Ухвала від 19.05.2025 по справі 357/7001/25

Справа № 357/7001/25

Провадження № 2/357/3668/25

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"19" травня 2025 р. cуддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Рижко Г. О. розглянувши матеріали цивільної справи за позовною заявою Білоцерківського національного аграрного університету до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за комунальні послуги, -

В С Т А Н О В И В :

Білоцерківський національний аграрний університет звернувся до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за комунальні послуги.

12 травня 2025 року позовну заяву, в порядку автоматизованого розподілу справ між суддями, передано на розгляд судді Рижко Г.О. та отримано суддею для розгляду 13 травня 2025 року.

Вивчивши матеріали поданої позовної заяви на предмет дотримання цивільного процесуального законодавства під час звернення з даною позовною заявою до суду та, вирішуючи питання про можливість відкриття провадження у справі, суддя дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч. 2 ст. 175 ЦПК України визначено, що позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником, або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.

Як вбачається з матеріалів справи, позовну заяву підписано ректором Оленою Шуст, однак, доказів на підтвердження повноважень вказаної особи не надано.

Частиною першою статті 58 ЦПК України передбачено, що сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Починаючи з 29 грудня 2019 року, самопредставництво юридичної особи допускає можливість вчинення у суді процесуальних дій від її імені не тільки керівником або членом виконавчого органу, але й будь-якою іншою особою, уповноваженою на такі дії за законом, статутом, положенням або трудовим договором (контрактом). Тому можливість участі у справі за правилами самопредставництва юридичної особи того, хто не є її керівником або членом її виконавчого органу, слід підтверджувати або приписом відповідного закону, або приписом статуту чи положення цієї особи, або умовами трудового договору (контракту), зокрема посадовою інструкцією (у разі, якщо такого договору у письмовій формі немає чи у ньому зафіксований неповний перелік трудових (посадових) обов`язків працівника). Якщо інше не передбачено саме цими документами, уповноважений діяти у суді за правилами самопредставництва юридичної особи, має всі права відповідного учасника справи. Зазначене не виключає можливості додаткового подання до суду довіреності юридичної особи, проте самостійно вона не підтверджує повноваження діяти за правилами самопредставництва.

Отже, з 29 грудня 2019 року самопредставництво юридичної особи, органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування (в адміністративному судочинстві - також суб`єкта владних повноважень, який не є юридичною особою) у цивільному, господарському й адміністративному судочинствах можуть здійснювати будь-які фізичні особи, уповноважені на це саме відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту). У разі, якщо такого договору (контракту) у письмовій формі немає чи у ньому зафіксований неповний перелік трудових (посадових) обов`язків працівника (наприклад, є посилання на посадову інструкцію), то поряд із підтвердженням наявності трудових відносин, такий працівник подає відповідний документ юридичної особи (зокрема, посадову інструкцію), у якому визначений його обов`язок представляти інтереси цієї особи в суді (діяти за правилами її самопредставництва), а за наявності - також обмеження відповідних повноважень.

Таким чином, на підтвердження повноважень брати участь у справі в порядку самопредставництва позивачем мало бути надано суду належним чином засвідчені докази того, що вона обіймає певну посаду (наказ, трудовий договір); докази, що дозволяють встановити обсяг повноважень (статут, положення, трудовий договір (контракт), посадову інструкцію), які б засвідчували можливість діяти від імені Білоцерківського національного аграрного університету за правилами самопредставництва.

Проте матеріали позовної заяви не містять визначених частиною четвертою статті 58 ЦПК України документів, які можуть підтвердити повноваження.

Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 185 ЦПК України, заява повертається у випадках, коли заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.

З огляду на відсутність в матеріалах позовної заяви документів, які б підтверджували повноваження ректора Білоцерківського національного аграрного університету Олени Шуст, суддя приходить до висновку, що позовна заява підлягає поверненню, як така, що підписана особою, яка не підтвердила повноважень на її підписання для можливості прийняття позову для розгляду Білоцерківським міськрайонним судом Київської області.

Також, суд звертає увагу, що копії документів доданих до позовної заяви засвідчені юрисконсультом БНАУ Ваврінчук С.Г., повноваження якої матеріали позовної заяви також не містять.

Згідно із ч. 5, 6 ст. 185 ЦПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи не пізніше п`яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків. Про повернення позовної заяви суд постановляє ухвалу.

Відповідно до положень частини 7 ст. 185 ЦПК України, повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Керуючись ст. ст. 58, 175, 177, 185, 353, 354 ЦПК України, суддя, -

П О С Т А Н О В И В :

Позовну заяву Білоцерківського національного аграрного університету до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за комунальні послуги повернути позивачу.

Роз`яснити позивачу, що повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Ухвала може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення, шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали.

Суддя Г. О. Рижко