СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
ун. № 759/2080/25
пр. № 2/759/2637/25
20 травня 2025 року Святошинський районний суд м. Києва у складі головуючого судді Ключника А.С. за участю секретаря судового засідання Валинкевич В.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Новобудова» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги,
ВСТАНОВИВ:
У січні 2025 року позивач ТОВ "Новобудова" звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги за період з 01.02.2023 року по 01.01.2025 року в розмірі 14 898,63 грн. та стягнення судового збору у сумі 3028,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідно до рішення правління АТ ХК «Київміськбуд» № 242/0/5-05 від 23.11.2005 року АВІЗО №301 від 10.07.2006 року житловий багатоквартирний будинок за адресою : АДРЕСА_1 переданий на баланс, обслуговування і експлуатацію ТОВ «Новобудова».
ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_2 на підставі свідоцтва про право на спадщину, серія та номер :1663,виданий 06.12.2021 року, видавник: приватний нотаріус Кмївського міського нотаріального округу Рева Н.І., що підтверджується витягом з інформаційної довідки з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, сформованою системою від 28.05.2024 року. У будинку, в тому числі і квартирі АДРЕСА_3 позивачем безперебійно надавалися та надаються житлово-комунальні послуги. Однак, відповідач не сплачує за спожиті ним житлово-комунальні послуги, чим спричиняє збитки позивачу.
Враховуючи вищевикладене, період заборгованості, протягом якого у відповідача утворилась заборгованість перед ТОВ «НОВОБУДОВА» починається з 01.02.2023 року по 01.01.2025 року, розмір якої становить 14 898,63 грн.
Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 28.01.2025 року відкрито провадження у справі, призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (а.с. 47-48).
Ухвалою суду відповідачу надано встановлений законом строк для подання заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, надано строк для направлення відзиву на позовну заяву.
Поряд з цим, відповідач ухвалу судді від 28.01.2025 року про відкриття провадження не отримала, оскільки рекомендоване повідомлення та конверт повернулися до суду із відміткою «за закінченням терміну зберігання» (а.с. 51).
Відповідач заяву із запереченнями про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження та відзиву на позовну заяву до суду не направила.
Згідно ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).
Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч. 1 ст. 16 ЦК України).
Частиною 1 ст. 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Судом встановлено, що відповідно до рішення правління АТ ХК «Київміськбуд» № 242/0/5-05 від 23.11.2005 року АВІЗО №301 від 10.07.2006 року житловий багатоквартирний будинок за адресою: АДРЕСА_1 переданий на баланс, обслуговування і експлуатацію ТОВ «Новобудова».
ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_2 на підставі свідоцтва про право на спадщину, серія та номер: 1663, виданий 06.12.2021 року, видавник: приватний нотаріус Кмївського міського нотаріального округу Рева Н.І., що підтверджується витягом з інформаційної довідки з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, сформованою системою від 28.05.2024 року. У будинку, в тому числі і квартирі АДРЕСА_3 позивачем безперебійно надавалися та надаються житлово-комунальні послуги. Однак, відповідач не сплачує за спожиті ним житлово-комунальні послуги, чим спричиняє збитки позивачу.
Враховуючи вищевикладене, період заборгованості, протягом якого у відповідача утворилась заборгованість перед ТОВ «НОВОБУДОВА» починається з 01.02.2023 року по 01.01.2025 року, розмір якої становить 14 898,63 грн.
Відповідно до п.5 ч.1 ст. 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил.
Перелік житлово-комунальних послуг визначено статтею 5 Закону.
За змістом ч. 1 ст. 16 Закону комунальні послуги надаються споживачам безперебійно.
Таким чином, відповідач був та є споживачем житлово-комунальних послуг.
Правовідносини, які склалися між сторонами, врегульовані Законом України «Про житлово-комунальні послуги».
Відповідно до ч.1 ст. 6 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» учасниками правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг є: споживачі (індивідуальні та колективні); управитель; виконавці комунальних послуг.
Відповідно до вимог закону споживачі зобов`язані вносити плату за житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення відповідача від оплати послуг в повному обсязі.
Це відповідає правовій позиції, висловленій Верховним Судом України 20 квітня 2016 року у справі № 6-2951цс15, 02 березня 2018 року в справі №915/89/16, 20 вересня 2018 року у справі № 751/3840/15-ц / провадження № 14-280цс18/ які, з точки зору ч.4 ст.263 ЦПК України, мають враховуватися судом.
В порушення вимог закону відповідач плату за надані послуги вносить не в повному обсязі, що привело до виникнення заборгованості.
Відповідно до статей 156, 162 ЖК України власник та члени його сім`ї зобов`язані своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги щомісячно у встановлені строки.
Згідно зі ст. 179 ЖК України користування будинками (квартирами) державного і громадського житлового фонду, фонду житлово-будівельних кооперативів, а також приватного житлового фонду та їх утримання здійснюється з обов`язковим додержанням вимог Правил користування приміщеннями жилих будинків і при будинковими територіями, які затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п. 7 Правил користування приміщеннями житлових будинків, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 572 від 08 жовтня 1992 року зі змінами внесеними Постановою Кабінету Міністрів України від 24 січня 2006 року № 45 власники квартир зобов`язані оплачувати надані житлово-комунальні послуги.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
За ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Згідно з пунктами 5, 10 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» індивідуальний споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами; у разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги сплачувати пеню в розмірах, установлених законом або договорами про надання житлово-комунальних послуг.
Відповідно до ст. 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник. Відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.
Порядок формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій затверджений Постановою Кабінету Міністрів України №869 від 01 червня 2011 року «Про забезпечення єдиного підходу до формування тарифів на житлово-комунальні послуги».
У ст. 29 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що надання житлово-комунальних послуг у багатоквартирному будинку здійснюється на підставі договору, що укладається між власником квартири, орендарем чи квартиронаймачем та балансоутримувачем або уповноваженою ним особою.
Згідно з п. 5 ч. 3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов`язаний своєчасно оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Статтею 162 ЖК України передбачено, що власник зобов`язаний своєчасно вносити квартирну плату і плату за комунальні послуги.
Статтею 322 ЦК України передбачено, що власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом. Утримання майна власників квартир (будинку та прибудинкової території) здійснюється ними шляхом оплати всіх витрат по утриманню експлуатуючій організації.
У ст. 526 ЦК України зазначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Судом безспірно встановлено, що позивачем надаються комунальні послуги відповідачу як власнику квартири. Фактично, на час звернення до суду з позовом, відповідач має заборгованість перед позивачем, що підтверджується наданим суду розрахунком.
Відповідно до ч. 7 ст. 18 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» місцева державна адміністрація регулює ціни та тарифи за виконання робіт та надання житлово-комунальних послуг підприємствами, а також визначає і встановлює норми їх споживання, здійснює контроль за їх додержанням.
Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» ціни (тарифи) на житлово-комунальні послуги встановлюються за домовленістю сторін, крім випадків, коли відповідно до закону ціни (тарифи) є регульованими. У такому разі ціни (тарифи) встановлюються уповноваженими законом державними органами або органами місцевого самоврядування відповідно до закону.
Статтею 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором.
Відповідно до розрахунку заборгованості за житлово-комунальні послуги заборгованість відповідача ОСОБА_1 перед позивачем ТОВ «Новобудова» за період з 01.02.2023 року по 01.01.2025 року складає 14 898,63 грн., з них: основний борг за період з 01.02.2023 року по 01.01.2025 року складає 12 174,85 грн., 3% річних від простроченої суми за період з 01.01.2024 року по 01.01.2025 року 544,32 грн, індекс інфляції за період з 01.01.2024 року по 01.01.2025 року 2179,46 грн.
Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.
За таких обставин суд вважає вимоги позивача обґрунтованими, а розрахунок належних до сплати сум, доведеним.
Виходячи з того, що відповідач не вносив плату за надані житлово-комунальні послуги вчасно та у повному обсязі, що привело до виникнення заборгованості, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог позивача та задоволення позову.
З урахуванням задоволення позовних вимог, відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 3028,00 грн.
Керуючись статтями 256-258, 260, 261, 364, 267, 322, 526, 610, 625 ЦК України, суд, -
УХВАЛИВ:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Новобудова» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Новобудова" заборгованість за спожиті житлово-комунальні послуги за період з 01.02.2023 року по 01.01.2025 року в розмірі 14 898,63 грн
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Новобудова" судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 3028,00 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складення.
Суддя: Ключник А.С.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Новобудова", код ЄДРПОУ 32917247, адреса: 03028, м.Київ, вул. Саперно-Слобідська, 10.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_4 .
Суд | Святошинський районний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 20.05.2025 |
Оприлюднено | 21.05.2025 |
Номер документу | 127455592 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них надання послуг |
Цивільне
Святошинський районний суд міста Києва
Ключник А. С.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні