Рішення від 13.05.2025 по справі 904/1064/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.05.2025м. ДніпроСправа № 904/1064/25

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Назаренко Н.Г., за участю секретаря судового засідання Мороза А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження матеріали справи

за позовом Криничанської селищної ради Кам`янського району Дніпропетровської області, селище Кринички, Кам`янський район, Дніпропетровська область

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНКАМ ФІНАНС", м. Запоріжжя

про стягнення заборгованості

Представники:

від позивача: Лісовий Андрій Володимирович, довіреність №2 від 13.01.2025, самопредставництво

від відповідача: не з`явився

РУХ СПРАВИ В СУДІ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ.

Криничанська селищна рада (далі - позивач) звернулась до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНКАМ ФІНАНС" (далі - відповідач) заборгованість за договором поставки № 0504-СК-Д від 19.03.2024 у загальному розмірі 243 605,28 грн.

Ціна позову складається з наступних сум:

- 201 660,00 грн - основний борг;

- 27 829,08 грн.- пеня;

- 14 116,20 грн.-штраф.

Ухвалою від 18.03.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання на 31.03.2025.

В судовому засідання 31.03.2025 Позивач проти відкладення розгляду справи не заперечив.

Відповідач свого представника в судове засідання не направив, пояснень щодо неможливості бути присутнім в судовому засіданні суду не надав, про дату та час повідомлений належним чином.

Ухвалою від 31.03.2025 відкладено підготовче засідання на 08.04.2025.

В судовому засіданні 08.04.2025 Позивач проти закриття підготовчого провадження та призначення розгляду справи по суті не заперечив.

Відповідач свого представника в судове засідання не направив, пояснень щодо неможливості бути присутнім в судовому засіданні суду не надав, про дату та час повідомлений належним чином.

Ухвалою від 08.04.2025 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті в засіданні на 29.04.2025.

Судове засідання 29.04.2025 не відбулося в зв`язку з відпусткою судді Назаренко Н.Г.

Ухвалою від 05.05.2025 призначено судове засідання з розгляду справи по суті на 13.05.2025.

13.05.2025 в судовому засіданні розпочато розгляд справи по суті.

Позивач підтримав позовні вимоги.

Відповідач в судове засідання свого представника не направив, пояснень щодо неможливості бути присутнім в судовому засіданні суду не надав, про дату та час судового засідання повідомлений належним чином.

Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для підготовки до судового засідання та подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.

Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

13.05.2025 в судовому засіданні, в порядку ст. 240 ГК України, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суд, розглянувши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення позивача, встановив наступне.

ПОЗИЦІЯ ПОЗИВАЧА.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем умов договору поставки № 0504-СК-Д від 19.03.2024 в частині повної та своєчасної поставки товару.

ПОЗИЦІЯ ВІДПОВІДАЧА.

Згідно положень ч. 7 ст. 6 Господарського процесуального кодексу України, особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Так, згідно даних підсистеми ЄСІТС Електронний суд, Товариство з обмеженою відповідальністю "ІНКАМ ФІНАНС" має зареєстрований Електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІТС. Дата реєстрації: 25.02.2025 15:41.

Згідно довідок про доставку електронного листа, ухвали від 18.03.2025 було доставлено до електронного кабінету відповідача 19.03.2025, від 31.03.2025 доставлено 31.03.2025, від 08.04.2025 доставлено 09.04.2025, від 05.05.2025 доставлено 07.05.2025 (а.с.75, 82, 89, 93).

Будь-яких клопотань про продовження процесуального строку у порядку, передбаченому частиною 2 статті 119 Господарського процесуального кодексу України, до суду від відповідача не надходило; поважних причин пропуску вказаного строку суду також не повідомлено.

Згідно із частиною 1 статті 118 Господарського процесуального кодексу України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.

Слід також зауважити, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України).

Суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на надання відзиву на позовну заяву та вважає можливим розглянути справу за наявними у ній матеріалами.

ОБСТАВИНИ, ЯКІ Є ПРЕДМЕТОМ ДОКАЗУВАННЯ У СПРАВІ.

Предметом доказування, відповідно до частини 2 статті 76 Господарського процесуального кодексу України, є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Предметом доказування у даній справі є встановлення обставин, пов`язаних із встановленням факту поставки товару, правомірність нарахування штрафних санкцій.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ.

Як убачається з матеріалів справи, між Товариством з обмеженою відповідальністю "ІНКАМ ФІНАНС" (далі - постачальник) та Криничанською селищною радою (далі - покупець) укладено договір поставки № 0504-СК-Д від 19.03.2024 (далі договір), згідно п. 1.1. якого Постачальник зобов`язується поставити у власність Покупця нафтопродукти, визначені сторонами в специфікації, що є додатком №1 до договору (далі паливо) за кодом ДК 021:2015:09130000-9 Нафта і дистиляти, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити паливо в порядку та на умовах договору. Найменування палива, асортимент, кількість, ціна, тощо, наведені в специфікації, що є додатком №1 до договору (далі специфікація).

Постачання палива здійснюється з використанням талонів, через мережу автозаправних станцій (далі АЗС), визначених у переліку АЗС (додаток 2 до цього договору) з наданням підтвердних на цю операцію документів (касових чеків). Покупець в порядку і на умовах визначених цим договором зобов`язується прийняти і оплатити постачальнику вартість палива. (п. 1.2. договору).

Згідно п. 2.1. договору, загальна ціна (вартість) палива за цим договором та ціна за одиницю палива визначається у специфікації, що є додатком 1 до договору. Загальна ціна (вартість) палива включає податки, збори та інші обов`язкові платежі до бюджетів, передбачені законодавством України.

Прядок розрахунків за паливо за паливо встановлено в специфікації (додаток №1) ,що є невід`ємною частиною цього договору. (3.2. договору).

Згідно п. 4.1. договору, строк поставки талонів визначається у специфікації, що є додатком №1 до договору. Передача (відпуск) палива згідно поставленим талонам здійснюється на АЗС Постачальника, перелік яких визначено у Переліку АЗС (додаток 2 до цього договору). Передача палива (відпуск) здійснюється по факту пред`явлення покупцем (уповноваженим представником покупця) талону. Талон є документом встановленого зразка та форми, одноразового використання, що посвідчує право власності покупця та/або уповноваженого представника покупця на одержання певної кількості (обсягу) та певної марки палива на АЗС (далі-талон).

Відповідно до п. 5.1. договору, передача талонів та перехід права власності на відповідну кількість (обсяг) та асортимент палива посвідчується підписаною сторонами видатковою накладною. Передача талонів покупцеві здійснюється в момент підписання сторонами видаткової накладної.

З моменту переходу до покупця права власності на паливо та до моменту його фактичного отримання на АЗС, пальне перебуває на повному відповідальному безкоштовному зберіганні у постачальника (п. 5.2. договору).

Згідно п. 5.3. договору, місце поставки палива шляхом передачі талонів визначається у специфікації, що є додатком №1 до договору. А без посередня передача (відпуск) палива через АЗС, що визначені в додатку 2 до цього договору. Обов`язок постачальника фактичної передачі (відпуску) палива вважається виконаним з моменту передачі (відпуску) такого палива на АЗС, що підтверджується касовим (фіскальним) чеком. Постачальник зобов`язується забезпечити наявність та відпустити у роздріб (передати) визначену (зазначену) на талону кількість (обсяг) та асортимент палива за першою вимогою покупця по факту пред`явлення ним талону на відповідній АЗС згідно з умовами цього договору.

За порушення строків поставки палива або недопоставку палива постачальник сплачує покупцю пеню в розмірі 0,1% вартості палива, поставку якого прострочено та/або недопоставлено, за кожний день такого прострочення, а за прострочення поставки палива понад тридцять днів постачальник додатково сплачує штраф у розмірі 7% вартості палива, поставку якого прострочено. (п.8.4. договору).

Згідно п. 13.1 договору, цей договір набирає чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх печатками і діє до 31.12.2024, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за цим договором.

Сторони також уклали специфікацію до договору, яка є додатком 1 до нього, в якій визначили: найменування палива/товару, кількість, ціну за одиницю без ПДВ та з ПДВ, загальну ціну товару:

- бензин А-95, кількість -9315л, ціна за одиницю без ПДВ 41,6666 грн., з ПДВ 50,00 грн.,

- Газ нафтовий скраплений, кількість -2640л, ціна за одиницю без ПДВ 25,00 грн., з ПДВ 30,00 грн.

Загальна вартість товару згідно специфікації 544950,00 грн. з ПДВ.

Пунктом 1 специфікації сторони визначили, що відповідно до п. 2.1. договору загальна ціна (вартість) цього договору становить 544950,00 грн., в т.ч. ПДВ90825,00 грн.

Відповідно до п. 3.2., оплата палива здійснюється в розмірі 100% на підставі виставлених рахунків та видаткових накладних упродовж 20 календарних днів з дати поставки (передачі) палива та підписання уповноваженими представниками сторін видаткової накладної. Здійснення попередньої оплати не передбачається. (п. 2 специфікації).

Відповідач видав позивачу талони на паливо на загальну суму 544950,00 грн., що підтверджується підписаною сторонами та скріпленою печатками видатковою накладною №0001/0000311 від 25.03.2024, а також специфікацією №0001/0000311-С відпущених скетч-карток на нафтопродукти по купюрах до видаткової накладної №0001/0000311 від 25.03.2024. (а.с. 27-29).

Позивач сплатив вартість товару, що підтверджується платіжною інструкцією №123 від 26.03.2024 на суму 544 950,00 грн.

Позивач зазначає, що відповідачем частково виконані умови договору, однак, в частині передачі (відпуску) палива, а саме бензину А-95 в кількості 2935 літрів на загальну суму 146 750,00 грн (без ПДВ) та газу нафтового скрапленого у кількості 710 літрів на суму 21300,00 грн. (без ПДВ), загальна вартість непереданого товару складає 168 050,00 грн. (без ПДВ) та 201660,00 грн. (з ПДВ) відповідач умови договору не виконав.

Позивач вказує, що звертався до відповідача з листом від 14.10.2024 №03/11-2292/2/2-24 про необхідність виконання умов договору та забезпечення наявності палива на АЗС.

Відповідач відповіді на лист не надав, товар не передав.

Позивач направив відповідачу претензію від 16.01.2024 №03/12-131/0/2-25, в якій вимагав забезпечити виконання умов договору поставки № 0504-СК-Д від 19.03.2024 шляхом передачі (відпуску) палива покупцеві на АЗС, перелік яких визначений у додатку №2 договору, або направити проект додаткової угоди про розірвання договору та відшкодувати вартість неотриманого товару в розмірі 201660,00 грн.

Відповідач відповіді на претензію не надав.

Вказане стало причиною звернення позивача до суду.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню, з огляду на таке.

Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України та статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно вимог статті 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до положень статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Відповідно до вимог ст. 610 ЦК України, невиконання зобов`язання або його виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання, є порушенням зобов`язання.

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Приписи частини 7 статті 193 Господарського кодексу України та статті 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов`язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами статті 629 Цивільного кодексу України щодо обов`язковості договору для виконання сторонами.

Згідно статті 202 Господарського кодексу України та статті 598 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 617 Цивільного кодексу України дійсно передбачено, що особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Матеріалами справи підтверджується, що позивач здійснив оплату товару згідно з погодженими сторонами умовами, однак у встановлений договором строк відповідач свої зобов`язання з передачі пального не виконав.

Частиною другою статті 693 ЦК України передбачено право покупця у разі порушення продавцем строку передання йому попередньо оплачених товарів або пред`явити вимогу про передання оплаченого товару, або вимагати повернення суми попередньої оплати (тобто відмовитися від прийняття виконання).

Зі змісту зазначеної норми права вбачається, що умовою її застосування є неналежне виконання продавцем свого зобов`язання зі своєчасного передання товару покупцю. А у разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати.

Можливість обрання певно визначеного варіанта правової поведінки боржника є виключно правом покупця, а не продавця.

Отже, волевиявлення щодо обрання одного з варіантів вимоги покупця має бути вчинено ним в активній однозначній формі такої поведінки, причому доведеної до продавця.

Оскільки законом не визначено форму пред`явлення такої вимоги покупця, останній може здійснити своє право будь-яким шляхом: як шляхом звернення до боржника з претензією, листом, телеграмою тощо, так і шляхом пред`явлення через суд вимоги у визначеній законом процесуальній формі формі позову.

В даному випадку позивач звернувся з вимогою про повернення попередньої оплати в розмірі 201660,00 грн.

Доказів передачі відповідачем пального позивачу вартістю 544950,00грн. матеріали справи не містять.

Разом із тим, позивач вказує, що в частині передачі (відпуску) палива, а саме бензину А-95 в кількості 2935 літрів на загальну суму 146 750,00 грн (без ПДВ) та газу нафтового скрапленого у кількості 710 літрів на суму 21300,00 грн. (без ПДВ), загальна вартість якого складає 168 050,00 грн. (без ПДВ) та 201 660,00 грн. (з ПДВ), відповідач умови договору не виконав.

Як убачається з наданих позивачем копій скетч-карток, загальна вартість недоотриманого пального становить 179 100,00 грн., а саме 770 літрів газу нафтового скрапленого вартістю 30,00грн/1л з ПДВ та 3120 літрів бензину А-95 вартістю 50,00 грн./1л з ПДВ.

Однак, зважаючи на те, що позивач в позові зазначає, що ним недоотримано пального, а саме А-95 в кількості 2935 літрів та газу нафтового скрапленого у кількості 710 літрів, приймаючи до уваги, що суд не може виходити за межі позовних вимог, приймаються до уваги вимоги, що до недотримання товару саме в об`ємі, визначеному позивачем.

Крім того, суд звертає увагу, що позивачем помилково подвійно нараховано ПДВ на вартість недоотриманого пального, оскільки вартість бензину А-95 в кількості 2935 літрів на загальну суму 146 750,00 грн, яку зазначає позивач як вартість без ПДВ та газу нафтового скрапленого у кількості 710 літрів на суму 21300,00 грн. без ПДВ, є вартістю пального з ПДВ. (2935 л. х 50,00грн. ціна 1 л бензину А-95 з ПДВ за специфікацією = 146750,00 грн. та 710л х 30,00 грн. ціна 1л. газу нафтового скрапленого з ПДВ за специфікацією = 21300,00 грн.).

Враховуючи викладене, суд частково задовольняє позов в цій частині зі стягненням з відповідача на користь позивача основного боргу в розмірі 168 050,00 грн.

В частині стягнення основного боргу в розмірі 33 610,00 грн. слід відмовити.

Правомірність нарахування пені та штрафу.

Згідно ст. 218 ГК України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинення ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведено, що ним вжито усіх належних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Штрафними санкціями згідно ч. 1 ст. 230 ГК України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 ЦК України).

В силу положень ч. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

За порушення строків поставки палива або недопоставку палива постачальник сплачує покупцю пеню в розмірі 0,1% вартості палива, поставку якого прострочено та/або недопоставлено, за кожний день такого прострочення, а за прострочення поставки палива понад тридцять днів постачальник додатково сплачує штраф у розмірі 7% вартості палива, поставку якого прострочено. (п.8.4. договору).

Позивач нарахував та просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 0,1 відсотка від вартості непоставленого товару, сума якої становить 27829,08 грн. за період прострочення з 14.10.202 по 01.03.2025.

При перевірці розрахунків пені, судом встановлено, що вони здійснені невірно з огляду на таке.

Позивач в розрахунку зазначив, що початок періоду нарахування пені з 14.10.2024 дати направлення ним листа відповідачу про забезпечення виконання умов договору.

Однак, матеріали справи не містять доказів направлення позивачем листа від 14.2024 № 03/11-2292/0/2-24 відповідачу.

Разом із тим, позивач направляв відповідачу претензію вих№03/12-131/0/2-25 від 16.01.2025 про передачу пального або повернення передоплати, докази чого містяться в матеріалах справи (а.с.61-64).

Таким чином, суд вважає, що початком періоду нарахування пені має бути, враховуючи направлення претензії поштою та отримання її відповідачем 24.01.2025 (а.с. 64) 01.02.2025, а не 14.10.2024.

Таким чином, зважаючи на часткове задоволення позову в частині стягнення основного боргу в розмірі 168 050,00 грн., позов в цій частині підлягає частковому задоволенню в розмірі 4 873,45 грн.

В частині стягнення пені в розмірі 22 955,63 грн. слід відмовити.

Позивач також просить стягнути з Відповідача штраф у розмірі 7% від вартості непереданого пального, який за його розрахунком становить 14 116,20 грн.

Враховуючи часткове задоволення позову часткове задоволення позову в частині стягнення основного боргу в розмірі 168 050,00 грн., позов в цій частині підлягає частковому задоволенню в розмірі 11 763,50 грн.

В частині стягнення штрафу в розмірі 2 352,70 грн. слід відмовити.

Таким чином, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню зі стягненням з відповідача на користь позивача основного боргу в розмірі 168 050,00 грн., пені в розмірі 4 873,45 грн., штрафу в розмірі 11 763,50 грн.

В частині стягнення з відповідача на користь позивача основного боргу в розмірі 33 610,00 грн., штрафу в розмірі 2 352,70 грн., пені в розмірі 22 955,63 грн. слід відмовити

Щодо обґрунтування кожного доказу суд зазначає наступне.

Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" наголосив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний із належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Європейський суд з прав людини зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не слід розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Трофимчук проти України").

Статтею 129 Конституції України визначено принципи рівності усіх учасників процесу перед законом і судом, змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, як одні з основних засад судочинства.

Отже, будь-яке рішення господарського суду повинно прийматися з дотриманням цих принципів, які виражені також у статтях Господарського процесуального кодексу України.

Згідно статті 13 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (частина 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України).

За частиною 2 статті 74 Господарського процесуального кодексу України у разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів (частина 4 статті 74 Господарського процесуального кодексу України).

Обов`язок доказування, а отже, і подання доказів відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України покладено на сторони та інших учасників справи, однак, не позбавляє суд, у випадку, передбаченому статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, витребувати у сторони ті чи інші докази.

На підставі статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Отже, встановивши наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з`ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і, відповідно, ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачеві у захисті.

Відповідно до приписів п.п. 2,4,5 ч. 2 ст. 42 Господарського процесуального кодексу України учасники справи зобов`язані: сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні.

Суд зазначає, що відповідач, всупереч вимогам ст. 42 Господарського процесуального кодексу України, будучи обізнаним про наявність в суді справи, про що свідчать довідки про доставку електронного листа (а.с.75, 82, 89, 93), не надав суду жодних заперечень, пояснень у справі або доказів, які б свідчили про наявність підстав для відмови в позові.

СУДОВІ ВИТРАТИ.

За змістом статті 129 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду справи здійснюється розподіл судових витрат.

З урахуванням положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на сторін пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст.ст. 2, 46, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов Криничанської селищної ради Кам`янського району Дніпропетровської області до Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНКАМ ФІНАНС" про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНКАМ ФІНАНС" (69096, м. Запоріжжя, вул. Каховська, 11А, кабінет №8, код ЄДРПОУ 40308189) на користь Криничанської селищної ради Кам`янського району Дніпропетровської області (52300, Дніпропетровська область, Кам`янський район, сел. Кринички, вул. Михайла Грушевського, буд. 2, код ЄДРПОУ 04338380) основний борг у розмірі 168 050,00 грн., штраф у розмірі 11 763,50 грн., пеню в розмірі 4 873,45 грн., судовий збір у розмірі 2 770,30 грн., про що видати наказ.

В решті позову відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено та підписано 20.05.2025.

Суддя Н.Г. Назаренко