Ухвала від 19.05.2025 по справі 158/1296/25

Справа № 158/1296/25 Провадження №11-сс/802/280/25 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1 Доповідач: ОСОБА_2

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 травня 2025 року місто Луцьк

Волинський апеляційний суд у складі:

Головуючого судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

з участю секретаря ОСОБА_5 ,

прокурора ОСОБА_6 ,

слідчого ОСОБА_7 ,

представник власника майна

адвоката ОСОБА_8 (в режимі відеоконференції),

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Ківерцівського районного суду від 09 травня 2025 року про відмову в задоволенні клопотання про арешт майна (ЄРДР № 12025030590000309),

В С Т А Н О В И В

Ухвалою слідчого судді Ківерцівського районного суду від 09 травня 2025 року взадоволенні клопотання слідчого СВ ВП №1 (м. Ківерці) Луцького РУП ГУНП у Волинській області ОСОБА_7 про накладення арешту на майно, яке було виявлене та вилучене 06.05.2025 в ході проведення огляду місця події, а саме на автомобільній дорозі у с. Копачівка, Луцького району, неподалік ресторації «Зелений Гай» автомобіль марки «DAF», д.н.з. « НОМЕР_1 », а також спеціалізований напівпричіп цистерна «MAGYAR», д.н.з. « НОМЕР_2 » із вмістом сірчаної кислоти вагою 23940 кілограм, відмовлено.

Слідчий суддя своє рішення мотивував тим, що прокурором та слідчим не доведено необхідність такого арешту та наявність підстав, передбачених ст.170 КПК України.

Не погоджуючись з ухвалою слідчого судді прокурор подав апеляційну скаргу. Вважає, що слідчим суддею допущено неповноту дослідження матеріалів клопотання та справи і прийнято рішення, яке не враховує всіх обставин та містить невідповідність висновків фактичним обставинам справи, вказує, що ухвала є незаконною та необґрунтованою, слідчий суддя повинен був повністю задовольнити клопотання, оскільки не враховано те, що майно визнано речовим доказом адже автомобіль та напівпричіп є знаряддям вчинення кримінального правопорушення, а сірчана кислота - предметом кримінального правопорушення. Слідчий суддя не врахував того, що перевізник ТОВ «Петма» не мало ліцензії на перевезення прекурсору та здійснювалось за відсутності супроводу уповноваженої особи. У своїй апеляції просить ухвалу слідчого судді скасувати та повністю задовольнити клопотання про арешт майна.

В заперечені на апеляційну скаргу представник власника майна адвокат ОСОБА_8 вказує, що з клопотанням про арешт майна має право звернутись виключно прокурор. ТОВ «ФТХ» надано всі необхідні супроводжуючі документи, в тому числі дозвіл на право перевезення. Слід врахувати негативні наслідки у разі накладення арешту на майно для власника та володільця майна. Також зазначає, що на підставі ухвали слідчого судді транспортний засіб та напівпричіп повернуто ТОВ «Петма», сірчана кислота 17.05.2025 відвантажена для ТОВ «ТД «Ден Хім». Зразки рідини орган досудового розслідування не відбирав. Просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги прокурора, залишити ухвалу слідчого судді без змін.

Заслухавши доповідача, який виклав суть ухвали слідчого судді та доводи апеляційної скарги, думку прокурора та слідчого, які підтримали апеляційну скаргу з підстав викладених в ній, міркування власника представника власника майна, який заперечив щодо задоволення апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи за доводами апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступного висновку.

Стаття 41 Конституції України передбачає, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.

В статті 2 КПК України зазначено, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відмовляючи в задоволенні клопотання, слідчий суддя дотримався в повній мірі вказаних вимог закону.

Згідно з ст.98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Всупереч вимогам ст.ст. 170, 173 КПК України, звертаючись з клопотанням прокурор та слідчий не вказали яким чином буде досягнута мета накладення арешту збереження речових доказів, як це визначено ч.2 ст.170 КПК України, не перевірили наявності підстав накладення арешту та обмежилися лише формальним посиланням на доведення підстав, передбачених ст.170 КПК України.

З матеріалівклопотання неможливозробити висновок,яким чином, автомобіль, спеціалізований напівпричіп цистерна із вмістом сірчаної кислоти, можуть мати значення речового доказу у кримінальному правопорушенні, передбаченому ч. 1 ст. 320 КК України, з огляду на законність походження.

Тому, з доводами, які викладені в ухвалі слідчого судді, зокрема щодо не доведення події кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 320 КК України, повністю погоджується і апеляційний суд.

У відповідності до вимог ч.1 ст.404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення першої інстанції в межах апеляційної скарги.

З урахуванням викладеного, апеляційний суд вважає, що слідчий суддя, розглянувши клопотання, обґрунтовано відмовив в накладенні арешту на вищевказане майно, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення.

На підставі наведеного і керуючись ст.ст. 407, 422 КПК України, Волинський апеляційний суд,

П О С Т А Н О В И В

Апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_6 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Ківерцівського районного суду від 09 травня 2025 року про відмову в задоволенні клопотання про арешт майна без змін.

Ухвала оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий

Судді