Рішення від 16.05.2025 по справі 320/6035/23

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 травня 2025 року справа №320/6035/23

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Кушнової А.О., розглянув у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Енергостройінвест» до Одеської митниці як відокремленого підрозділу Державної митної служби України про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови.

Суть спору: до Київського окружного адміністративного суду звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Енергостройінвест» (далі позивач) із позовом до Одеської митниці як відокремленого підрозділу Державної митної служби України (далі відповідач), у якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів №UA500500/2023/000011/2 від 05.01.2023;

- визнати протиправною та скасувати картку відмови Одеської митниці в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500500/2023/000022 від 05.01.2023.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що при митному оформленні товару за митною декларацією ІМ40ДЕ №23UA500500000182U5 від 04.01.2023, який ввозився на митну територію України, ним було визначено його митну вартість за основним методом за ціною договору (контракту). Позивач зазначає, що на підтвердження заявленої митної вартості оцінюваного товару надав митному органу документи, які відповідають переліку, визначеному в частині другій статті 53 Митного кодексу України (далі МК України), підтверджують митну вартість товару та містять об`єктивні відомості про складові митної вартості товару, подані документи не містять розбіжностей.

Позивач стверджує, що митний орган зазначених документів не врахував, у зв`язку з чим дійшов необґрунтованих висновків про наявність підстав для коригування митної вартості товару із застосуванням резервного методу.

Відповідачем, на переконання позивача, неправомірно було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA500500/2023/000011/2 від 05.01.2023, яким скориговано заявлену позивачем митну вартість товару в митній декларації ІМ40ДЕ №23UA500500000182U5 від 04.01.2023, а також складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500500/2023/000022 від 05.01.2023, незважаючи на подані позивачем необхідні документи, які давали змогу митному органу визначити митну вартість товару за ціною, заявленою декларантом.

Позивач не погодився з рішенням митного органу, але з метою випуску задекларованого товару у вільний обіг подав до митного органу нову митну декларацію, в якій скоригував митну вартість товару з урахуванням рішення митного органу, сплатив митні платежі й перерахував на депозитний рахунок державного казначейства різницю між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товару, визначеною декларантом, і сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товару, визначеною митним органом (грошову заставу для забезпечення сплати митних платежів фінансову гарантію).

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 20.03.2023 відкрито провадження у справі №320/6035/23 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, витребувано пояснення та докази по справі від позивача та відповідача.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 08.05.2023 продовжено відповідачу процесуальний строк, встановлений ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 20.03.2023, в частині надання до суду відзиву на позовну заяву - на 15 днів із дня отримання копії даної ухвали та копії позову з додатками.

Відповідач позов не визнав, у відзиві на позовну заяву зазначив, що під час здійснення ним контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача, та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом разом із митною декларацією ІМ40ДЕ №23UA500500000182U5 від 04.01.2023, встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності, надані позивачем документи не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

У зв`язку з цим відповідач вважає, що спірні рішення про коригування митної вартості товарів та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення прийняті митним органом із урахуванням вимог чинного законодавства України, в межах повноважень, наданих йому законами України та підзаконними нормативно-правовими актами.

Розглянувши подані документи й матеріали, всебічно й повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи й вирішення спору по суті, суд

в с т а н о в и в :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Енергостройінвест» (місцезнаходження: 04073, м. Київ, просп. Степана Бандери, буд. 16, офіс 12, ідентифікаційний код 38799405) зареєстроване в якості юридичної особи 03.07.2013, номер запису 1 069 102 0000 030425 за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Судом встановлено, що 08.10.2022 між CNBM International Corporation, компанією, зареєстрованою в Китайській Народній Республіці, (далі продавець) та ТОВ «Торговий дім Енергостройінвест» був укладений контракт №CN/08102022/TH (далі контракт), відповідно до пунктів 1, 2.2, 4, 5.1, 7 та 10 якого продавець зобов`язується виготовити та поставити товар відповідно до рахунків-фактур, які є невід`ємною частиною контракту, з гарантованими специфікацією показниками. Позивач зобов`язаний сплатити ціну, вказану в рахунках-фактурах до контракту.

Ціни на товар згідно з контрактом встановлені в доларах США й будуть визначені в рахунках-фактурах, що супроводжуватимуть кожну партію товару. Вартість упаковки, маркування, завантаження, експортні митні витрати включені в ціну товару.

Оплата товару, поставленого згідно з контрактом, виконується позивачем у доларах США переказом на банківський рахунок продавця згідно з виставленими рахунками-фактурами. Усі платежі перераховуються на основі виставлених рахунків-фактур.

Товар має бути відправлений у стандартній упаковці, що забезпечує безпеку товарів. Продавець несе відповідальність за втрати, пов?язані з пошкодженням вантажу в результаті його неправильного пакування.

У разі використання при упаковці дерев`яної тари, тара повинна бути маркована штампом або клеймом відповідно до міжнародних стандартів.

Необхідними документами для виконання контракту є: контракт (оригінал) - 2 примірники; повний комплект коносаментів (морська накладна) або телекс-реліз; пакувальний лист - 3 оригінальні примірники; рахунок-фактура - 4 оригінальні примірники; експортна декларація (копія); сертифікати якості; сертифікат походження.

Контракт діє від дати його підписання до 31.12.2024.

08.10.2022 продавець виставив позивачу до сплати проформу-інвойс №SAAH20422115, який містить посилання на контракт. Відповідно до проформи-інвойса №SAAH20422115 від 08.10.2022 загальна вартість товару складає 12 400,00 доларів США, умовами його поставки є FOB порт м. Шанхая, Китайська Народна Республіка. Поставка здійснюється протягом 40 днів після отримання передоплати. Допустима зміна кількості замовленого товару ±10%. Умови оплати: 30% передоплата протягом 7 днів із для підписання контракту, решта 70% - протягом 7 днів після виробництва товару.

14.10.2022 позивач відповідно до проформи-інвойса №SAAH20422115 від 08.10.2022 перерахував на користь продавця 3 720,00 доларів США (12 400,00 доларів США х 30%), що підтверджується наявним у матеріалах справи платіжним дорученням в іноземній валюті або банківських металах №405 від 13.10.2022, виданим позивачем.

24.10.2022 продавець виставив позивачу до сплати проформу-інвойс №SAAH20422115 на зменшену кількість товару загальною вартістю в 12 036,68 доларів США (далі товар). Відповідно до проформи-інвойса №SAAH20422115 від 24.10.2022 умовами поставки товару є FOB порт м. Шанхая, Китайська Народна Республіка.

02.11.2022 позивач відповідно до проформи-інвойса №SAAH20422115 від 24.10.2022 перерахував на користь продавця 8 316,68 доларів США (12 036,68 доларів США - 3 720,00 доларів США), що підтверджується наявним у матеріалах справи платіжним дорученням в іноземній валюті або банківських металах №429 від 02.11.2022, виданим позивачем.

10.11.2022 продавець виставив позивачу комерційний інвойс №SAAH20422115. Відповідно до комерційного інвойса №SAAH20422115 від 10.11.2022 загальна вартість товару складає 12 036,68 доларів США, умовами його поставки є FOB порт м. Шанхая, Китайська Народна Республіка.

04.01.2023 позивачем до Одеської митниці було подано митну декларацію ІМ40ДЕ №23UA500500000182U5, у графі 31 якої позивачем був зазначений товар, придбаний за проформою-інвойсом №SAAH20422115 від 24.10.2022 та комерційним інвойсом №SAAH20422115 від 10.11.2022.

Відповідно до граф 20, 22 та 42 митної декларації ІМ40ДЕ №23UA500500000182U5 від 04.01.2023 загальна вартість товару складає 12 036,68 доларів США, а його поставка відбувалася на умовах FOB м. Шанхай, Китайська Народна Республіка.

У той же час, з матеріалів справи слідує, що позивач залучив експедитора для здійснення перевезення товару морським транспортом із м. Шанхая, Китайська Народна Республіка до м. Констанци, Румунія, надання експедиційних послуг на митній території Румунії та здійснення перевезення товару з м. Констанци, Румунія до місця ввезення на митну територію України. Розмір таких додаткових витрат склав 232 097,88 грн. (124 333,24 грн. + 47 539,18 грн. + 60 225,46 грн.).

Таким чином, загальна митна вартість товару, визначена позивачем за основним методом визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту), склала в гривневому еквіваленті станом на день подання позивачем митної декларації щодо товару 04.01.2023 672 262,42 грн. (12 036,68 доларів США х 36,5686 + 232 097,88 грн.).

На підтвердження заявленої митної вартості товару митному органу були подані, зокрема:

(0003) сертифікат якості №2210-08567 від 23.10.2023;

(0003) сертифікат якості №2210-08569 від 23.10.2023;

(0003) сертифікат якості №2210-08570 від 23.10.2023;

(0271) пакувальний лист продавця на товар №SAAH20422115 від 10.11.2022;

(0325) проформа-інвойс №SAAH20422115 від 08.10.2022;

(0325) проформа-інвойс №SAAH20422115 від 24.10.2022;

(0380) рахунок-фактура (комерційний інвойс) №SAAH20422115 від 10.11.2022;

(0705) коносамент №BW22110029 від 14.11.2022;

(0730) міжнародна товарно-транспортна накладна (CMR) б/н від 27.12.2022;

(0861) сертифікат про походження товару №22C1100A1295/02652 від 25.11.2022;

(3001) платіжне доручення в іноземній валюті або банківських металах №405 від 13.10.2022, видане позивачем;

(3001) платіжне доручення в іноземній валюті або банківських металах №429 від 02.11.2022, видане позивачем;

(3004) рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги рахунок на оплату №124 від 22.12.2022, виставлений Товариством з обмеженою відповідальністю «Азимут Лайн» (далі експедитор);

(3004) рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги рахунок на оплату №139 від 28.12.2022, виставлений Товариством з обмеженою відповідальністю «Азимут Лайн» (далі експедитор);

(3007) документ, що підтверджує вартість перевезення товару, лист експедитора б/н від 28.12.2022;

(3014) прейскурант (прайс-лист) виробника товару лист продавця №SAAH20422115-1 від 05.10.2022;

(3016) висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією, експертний висновок №113/312 від 19.12.2022, виданий Державним підприємством «Державний інформаційно-аналітичний центр моніторингу зовнішніх товарних ринків»;

(3021) розрахунок ціни (калькуляція) лист продавця №SAAH20422115-2 від 10.11.2022;

(4100) контракт;

(4301) договір на надання транспортно-експедиційних послуг №01/11-2022-1д від 01.11.2022, укладений між експедитором та позивачем;

(9610) копія митної декларації країни відправлення №223120220003747771 від 10.11.2022.

Розглянувши подані позивачем документи для підтвердження заявленої в митній декларації ІМ40ДЕ №23UA500500000182U5 від 04.01.2023 митної вартості товару, митний орган направив позивачеві електронне повідомлення, у якому, посилаючись на положення частини третьої статті 53 МК України, витребував від позивача наступні додаткові документи для підтвердження митної вартості імпортованого товару: каталоги, специфікації виробника товару; договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом).

05.01.2023 позивач на вказаний запит надав відповідачу свою заяву №05/01-1 від 05.01.2023, в якій навів перелік наданих ним раніше до митного оформлення товару документів, які, на його думку, підтверджують заявлений рівень митної вартості товару.

У вказаній заяві №05/01-1 від 05.01.2023 позивач також повідомив митний орган, що страхування товару не здійснювалося, а імпорт товару ліцензуванню не підлягає.

Додатково позивач повідомив, що не має жодних правовідносин із третіми особами щодо поставки товару, жодні рахунки третім особам та від третіх осіб не сплачувалися на користь продавця.

05.01.2023 Одеською митницею було прийнято спірне рішення про коригування митної вартості товарів №UA500500/2023/000011/2, згідно з яким відповідач, застосувавши шостий (резервний) метод визначення митної вартості товарів, заявлену позивачем митну вартість товару №1 у митній декларації ІМ40ДЕ №23UA500500000182U5 від 04.01.2023 скоригував із 18 383,60 доларів США до рівня 30 596,46 доларів США.

Обґрунтовуючи підстави неприйняття заявленої позивачем митної вартості товару, митний орган у графі 33 спірного рішення зазначив, що подані документи містять розбіжності та не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до підпункту в) пункту 1 частини десятої статті 58 МК України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається така складова митної вартості як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням. Проте в наданих до митного оформлення документах (контракті, комерційному інвойсі №SAAH20422115 від 10.11.2022, пакувальному листі продавця на товар №SAAH20422115 від 10.11.2022 тощо) відсутні дані щодо даної складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого спірного товару.

У наданих бухгалтерських документах вказаний інший артикул, ніж заявлений для митного оформлення.

У митній декларації країни відправлення №223120220003747771 від 10.11.2022 вказаний коносамент №BW22110029 від 14.11.2022, таким чином експортна митна декларація створена раніше, ніж коносамент.

Ураховуючи вищезазначене, відповідно до частини третьої статті 53 МК України декларанта було зобов`язано надати додаткові документи (за наявності).

Декларантом 05.01.2023 надано лист, що витребувані митним органом документи надаватися не будуть. Декларантом не подані документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 МК України.

Відповідно до частини першої статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Згідно з частиною шостою статті 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, зокрема, у разі: неподання декларантом документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу.

За результатами проведеної консультації шляхом обміну електронними повідомленнями між митним органом та декларантом із метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості було обрано другорядний метод визначення митної вартості резервний метод. Відповідно до частини другої статті 58 МК України у випадку якщо використані декларантом відомості не підтверджені документально, відповідно до частини третьої статті 58 МК України застосовують другорядні методи, зазначені в пункті 2 частини першої статті 57 МК України. У митного органу відсутня інформація щодо вартості операцій із ідентичними та подібними (аналогічними) товарами, тому відповідно до статей 59, 60 МК України неможливо застосувати методи за ціною договору щодо ідентичних та подібних (аналогічних) товарів. Відповідно до статей 62, 63 МК України методи визначення митної вартості на основі віднімання та додавання вартості не можуть бути використані, оскільки в митного органу відсутня інформація щодо обчисленої вартості, наданої виробником товарів.

Відповідно до частини першої статті 64 МК України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 МК України, митна вартість оцінюваних товарів буде визначена з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ) резервним методом.

З метою забезпечення повноти оподаткування було проведено аналіз баз даних АСМО «Інспектор» та ЄАІС Державної митної служби України та встановлено, що рівень митної вартості товарів є більшим за митною декларацією №UA202020/2022/208906 від 01.11.2022 та становить 1,576 долар США за 1 кг (заявлено декларантом 0,947 доларів США за 1 кг).

На підставі прийнятого рішення про коригування митної вартості товарів Одеська митниця видала позивачу картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500500/2023/000022 від 05.01.2023.

З метою випуску товару у вільний обіг у порядку, передбаченому частиною сьомою статті 55 та частиною другою статті 263 МК України, позивач з урахуванням коригувань подав нову митну декларацію ІМ40ДЕ №23UA500500000397U0 від 05.01.2023 та митний орган прийняв рішення про випуск товару під грошову заставу для забезпечення сплати митних платежів (фінансову гарантію) в розмірі 142 914,39 грн.

Не погоджуючись із рішенням відповідача про коригування митної вартості товарів та карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що пов`язані із справлянням митних платежів регулюються Митним кодексом України, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування.

Митний кодекс України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, встановлює порядок визначення митної вартості імпортованих товарів та правила її декларування, а також регулює правовідносини з приводу митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України.

Відповідно до частини першої статті 246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Згідно зі статтею 248 МК України митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення, зокрема, код товару згідно з УКТ ЗЕД; фактурна вартість товарів; митна вартість товарів та метод її визначення; суми митних платежів; спосіб забезпечення сплати митних платежів (у разі застосування заходів гарантування їх сплати) (стаття 257 МК України).

Частиною сьомою статті 257 МК України передбачено, що перелік відомостей, що підлягають внесенню до митних декларацій, обмежується лише тими відомостями, які є необхідними для цілей справляння митних платежів, формування митної статистики, а також для забезпечення додержання вимог цього Кодексу та інших законодавчих актів.

Митне оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення здійснюється митними органами на підставі митної декларації, до якої декларантом залежно від митних формальностей, установлених цим Кодексом для митних режимів, та заявленої мети переміщення вносяться відомості, передбачені частиною восьмою вказаної статті, у тому числі відомості про найменування товару, код товару згідно з УКТ ЗЕД, фактурну вартість товарів, митну вартість товарів та метод її визначення.

Статтями 49 та 50 МК України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

При цьому, ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця (частина п`ята статті 58 МК України).

Система визначення митної вартості товарів ґрунтується на загальних принципах митної оцінки, прийнятих у міжнародній практиці. Міжнародно-правовим стандартом, на який зорієнтоване українське митне законодавство, є угоди по застосуванню статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року (ГААТ).

Згідно з частиною другою статті VII ГААТ оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито, або подібного товару і не повинна ґрунтуватися на вартості товару національного походження чи на довільній або фіктивній вартості.

Частинами четвертою та п`ятою статті 58 МК України передбачено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. Ціною, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, вважається загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

При визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, за переліком, що визначений частиною десятою статті 58 МК України, серед яких, зокрема, витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України, якщо такі платежі не включаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті.

Згідно зі статтею 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Відповідно до статті 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів. При цьому, декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Відповідно до статті 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно з частиною другою статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Статтею 58 МК України передбачено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо, зокрема, щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів. Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості (пункт 1 частини п`ятої статті 54 МК України).

Цією ж статтею визначено, що у випадках, встановлених цим Кодексом, митний орган наділений правом письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

Відповідно до положень статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У силу положень частини п`ятої статті 53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Дана норма кореспондується з положеннями частини третьої статті 318 МК України, якою встановлено, що митний контроль передбачає виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи.

Це також відповідає стандартним правилам, встановленим пунктами 3.16 та 6.2 Загального додатку до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, до якої Україна приєдналась згідно із Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про приєднання України до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур» №3018-VI від 15.02.2011, якими запроваджено стандартні правила: на підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства; митний контроль обмежується мінімумом, необхідним для забезпечення дотримання митного законодавства.

Разом з цим, якщо документи, зазначені у частині другій статті 53 МК України, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини (частини третя статті 53 МК України).

Відповідно до частини третьої статті 58 МК України у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

Згідно з частинами першою-третьою статті 64 МК України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (ГААТ).

Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.

Митна вартість імпортних товарів не визначається згідно із положеннями цієї статті на підставі:

1) ціни товарів українського походження на внутрішньому ринку України;

2) системи, яка передбачає прийняття для митних цілей вищої з двох альтернативних вартостей;

3) ціни товарів на внутрішньому ринку країни-експортера;

4) вартості виробництва, іншої, ніж обчислена вартість, визначена для ідентичних або подібних (аналогічних) товарів відповідно до положень статті 63 цього Кодексу;

5) ціни товарів, що поставляються з країни-експортера до третіх країн;

6) мінімальної митної вартості;

7) довільної чи фіктивної вартості.

Відповідно до частини першої статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Частиною другою статті 55 МК України передбачено, що прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:

1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;

2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;

3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом;

4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування;

5) інформацію про:

а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються:

у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом;

у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті;

б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

З аналізу частин першої та другої статті 53 МК України слідує, що законом визначений вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

Митні органи мають право витребовувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що є обов`язковою обставиною, з якою закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 30.06.2015 (справа 21-591а15).

Згідно з пунктом 2 частини шостої статті 54 МК України на підставі якого відповідач прийняв рішення про коригування митної вартості товарів, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Тобто умовою, з якою закон пов`язує право митниці самостійно розраховувати митну вартість заявлених декларантом товарів, є наявність документально підтверджених обставин, що свідчать про заявлення декларантом неповних та/або недостовірних відомостей про товар та ціну, яку за нього сплачено.

Відтак, рішення митного органу не може ґрунтуватися на припущеннях, на сумнівах про повноту й достовірність відомостей про заявлену митну вартість товарів; висновки цього органу повинні ґрунтуватися на достовірних і вичерпних доказах.

Судом після дослідження оскаржуваного рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів №UA500500/2023/000011/2 від 05.01.2023 та відзиву на позовну заяву встановлено, що оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів було винесене відповідачем, так як позивачем не було підтверджено включення вартості пакування спірного товару в його ціну.

Суд не погоджується з таким висновком відповідача з огляду на наступне.

Судом досліджено надані позивачем відповідачу та суду контракт, проформи-інвойси №SAAH20422115 від 08.10.2022 та №SAAH20422115 від 24.10.2022, комерційний інвойс №SAAH20422115 від 10.11.2022, платіжні доручення в іноземній валюті або банківських металах №405 від 13.10.2022 та №429 від 02.11.2022, видані позивачем, договір на надання транспортно-експедиційних послуг №01/11-2022-1д від 01.11.2022, укладений між експедитором та позивачем, коносамент №BW22110029 від 14.11.2022, міжнародну товарно-транспортну накладну (CMR) б/н від 27.12.2022, рахунки на оплату №124 від 22.12.2022 та №139 від 28.12.2022, виставлені експедитором, лист експедитора б/н від 28.12.2022, копію митної декларації країни відправлення №223120220003747771 від 10.11.2022, зі змісту яких слідує, що товар постачався продавцем позивачу на умовах FOB порт м. Шанхая, Китайська Народна Республіка, а сама вартість товару в розмірі 12 036,68 доларів США з урахуванням витрат на його перевезення морським та автомобільним транспортом із м. Шанхая, Китайська Народна Республіка до митної території України та експедиційних послуг, наданих експедитором на митній території Румунії, в загальному розмірі 232 097,88 грн. відповідає заявленій позивачем митній вартості товару в митній декларації IM40ДЕ №23UA500500000182U5 від 04.01.2023 в розмірі 672 262,42 грн. (12 036,68 доларів США х 36,5686 + 232 097,88 грн.).

Суд звертає увагу відповідача, що відповідно до пункту 2.2 контракту вартість пакування товару вже включена до його вартості.

При цьому за приписами статті А.9 розділу FOB міжнародних правил торгівлі (Incoterms) продавець зобов`язаний за власний рахунок забезпечити пакування товару, необхідне для перевезення товару (за винятком випадків, коли в даній галузі торгівлі прийнято звичайно відвантажувати товари з такими ж характеристиками, що обумовлені договором, без упаковки). Пакування здійснюється в тій мірі, в якій обставини, що стосуються транспортування (наприклад, засоби перевезення, місце призначення), були повідомлені продавцю до укладення договору купівлі-продажу. Упаковка повинна містити належне маркування.

Отже, суд відхиляє довід відповідача про непідтвердження позивачем включення вартості пакування до ціни спірного товару, так як останній постачався на умовах FOB порт м. Шанхая, Китайська Народна Республіка, що означає, що в його вартість уже включено вартість його пакування.

Cуд також відхиляє довід відповідача про те, що в митній декларації країни відправлення №223120220003747771 від 10.11.2022 міститься посилання на коносамент №BW22110029 від 14.11.2022, адже з наявної в матеріалах справи копії експортної митної декларації вбачається, що остання не містить посилання на коносамент, що неправильно було встановлено відповідачем під час митного оформлення спірного товару.

Суд критично ставиться до інших виявлених відповідачем недоліків у документах, наданих позивачем та які не належать до документів, які підтверджують митну вартість товару, адже виявлені недоліки не можуть спростовувати заявлений позивачем рівень митної вартості товару, який підтверджується наданими належними та достовірними доказами, а саме: контрактом, проформами-інвойсами №SAAH20422115 від 08.10.2022 та №SAAH20422115 від 24.10.2022, комерційним інвойсом №SAAH20422115 від 10.11.2022, платіжними дорученнями в іноземній валюті або банківських металах №405 від 13.10.2022 та №429 від 02.11.2022, виданими позивачем, договором на надання транспортно-експедиційних послуг №01/11-2022-1д від 01.11.2022, укладеним між експедитором та позивачем, коносамент №BW22110029 від 14.11.2022, міжнародною товарно-транспортною накладною (CMR) б/н від 27.12.2022, рахунками на оплату №124 від 22.12.2022 та №139 від 28.12.2022, виставленими експедитором, листом експедитора б/н від 28.12.2022, копією митної декларації країни відправлення №223120220003747771 від 10.11.2022.

Проаналізувавши доводи митного органу, що слугували підставою для відмови у визнанні митної вартості, заявленої позивачем, суд дійшов висновку, що відповідач не довів, що позивачем було заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість імпортованого товару, та що в документах, поданих позивачем до митного оформлення, були відсутні відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товар.

Зі змісту спірного рішення відповідача №UA500500/2023/000011/2 від 05.01.2023 слідує, що митний орган не надав належної оцінки поданим документам та не встановив конкретних обставин та фактів, які перешкоджають митному оформленню товару за основним методом визначення митної вартості.

Водночас, матеріалами справи підтверджується, що визначена позивачем у відповідній митній декларації митна вартість товару базується на об`єктивних, документально підтверджених даних і піддається обчисленню.

Суд також дослідив правомірність застосування відповідачем шостого (резервного) методу визначення митної вартості товарів при прийнятті оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товару та зазначає наступне.

Відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

У разі здійснення коригування митної вартості за резервним методом, у рішенні про коригування орган доходів і зборів поряд з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, повинен навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо; також у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні (пункт 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України №598 від 24.05.2012).

Таким чином, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номерів та дат митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд у своїх постановах від 19.06.2018 у справі №826/6346/16 (№К/9901/36092/18), від 31.01.2018 у справі №813/7272/13-а (К/9901/3036/18), від 02.03.2018 у справі №804/2997/17 (К/9901/4472/17).

Судом встановлено, що Одеська митниця в графі 33 оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів №UA500500/2023/000011/2 від 05.01.2023 лише зазначила номер та дату митної декларації, використаної нею як джерело інформації при здійсненні коригування митної вартості спірного товару, при цьому відповідач усупереч вищезазначеним вимогам Правил не навів жодних пояснень щодо зроблених ним коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов, що свідчить про протиправний характер оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів.

Відтак, суд доходить висновку, що відповідач при прийнятті рішення про коригування митної вартості товарів №UA500500/2023/000011/2 від 05.01.2023 протиправно застосував шостий (резервний) метод визначення митної вартості товарів, що є самостійною підставою для скасування оскаржуваного рішення відповідача.

Отже, висновки відповідача щодо документального непідтвердження позивачем митної вартості імпортованого товару є необґрунтованими, а подальше коригування його вартості на підставі референтної митної декларації ІМ40ДЕ №22UA902020208906U0 від 11.02.2023, зазначеної в графі 33 рішення про коригування митної вартості товарів №UA500500/2023/000011/2 від 05.01.2023, є протиправним.

Будь-яких переконливих аргументів та доказів, які б викликали обґрунтовані сумніви в достовірності проведеного позивачем розрахунку митної вартості товару за ціною договору відповідачем не наведено та не надано, a інших обставин, які б впливали на ціну задекларованої позивачем митної вартості товару судом не встановлено.

З оскаржуваного рішення вбачається, що відповідач не надав належної оцінки поданим документам та не встановив конкретних обставин та фактів, які перешкоджають митному оформленню товару за ціною договору.

Отже, у відповідача під час прийняття вказаного рішення не було підстав для незастосування основного методу визначення митної вартості товару за ціною договору.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що відповідач неправомірно відмовив позивачу у визнанні задекларованої ним митної вартості товару за основним методом, визначив митну вартість за другорядним (резервним) методом та прийняв оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів.

За таких обставин позовні вимоги позивача про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів №UA500500/2023/000011/2 від 05.01.2023 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500500/2023/000022 від 05.01.2023 є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.

Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем при зверненні з адміністративним позовом до суду було сплачено судовий збір у розмірі 2 684,00 грн., що підтверджується платіжною інструкцією №813 від 27.02.2023.

Оскільки позовні вимоги позивача задоволено, стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Одеської митниці як відокремленого підрозділу Державної митної служби України підлягають понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору на суму 2 684,00 грн.

Доказів понесення позивачем інших судових витрат, пов`язаних із розглядом справи, матеріали справи не містять.

Керуючись статтями 243-246, 250, 255 КАС України, суд

в и р і ш и в :

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів №UA500500/2023/000011/2 від 05.01.2023.

3. Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500500/2023/000022 від 05.01.2023.

4. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Енергостройінвест» (ідентифікаційний код 38799405, місцезнаходження: 04073, м. Київ, просп. Степана Бандери, буд. 16, офіс 12) за рахунок бюджетних асигнувань Одеської митниці як відокремленого підрозділу Державної митної служби України (код ЄДРПОУ ВП 44005631, місцезнаходження: 65078, Одеська обл., м. Одеса, вул. Івана та Юрія Лип, буд. 21А) судовий збір у розмірі 2684,00 грн. (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири грн. 00 коп.).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Кушнова А.О.