Ухвала

від 11.10.2024 по справі 753/7461/24

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/7461/24

провадження № 1-кс/753/2773/24

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" жовтня 2024 р. слідчий суддя Дарницького районного суду міста Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у судовому засіданні клопотання прокурора Дарницької окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 , про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні № 12024100020001325 від 08 березня 2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 332 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Прокурор Дарницької окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 звернувся до слідчого суді з клопотанням про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні № 12024100020001325 від 08 березня 2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 332 КК України.

Як вбачається з клопотання та доданих до нього матеріалів, Дарницьким УП ГУНП у м. Києві проводиться досудове розслідування за матеріалами, що надійшли з ОКПП «Київ» ДПСУ про виявлення каналу незаконного переправлення осіб призовного віку через державний кордон України.

На виконання доручення слідчого в порядку ст. 40 КПК України головним оперативно-розшуковим відділом ОКПП «Київ» проведено ряд заходів, за результатами яких отримано оперативну інформацію щодо можливого вчинення злочинної діяльності, пов`язаної з незаконним переправленням чоловіків призовного віку через Державний кордон України до країн Європейського Союзу з метою ухилення від мобілізації.

Так, як вказує прокурор, під час проведення оперативних заходів виявлено канал незаконного переправлення осіб через Державний кордон України та з`ясовано, що група осіб налагодила процес виготовлення та збуту фіктивних документів, що надають право перетину Державного кордону особам чоловічої статі призовного віку, чим усувають перешкоди при спробі перетину Державного кордону України. Зокрема, як встановлено під час досудового розслідування, чоловіки призовного віку звертаються до учасників групи за наданням допомоги в оформленні підробленого пакету документів та незаконному перетину Державного кордону України за грошову винагороду.

Прокурор зазначив, що з метою пошуку та фіксації фактичних даних про причетність до незаконного переправлення осіб через державний кордон України, встановлення інших співучасників вчинення кримінального правопорушення, встановлення нових фактичних даних про протиправну діяльність вказаної групи осіб та отримання інших даних, які в подальшому можуть бути використані як докази, у цьому кримінальному провадженні щодо осіб, які перевірялися на причетність до вчинення злочину, проводився ряд негласних слідчих (розшукових) дій, передбачених ст. 260 КПК України, - аудіо-, відео- контроль особи, ст. 261 КПК України - накладення арешту на кореспонденцію, ст. 262 КПК України - огляд і виїмка кореспонденції, ст. 263 КПК України, - зняття інформації з електронних комунікаційних мереж, ст. 264 КПК України, - зняття інформації з електронних інформаційних систем, ст. 268 КПК України, - установлення місцезнаходження радіообладнання (радіоелектронного засобу), ст. 269 КПК України, - спостереження за особою, річчю або місцем.

На підставі зібраних доказів у їх сукупності було встановлено, що до протиправної діяльності, зокрема, причетний ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Прокурор зазначає, що 23 вересня 2024 року під час проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_4 , а саме за адресою: АДРЕСА_1 було вилучено: мобільний телефон марки Iphone (model А1784), мобільний телефон марки Iphone (model А5549), мобільний телефон марки Iphone (model А1660), мобільний телефон марки Iphone 13 Pro Мах синього кольору, мобільний телефон марки Xiaomi (id2016cri5860), мобільний телефон марки Xiaomi (id2016cp5652), мобільний телефон марки Xiaomi (model M1808D156), ноутбук DELL Latitude RST20 та зарядний пристрій до нього, зіп-пакет з сім-картами, флеш носій Kingston 128gb, банківська карта МоноБанк на ім`я ОСОБА_5 та банківська карта ПриватБанк на ім`я ОСОБА_5 , грошові кошти в сумі 25 800 гривень. 4 905 доларів США, 380 Євро, мобільний телефон марки Iphone 14 Pro Мах, системний блок ST Player.

Прокурор просить накласти арешт на вилучене під час обшуку майно, посилаючись на необхідність збереження його як речового доказу.

У судовому засіданні прокурор підтримав подане клопотання та просив накласти арешт на вилучене під час обшуку майно, за винятком мобільного телефону марки Iphone 14 Pro Мах, який належить ОСОБА_6 .

Власники майна у судове засідання не з`явились, неявка вказаних осіб відповідно до приписів статті 172 КПК України не перешкоджає розгляду клопотання.

Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов таких висновків.

Відповідно до ч. 1 ст.131 КПК України захід забезпечення кримінального провадження застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.

Згідно з ч. 2 ст. 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна.

Відповідно до ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є, зокрема, запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення та відчуження.

Частиною 2 статті 170 КПК України встановлено, що арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

При вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення слідчий суддя, згідно ст.ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину та достатність доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов`язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на цій стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред`явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість у тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.

Описана у клопотанні фабула у сукупності з наданими слідчим матеріалами кримінального провадження, доданими до клопотання, на даному етапі провадження дає слідчому судді можливість дійти висновку про наявність ознак кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 332 КК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 167 КПК України тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення.

Як передбачено ч. 2 ст. 167 КПК України, тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони:

1) підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди;

2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення;

3) є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов`язаного з їх незаконним обігом;

4) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов висновку, що вилучені під час проведення обшуку мобільний телефон марки Iphone (model А1784), мобільний телефон марки Iphone (model А5549), мобільний телефон марки Iphone (model А1660), мобільний телефон марки Iphone 13 Pro Мах синього кольору, мобільний телефон марки Xiaomi (id2016cri5860), мобільний телефон марки Xiaomi (id2016cp5652), мобільний телефон марки Xiaomi (model M1808D156), ноутбук DELL Latitude RST20 та зарядний пристрій до нього, зіп-пакет з сім-картами, флеш носій Kingston 128gb, системний блок ST Player відповідають критеріям, передбаченим частиною 1 статті 98 КПК України, оскільки могли бути засобом або знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегти на собі його сліди, а також містити відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час цього кримінального провадження.

Постановою старшого слідчого СВ Дарницького УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_7 від 24 вересня 2025 року зазначене майно визнано речовим доказом у кримінальному провадженні.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 173 КПК України слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

Враховуючи наявність достатніх підстав вважати, що мало місце вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 332 КК України, вказане вище майно, яке вилучене під час обшуку, відповідає критеріям речових доказів, зазначеним у статті 98 КПК України, оскільки могло бути знаряддям, засобом вчинення кримінального правопорушення та зберегти на собі його сліди, враховуючи правову підставу для арешту майна, а також з метою об`єктивного всебічного досудового розслідування та необхідності встановлення обставин скоєння злочину, слідчий суддя дійшов висновку, що слідчим доведено необхідність арешту вказаного майна, оскільки воно має значення речових доказів у даному кримінальному провадженні з метою їх збереження.

Водночас, як встановлено слідчим суддею, ухвалою Дарницького районного суду міста Києва від 11 вересня 2024 року у справі № 753/7461/24 (провадження № 1-кс/753/2572/24) відмовлено слідчому у задоволенні клопотання про надання дозволу на проведення обшуку за адресою проживання ОСОБА_4 : АДРЕСА_1 , в частині відшукання і вилучення грошових коштів, з тих підстав, що таке майно повинно мати індивідуальні ознаки (кількість, сума тощо), які слідчий не зазначив у клопотанні всупереч установленим п. 7 ч. 3 ст. 234 КПК України вимогам, а також відмовлено у вилученні банківських карток, паролів, логінів, ключових слів або інших видів доступу до електронних чи криптовалютних гаманців, оскільки слідчий не довів, який зв`язок вони мають із вчиненим кримінальним правопорушенням.

Частиною 2 статті 167 КПК України тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони, зокрема, одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.

Клопотання не містить мотивів накладення арешту на вилучені під час проведення обшуку грошові кошти та банківські картки, прокурор лише послався на необхідність їх арешту з метою забезпечення речових доказів і конфіскації як виду покарання.

Слідчий суддя зауважує, що згідно із статтею 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.

Частиною 5 ст. 17 КПК України визначено, що поводження з особою, вина якої у вчиненні кримінального правопорушення не встановлена обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили, має відповідати поводженню з невинуватою особою.

Також згідно із ч. 2, 3 ст. 18 КПК України кожна особа має право не говорити нічого з приводу підозри чи обвинувачення проти неї, у будь-який момент відмовитися відповідати на запитання, а також бути негайно повідомленою про ці права.

Як стверджує прокурор, підставами, у зв`язку з якими потрібно здійснити арешт вказаного вище майна є те, що дане майно є доказом розслідуваного злочину, а також з метою забезпечення конфіскації як виду покарання.

Водночас, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов висновку, що вони не містять доказів, отриманих у передбаченому КПК України порядку, які б підтверджували факт одержання вилучених коштів саме внаслідок вчинення кримінального правопорушення (зокрема, часу, місця, сум отримання коштів, осіб, від яких ці кошти були отримані тощо), а отже слідчий не довів того, що вилучені у ОСОБА_4 грошові кошти є доказами у кримінальному провадженні.

Натомість покладення на цій стадії провадження на ОСОБА_4 обов`язку доводити правомірність набуття цих коштів суперечить загальним засадам кримінального провадження та гарантованій Конституцією України презумпції невинуватості особи.

Крім цього, відовідно до ч. 5 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.

Клопотання не містить відомостей про повідомлення ОСОБА_4 підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 332 КК України.

За таких обставин слідчий суддя вважає, що прокурором не було доведено наявність підстав необхідності арешту цього майна, а тому у задоволенні клопотання слід відмовити.

Також, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов висновку про відсутність відповідних доказів та відомостей, які б свідчили про наявність достатніх підстав вважати, що вилучені банківські картки та мобільний телефон марки Iphone 14 Pro Мах, який належить ОСОБА_6 , відповідають критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України, а прокурором не доведено протилежного.

Як передбачено частинами 1, 3 ст. 169 КПК України тимчасово вилучене майно повертається особі, у якої воно було вилучено за ухвалою слідчого судді чи суду, у разі відмови у задоволенні клопотання прокурора про арешт цього майна;

Слідчий, прокурор після отримання судового рішення про відмову в задоволенні або про часткове задоволення клопотання про арешт тимчасово вилученого майна, судового рішення про повне або часткове скасування арешту тимчасово вилученого майна повинні негайно вжити заходів щодо виконання судового рішення та направити повідомлення про його виконання слідчому судді.

За таких обставин клопотання прокурора підлягає частковому задоволенню.

Керуючись статтями 98, 131, 132, 170-173, 309 КПК України, слідчий суддя

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора задовольнити частково.

Накласти арешт на майно, вилучене під час проведення 23 вересня 2024 року обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: мобільний телефон марки Iphone (model А1784), мобільний телефон марки Iphone (model А5549), мобільний телефон марки Iphone (model А1660), мобільний телефон марки Iphone 13 Pro Мах синього кольору, мобільний телефон марки Xiaomi (id2016cri5860), мобільний телефон марки Xiaomi (id2016cp5652), мобільний телефон марки Xiaomi (model M1808D156), ноутбук DELL Latitude RST20 та зарядний пристрій до нього, зіп-пакет з сім-картами, флеш носій Kingston 128gb, системний блок ST Player.

У задоволенні клопотання в частині накладення арешту на банківську карту МоноБанк на ім`я ОСОБА_5 , банківську карту ПриватБанк на ім`я ОСОБА_5 , грошові кошти в сумі 25 800 гривень, 4 905 доларів США, 380 Євро, мобільний телефон марки Iphone 14 Pro Мах - відмовити.

Ухвала слідчого судді набирає законної сили з моменту її оголошення та підлягає негайному виконанню.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення, а якщо ухвалу було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання копії ухвали.

Слідчий суддя ОСОБА_1