Постанова від 16.05.2025 по справі 620/11558/24

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 620/11558/24 Головуючий у 1 інстанції: Тихоненко О.М.

Суддя-доповідач: Вівдиченко Т.Р.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 травня 2025 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Судді-доповідача Вівдиченко Т.Р.

Суддів Ганечко О.М.

Ключковича В.Ю.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Комунального підприємства «Новозаводське» Чернігівської міської ради на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 07 листопада 2024 року у справі за адміністративним позовом Комунального підприємства «Новозаводське» Чернігівської міської ради до Головного управління Держпродспоживслужби в Чернігівській області про визнання протиправною та скасування постанови, -

В С Т А Н О В И Л А:

Позивач - Комунальне підприємство «Новозаводське» Чернігівської міської ради (далі - КП «Новозаводське») звернувся до суду з позовом до Головного управління Держпродспоживслужби в Чернігівській області, в якому просив визнати протиправною та скасувати постанову Головного управління Держпродспоживслужби в Чернігівській області про накладення фінансової санкції на суб`єкта господарювання за порушення законодавства про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров`я населення від 09.08.2024 № 04.

Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 07 листопада 2024 року в задоволенні позову відмовлено повністю.

Не погодившись з рішенням суду, позивач - Комунальне підприємство «Новозаводське» Чернігівської міської ради звернувся з апеляційною скаргою, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким задовольнити в повному обсязі позовні вимоги, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Зокрема, апелянт вказує, що співвласники будинку № 3 по вул. Самоквасова в місті Чернігові, в поряду передбаченому Законом України «Про особливості здійснення права власності, у багатоквартирному будинку» не уповноважували (не надали згоду) підприємству, як управителю будинку, здійснювати заходи передбачені Законом №2899-IV та не надали згоду на виділення коштів з діючого кошторису на проведення таких заходів. У зв`язку з цим, апелянт вважає, що він, як управитель багатоквартирного будинку, що надає послуги відповідно та в межах укладеного договору, не є винним у порушенні законодавства про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров`я населення. Крім того, апелянт стверджує, що статтею 20 Закону №2899-IV не визначено коло осіб (суб`єкти), які підлягають відповідальності за нерозміщення інформації, передбаченої частиною четвертою статті 13 цього Закону. Також, апелянт стверджує, що додержання (виконання) вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки не відносяться до компетенції Управління Держпродспоживслужби в Чернігівській області, порушення управителем таких вимог не встановлювалося в ході перевірки та не є предметом позову і жодного відношення до оскаржуваної в суді першої інстанції постанови не має, тому посилання суду першої інстанції на положення Кодексу цивільного захисту України є помилковим.

31 грудня 2024 року до Шостого апеляційного адміністративного суду від відповідача - Головного управління Держпродспоживслужби в Чернігівській області надійшов відзив на апеляційну скаргу, яким підтримує позицію суду першої інстанції.

07 січня 2025 року до суду апеляційної інстанції від позивача - Комунального підприємства «Новозаводське» Чернігівської міської ради надійшли додаткові пояснення у справі.

14 січня 2025 року до Шостого апеляційного адміністративного суду від відповідача - Головного управління Держпродспоживслужби в Чернігівській області надійшли додаткові пояснення у справі.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Частиною 2 статті 311 КАС України визначено, що якщо під час письмового провадження за наявними у справі матеріалами суд апеляційної інстанції дійде висновку про те, що справу необхідно розглядати у судовому засіданні, то він призначає її до апеляційного розгляду в судовому засіданні.

Колегія суддів, враховуючи обставини даної справи, а також те, що апеляційна скарга подана на рішення, перегляд якого можливий за наявними у справі матеріалами на підставі наявних у ній доказів, визнала можливим розглянути справу в порядку письмового провадження.

Згідно ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 18 липня 2024 року до Головного управління Держпродспоживслужби в Чернігівській області звернулась ОСОБА_1 зі скаргою, в якій зазначила, що в її будинку за адресою АДРЕСА_1 палять у під`їзді, на зауваження не реагують.

Листом від 22 липня 2024 року Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів повідомила Головне управління Держпродспоживслужби в Чернігівській області, що за результатами розгляду листа відповідача від 19.07.2024 №Б-205/1064 щодо звернення ОСОБА_1 та, відповідно до вимог абзацу п`ятого частини першої статті 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», надає погодження на проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) в частині додержання позивачем законодавства про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів та їх шкідливого впливу на здоров`я населення за адресою: АДРЕСА_2 .

В свою чергу, Головним управлінням Держпродспоживслужби в Чернігівській області, у зв`язку з отриманим зверненням споживача ОСОБА_1 (вх. № Б-205 від 18.07.2024) та за погодженням Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів від 22.07.2024 № 15.1.3-6/15156, підставі наказу Головного управління від 25.07.2024 №167 та направлення від 25.07.2024 №167-п/156 здійснено позаплановий захід державного контролю.

За результатом проведеного позапланового заходу державного контролю щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері попередження та зменшення вживання тютюнових виробів та їх шкідливого впливу на здоров`я населення складено Акт від 01 серпня 2024 року №05.

Згідно вищевказаного Акту, в ході позапланової перевірки встановлено, що у місцях загального користування житлового будинку № 3 вул. Самоквасова, м. Чернігів відсутня наочна інформація, що складається з графічного знаку про заборону куріння і тексту такого змісту: «Куріння, вживання, використання тютюнових виробів, електронних сигарет, пристроїв для споживання тютюнових виробів без їх згорання, кальянів заборонено!», чим порушено ч. 4. ст. 13 Закону України «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів їх шкідливого впливу на здоров`я населення».

09 серпня 2024 року Головним управлінням Держпродспоживслужби в Чернігівській області прийнято постанову № 04 про накладення фінансової санкції на суб`єкта господарювання за порушення законодавства про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров`я населення, згідно якої, за порушення ч. 4 ст. 13 Закону України «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів їх шкідливого впливу на здоров`я населення» застосовано до КП «Новозаводське» фінансову санкцію у розмірі 1000,00 грн та зобов`язано у 30-денний строк з дня наступного за днем отримання цієї постанови сплатити в установленому порядку фінансову санкцію у зазначеному розмірі до державного бюджету.

Не погоджуючись із даною постановою, позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Основні принципи та напрями державної політики щодо попередження куріння тютюнових виробів, зниження рівня їх вживання серед населення, обмеження доступу до них дітей, охорони здоров`я населення від шкоди, що завдається їхньому здоров`ю внаслідок розвитку захворювань, інвалідності, а також смертності, спричинених курінням тютюнових виробів чи іншим способом їх вживання визначає Закон України «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров`я населення» від 22.09.2005 № 2899-IV (далі - Закон № 2899-IV).

Відповідно до частини 1 статті 2 Закону № 2899-IV, законодавство України про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров`я населення базується на Конституції України і складається з Основ законодавства України про охорону здоров`я, цього Закону та інших нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до них.

Статтею 3 Закону №2899-IV передбачено, що основним завданнями цього Закону є, зокрема, удосконалення профілактичних, просвітницьких заходів, спрямованих на попередження та зменшення куріння тютюнових виробів чи інших способів їх вживання; забезпечення захисту людини від шкідливого впливу тютюнового диму на робочих і в громадських місцях.

Згідно пункту 12 частини 2 статті 13 Закону №2899-IV, забороняється куріння, вживання та використання тютюнових виробів, предметів, пов`язаних з їх вживанням, трав`яних виробів для куріння, електронних сигарет, пристроїв для споживання тютюнових виробів без їх згоряння, кальянів: у місцях загального користування житлових будинків.

В силу вимог частини 4 статті 13 Закону №2899-IV, у місцях та закладах, в яких куріння, вживання, використання тютюнових виробів, електронних сигарет, пристроїв для споживання тютюнових виробів без їх згоряння, кальянів заборонено, розміщується наочна інформація, що складається з графічного знака про заборону куріння і тексту такого змісту: "Куріння, вживання, використання тютюнових виробів, електронних сигарет, пристроїв для споживання тютюнових виробів без їх згоряння, кальянів заборонено!".

У відповідності до ч. 1 ст. 20 Закону №2899-IV, особи, винні у порушенні законодавства про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров`я населення, несуть відповідальність згідно з законом.

Абзацом 8 частини 2 статті 20 Закону №2899-IV передбачено, що за порушення норм цього Закону центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, застосовує фінансові санкції до суб`єктів господарювання у разі: нерозміщення інформації, передбаченої частиною четвертою статті 13 цього Закону.

Частиною 5 статті 20 Закону №2899-IV визначено, що фінансові санкції, передбачені частиною другою цієї статті, накладаються керівником, заступниками керівника центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, а також іншими уповноваженими керівником посадовими особами цього органу після розгляду матеріалів, які засвідчують факт порушення.

Як вбачається з матеріалів справи, Головним управлінням Держпродспоживслужби в Чернігівській області за результатами проведення позапланового заходу державного контролю щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері попередження та зменшення вживання тютюнових виробів та їх шкідливого впливу на здоров`я населення області встановлено порушення складено Акт від 01 серпня 2024 року №05 (а.с. 56-29).

Згідно висновків даного Акту, в ході позапланової перевірки встановлено, що у місцях загального користування житлового будинку АДРЕСА_1 відсутня наочна інформація, що складається з графічного знаку про заборону куріння і тексту такого змісту: «Куріння, вживання, використання тютюнових виробів, електронних сигарет, пристроїв для споживання тютюнових виробів без їх згорання, кальянів заборонено!», чим порушено ч. 4. ст. 13 Закону України «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів їх шкідливого впливу на здоров`я населення».

Вищевказане слугувало підставою для винесення Головним управлінням Держпродспоживслужби в Чернігівській області оскаржуваної постанови від 09 серпня 2024 року № 04, якою за порушення ч. 4. ст. 13 Закону України «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів їх шкідливого впливу на здоров`я населення» до КП «Новозаводське» застосовано фінансову санкцію у розмірів 1 000,00 грн.

Матеріали справи свідчать, що Комунальне підприємство «Новозаводське» Чернігівської міської ради надає послугу з управління багатоквартирним будинком АДРЕСА_1 на підставі Договору №1/452 від 29.10.2020 про надання послуг з управління багатоквартирним будинком (а.с. 14-24).

Відповідно до пунктів 1, 3 вищевказаного Договору №1/452 від 29.10.2020, Управитель зобов`язується надавати співвласникам послугу з управління багатоквартирним будинком, що розташований за адресою АДРЕСА_1 , а співвласники зобов`язуються оплачувати управителю послугу з управління згідно з вимогами законодавства та умовами цього договору.

Послуга з управління полягає у забезпеченні управителем належних умов проживання і задоволення господарсько-побутових потреб мешканців будинку шляхом утримання і ремонту спільного майна будинку та його прибудинкової території.

Послуга з управління включає: утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньобудинкових систем (крім обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів тощо; купівлю електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку; поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку.

Як зазначає апелянт, співвласники будинку АДРЕСА_1 в поряду передбаченому Законом України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» не уповноважували (не надали згоду) підприємству, як управителю будинку, здійснювати заходи передбачені Законом №2899-IV та не надали згоду на виділення коштів з діючого кошторису на проведення таких заходів.

У зв`язку з цим, апелянт вважає, що він, як управитель багатоквартирного будинку, що надає послуги відповідно та в межах укладеного договору, не є винним у порушенні законодавства про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров`я населення.

Крім того, апелянт стверджує, що статтею 20 Закону №2899-IV не визначено коло осіб (суб`єкти), які підлягають відповідальності за нерозміщення інформації, передбаченої частиною четвертою статті 13 цього Закону.

З даного приводу, колегія суддів зазначає, що, в силу вимог ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

Таким чином, посилання апелянта лише на умови Договору №1/452 від 29.10.2020 є необґрунтованими, адже на нього, як управителя багатоквартирного будинку, обов`язки можуть покладатися також актами законодавства.

За визначенням пункту 12 частини 1 статі 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», послуга з управління багатоквартирним будинком - результат господарської діяльності суб`єктів господарювання, спрямованої на забезпечення належних умов проживання і задоволення господарсько-побутових потреб мешканців будинку шляхом утримання і ремонту спільного майна багатоквартирного будинку та його прибудинкової території відповідно до умов договору

Відповідно до статті 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», житлово-комунальних послуг належить, зокрема, житлова послуга - послуга з управління багатоквартирним будинком.

Послуга з управління багатоквартирним будинком включає, зокрема, забезпечення утримання спільного майна багатоквартирного будинку.

Пунктом 1 частини 1 статті 8 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що управитель багатоквартирного будинку зобов`язаний: забезпечувати належне утримання спільного майна багатоквартирного будинку та прибудинкової території відповідно до нормативних вимог і договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком, від власного імені укладати з підрядниками необхідні договори про виконання окремих робіт та послуг.

За визначенням п 6 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», спільне майно багатоквартирного будинку - приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташовані багатоквартирний будинок і належні до нього будівлі та споруди і його прибудинкова територія.

Отже, спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування, зокрема, під`їзди.

З огляду на викладене, Комунальне підприємство «Новозаводське» Чернігівської міської ради, як управитель житлового будинку АДРЕСА_1 , зобов`язаний забезпечити належні умови проживання мешканцям будинку, які розповсюджуються на приміщення загального користування, в тому числі, на під`їзди.

На переконання колегії суддів, забезпечення належних умов проживання мешканцям будинку включає в себе, в тому числі, забезпечення належного стану місць загального користування.

Таким чином, встановлена частиною 4 статті 13 Закону №2899-IV вимога про розміщення наочної інформації, що складається з графічного знака про заборону куріння і тексту такого змісту: "Куріння, вживання, використання тютюнових виробів, електронних сигарет, пристроїв для споживання тютюнових виробів без їх згоряння, кальянів заборонено!" - є вимогою, яка висувається, в тому числі, до приміщень загального користування багатоквартирного будинку, відповідність за управління якими покладається на управителів будинку, яким, у даному випадку, є КП «Новозаводське».

Враховуючи вище, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що Головне управління Держпродспоживслужби в Чернігівській області вірно визначило особу, яка відповідає за забезпечення пожежної безпеки в багатоквартирному будинку та обґрунтовано застосувало до позивача фінансові санкції, дотримуючись норм чинного законодавства.

Решта доводів та заперечень апелянта висновків суду першої інстанції не спростовують.

Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Аналізуючи обставини справи та норми чинного законодавства, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необґрунтованість позовних вимог Комунального підприємства «Новозаводське» Чернігівської міської ради та відсутність правових підстав для їх задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 КАС України).

При цьому, доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Відповідно до ч. 3 ст. 242 КАС України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

З підстав вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 241, 242, 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Комунального підприємства «Новозаводське» Чернігівської міської ради залишити без задоволення.

Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 07 листопада 2024 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328-329 КАС України.

Суддя-доповідач Вівдиченко Т.Р.

Судді Ганечко О.М.

Ключкович В.Ю.