний світ», «Про охоронну навколишнього природного середовища», «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів», суд

ВИРІШИВ:

Позов Керівника Обухівської окружної прокуратури Київської області в інтересах держави в особі Державного агентства з розвиту меліорації, рибного господарства та продовольчих програм, Української міської Обухівського району Київської області до ОСОБА_1 про стягнення шкоди, завданої водним живим ресурсам задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави в особі Української міської ради Обухівського району Київської області 42789 гривень шкоди, завданої водним живим ресурсам (номер рахунку UA 818999980333129331000010852, отримувач: ГУК у Київській області/Українська міська рада/24062100, ЄДРПОУ отримувача 37955989, МФО банку 899998, банк отримувача: Казначейство України, код та призначення платежу: 24062100 «грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності»).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Київської обласної прокуратури (м. Київ, бульв. Лесі Українки, 27/2) судовий збір у сумі3028 грн.за наступними реквізитами: отримувач Київська обласна прокуратура; код ЄДРПОУ 02909996; банк отримувача Держказначейська служба України м. Київ; МФО 820172; розрахунковий рахунок отримувача UA028201720343190001000015641.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом тридцятиднів з дняскладення рішення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня отримання його копії.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя О.Б. Тиханський