Ухвала від 16.05.2025 по справі 761/19281/25

Справа № 761/19281/25

Провадження № 1-кс/761/13204/2025

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 травня 2025 року м. Київ

Слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання прокурора Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні № 22024000000001055 від 11.11.2024, -

ВСТАНОВИВ:

Прокурор звернувся до слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва з клопотанням про накладення арешту на майно.

В обґрунтування клопотання вказано, що Головним слідчим управлінням Служби безпеки України за процесуального керівництва прокурорів Офісу Генерального прокурора здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22024000000001055 від 11.11.2024 за підозрою громадян України ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 111-2 КК України.

Відповідно до інформації оперативного підрозділу встановлено, що до вчинення розслідуваного кримінального правопорушення можуть бути причетні службові особи ТОВ «Ал-тех». Дані особи фактично організовували придбання та вивезення за межі України промислового обладнання.

В ході розслідування встановлено, що у жовтні 2024 року ТОВ «Ал-тех» придбало у ТОВ «НВФ «Дніпротехсервіс» 8 станків, один з яких був в подальшому вивезений до російської федерації.

У результаті проведених обшуків встановлено, що 7 станків були перевезені у м. Одеса та знаходяться на зберіганні в двох складських приміщеннях. Метою перевезення даного обладнання до м. Одеси є подальше їх вивезення за межі України.

У зв`язку з цим, 01.05.2025 було проведено два огляди за адресами: м. Одеса, вул. Отамана Головатого, б. 68/1 та Одеська область, с. Нерубайське, вул. Пастера, буд. 140/1а, в ході яких було виявлено речі, які мають значення для досудового розслідування, зокрема:

- верстат 1Н65-8 «Рязанского станкостроительного завода», заводський номер 54, рік випуску 1992;

- верстат 1М658 «Рязанского станкостроительного завода», заводський номер 37;

- верстат РТ2505 «Рязанского станкостроительного завода», заводський номер 46;

- верстат 1М65 «Рязанского станкостроительного завода», заводський номер 1306;

- верстат 1М65 «Рязанского станкостроительного завода», заводський номер 1176;

- верстат 1М65 «Рязанского станкостроительного завода», заводський номер 3042;

- верстат 1М65 «Рязанского станкостроительного завода», заводський номер 1273.

Постановою слідчого від 05.05.2025 у кримінальному провадженні визнано речовими доказами предмети виявлені за адресами місця зберігання промислового обладнання: м. Одеса, вул. Отамана Головатого, б. 68/1 та Одеська область, с. Нерубайське, вул. Пастера, буд. 140/1а.

Посилаючись на викладене, з метою забезпечення збереження речових доказів, прокурор просив накласти арешт на вказане вище майно.

У судове засідання прокурор не з`явився, подав заяву про розгляд клопотання без його участі.

Власник майна у судове засідання не викликався на підставі ч. 2 ст. 172 КПК України, оскільки це є необхідним з метою забезпечення арешту майна, враховуючи існування реальної можливості відчуження майна.

За правилами ч. 4 ст. 107 КПК України фіксація за допомогою технічних засобів під час розгляду не здійснювалась.

Слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання, дійшов до наступного висновку.

Згідно ч. 1 ст. 131 КПК України захід забезпечення кримінального провадження застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.

Одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна (ч. 2 ст. 131 КПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Положеннями п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України встановлено, що арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

Так, в силу ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Отже, майно, яке за обґрунтованої підозри органу досудового розслідування має одну або декілька ознак, наведених у ст. 98 КПК України, може набути статусу речового доказу за рішенням слідчого, яке відповідно до вимог ч. 3 ст. 110 КПК України приймається у формі постанови.

Крім того, ст. 100 КПК України визначено, що на речові докази може бути накладено арешт в порядку ст.ст. 170-174 КПК України та згідно ч.ч. 2, 3 ст. 170 КПК України слідчий суддя накладає арешт на майно, якщо є достатні підстави вважати, що воно відповідає критеріям, визначеним ст. 98 КПК України.

Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

З огляду на положення ч. ч. 2, 3 ст. 170 КПК України майно, яке відповідає критеріям, визначеним у ст. 98 КПК України, повинно арештовуватися незалежно від того, хто є його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.

З урахуванням викладеного, арешт майна з огляду на положення, передбачені п. 1 ч. 2 та ч. 3 ст. 170 КПК України, по суті являє собою форму забезпечення доказів і є самостійною правовою підставою для арешту майна поряд з забезпеченням цивільного позову та конфіскацією майна та, на відміну від двох останніх правових підстав, не вимагає оголошення підозри у кримінальному провадженні і не пов`язує особу підозрюваного з можливістю арешту такого майна.

Встановлено, що Головним слідчим управлінням Служби безпеки України за процесуального керівництва прокурорів Офісу Генерального прокурора здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22024000000001055 від 11.11.2024 за підозрою громадян України ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 111-2 КК України.

01.05.2025 було проведено два огляди за адресами: АДРЕСА_1 та Одеська область, с. Нерубайське, вул. Пастера, буд. 140/1а, в ході яких було виявлено речі, які мають значення для досудового розслідування, згідно опису.

Так, слідчий суддя приходить до висновку, що майно, на яке прокурор просить накласти арешт, відповідає вимогам ч. 1 ст. 98 КПК України і у встановленому закону порядку, визнано речовим доказом згідно постанови слідчого від 05.05.2025, а накладення арешту на нього є необхідним з метою забезпечення збереження речових доказів.

При цьому, слідчим суддею не встановлено, що клопотання суперечить вищезазначеним вимогам КПК України, тобто не містить правових підстав для арешту майна, достатності доказів, що вказують на вчинення кримінального правопорушення, вказівки на розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження або не є пропорційним, тобто не відповідає тяжкості правопорушення і становитиме особистий і надмірний тягар для володільця майна.

Як постанова про визнання вказаного майна речовим доказом так і клопотання про його арешт, з посиланням на встановлені у кримінальному провадженні фактичні обставини кримінального правопорушення, містять відповідні мотиви та підстави на обґрунтування висновку про відповідність такого майна ознакам речових доказів, визначеним ст. 98 КПК України, зокрема посилання на те, що вказане у клопотанні майно може містити відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Слідчий суддя також враховує, що в даному випадку обмеження права власності є розумним і співрозмірним завданням кримінального провадження та обставини кримінального провадження станом на час прийняття рішення вимагають вжиття такого методу державного регулювання як накладення арешту. При цьому, доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження слідчим суддею не встановлено.

На підставі наведеного, з метою запобігання можливості приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення чи відчуження майна, збереження їх як речових доказів, слідчий суддя вважає вірним застосувати арешт майна, з метою забезпечення можливості органу досудового розслідування провести необхідний комплекс розшукових, слідчих та процесуальних дій з метою виконання завдань кримінального провадження, передбачених ст. 2 КПК України.

Керуючись ст. ст. 98, 100, 131, 132, 170-173, 175, 309, 395 КПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання - задовольнити.

Накласти арешт із забороною відчуження, розпорядження та користування на майно, виявлене 01.05.2025 в ході проведення огляду за адресою:

1) Одеська обл., с. Нерубайське, вул. Пастера, буд. 140/1а та належить ТОВ «Ал-тех» (код ЄДРПОУ 41260714):

- верстат 1Н65-8 «Рязанского станкостроительного завода», заводський номер 54, рік випуску 1992;

- верстат 1М658 «Рязанского станкостроительного завода», заводський номер 37;

2) м. Одеса, вул. Отамана Головатого, б. 68/1 та належить ТОВ «Ал-тех» (код ЄДРПОУ 41260714):

- верстат РТ2505 «Рязанского станкостроительного завода», заводський номер 46;

- верстат 1М65 «Рязанского станкостроительного завода», заводський номер 1306;

- верстат 1М65 «Рязанского станкостроительного завода», заводський номер 1176;

- верстат 1М65 «Рязанского станкостроительного завода», заводський номер 3042;

- верстат 1М65 «Рязанского станкостроительного завода», заводський номер 1273.

Ухвала про накладення арешту виконується негайно в порядку, встановленому для виконання судових рішень. Оскарження ухвали про накладення арешту не зупиняє її виконання.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1