Постанова від 20.05.2025 по справі 921/372/22

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" травня 2025 р. Справа №921/372/22

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого суддіЖелік М.Б.

суддівОрищин Г.В.

Галушко Н.А.

за участю секретаря судового засідання Гуньки О.П.

розглянувши матеріали апеляційної скарги арбітражного керуючого Винниченка Юрія Валентиновича від 05.02.2025 (вх. №01-05/313/25 від 05.02.2025)

на ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 30.01.2025 (суддя Шумський І.П., повний текст виготовлено 31.01.2025), постановлену за результатами розгляду

клопотання б/н від 15.03.2024 (вх. №2184 від 15.03.2024) (з урахуванням клопотання б/н від 29.11.2024 (вх. №9169 від 29.11.2024)) ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю Агроцентр-Галичина Винниченка Юрія Валентиновича про покладення солідарної відповідальності та стягнення коштів

у справі №921/372/22

за заявою кредитора - Товариства з обмеженою відповідальністю Антей, (код 32886324), 19620, Черкаська обл., Черкаський р-н, с. Будище, пров. Космодем`янської Зої, буд.5

до боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю Агроцентр-Галичина (код 37556849) 46027, Тернопільська обл., м. Тернопіль, вул. М.Кривоноса, буд. 2Б

про банкрутство

за участю представників сторін: не з`явилися.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 30.01.2025 у справі №921/372/22 у задоволенні клопотання б/н від 15.03.2024 (вх.№2184 від 15.03.2024) (з урахуванням клопотання б/н від 29.11.2024 (вх.№9169 від 29.11.2024)) ліквідатора ТОВ Агроцентр-Галичина Винниченка Юрія Валентиновича про покладення на керівника ТОВ Агроцентр-Галичина ОСОБА_1 солідарної відповідальності з виконання грошових зобов`язань ТОВ Агроцентр-Галичина та стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ Агроцентр-Галичина 22504912,51 грн - відмовлено.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, ліквідатор звернувся до Західного апеляційного господарського суду зі скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 30.01.2025 та ухвалити нове рішення, яким задоволити клопотання ліквідатора ТОВ Агроцентр-Галичина арбітражного керуючого Винниченка Ю.В. про покладення на керівника ТОВ Агроцентр-Галичина ОСОБА_1 солідарної відповідальності з виконання грошових зобов`язань ТОВ Агроцентр Галичина; покласти на Каневського О.Ф. солідарну відповідальність з виконання грошових зобов`язань ТОВ Агроцентр Галичина; стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ Агроцентр Галичина 22 504 914,51 грн.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.02.2025 справу розподілено колегії суддів Західного апеляційного господарського суду у складі: Желік М.Б. - головуючий суддя, члени колегії судді Орищин Г.В., Галушко Н.А.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 10.02.2025 відкрито апеляційне провадження; призначено розгляд справи на 05.03.2025; встановлено строк для надання відзиву до 28.02.2025; витребувано матеріали справи з місцевого господарського суду.

14.02.2025 арбітражний керуючий Винниченко Ю.В. подав до суду апеляційної інстанції клопотання про участь в судовому засіданні 05.03.2025 та в усіх подальших судових засіданнях в межах апеляційного провадження, в режимі відеоконференції поза межами суду з використанням власних технічних засобів, яке ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 26.02.2025 задоволено.

05.03.2025 та 16.04.2025 ухвалами Західного апеляційного господарського суду розгляд апеляційної скарги відкладався з підстав зазначених у них.

В судове засідання 07.05.2025 сторони участі уповноважених представників не забезпечили, причин неявки суду не повідомили, натомість докази, що містяться в матеріалах справи свідчать про їх поінформованість про розгляд апеляційної скарги у межах даної справи в суді апеляційної інстанції.

За приписами пункту 2 частини першої та пункту 3 частини другої статті 42 ГПК України учасники справи мають право, зокрема, брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом. Статтею 43 ГПК України встановлений обов`язок добросовісного користування учасниками судового процесу процесуальними правами.

Сторони у розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження, та зобов`язані сумлінно користуватися наданими їм процесуальними правами (рішення Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 у справі Пономарьов проти України).

Вжиття заходів для ефективного розгляду та вирішення судового спору є обов`язком не тільки для держави, але й для осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Враховуючи те, що явка представників сторін в судове засідання не визнавалась судом обов`язковою, учасники були належним чином та завчасно повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, достатність матеріалів справи для їх розгляду по суті, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за відсутності представників сторін за наявними матеріалами.

Окрім того, вважає за необхідне звернути увагу на те, що як і в місцевому господарському суді, так і в суді апеляційної інстанції судова кореспонденція надсилалася ОСОБА_1 на зазначену у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань адресу боржника як його засновника: 47335, Тернопільська обл., Збаразький р-н, село Колодне, вул. Гагаріна, буд. 73, а також на зазначену у Єдиному державному демографічному реєстрі адресу Каневського О.Ф. як фізичної особи (відповідь №1312657 отримана судом апеляційної інстанції 22.04.2025): 47335, Тернопільська обл., Тернопільський р-н, с. Колодне, вул. Олекси Довбуша, буд. 16, яка повернута на адресу суду без її вручення адресату із відмітками підприємства зв`язку Укрпошта: адресат відсутній за вказаною адресою.

З огляду на сталу правову позицію Верховного Суду, ОСОБА_1 є належним чином повідомленим про розгляд справи в суді апеляційної інстанції, оскільки, направлення процесуальних документів рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу учасників справи є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, бо отримання зазначених документів перебуває поза межами контролю суду.

Схожий за змістом правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 18.03.2021 у справі №911/3142/19, від 27.11.2019 у справі №913/879/17, від 21.05.2020 у справі №10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі №24/260-23/52-5, постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17.

Відповідно до ст.269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Розглянувши апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, взявши до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, враховуючи наведені представниками сторін доводи, колегія суддів дійшла висновку про те, що вимоги апеляційної скарги арбітражного керуючого не підлягають до задоволення, а оскаржене рішення скасуванню, з огляду на наступне.

1.Розгляд справи в суді першої інстанції. Короткий зміст вимог та рішення суду першої інстанції.

Арбітражний керуючий Винниченко Ю.В. ліквідатор ТОВ Агроцентр-Галичина звернувся до господарського суду Тернопільської області з клопотанням (вх. №2184 від 15.03.2024) (з урахуванням клопотання від 29.11.2024 (вх. №9169 від 29.11.2024)) в якому просив суд покласти на Каневського Олександра Федоровича солідарну відповідальність з виконання грошових зобов`язань ТОВ Агроцентр-Галичина та стягнути з нього на користь ТОВ Агроцентр-Галичина 22 504 912,51 грн.

Господарський суд виснуючи про відсутність підстав для задоволення поданого клопотання зазначив наступне:

-підставою для ухвалення рішення Господарського суду Тернопільської області від 19.12.2017 у справі №921/541/17-г/4 про задоволення позову був встановлений судом у цій справі факт поставки ТОВ Антей (кредитором у справі №921/372/22) у період з 28.03.2014 до 03.11.2014 ТОВ Агроцентр-Галичина на виконання умов договору №38К товару на загальну суму 8 512 750,03 грн., строк оплати якого, відповідно до умов цього договору та додаткових угод до нього, визначено до 01.10.2014. Рішенням Господарського суду Тернопільської області від 19.12.2017 у справі №921/541/17-г/4, яке набрало законної сили 30.12.2017, позов задоволено. Отже, грошові зобов`язання боржника виникли перед ТОВ Антей ще з 2014 року, підтверджені судовим рішенням від 19.12.2017.

-cудом у справі №921/372/22 встановлено, що Каневський О.Ф. обіймав посаду директора боржника починаючи з 13.03.2018.

-ліквідатором у справі проведено аналіз і обґрунтування виникнення ознак неплатоспроможності за період з 2016 по 2018 роки, станом на 31.12.2018.

-діючий на момент виникнення загрози неплатоспроможності боржника Закон України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом покладав обов`язок звернення до суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство саме на боржника, а не на керівника боржника, однак не містив приписів щодо місячного строку для такого звернення, як і не містив наслідків не звернення із такою заявою.

-Закон України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом, який втратив чинність із введенням в дію з 21.10.2019 КУзПБ, та який також містив умови, за яких боржник був зобов`язаний звернутися до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі (ч.5 ст.11 та ст.95 цього Закону) передбачав, солідарну відповідальність, але за інше порушення - у разі недотримання вимог щодо особливостей застосування процедури банкрутства до боржника, що ліквідується власником згідно з ч.1 ст.95 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом (ч. 6 ст.95 цього Закону).

- вказаний Закон не містив положень про відповідальність за не звернення боржника до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі у разі загрози неплатоспроможності. Тобто в Законі про банкрутство були відсутні положення щодо солідарної відповідальності керівника боржника у разі не звернення його до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі у разі загрози неплатоспроможності.

-за загальним правилом норма права діє стосовно фактів і відносин, які виникли після набрання чинності цією нормою.

-загроза неплатоспроможності боржника мала місце до того як ОСОБА_1 став директором боржника, так і протягом 2018 року, а також те, що діючий на той момент Закон України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом не містив приписів щодо місячного строку для звернення керівника боржника до суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство, як і не містив наслідків не звернення із такою заявою, що вказує про помилковість тверджень ліквідатора щодо наявності підстав для застосування до керівника боржника ОСОБА_1 солідарної відповідальності за незадоволення вимог кредиторів відповідно до ч. 6 ст. 34 КУзПБ.

2. Узагальнені доводи апелянтів, заперечення сторін.

Вимоги апеляційної скарги арбітражного керуючого ліквідатора ТОВ Агроцентр-Галичина Винниченка Ю.В. обґрунтовані тим, що оскаржена ухвала прийнята з неправильним застосуванням норм матеріального права, на підтвердження чого апелянт наводить наступні доводи:

-не звернення до суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство, як у 2018 році, та і в подальшому мала наслідком негативні наслідки для численних кредиторів боржника, що протягом всього цього періоду вживали заходів, направлених на повернення заборгованості боржника, звертаючись із позовними заявами до суду, із заявами про відкриття виконавчих проваджень, при цьому витрачаючись, крім іншого, на судові збори, правову допомогу, авансування витрат виконавчого провадження, тощо.

-останнє з численних рішень зі стягнення заборгованості боржника відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру судових рішень датоване 31.03.2021 (справа №500/2539/18). Після набрання чинності КУзПБ, а саме 21.10.2019, судових рішень, якими стягнено заборгованість з боржника на користь кредиторів нараховується понад 10,

-сам же обов`язок боржника (з 20.03.2023 органів управління боржника) зі звернення до суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство в разі настання відповідних умов, що в даному випадку виник до набрання чинності КУзПБ, є триваючим, оскільки Законом України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом не встановлено кінцевого терміну виконання зазначеного обов`язку.

- ОСОБА_1 з 21.11.2017 і по даний час є засновником боржника, а відповідно до протоколу №03/18-1 загальних зборів боржника від 06.03.2018 і його керівником, що здійснював свої повноваження до відкриття ліквідаційної процедури щодо боржника.

-скаржник зазначає, що ОСОБА_1 не виконано жодних дій ані на стадії розпорядження майном боржника, ані на стадії ліквідації щодо надання відповідей на запити арбітражного керуючого; за адресою реєстрації боржника адміністративних, виробничих чи складських приміщень не виявлено; фінансова та будь яка операційна діяльність боржника припинена у 2018 році.

-за результатами аналізу фінансово-господарської діяльності підприємства арбітражним керуючим встановлено ознаки дій доведення до банкрутства, оскільки відбулися значні зміни показників забезпечення зобов`язання боржника за всіма його активами, забезпечення зобов`язання боржника його оборотними активами та розміру чистих активів у бік зменшення; а також виведено у вигляді готівкових коштів 3,4 млн.грн., не було вчинено дій на повернення дебіторської заборгованості, що у досліджуваний період збільшилася майже у тричі і склала на кінець періоду 29,8 млн. грн.

-звертає увагу на те, що за результатами аналізу відомостей Автоматизованої системи виконавчого провадження щодо боржника відкрито та не закрито ряд виконавчих проваджень на загальну суму стягнення 9 461 786,36 грн.

-як підсумок починаючи із 2018 і до відкриття провадження у справі про банкрутство боржника мало місце погіршення фінансового становища, при цьому вказане погіршення відбувалося не на підставі здійснення ним господарської діяльності, а в наслідок постійного збільшення фактичної кредиторської заборгованості, термін сплати якої настав, у зв`язку з винесенням судових рішень, видачі судових наказів та пред`явлення їх до виконання, наслідком чого було відкриття виконавчих проваджень щодо стягнення заборгованості із боржника.

-окремо, скаржник звертає увагу суду на те, що стан неплатоспроможності починаючи із 2018 року і по час відкриття провадження у справі про банкрутство не мав статичного характеру. Відтак, зазначає, що протягом періоду керівництва боржником ОСОБА_1 настали обставини загрози його неплатоспроможності, які лишалися незмінними протягом більше ніж один місяць, однак керівником допущенна бездіяльність, що проявилися шляхом ухилення від виконання обов`язку покладеного на нього КУзПБ щодо подання до суду заяви про банкрутство боржника, і зазначене є підставою для покладення на нього солідарної відповідальності.

-обов`язок органу управління звернутися до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство виникає за існування загрози неплатоспроможності боржника згідно з абз. 1 ч.6. ст. 34 КУзПБ і не припиняється після спливу визначеного цією нормою місячного строку для такого звернення (вказана позиція є усталеною судовою практикою, що відображено, зокрема, у постановах Верховного Суду від 20.07.2023 у справі №924/408/21, від 30.11.2023 у справі № 911/293/21 (911/682/22)), що місцевим господарським судом не враховано.

-щодо строку виникнення обов`язку органу управління звернутися до суду з заявою про порушення провадження у справі про банкрутство, зазначає, що такий настав у місячний строк з моменту набрання чинності норми абз.1 ч.6 ст. 34 КУзПБ., а саме з 21.11.2021.

3. Фактичні обставини справи, встановлені судом за результатами оцінки доказів.

Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 09.11.2022 відкрито провадження у справі № 921/372/22 про банкрутство ТОВ Агроцентр-Галичина (ідентифікаційний код 37556849), призначено арбітражного керуючого Винниченка Юрія Валентиновича. Визнано кредиторські вимоги ТОВ Антей до боржника в сумі: - 9 356 800 грн. 45 коп., з яких 2 700 000 грн. основного боргу, 5 800 893 грн. 57 коп. процентів за користування грошовими коштами, 855 906 грн.. 86 коп. інфляційних нарахувань та 140 352 грн.. 02 коп. витрат зі сплати судового збору під час звернення із позовною заявою; - 24810,00 грн. судовий збір за подання заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Підставою для визнання кредиторських вимог ТОВ Антей до боржника стало рішення Господарського суду Тернопільської області від 19.12.2017 по справі №921/541/17-г/4, яким позов задоволено та стягнуто з ТОВ Агроцентр-Галичина на користь ТОВ Антей 9 356 800 грн. 43 коп. заборгованості, з яких 2 700 000 грн. основного боргу, 5 800 893 грн.57 коп. процентів за користування грошовими коштами, 855 906 грн.86 коп. інфляційних нарахувань та 140 352 грн. 02 коп. в повернення сплаченого судового збору.

На виконання рішення Господарського суду Тернопільської області від 19.12.2017 по справі №921/541/17-г/4 видано наказ про примусове його виконання від 23.12.2019, на підставі якого Відділом примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Тернопільській області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ) відкрито виконавче провадження №61060830); в процесі примусового виконання вказаного рішення заборгованість з боржника за виконавчим документом не стягувалася.

З рішення Господарського суду Тернопільської області від 19.12.2017 по справі №921/541/17-г/4 вбачається, що заборгованість перед ТОВ Антей (постачальник) виникла в результаті невиконання ТОВ Агроцентр-Галичина (покупець) умов договору поставки на умовах відстрочення кінцевого рахунку №38К від 28.03.2014 щодо оплати за поставлений товар.

В межах справи №921/372/22, за результатом апеляційного перегляду ухвали від 11.01.2023, постановою Західного апеляційного господарського суду від 05.04.2023 ухвалено визнати додаткові кредиторські (грошові) вимоги ТОВ Антей (ідентифікаційний код 32886324) на загальну суму 12 426 055,50 грн. Визначено черговість задоволення грошових вимог кредитора: 4962 грн - судовий збір за подання заяви про визнання грошових вимог - вимоги першої черги реєстру вимог кредиторів; 8700123,66 грн, з яких: 1978677,08 грн інфляційних втрат; 6721446,58 грн 48 % річних за користування чужими грошовими коштами вимоги четвертої черги реєстру вимог кредиторів; 3720969,88 грн пені вимоги шостої черги реєстру вимог кредиторів.

Вимоги заяви про визнання додаткових грошових вимог до боржника обґрунтовано тим, що визнані ухвалою суду від 09.11.2022 вимоги ініціюючого кредитора базувалися на існуванні невиконаних грошових зобов`язань боржника за рішенням Господарського суду Тернопільської області від 19.12.2017 у справі №921/541/17-г/4, в тому числі про стягнення 2700000 грн. основного боргу за договором №38К від 28.03.2014, яке залишається невиконаним. У зв`язку з цим, кредитором було нараховано боржнику відсотки за користування чужими грошовими коштами, інфляційні втрати, пеню та 3% річних за період з 01.09.2017 по 08.11.2022.

Постановою Господарського суду Тернопільської області від 05.07.2023 у справі №921/372/22 припинено процедуру розпорядження майном ТОВ Агроцентр-Галичина; ТОВ Агроцентр-Галичина (ідентифікаційний код 37556849) визнано банкрутом; відкрито ліквідаційну процедуру у справі № 921/372/22 строком на 12 місяців до 05.07.2024 включно; призначено ліквідатором ТОВ Агроцентр-Галичина (ідентифікаційний код 37556849) арбітражного керуючого Винниченка Юрія Валентиновича (свідоцтво на здійснення діяльності арбітражного керуючого №1658 від 24.07.2013, адреса: 18029, м. Черкаси, вул. Сумгаїтська, буд. 10).

15.03.2024 від ліквідатора ТОВ Агроцентр-Галичина Винниченка Юрія Валентиновича надійшло клопотання б/н від 15.03.2024 (вх. №2184), у якому він просив суд покласти на ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ), що був керівником ТОВ Агроцентр-Галичина (код ЄДРПОУ: 37556849, адреса: 46027, м. Тернопіль, вул. М. Кривоноса, будинок 2Б) солідарну відповідальність з виконання грошових зобов`язань боржника.

29.11.2024 від ліквідатора ТОВ Агроцентр-Галичина Винниченка Юрія Валентиновича надійшло клопотання б/н від 29.11.2024 (вх. №9169), у якому він просив суд покласти на ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) солідарну відповідальність з виконання грошових зобов`язань ТОВ Агроцентр-Галичина (код ЄДРПОУ: 37556849, адреса: 46027, м. Тернопіль, вул. М. Кривоноса, будинок 2Б). Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Агроцентр-Галичина (код ЄДРПОУ: 37556849, адреса: 46027, м. Тернопіль, вул. М. Кривоноса, будинок 2Б) 22 504 912 (двадцять два мільйона п`ятсот чотири тисячі дев`ятсот дванадцять) грн. 51 коп.

Ліквідатором боржника арбітражним керуючим Винниченком Ю.В. проведено аналіз фінансово - господарського стану боржника, в тому числі щодо виявлення ознак неплатоспроможності підприємства та ознак дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрута чи доведення до банкрутства за період з 2016 року до 2018 року.

За результатами проведеного фінансового аналізу, ліквідатором стверджено про наступне:

- значний від`ємний результат показника поточної платоспроможності свідчить про поточну неплатоспроможність підприємства;

- фінансовий стан боржника характеризується ознаками надкритичної неплатоспроможності, коли задоволення визнаних судом вимог можливо не інакше, як через застосування ліквідаційної процедури;

- не виявлено ознак фіктивного банкрутства;

- вбачаються ознаки дій з доведення до банкрутства, оскільки аналіз фінансової звітності боржника показав, що станом на 31.12.2018 відбулись значні зміни показників забезпечення зобов`язання боржника всіма його активами, забезпечення зобов`язання боржника його оборотними активами та розміру чистих активів - у бік зменшення. Також керівними особами товариства було виведено у вигляді готівкових коштів 3,4 млн. грн., не було вчинено дій, спрямованих для повернення дебіторської заборгованості, що у досліджуваний період збільшилася майже втричі і склала на кінець періоду 29,8 млн грн;

- відсутність власних оборотних засобів свідчить про неможливість погашення поточних боргів, задоволення поточних зобов`язань;

- станом на 31.12.2018 задоволення вимог кредиторів можливе не інакше, як через застосування процедури банкрутства.

За результатами аналізу відомостей із Автоматизованої системи виконавчого провадження, ліквідатором окремо зазначено, що у досліджуваний період і до 15.03.2024 щодо боржника відкрито ряд виконавчих проваджень:

- № 51842063, стягувач: Фермерське господарство ЛІМ (код ЄДРПОУ: 30542536);

- № 54562189, стягувач: Товариство з обмеженою відповідальністю Білоцерківський завод препаративних форм (ЄДРПОУ: 38452492);

- № 54562189, стягувач: Товариство з обмеженою відповідальністю Білоцерківський завод препаративних форм (ЄДРПОУ: 38452492);

- № 54675901, стягувач: Товариство з обмеженою відповідальністю Лексвінхаус (ЄДРПОУ: 36538792);

- № 55277764, стягувач: Товариство з обмеженою відповідальністю Товариство з обмеженою відповідальністю Два агро Україна (ЄДРПОУ: 38454264);

- № 62389347, стягувач: Товариство з обмеженою відповідальністю Білоцерківський завод препаративних форм (ЄДРПОУ: 38452492);

- № 54562189, стягувач: СГ ТОВ Терра (ЄДРПОУ: 30915955);

- № 62678569, стягувач: Тернопільський міський відділ державної виконавчої служби південно-західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ) (ЄДРПОУ: 40330167);

- № 62681400, стягувач: Тернопільський міський відділ державної виконавчої служби південно-західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ) (ЄДРПОУ: 40330167);

- № 65506683, стягувач: Товариство з обмеженою відповідальністю АГРІКЛАБ (ЄДРПОУ: 40298071);

- № 66812893, стягувач: Товариство з oбмеженою Відповідальністю Аграрна Індустріальна Компанія (ЄДРПОУ: 35822918).

Управлінням державної реєстрації Тернопільської міської ради надано суду письмову відповідь №2506/28-02 від 13.12.2024, до якої долучено копії документів про призначення (звільнення) керівників Товариства з обмеженою відповідальністю Агроцентр-Галичина (код 37556849), а саме:

- протокол №15/1-2 загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю Агроцентр-Галичина від 22.01.2015 та наказ №2к від 26.01.2015 про призначення на посаду директора ОСОБА_2 ;

- протокол №03/18-1 загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю Агроцентр-Галичина від 06.03.2018 про звільнення з посади директора ОСОБА_2 та про призначення на посаду директора Каневського Олександра Федоровича.

Управлінням державної реєстрації Тернопільської міської ради у своїй відповіді звернено увагу на те, що згідно з відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, станом на 13.12.2024 директором Товариства з обмеженою відповідальністю Агроцентр-Галичина (код 37556849) є ОСОБА_1 .

4. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції.

Частиною 6 статті 34 КУзПБ (в редакції станом на 15.03.2024 звернення арбітражного керуючого із заявою) визначено, що боржник зобов`язаний у місячний строк звернутися до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі у разі, якщо задоволення вимог одного або кількох кредиторів призведе до неможливості виконання грошових зобов`язань боржника в повному обсязі перед іншими кредиторами (загроза неплатоспроможності), та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Якщо органи управління боржника допустили порушення цих вимог, вони несуть солідарну відповідальність за незадоволення вимог кредиторів. Питання порушення органами управління боржника зазначених вимог підлягає розгляду господарським судом під час здійснення провадження у справі. У разі виявлення такого порушення про це зазначається в ухвалі господарського суду, що є підставою для подальшого звернення кредиторів своїх вимог до зазначених осіб.

Солідарна відповідальність керівника (органів управління) боржника це вид спеціальної цивільно-правової відповідальності, притягненню до якої при здійсненні провадження у справі про банкрутство підлягає керівник боржника (органи управління), який/які не звернувся/звернулися до господарського суду в місячний термін у разі наявності загрози неплатоспроможності, за незадоволення вимог кредиторів на підставі заяви кредитора після зазначення в ухвалі господарського суду про виявлення такого порушення.

Сутність солідарної відповідальності полягає у залученні керівника боржника (органів управління боржника) юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження у справі про банкрутство, до солідарного обов`язку з виконання грошових зобов`язань боржника як правового механізму захисту та відновлення прав кредиторів, які були необізнані з його вини про стан неплатоспроможності боржника.

Тлумачення змісту ч. 6 ст. 34 КУзПБ передбачає, що застосуванням солідарної відповідальності законодавець стимулює виконання боржником обов`язку з подання заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство за наявності відповідних умов (загрози неплатоспроможності), тоді як для кредитора подання такої заяви є правом, обумовленим лише наявністю у нього незадоволених / невиконаних боржником зобов`язань за вимогами кредитора.

У справі про банкрутство солідарна відповідальність покладається за таке порушення (неподання боржником, який перебував у стані загрози неплатоспроможності, заяви про відкриття справи про банкрутство), наслідком якого є такі негативні наслідки, як неможливість виконання грошових зобов`язань боржника в повному обсязі перед іншими кредиторами у разі задоволення вимог одного або кількох кредиторів боржника.

Термін солідарна відповідальність за незадоволення вимог кредиторів у частині 6 статті 34 КУзПБ застосовується в іншому значенні, ніж згідно з положеннями ЦК України. Тому положення ч. 6 ст.34 КУзПБ з урахуванням статті 22 ЦК України та mutatis mutandis висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 28.09.2021 у справі №761/45721/16-ц, слід розуміти як відповідальність порушника за збитки, завдані боржнику, а відповідно, і його кредиторам.

Солідарна відповідальність має деліктну природу, що узгоджується із частиною 1 статті 1166 ЦК України, якою встановлено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Також Верховний Суд у постанові від 04.09.2024 у справі №908/3236/21 зауважив, що закон визначає суб`єктом правопорушення керівника як одноособовий орган управління підприємства боржника, а згідно зі змінами, внесеними Законом України від 20.03.2023 №2971-IX, - суб`єктами правопорушення, а отже, і солідарної відповідальності є органи управління боржника, які можуть бути як одноособовим органом управління, так і колективними.

Водночас термін органи управління боржника у ч.6 ст.34 КУзПБ застосовуються не у тому значенні, яке має цей термін за положеннями ЦК України.

Так, відповідно до статті 2 ЦК України учасниками цивільних відносин є фізичні особи та юридичні особи, держава Україна, Автономна Республіка Крим, територіальні громади, іноземні держави та інші суб`єкти публічного права. За приписами ч.1 ст.92 зазначеного Кодексу юридична особа набуває цивільних прав та обов`язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.

Тож, оскільки органи управління юридичної особи не є учасниками цивільних відносин, суб`єктами права, вони не можуть нести відповідальність, а при належному тлумаченні частини 6 статті 34 КУзПБ під суб`єктами відповідальності слід розуміти членів органів управління боржника - юридичної особи.

Притягнення керівників, засновників (учасників, акціонерів) боржника, інших осіб боржника до солідарної, субсидіарної відповідальності є винятковим механізмом відновлення порушених прав кредиторів. У його застосуванні необхідно враховувати як сутність конструкції юридичної особи, яка передбачає майнову відособленість цього суб`єкта, його самостійну відповідальність, наявність у засновників, які входять до складу органів управління юридичної особи, широкої свободи розсуду при прийнятті (узгодженні) ділових рішень, і заборона заподіяння ними шкоди незалежним учасникам обороту у вигляді недобросовісного використання інституту юридичної особи.

Кожен учасник цивільного/господарського обороту, що укладає угоди з певною юридичною особою, має намір отримати відповідний результат, що можливим є лише за платоспроможності цієї юридичної особи. Вичерпну інформацію про фінансове (майнове) становище юридичної особи має її керівник як одноосібний виконавчий орган, який повинен діяти розумно і сумлінно, зокрема, щодо контрагентів боржника.

Отже, визначення керівника боржника (а з урахуванням змін, внесених Законом України від 20.03.2023 №2971-IX, - членів органів управління боржника) суб`єктом солідарної відповідальності узгоджується з наведеними положеннями частини 1 статті 92 ЦК України, через що саме на керівника (членів органів управління) боржника покладений обов`язок у встановлених законом випадках ініціювати справу про банкрутство, і, відповідно, і нести відповідальність у разі невиконання цього обов`язку.

Для покладення солідарної відповідальності на керівника/члена органу управління боржника істотне значення має встановлення моменту виникнення в нього обов`язку звернутися до суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство боржника.

Момент виникнення такого обов`язку залежить у кожному конкретному випадку від наявності об`єктивних юридичних фактів, що підтверджують виникнення загрози неплатоспроможності і вочевидь свідчать про неможливість продовження нормальної господарської діяльності без негативних наслідків для боржника та його кредиторів.

Як визначено, ч. 6 ст. 34 КУзПБ загроза неплатоспроможності відповідно до цього Кодексу настає у разі, якщо задоволення вимог одного або кількох кредиторів призведе до неможливості виконання грошових зобов`язань боржника в повному обсязі перед іншими кредиторами. А тому для покладення солідарної відповідальності у справі про банкрутство доцільним є визначення моменту, коли задоволення нею вимог одного або кількох кредиторів призведе до неможливості виконання грошових зобов`язань боржника в повному обсязі перед іншими кредиторами.

Як вірно висновано господарським судом, умовами для встановлення щодо боржника такого складного за своїм змістом юридичного факту, як загроза неплатоспроможності боржника, є одночасна (зокрема, протягом місячного періоду, визначеного частиною шостою статті 34 КУзПБ) наявність таких юридичних фактів: 1) існування у боржника щонайменше перед двома кредиторами зобов`язань, строк виконання яких настав та визначається за правилами закону, що регулює відповідні правовідносини (купівлі-продажу, поставки, підряду, позики, бюджетні та податкові тощо); 2) розмір всіх активів боржника є меншим, ніж сумарний розмір зобов`язань перед всіма кредиторами боржника, строк виконання яких настав за правилами закону, що регулює відповідні правовідносини (купівлі-продажу, поставки, підряду, позики, бюджетні та податкові тощо), тобто такий майновий стан боржника за всіма його показниками (основними фондами, дебіторською заборгованістю, строк виконання зобов`язань щодо якої настав, тощо), який за оцінкою сукупної вартості всіх активів боржника очевидно не здатний забезпечити задоволення вимог виконання зобов`язань перед всіма кредиторами, строк виконання яких настав, ні у добровільному, ні у передбаченому законом примусовому порядку.

При цьому зобов`язання, що підтверджують виникнення загрози неплатоспроможності, мають бути реальними та документально підтвердженими.

Отже, загроза неплатоспроможності боржника розкривається законодавцем через його фінансово-економічний стан, основним визначальним критерієм якого є нездатність боржника відповісти за своїми зобов`язаннями належним йому майном (активами) і тим самим виконати грошові зобов`язання в повному обсязі перед всіма кредиторами.

Фінансово-економічний стан, що визначається на підставі відповідних показників матеріального, фінансового стану боржника та стану його господарської діяльності (з контрагентами тощо) як загроза неплатоспроможності, має бути не умовно-тимчасовим, а стабільно-незворотним для боржника і наслідки такого стану мають безпосередньо впливати на стан розрахунків з кредиторами.

Саме така стійкість та незворотність стану фінансово-господарської діяльності боржника, зокрема в частині розрахунків з кредиторами, і відрізняє загрозу неплатоспроможності боржника від іншого його стану фінансово-господарської діяльності, що має тимчасовий характер, і передбачає реальну (обґрунтовану матеріально-фінансовими показниками) можливість боржника у межах звичайної господарської діяльності у розумні строки змінити та відновити свої фінансові й економічні показники, що нададуть можливість боржнику в межах звичайного режиму господарської діяльності виконувати свої зобов`язання перед контрагентами та задовольняти грошові вимоги кредиторів.

При цьому доцільно враховувати реальні (доведені належними доказами) майбутні зміни вартості та/або складу активів, з використанням яких можуть бути задоволені вимоги кредиторів, що відбудуться (повинні відбутись) протягом відповідного місяця, тому що керівник має право посилатись на реальні очікування зміни складу та вартості активів, фінансового стану підприємства з огляду на його господарську діяльність.

У практиці Верховного Суду виявлення ознак загрози неплатоспроможності пов`язане з наданням судами оцінки:

- зібраним у справі доказам щодо підстав, обставин та дати виникнення у боржника перед кредитором зобов`язання, невиконання якого обумовило звернення із заявою про відкриття провадження у цій справі;

- доказам, наданим на підтвердження підстав, обставин та дати виникнення у боржника зобов`язань перед іншими кредиторами у справі;

- доказам щодо вартості майнових активів боржника станом на той звітний період, коли у нього виникли та одночасно тривали зобов`язання перед щонайменше двома кредиторами боржника (заявником у спорі про покладення солідарної відповідальності та ще одним із кредиторів боржника, постанова Верховного Суду від 14.09.2021 у справі № 902/1023/19).

Крім того, судом можуть бути враховані висновки експертів (фахівців), аудиторські висновки, висновки за результатами перевірки фінансово-господарської діяльності боржника, у тому числі податковими органами, доповідні записки (інші звернення до керівника) працівників боржника (бухгалтерів, юристів тощо) про наявність відповідних обставин та загроз, фінансово-господарська та/або податкова звітність щодо діяльності боржника, рішення суду про стягнення або інші обмеження щодо фінансово-господарської діяльності боржника тощо.

Якщо звернення або незвернення із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство жодним чином не впливає і не змінює стану та порядку розрахунків з кредиторами, не призводить до порушення їхніх прав на задоволення вимог до боржника (інших негативних наслідків для кредиторів: простій, збитки, штрафні санкції внаслідок невиконання боржником зобов`язання перед кредиторами) або якщо внаслідок неподання боржником відповідної заяви не змінились/не погіршились його розрахункові можливості (можливості відповідати за зобов`язаннями, зокрема і належними йому активами: майном, коштами, правом вимоги до третіх осіб тощо), - cуд зазначає про очевидну відсутність загрози неплатоспроможності боржника.

Стягнення коштів із керівника/члена органу управління боржника на підставі частини шостої статті 34 КУзПБ має здійснюватися на користь боржника з подальшим зарахуванням цих коштів до ліквідаційної маси. При цьому колегія суддів враховує, що арбітражний керуючий, діючи від імені боржника і захищаючи його інтереси, опосередковано діє і в інтересах кредиторів, оскільки кошти, стягнуті на користь боржника, спрямовуються на задоволення вимог кредиторів. Тому відповідно до тлумачення виразу подальше звернення кредиторів своїх вимог у частині шостій статті 34 КУзПБ цю норму слід розуміти у тому числі і як звернення боржника з метою подальшого задоволення вимог кредиторів.

Як встановлено судом апеляційної інстанції рішенням Господарського суду Тернопільської області від 19.12.2017 у справі №921/541/17-г/4 позовні вимоги ТОВ Антей задоволено, стягнено з ТОВ Агроцентр Галичина на користь ТОВ Антей 9 356 800 (дев`ять мільйонів триста п`ятдесят шість тисяч вісімсот) грн. 43 коп. заборгованості, з яких: 2 700 000 (два мільйони сімсот) грн. основного боргу, 5 800 893 (п`ять мільйонів вісімсот тисяч вісімсот дев`яносто три) грн. 57 коп. процентів за користування грошовими коштами, 855 906 (вісімсот п`ятдесят п`ять тисяч дев`ятсот шість) грн. 86 коп. інфляційних нарахувань та 140 352 (сто сорок тисяч триста п`ятдесят дві) грн. 02коп. в повернення сплаченого судового збору.

Рішення Господарського суду Тернопільської області від 19.12.2017 у справі №921/541/17-г/4, набрало законної сили 30.12.2017.

Як встановлено в межах господарської справи №921/541/17-г/4 28.03.2014 між ТОВ Антей та ТОВ Агроцентр-Галичина укладено договір поставки на умовах відстрочення кінцевого розрахунку, відповідно до п. 1.1. договору, в строки, визначені договором, постачальник зобов`язався передати у власність покупця продукцію виробничо-технічного призначення, а покупець - прийняти товар і оплатити його ціну, сплативши за нього визначену договором грошову суму.

У період з 28.03.2014 до 03.11.2014 ТОВ Агроцентр-Галичина на виконання умов договору №38К поставлено ТОВ Антей товару на загальну суму 8512750,03 грн., строк оплати якого, відповідно до умов цього договору та додаткових угод до нього, визначено до 01.10.2014. Однак, ТОВ Агроцентр-Галичина порушено встановлений п. 2.3. Договору №38К строк оплати одержаного товару, що і стало підставою для задоволення позовних вимог в межах справи № 921/541/17-г/4.

В подальшому, ТОВ Антей звернулось до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ Агроцентр-Галичина з підстав неспроможності останнього погасити кредиторську заборгованість перед ініціюючим кредитором в розмірі 9 580 462,45 грн.

При цьому посилається на рішення Господарського суду Тернопільської області від 19.12.2017 по справі №921/541/17-г/4, яким з ТОВ Агроцентр-Галичина на користь ТОВ Антей стягнуто 9497152 грн. 45 коп., з яких 2 700 000 грн. основного боргу, 5 800 893 грн. 57 коп. процентів за користування грошовими коштами, 855 906 грн.86 коп. інфляційних нарахувань та 140 352 грн. 02 коп. витрат зі сплати судового збору; на виконання рішення видано наказ про примусове його виконання від 23.12.2019, на підставі якого Відділом примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Тернопільській області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ) відкрито виконавче провадження №61060830); в процесі примусового виконання вказаного рішення заборгованість з боржника за виконавчим документом не стягувалася.

Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 09.11.2022 у даній справі відкрито провадження у справі про банкрутство ТОВ Агроцентр-Галичина, визнано вимоги ініціюючого кредитора ТОВ Антей на загальну суму 9 356 800 грн. 45 коп.

Відтак, вірним є висновок господарського суду, що до того, що грошові зобов`язання боржника виникли перед ТОВ Антей ще з 2014 року, підтвердженням чого є судове рішення від 19.12.2017 у справі №921/541/17-г/4.

Окрім того, у межах даної справи судом встановлено, що протоколом №03/18-1 загальних зборів ТОВ Агроцентр-Галичина від 06.03.2018 звільнено з посади директора ОСОБА_2 та призначено на посаду директора Каневського Олександра Федоровича, який виконує повноваження керівника боржника згідно з відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань і станом на 13.12.2024.

Дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються вимоги арбітражного керуючого та заперечення інших учасників провадження у справі про банкрутства, з дотриманням принципів господарського судочинства, а також виходячи з критеріїв оцінки доказів, з огляду на їх вірогідність, належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, вірогідності і взаємного зв`язку доказів у їх сукупності, суд встановив таке.

Діючий на момент виникнення загрози неплатоспроможності боржника Закон України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом покладав обов`язок звернення до суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство саме на боржника, а не на керівника боржника, однак не містив приписів щодо місячного строку для такого звернення, як і не містив наслідків не звернення із такою заявою.

Закон України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом, який втратив чинність із введенням в дію з 21.10.2019 КУзПБ, та який також містив умови, за яких боржник був зобов`язаний звернутися до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі (ч. 5 ст. 11 та ст. 95 цього Закону) передбачав, солідарну відповідальність, але за інше порушення - у разі недотримання вимог щодо особливостей застосування процедури банкрутства до боржника, що ліквідується власником згідно з ч. 1 ст. 95 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом (ч. 6 ст.95 цього Закону).

Водночас вказаний Закон не містив положень про відповідальність за не звернення боржника до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі у разі загрози неплатоспроможності. Тобто, в Законі про банкрутство були відсутні положення щодо солідарної відповідальності керівника боржника у разі не звернення його до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі у разі загрози неплатоспроможності.

Солідарна відповідальність керівника боржника - це вид спеціальної цивільно-правової відповідальності, відповідно до якої при здійсненні провадження у справі про банкрутство керівник боржника, який не звернувся до господарського суду у місячний термін у разі наявності загрози неплатоспроможності, підлягає притягненню до солідарної відповідальності за незадоволення вимог кредиторів.

Будь-яких інших підстав притягнення до солідарної відповідальності положення КУзПБ не передбачають.

Відповідно до ч. 1 ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Закріплений у наведеній нормі принцип незворотності дії закону та інших нормативно-правових актів у часі (lex ad praeterian non valet) полягає в тому, що дія їх не може поширюватися на правовідносини, які виникли і закінчилися до набрання ними чинності, за винятком випадку коли закон або інші нормативно-правові акти пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Позицію щодо незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів неодноразово висловлював і Конституційний Суд України. Зокрема, згідно з висновками щодо тлумачення змісту статті 58 Конституції України, викладеними у рішеннях Конституційного Суду України від 13.05.1997 № 1-зп, від 09.02.1999 № 1-рп/99, від 05.04.2001 № 3-рп/2001, від 13.03.2012 № 6-рп/2012, закони та інші нормативно-правові акти поширюють свою дію тільки на ті відносини, які виникли після набуття законами чи іншими нормативно-правовими актами чинності; дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється із втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Отже, за загальним правилом норма права діє стосовно фактів і відносин, які виникли після набрання чинності цією нормою. Тобто до події, факту застосовується закон (інший нормативно-правовий акт), під час дії якого вони настали або мали місце (див. висновок щодо застосування частини першої статті 58 Конституції України, викладений у постанові Верховного Суду України від 02.12.2015 у справі № 3-1085гс15).

Таким чином, господарським судом, правильно встановивши, що загроза неплатоспроможності боржника мала місце до того як Каневський О.Ф. став директором боржника, а також те, що діючий на той момент Закон України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом не містив приписів щодо місячного строку для звернення керівника боржника до суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство, як і не містив наслідків не звернення із такою заявою, вказує про помилковість тверджень арбітражного керуючого щодо наявності підстав для застосування до керівника боржника Каневського О.Ф. солідарної відповідальності в порядку положень ч. 6. Ст. 34 КУзПБ.

Щодо доводів скаржника про наявність ознак дій з доведення до банкрутства, оскільки аналіз фінансової звітності боржника показав, що станом на 31.12.2018 відбулись значні зміни показників забезпечення зобов`язання боржника всіма його активами, забезпечення зобов`язання боржника його оборотними активами та розміру чистих активів - у бік зменшення. А також встановлення, що керівними особами товариства було виведено у вигляді готівкових коштів 3,4 млн. грн., не було вчинено дій, спрямованих для повернення дебіторської заборгованості, що у досліджуваний період збільшилася майже втричі і склала на кінець періоду 29,8 млн. грн. зазначене за визначених обставин, може бути підставою для покладення на керівника субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника у зв`язку з доведенням його до банкрутства, натомість не спростовує висновків господарського суду щодо недоведеності підстав для застосування солідарної відповідальності керівника в межах даної справи.

Згідно з практикою Європейського суду, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, у рішеннях судів та органів, що вирішують спори, має бути належним чином викладено підстави, на яких вони ґрунтуються. Обсяг цього обов`язку щодо обґрунтовування рішення може бути різним залежно від характеру самого рішення і має визначатись з урахуванням обставин відповідної справи (див. рішення Суду у справі Мала проти України, № 4436/07, від 03.07.2014). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення Суду у справі Гірвісаарі проти Фінляндії, № 49684/99, від 27.09.2001).

Підсумовуючи зазначене, колегія суддів виснує, що доводи скаржника не спростовують висновків господарського суду, а відтак не визнаються судом підставою для його скасування.

За результатами розгляду апеляційної скарги колегія суддів в порядку положень ст. 129 ГПК України покладає судовий збір на скаржника.

Керуючись ст.ст.86, 129, 269, 270, 275, 276, 282 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1 В задоволенні вимог апеляційної скарги арбітражного керуючого Винниченка Юрія Валентиновича від 05.02.2025 (вх. №01-05/313/25 від 05.02.2025) - відмовити.

2. Ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 30.01.2025 постановлену за результатами розгляду клопотання б/н від 15.03.2024 (вх. №2184 від 15.03.2024) (з урахуванням клопотання б/н від 29.11.2024 (вх. №9169 від 29.11.2024)) ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю Агроцентр-Галичина Винниченка Юрія Валентиновича про покладення солідарної відповідальності та стягнення коштів у справі №921/372/22 - залишити без змін.

3.Судові витрати залишити за скаржником.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення та не підлягає оскарженню.

Матеріали справи повернути в місцевий господарський суд.

Повна постанова складена 20.05.2025.

Головуючий суддяЖелік М.Б.

суддя Галушко Н.А.

суддя Орищин Г.В