Постанова

від 20.03.2025 по справі 509/536/22

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/307/25

Справа № 509/536/22

Головуючий у першій інстанції Бочаров А.І.

Доповідач Карташов О. Ю.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.03.2025 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Карташова О.Ю.

суддів: Коновалової В.А., Кострицького В.В.

за участю секретаря судового засідання - Рудуман А.О.

учасники справи:

позивачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2

відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю «Дайберг»

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Одеського апеляційного суду

апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Дайберг»

на рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 15 листопада 2022 року

у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дайберг» про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог

У лютому 2022 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернулись до Овідіопольського районного суду із позовними заявами, просили суд визнати незаконною бездіяльність Товариства з обмеженою відповідальністю «Дайберг» (код ЄДРПОУ 35732636) щодо надання дозволу ОСОБА_2 на підключення до систем електропостачання та водопостачання садового будинку № 4/13 обслуговуючий кооператив, розташований на земельній ділянці площею 0,0599 га, кадастровий номер земельної ділянки 5123755800:01:002:3028, відповідно заяви ОСОБА_2 від 16.11.2021 року та зобов`язати керівництво Товариства з обмеженою відповідальністю «Дайберг» (код ЄДРПОУ 35732636) надати дозвіл ОСОБА_2 на підключення до систем електропостачання та водопостачання садового будинку АДРЕСА_1 » обслуговуючий кооператив, розташований на земельній ділянці площею 0,0599 га, кадастровий номер земельної ділянки 5123755800:01:002:3028; визнати незаконною бездіяльність Товариства з обмеженою відповідальністю «Дайберг» (код ЄДРПОУ 35732636) щодо надання дозволу ОСОБА_2 на підключення до газорозподільної системи ПАТ «Одесагаз» садового будинку АДРЕСА_1 обслуговуючий кооператив, розташований на земельній ділянці площею 0,0599 га, кадастровий номер земельної ділянки 5123755800:01:002:3028, відповідно заяви ОСОБА_2 від 16.11.2021 року та зобов`язати керівництво Товариства з обмеженою відповідальністю «Дайберг» (код ЄДРПОУ 35732636) надати дозвіл ОСОБА_2 на підключення до газорозподільної системи ПАТ «Одесагаз» садового будинку АДРЕСА_1 обслуговуючий кооператив, розташований на земельній ділянці площею 0,0599 га, кадастровий номер земельної ділянки 5123755800:01:002:3028; визнати незаконною бездіяльність Товариства з обмеженою відповідальністю «Дайберг» (код ЄДРПОУ 35732636) щодо надання дозволу ОСОБА_1 на підключення до систем електропостачання та водопостачання садового будинку АДРЕСА_1 » обслуговуючий кооператив, відповідно заяви ОСОБА_1 від 16.11.2021 року та зобов`язати керівництво Товариства з обмеженою відповідальністю «Дайберг» (код ЄДРПОУ 35732636) надати дозвіл ОСОБА_1 на підключення до систем електропостачання та водопостачання садового будинку АДРЕСА_1 садівничий кооператив» обслуговуючий кооператив; визнати незаконною бездіяльність Товариства з обмеженою відповідальністю «Дайберг» (код ЄДРПОУ 35732636) щодо надання дозволу ОСОБА_1 на підключення до газорозподільної системи ПАТ «Одесагаз» садового будинку АДРЕСА_1 » обслуговуючий кооператив, відповідно заяви ОСОБА_1 від 16.11.2021 року та зобов`язати керівництво Товариства з обмеженою відповідальністю «Дайберг» (код ЄДРПОУ 35732636) надати дозвіл ОСОБА_1 на підключення до газорозподільної системи ПАТ «Одесагаз» садового будинку АДРЕСА_1 садівничий кооператив» обслуговуючий кооператив.

Позовні заяви мотивовані тим, що 16.11.2021 року ОСОБА_2 , ОСОБА_1 через уповноваженого представника звернулись до ТОВ «Дайберг» із заявами про надання дозволу приєднання до систем електропостачання, водопостачання та газорозподільної системи ПАТ «Одесагаз». Натомість, ТОВ «Дайберг» неправомірно та безпідставно відмовило у задоволені вищезазначених заяв, повідомивши про дані обставини в усній формі.

У зв`язку із безпідставною та протиправною відмовою керівництва ТОВ «Дайберг» у задоволені вищезазначених заяв законним власникам нерухомого майна та створення умов, що перешкоджають вільному здійсненню власниками майна законних речових прав.

Ухвалою судді Овідіопольського районного суду Одеської області від 18.08.2022 року об`єднано в одне провадження цивільну справу №509/60/22 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дайберг» про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії, із цивільною справою №509/536/22 за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дайберг» про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, та присвоєно об`єднаній справі № 509/536/22.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Овідіопольського районного суду Одеської області від 15 листопада 2022 року позов ОСОБА_2 , ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дайберг» про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії задоволено.

Визнано незаконною бездіяльність Товариства з обмеженою відповідальністю «Дайберг» (код ЄДРПОУ 35732636) щодо надання дозволу ОСОБА_2 на підключення до систем електропостачання та водопостачання садового будинку АДРЕСА_1 садівничий кооператив» обслуговуючий кооператив, розташований на земельній ділянці площею 0,0599 га, кадастровий номер земельної ділянки 5123755800:01:002:3028, відповідно заяви ОСОБА_2 від 16.11.2021 року та зобов`язано керівництво Товариства з обмеженою відповідальністю «Дайберг» (код ЄДРПОУ 35732636) надати дозвіл ОСОБА_2 на підключення до систем електропостачання та водопостачання садового будинку АДРЕСА_1 садівничий кооператив» обслуговуючий кооператив, розташований на земельній ділянці площею 0,0599 га, кадастровий номер земельної ділянки 5123755800:01:002:3028.

Визнано незаконною бездіяльність Товариства з обмеженою відповідальністю «Дайберг» (код ЄДРПОУ 35732636) щодо надання дозволу ОСОБА_2 на підключення до газорозподільної системи ПАТ «Одесагаз» садового будинку АДРЕСА_1 обслуговуючий кооператив, розташований на земельній ділянці площею 0,0599 га, кадастровий номер земельної ділянки 5123755800:01:002:3028, відповідно заяви ОСОБА_2 від 16.11.2021 року та зобов`язано керівництво Товариства з обмеженою відповідальністю «Дайберг» (код ЄДРПОУ 35732636) надати дозвіл ОСОБА_2 на підключення до газорозподільної системи ПАТ «Одесагаз» садового будинку АДРЕСА_1 обслуговуючий кооператив, розташований на земельній ділянці площею 0,0599 га, кадастровий номер земельної ділянки 5123755800:01:002:3028.

Визнано незаконною бездіяльність Товариства з обмеженою відповідальністю «Дайберг» (код ЄДРПОУ 35732636) щодо надання дозволу ОСОБА_1 на підключення до систем електропостачання та водопостачання садового будинку АДРЕСА_1 » обслуговуючий кооператив, відповідно заяви ОСОБА_1 від 16.11.2021 року та зобов`язано керівництво Товариства з обмеженою відповідальністю «Дайберг» (код ЄДРПОУ 35732636) надати дозвіл ОСОБА_1 на підключення до систем електропостачання та водопостачання садового будинку АДРЕСА_1 садівничий кооператив» обслуговуючий кооператив.

Визнано незаконною бездіяльність Товариства з обмеженою відповідальністю «Дайберг» (код ЄДРПОУ 35732636) щодо надання дозволу ОСОБА_1 на підключення до газорозподільної системи ПАТ «Одесагаз» садового будинку АДРЕСА_1 » обслуговуючий кооператив, відповідно заяви ОСОБА_1 від 16.11.2021 року та зобов`язано керівництво Товариства з обмеженою відповідальністю «Дайберг» (код ЄДРПОУ 35732636) надати дозвіл ОСОБА_1 на підключення до газорозподільної системи ПАТ «Одесагаз» садового будинку АДРЕСА_1 садівничий кооператив» обслуговуючий кооператив.

Рішення суду вмотивовано тим, що позовні вимоги позивачів є обґрунтованими та доведеними. Керівництво ТОВ «Дайберг» безпідставно та протиправно відмовило позивачам, які є законними власниками нерухомого майна, у задоволенні поданих ними заяв, тим самим створюючи умови, що перешкоджають вільному здійсненню власниками майна ОСОБА_2 , ОСОБА_1 своїх прав.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю «Дайберг» в інтересах яких діє адвокат Мандриченко Ж.В. звернулося з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на те, що оскаржуване рішення не відповідає нормам чинного законодавства та є таким, що ухвалене з порушенням норм матеріального і процесуального права, з неповним з`ясуванням обставин справи, що мають значення, просить його скасувати повністю та ухвалити нове рішення.

Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначає, що суд першої інстанції не з`ясував дійсний характер правовідносин, що складися між сторонами, не з`ясував самі обставини справи, що мали значення для її правильного вирішення. Наголошується, що ТОВ «Дайберг» не є належним відповідачем у даній справі та не має обов`язку відповідати за пред`явленими позовами. Наведені в позовних заявах правовідносини Позивача 1 та Позивача 2 склалися виключно з ОК «СК «Хуторок». До того ж, ТОВ «Дайберг» не є правонаступником ОК «СК «Хуторок», яке було припинено 27.06.2008 року, номер запису 1 543 111 0004 001381. Жодних зобов`язань перед Позивачами, щодо надання дозволу приєднання до систем електропостачання, водопостачання та газорозподільної системи ТОВ «Дайберг» не брав. Звертається увага на те, що при обґрунтуванні позовних вимог Позивачі не зазначили підстави та відповідні докази, які б стверджували про зобов`язання ТОВ «Дайберга» виконувати вимоги, з якими вони звернулись до суду.

Також в скарзі зазначається, що у Відповідача ні з закону, ні з договору не виникає обов`язок надати дозвіл Позивачам та приєднати їх до систем електропостачання, водопостачання та газорозподільної системи. Наголошується, що ТОВ «Дайберг» не є оператором системи передачі та оператором системи розподілу, а отже не є зобов`язаним суб`єктом щодо приєднання електроустановки замовника до систем передачі або систем розподілу; не є основним споживачем, а отже не є зобов`язаною особою укласти договір з оператором системи розподілу та мережі якого, не мають використовуватись для розподілу електричної енергії іншими споживачами; не є суб`єктом господарювання, що провадить господарську діяльність з централізованого водопостачання та/або централізованого водовідведення; не є оператором газорозподільних систем. Крім того, звертається увага, що відповідач не має відповідних ліцензій та не здійснює вищезазначену діяльність. До того ж, для отримання дозволу на підключення комунікацій необхідно надати технічні умови, які регламентують тип підключення, точку підключення, необхідні заходи та умови, які потрібно виконати для підключення до загальних мереж тощо, тобто є комплекс умов та вимог до інженерного забезпечення об`єкта будівництва, які повинні відповідати його розрахунковим параметрам.

Підсумовуючи викладене в апеляційній скарзі зазначено, що обраний Позивачами спосіб судового захисту є неналежним, а права Позивачів є такими, що не порушені з боку відповідача.

Щодо відзиву на апеляційну скаргу

Учасники справи не скористалися своїм процесуальним правом на подання відзиву на апеляційну скаргу.

Відповідно до ч. 3 ст. 360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Рух справи

16.12.2021 року на адресу Одеського апеляційного суду надійшла апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Дайберг», на рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 15 листопада 2022 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дайберг» про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Одеського апеляційного суду від 16.12.2022 року, визначено склад суду, а саме: головуючий суддя: ОСОБА_3 , судді учасники колегії: Орловська Н.В., Чорна Т.Г.

19.12.2022 року Одеським апеляційним судом витребувані з Овідіопольського районного суду Одеської області матеріали цивільної справи № 509/536/22.

28.12.2022 року на адресу Одеського апеляційного суду надійшли витребувані матеріали справи.

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 29.12.2022 року, за апеляційною скаргою ТОВ «Дайберг» відкрито апеляційне провадження.

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 17.01.2022 року підготовка справи до апеляційного розгляду закінчена, справу призначено до розгляду.

Відповідно до розпорядження № 776 від 24.02.2023 року здійснено заміну судді учасника колегії ОСОБА_4 , у зв`язку з її звільненням у відставку.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Одеського апеляційного суду від 24.02.2023 року суддю Чорну Т.Г. замінено на суддю Бездрабко В.О.

Відповідно до розпорядження № 5822 від 16.06.2023 року здійснено заміну головуючого судді Пузанової Л.В., у зв`язку з достроковим закінченням її відрядження.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.06.2023 року, головуючим суддею по справі визначено Карташова О.Ю.

Відповідно до розпорядження № 6245 від 21.06.2023 року, здійснено заміну суддів учасників колегії, оскільки судді Бездрабко В.О., Орловська Н.В. відраховані зі штату Одеського апеляційного суду.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.06.2023 року, до складу учасників колегії по справі визначено суддів Стахову Н.В., Коновалову В.А.

Рішенням Вищої ради правосуддя № 2518/0/15-24 від 20.08.2024 року суддю Стахову Н.В. звільнено, у зв`язку з поданням заяви про відставку.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.10.2024 року суддю Стахову Н.В. замінено на суддю Кострицького В.В.

Узагальнені доводи та заперечення учасників справи

Представник відповідача ТОВ «Дайберг» адвокат Мандриченко Ж.В. в судовому засідання підтримала доводи поданої апеляційної скарги, просила її задовольнити в повному обсязі, оскаржуване рішення скасувати, ухвалити нове рішення.

Позивачка ОСОБА_1 в судовому засіданні заперечувала проти задоволення апеляційної скарги відповідача, просила рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 15.11.2022 року у справі № 509/536/22 залишити без змін.

Представник позивачів ОСОБА_2 та ОСОБА_1 адвокат Главацький Ю.А. в судовому засіданні просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги ТОВ «Дайберг», та оскаржуване рішення залишити без змін.

Позивачка ОСОБА_2 в судове засідання апеляційного суду не з`явилася, була повідомлена належним чином. Причини не явки суду не повідомила.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

Судом встановлено,що ОСОБА_1 є власникомсадового будинку АДРЕСА_1 садівничийкооператив» обслуговуючийкооператив,що підтверджуєтьсясвідоцтвом проправо власностісерія НОМЕР_1 від 28.03.2012року тавитягом продержавну реєстраціюправ № 34047174 від 07.05.2012 р.

Відповідно до п.п. 2-3 протоколу загальних зборів обслуговуючого кооперативу Садівничий кооператив «Хуторок» вирішено закріпити за ОСОБА_1 земельну ділянку, загальною площею 0,12 га у ОК «СК «Хуторок» за умовною адресою: № 4/12 та встановити вступний внесок у розмірі 303 000 гривень, який необхідно внести до 01 09 2006 року. На виконання рішення вищезазначеного протоколу ОСОБА_1 сплатила у повному обсязі грошові кошти розміром 303 000 гривень, що підтверджується відповідними квитанціями до прибуткового касового ордера.

16.11.2021 року ОСОБА_1 через уповноваженого представника звернулась до ТОВ «Дайберг» із заявою про надання дозволу приєднання до систем електропостачання, водопостачання та газорозподільної системи ПАТ «Одесагаз». Однак ТОВ «Дайберг» - відмовило у задоволені вищезазначених заяв, повідомивши про дані обставини в усній формі.

ОСОБА_2 набула права власності за договором дарування посвідченим приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Чернишовою Н.Г. від 17.08.2012 року, реєстровий № 2526 набула право власності на садовий будинок АДРЕСА_1 садівничий кооператив» обслуговуючий кооператив, розташований на земельній ділянці площею 0,0599 га, кадастровий номер земельної ділянки 5123755800:01:002:3028.

Згідно із положень п.п. 1-4 Договору садовий будинок належав на праві власності ОСОБА_1 на підставі Свідоцтва про право власності на нерухоме майно (серія НОМЕР_2 ) від 28.03.2012 року, виданого на підставі рішення Виконкому Таїровської селищної ради від 28.03.2012 р. № 227 та зареєстрованого в Комунальному підприємстві «Овідіопольське районне бюро технічної інвентаризації» 07.05.2012 року, номер запису: 380, в книзі: 3, реєстровий номер 36520392.

Також п.п.2-3 протоколу загальних зборів обслуговуючого кооперативу Садівничий кооператив «Хуторок» вирішено закріпити за ОСОБА_1 земельну ділянку, загальною площею 0,12 га у ОК «СК «Хуторок» за умовною адресою: №4/12 та встановити вступний внесок у розмірі 303 000 гривень, який необхідно внести до 01.09.2006 року.

На виконання рішення вищезазначеного протоколу ОСОБА_1 сплатила у повному обсязі грошові кошти у розміром 303 000 гривень, що підтверджується відповідними квитанціями до прибуткового касового ордера.

16.11.2021 року ОСОБА_2 через уповноваженого представника звернулась до ТОВ «Дайберг» із системи ПАТ «Одесагаз». Однак ТОВ «Дайберг» неправомірно та безпідставно відмовило у задоволені вищезазначених заяв, повідомивши про дані обставини в усній формі.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Позиція апеляційного суду

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність й обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду приходить до наступного.

Зі змісту статті 367 ЦПК України вбачається, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до положень ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина перша статті 12 ЦПК України).

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина четверта статті 12 ЦПК України).

Згідно з положенням частини третьої статті 13 ЦПК України учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, у тому числі у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи.

Дотримання принципу справедливості судового розгляду є надзвичайно важливим під час розгляду судових справ, оскільки його реалізація слугує гарантією того, що сторона, незалежно від рівня її фахової підготовки та розуміння певних вимог цивільного судочинства, матиме можливість забезпечити захист своїх інтересів.

Застосовані норми права та мотиви, з яких виходить апеляційний суд

Згідно з частиною першою статті 15 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

За змістом частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (стаття 5 ЦПК України).

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 41 Конституції України та ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, до якої Україна приєдналася 17.07.97 року відповідно до Закону № 475/97-ВР від 17.07.97 «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2,4, 7 та 11 до Конвенції», - закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд учиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб (ст. 316, 317, 319, 321 ЦК України).

Згідно із ст. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 є власником садового будинку АДРЕСА_1 садівничий кооператив» обслуговуючий кооператив, а ОСОБА_2 набула права власності за договором дарування на садовий будинок АДРЕСА_1 садівничий кооператив» обслуговуючий кооператив.

16.11.2021 року ОСОБА_2 та ОСОБА_1 через уповноваженого представника звернулись до ТОВ «Дайберг» із заявами про надання дозволу приєднання до систем електропостачання, водопостачання та газорозподільної системи ПАТ «Одесагаз».

ТОВ «Даберг» відмовило у задоволенні вищезазначених заяв в усній формі, сторонами зазначений факт не оспорюється.

Відносини, пов`язані з постачанням електричної енергії регулюються ЦК України, Законом України «Про ринок Електричної енергії», та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до пункту 84 статті 1 Закону України «Про ринок електричної енергії» споживач фізична особа, у тому числі фізична особа підприємець, або юридична особа, що купує електричну енергію для власного споживання.

Згідно до ст. 49 Закону України «Про ринок електричної енергії», для цілей цієї статті основним споживачем вважається споживач та/або власник електричних мереж, який не є оператором системи розподілу, електричні мережі якого використовуються для розподілу електричної енергії іншим споживачам, а також для транспортування електричної енергії в мережі оператора системи розподілу.

Відносини між основним споживачем та користувачами, що живляться від його мереж, та оператором системи розподілу та/або оператором системи передачі регулюються кодексом систем розподілу, кодексом системи передачі, правилами роздрібного ринку та договорами, укладеними на їх основі. Основний споживач зобов`язаний укласти з оператором системи розподілу, на території здійснення ліцензованої діяльності з розподілу якого розташовані його мережі, договір про спільне використання електричних мереж за типовою формою, затвердженою Регулятором.

Вартість послуг за цим договором визначається за затвердженою Регулятором методикою.

Вартість оплачених оператором системи розподілу послуг за договором про спільне використання електричних мереж включається до тарифу на розподіл відповідного оператора системи розподілу. Регулятор може класифікувати електричні мережі, що розподіляють електричну комерційного закладу, закладу енергію на обмеженій території громадського обслуговування, житлового комплексу, іншого об`єкта як малу систему розподілу, якщо виконується хоча б одна із таких умов: 1) виробничі процеси користувачів такої системи пов`язані між собою з технологічних причин або міркувань безпеки; 2) розподіл такими мережами здійснюється переважно для власника мереж або для юридичних осіб, пов`язаних з ним господарськими відносинами та/або відносинами електричної енергії; 3) розподіл здійснюється меншій від граничної кількості побутових споживачів, що пов?язані з власниками такої системи договірними відносинами або на інших правових підставах, та/або ця система перебуває у спільній власності таких побутових споживачів. Класифікація та критерії визначення малих систем розподілу визначаються кодексом системи розподілу виходячи, зокрема, з кількості та категорії користувачів малої системи розподілу, обсягів розподілу електричної енергії малою системою розподілу, потужності приєднання до системи передачі та/або системи розподілу. Оператори малої системи розподілу виконують функції, мають права та обов`язки оператора системи розподілу щодо користувачів малої системи розподілу з урахуванням особливостей, визначених кодексом системи розподілу та правилами роздрібного ринку, без відповідних ліцензій. Максимальна (гранична) плата за послуги з розподілу малими системами розподілу визначається відповідно до методики, затвердженої Регулятором.

Електричні мережі товариств, що перебувають у спільній власності відповідно до Закону, можуть бути класифіковані як мала система розподілу, а отже товариства мають право на укладення договорів зі споживачами.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про ринок електричної енергії» учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладаються, зокрема, договори про надання послуг з розподілу.

Положеннями ст. 21 Закону України «Про ринок електричної енергії», передбачено, що Оператор системи передачі та оператори систем розподілу не мають права відмовити в приєднанні електроустановок замовника до системи передачі або системи розподілу за умови дотримання замовником кодексу системи передачі та кодексу систем розподілу, процедури приєднання, визначеної в кодексі системи передачі та кодексі систем розподілу.

Відмова у приєднанні електроустановок замовника до системи передачі або системи розподілу з підстав, не передбачених цим Законом, не допускається.

Залишення оператором системи передачі або оператором системи розподілу заяви про приєднання електроустановки замовника до системи передачі або системи розподілу з будь-яких підстав без розгляду, повернення такої заяви, залишення її без руху, відмова у її прийнятті не допускається.

Відповідно до частини 3 статті 24 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» послуга з централізованого водовідведення надається згідно з умовами договору, що укладається з урахуванням особливостей, визначених цим Законом, та вимогами правил надання послуг з централізованого водовідведення, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, якщо інше не передбачено законом.

Пунктом 3 Правил надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення і типових договорів про надання послуг з централізованого водопостачання централізованого водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 690 від 05 липня 2019 року, визначено, що приєднання житлових та нежитлових будівель до мережі централізованого водопостачання та централізованого водовідведення здійснюється згідно з технічними умовами на підключення споживачів до систем централізованого водопостачання та водовідведення.

У пункті 34 цих Правил зазначено, що споживач має право на підключення в установленому порядку до систем централізованого водопостачання та водовідведення (підпункт 1).

Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 № 494 затверджений Кодекс газорозподільних систем, який набрав чинності 27 листопада 2015 року. Згідно затвердженого Кодексу, доступ споживачів до газорозподільних мереж для споживання (постачання) природного газу надається за умови та на підставі укладеного між споживачем та Оператором ГРМ договору розподілу природного газу, затвердженого постановою НКРЕКП від 30 вересня 2015 року № 2498, зі змінами внесеними Постановою від 11 серпня 2016 року № 1418. Здійснення відбору (споживання) природного газу споживачем за відсутності укладеного договору розподілу природного газу не допускається.

З урахуванням вищенаведених положень закону підключення до газорозподільної системи здійснюється виключно на підставі відповідно укладеного договору.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ст. 89 ЦПК України).

З наданих суду та досліджених в судовому засіданні доказів судом першої інстанції вірно встановлено, що керівництво ТОВ «Дайберг» безпідставно та протиправно відмовив у задоволенні заяв ОСОБА_2 та ОСОБА_1 про надання дозволу приєднання до систем електропостачання, водопостачання та газорозподільної системи ПАТ «Одесагаз».

З таким висновком суду першої інстанції погоджується і апеляційний суд.

За таких обставин, твердження апелянта про те, що ТОВ «Дайберг» не є належним відповідачем по справі є безпідставними, оскільки, всі точки підключення комунікацій знаходяться на території ТОВ «Дайберг» і без їхнього дозволу не можливо проводити роботи по підключенню позивачів до комунікацій.

Разом з цим, доводи апеляційної скарги про те, що ТОВ «Дайберг» не має повноважень на безпосереднє підключення до систем електропостачання, водопостачання та до газорозподільних мереж є обґрунтованими, але позивачем не ставилася вимога про те, що саме ТОВ «Дайберг» повинен здійснювати підключення до мереж вищезазначених комунікацій, від ТОВ «Дайберг» вимагалось лише надання дозволу на проведення робіт по підключенню до комунікацій, на його території.

Отже, враховуючи вищевикладене, відповідачем не надано жодних належних та допустимих доказів на спростування висновків суду першої інстанції в частині задоволених вимог позивача.

Посилання та доводи особи, яка подала апеляційну скаргу, не знайшли свого підтвердження в якості підстав скасування оскаржуваного судового рішення під час апеляційного провадження.

Таким чином, суд першої інстанції з дотриманням вимог статей 89, 263-264 ЦПК України повно та всебічно з`ясував обставини справи, надав належну правову оцінку доводам сторін і наданим ними доказам.

Висновки суду відповідають обставинам справи, які встановлені відповідно до вимог процесуального закону, а також узгоджуються з нормами матеріального права, які судом правильно застосовані.

Слід також зазначити, що Європейський суд з прав людини вказав, що п. 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Проніна проти України», № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

При цьому, колегією суддів ураховано усталену практику Європейського суду з прав людини, який неодноразово відзначав, що рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторін (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Руїз Торія проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain, п. п. 29 - 30).

Право на обґрунтоване рішення дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії», п. 32.) Пункт 1 ст. 6 Конвенції не вимагає більш детальної аргументації від апеляційного суду, якщо він лише застосовує положення для відхилення апеляції відповідно до норм закону, як такої, що не має шансів на успіх, без подальших пояснень (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Бюрг та інші проти Франції» (Burg and others v. France), (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Гору проти Греції» №2) [ВП], § 41» (Gorou v. Greece no.2).

Висновки апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги

Суд першої інстанції правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і надав їм належну оцінку, правильно встановив обставини справи, внаслідок чого ухвалив законне й обґрунтоване судове рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права.

Згідно із ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Ураховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення, а рішення без змін.

Керуючись ст. 367, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. 375, 384 ЦПК України, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Дайберг» залишити без задоволення.

Рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 15 листопада 2022 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її проголошення.

Касаційна скарга може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Верховного Суду.

Головуючий О.Ю. Карташов

Судді В.А. Коновалова

В.В. Кострицький