Ухвала від 15.05.2025 по справі 202/14171/24

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 11-сс/803/1012/25 Справа № 202/14171/24 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 травня 2025 року Дніпровський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ:

головуючого судді ОСОБА_2 ,

суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4

секретаря ОСОБА_5 ,

за участю:

прокурора ОСОБА_6 ,

підозрюваного ОСОБА_7 ,

захисника ОСОБА_8 ,

розглянув увідкритому судовомузасіданні ум.Дніпрі,матеріали зкримінального провадження№12024040000001239 за апеляційною скаргою прокурора відділу Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_6 , на ухвалу слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпра від 30 квітня 2025 року, про відмову у застосуванні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та обрання цілодобового домашнього арешту, стосовно

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

підозрюваного за ч.4ст.246 КК України,

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою слідчого судді від 30 квітня 2025 року застосовано стосовно ОСОБА_7 цілодобовий домашній арешт строком до 27 червня 2025 року включно із застосуванням електронного засобу контролі та покладено обов`язки, передбачені п.п. 2-4, 8 ч.5 ст. 194 КПК України.

Приймаючи рішення слідчий суддя встановив обґрунтованість підозри та наявність ризиків можливого переховуватися від органу досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на інших підозрюваних у кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення. В той же час, слідчий суддя врахував дані про особу ОСОБА_7 , тому не знайшов підстав для застосування виключного запобіжного заходу.

В апеляційній скарзі прокурор просить скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову ухвалу, якою застосувати до ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням застави в розмірі 457 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Вимоги апеляційної скарги обгрунтовані тим, що рішення слідчого судді м`яке, так як не взято до уваги, що особу підозрюваного, який є обвинуваченим у іншому кримінальному провадженні за ч.3 ст. 307 КК України, перебував від запобіжним заходом у вигляді застави, але належних висновків не зробив та вчинив новий злочин проти довкілля, яким завдав шкоду на 1 383 619 грн. При цьому, ОСОБА_7 ніде не працевлаштований, законного заробітку не має, обізнаний про форми та методи викриття та документування злочинної діяльності, має навички ретельного маскування скоєння кримінального правопорушення. Разом з цим, пояснення ОСОБА_7 , що він здійснив порубку дерев для опалення є абсурдним, так як він проживає у квартирі.

В апеляційному суді прокурор підтримав подану апеляційну скаргу та просив її задовольнити.

Підозрюваний та захисник заперечували проти задоволення апеляційної скарги.

Заслухавши головуючого суддю, думку учасників процесу, перевіривши доводи апеляційної скарги, клопотання слідчого та додані до нього матеріали, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Доводи прокурора про необхідність застосування до ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою під час апеляційного перегляду знайшли своє підтвердження.

Так, наданими до клопотання слідчого матеріалами підтверджується, що ГУНП в Дніпропетровській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження, яке внесене до ЄРДР під № 12024040000001239 від 03 вересня 2024 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст. 246 КК України(а.с.13-15).

29 квітня 2025 року ОСОБА_7 повідомлено про підозру за ч.4 ст. 246 КК України.

Згідно ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Відповідно до ч.2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Слідчий суддя розглядаючи клопотання слідчого встановив наявність обґрунтованої підозри стосовно ОСОБА_7 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 246 КК України, яка підтверджується долученими матеріалами, а також встановив наявність ризиків, передбачених п.1-3, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, що підозрюваний може можливого переховуватися від органу досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на інших підозрюваних у кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення, з чим погоджується апеляційний суд, та які не перевіряється згідно ч.1 ст. 404 КПК України, оскільки дані обставини в апеляційній скарзі не оскаржуються.

Під час розгляду клопотання, слідчий суддя зазначив про недоведення прокурором недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику, з чим апеляційний суд також погодитися не може.

Апеляційний суд вважає обґрунтованими доводи апеляційної скарги прокурора, що клопотанням слідчого та наданими до нього матеріалами доведено недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризиків, які встановлені під час апеляційного перегляду, передбачених п.п. 1- 3, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення в якому підозрюється ОСОБА_7 , кількість епізодів та суму спричиненої шкоди, а також, що хоч підозрюваний є раніше не судимою особою, але є обвинуваченим в кримінальному провадженні № 12023040000000348 за ч.3 ст. 307 КК України, був звільнений під заставу та вчинив даний злочин будучи під більш м`яким запобіжним заходом ніж тримання під вартою.

Тому, апеляційний суд вважає, що вище зазначене дає підстави дійти до висновку, що застосування до ОСОБА_7 домашнього арешту є недоцільним, в свою чергу застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, тому такий запобіжний захід забезпечить запобіганню встановлених ризиків, який буде відповідати вимогам ст. 183 КПК України.

При цьому, апеляційний суд враховує правову позицію, викладену у рішенні Європейського суду у справі за скаргою «Москаленко проти України», де зазначено, що обґрунтована підозра щодо вчинення заявником тяжкого злочину могла первісно виправдовувати його тримання під вартою. Необхідність забезпечити належний хід провадження (зокрема, для отримання показань свідків) також була достатньою підставою для первісного тримання заявника під вартою. Також вказано, що суворість покарання, яке може бути призначено, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду чи скоєння іншого злочину. Суд визнає, що, враховуючи серйозність висунутих щодо заявника обвинувачень, державні органи могли виправдано вважати, що такий ризик існує.

З оглядуна викладене, зазначенів апеляційнійскарзі доводита підстави,в якихпрокурор проситьскасувати ухвалусуду тазастосувати до ОСОБА_9 тримання підвартою знайшлисвоє підтвердженняпід часапеляційного перегляду.

Встановлені слідчим суддею характеризуючі дані, передбачені ст. 178 КПК України, стосовно ОСОБА_7 хоч і мають місце, проте не дають підстави для залишення в силі застосованого до підозрюваного домашнього арешту за наявності обґрунтованої підозри, встановлених ризиків і поведінки підозрюваного будучи під іншим запобіжним заходом в іншому кримінальному провадженні.

При цьому апеляційний суд вважає за необхідне визначити заставу.

Згідно змісту ч. 3 ст. 183 КПК України, суд при постановленні ухвали при застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків.

В п.3 ч. 5 ст. 182 КПК України закріплені межі розміру застави залежно від ступеня тяжкості вчиненого особою злочину, зокрема розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Апеляційний суд визначаючи розмір застави ОСОБА_7 вважає, що даний випадок є виключним та враховує, що останній підозрюється у вчинення тяжкого злочину, береться до уваги кількість епізодів та спричинена сума збитків згідно підозри. При цьому, апеляційний суд враховує, що ОСОБА_7 перебував під запобіжним заходом у вигляді застави в іншому кримінальному провадженні, тому керуючись ст. 182 КПК України, вважає за необхідне визначити розмір застави в розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб. На переконання апеляційного суду такий розмір застави буде відповідати положенням КПК України, якими передбачено обов`язок слідчого судді, суд визначити розмір застави достатньої для виконання підозрюваним обов`язків, передбачених цим Кодексом, а також відповідатиме практиці Європейського суду з прав людини, в частині того, що застава повинна достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Таким чином, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга прокурора підлягає задоволенню частково, а ухвала слідчого судді скасуванню з постановленням апеляційним судом нової ухвали, якою необхідно застосувати до ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Керуючись ст. ст. 405, 407, 419, 422 КПК України, апеляційний суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу прокурора відділу Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_6 -задовольнити частково.

Ухвалу слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпра від 30 квітня 2025 року, про відмову у застосуванні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та обрання цілодобового домашнього арешту, стосовно ОСОБА_7 підозрюваного за ч.4ст.246 КК України скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою клопотання слідчого задовольнити частково, застосувати до ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком до 24 червня 2025 року та визначити суму застави в розмірів 300 (триста) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 908 400 (дев`ятсот вісім тисяч чотириста) грн., яку підозрюваний, або інша фізична чи юридична особа може сплатити на депозитний рахунок Дніпровського апеляційного суду(отримувач коштів), код ЄДРПОУ 42270629, МФО 820172, Банк отримувача: Державна казначейська служба України м. Київ, р/р UA098201720355219002001086699 в ГУДКС України в м. Київ, та надати документи, що підтверджує, слідчому, прокурору.

У разі сплати суми застави вважати, що до ОСОБА_7 застосованозапобіжний західу виглядізастави ізвільнити його з підварти тапокластиобов`язки,передбачені п.п1-4,8ч.5ст.194КПК України,а саме: прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора чи суду; не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; не змінювати місце проживання без дозволу слідчого, прокурора або суду; утримуватися від спілкування із свідками у цьому кримінальному провадженні; здати на зберігання паспорт для виїзду за кордон та інші документи, що дають право на виїзд за межі України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4