Рішення

від 15.05.2025 по справі 906/938/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,

e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ 03499916

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" травня 2025 р. м. Житомир Справа № 906/938/24 (906/289/25)

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Макаревича В.А.

секретар судового засідання: Підгаєцька М.Ю.

за участю представників сторін:

від позивача: прокурор Житомирської обласної прокуратури Пустовіт М.Л., посвідчення №071192 від 01.03.2023;

- Войтюк Р.Л. - представник Коростенської міської ради, витяг з ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, паспорт серії НОМЕР_1 , виданий 28.09.1998 Коростенським МРВ УМВС України в Житомирській області;

від відповідача: не з`явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Керівника Коростенської окружної прокуратури Житомирської області в інтересах держави в особі позивача: Коростенської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Твій хліб" (м. Київ) про зобов`язання звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки у межах справи №906/938/24

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Франескі" (м. Київ)

до: Товариства з обмеженою відповідальністю "Твій хліб" ( м. Київ)

про банкрутство,

у судовому засіданні 10.04.2025 було оголошено перерву до 14:00 год 15.05.2025 у відповідності до ст. 216 ГПК України;

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Господарського суду Житомирської області перебуває справа №906/938/24 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Франескі" (м. Київ) про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Твій хліб" ( м. Київ).

Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 30.01.2025, зокрема, відкрито провадження у справі №906/938/24 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Твій хліб" (04080, м. Київ, вул. Кирилівська, буд. 82; код ЄДРПОУ: 39147619). Введено процедуру розпорядження майном боржника строком на сто сімдесят календарних днів. Призначено розпорядником майна боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "Твій хліб" (м. Київ) арбітражного керуючого Колєжука Андрія Сергійовича (65122, Одеська область, м.Одеса, а/с 203 свідоцтво на право здійснення діяльності арбітражного керуючого №1986 від 28.12.2020) .

06.03.2025 до суду від керівника Коростенської окружної прокуратури Житомирської області в інтересах держави в особі позивача: Коростенської міської ради надійшла позовна заява №52-2173ВИХ-25 від 05.03.2025, у якій позивач просить зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Твій хліб"(код ЄДРПОУ 39147619) звільнити самовільно зайняту частину земельної ділянки, яка перебуває в комунальній власності Коростенської міської територіальної громади, в особі Коростенської міської ради, площею 0,0050 га шляхом проведення демонтажу тимчасової споруди, яка розташована по вул. В Сосновського в районі будинку №38 в м. Коростені за власний рахунок.

Ухвалою суду від 10.03.2025 судом прийнято позовну заяву керівника Коростенської окружної прокуратури Житомирської області в інтересах держави в особі позивача: Коростенської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю"Твій хліб" (м. Київ) про зобов`язання звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки; постановлено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження; залучено до розгляду у справі розпорядника майна боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "Твій хліб" (м. Київ) арбітражного керуючого Колєжука Андрія Сергійовича (65122, Одеська область, м.Одеса, а/с 203 свідоцтво на право здійснення діяльності арбітражного керуючого №1986 від 28.12.2020); призначено розгляд справи у судовому засіданні з викликом сторін - визнано явку представників сторін у наступне судове засідання обов`язковою; судове засідання для розгляду справи по суті призначено на "10" квітня 2025 р. о 10:00 год.

У судовому засіданні 10.04.2025 оголошено перерву до 14:00 год 15.05.2025.

15.05.2025 від розпорядника майна Колєжука А.С. надійшло клопотання про відкладення розгляду справи з метою проведення інвентаризації спірних капітальних споруд, які є власністю ТОВ "Твій хліб", включенню їх до переліку активів боржника ТОВ "Твій хліб" та подальшого прийняття рішення щодо можливого продовження оренди, експертного встановлення категорії споруди (тимчасова або капітальна), звернення до Коростенської міської ради з запитом про надання повного переліку споруд та експертних висновків щодо категорії споруд.

У судовому засіданні прокурор та представник Коростенської міської ради позовні вимоги підтримали у повному обсязі та надали усні пояснення на запитання суду. Стосовно клопотання розпорядника майна щодо відкладення розгляду справи повідомили, що справа підлягає розгляду у спрощеному позовному провадженні, заяви про перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження прокурор та представник Коростенської міської ради подавати не будуть, звернули увагу, що відповідач також не звертався з відповідною заявою про перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження, а тому розгляд справи не доцільно відкладати. Для огляду надали оригінали документів.

Відповідач письмового відзиву на позовну заяву не надав, у судове засідання свого представника не направив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений вчасно та належним чином.

Судом встановлено, що всі учасники провадження у справі повідомлені належним чином про дату, час та місце даного судового засідання на відомі суду адреси.

Наслідки неявки в судове засідання учасника справи визначено у статті 202 ГПК.

Так, за змістом частини 1, пункту 1 частини 2 статті 202 ГПК неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з підстав, передбачених ч. 2 ст. 202 ГПК України (ч. 1 ст. 216 ГПК України).

Подане розпорядником майна клопотання про відкладення розгляду справи з метою проведення інвентаризації спірних капітальних споруд, які є власністю ТОВ "Твій хліб", яка за своїм змістом є, як правило, тривалою процедурою у справі про банкрутство, суд розцінює як не підтверджене будь-якими доказами, безпідставне, подане з порушенням норм Господарського процесуального кодексу України, оскільки ухвалою суду від 10.03.2025 судом постановлено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження.

Суд звертає увагу, що положення ГПК України, зокрема абзаци третій, четвертий, п`ятий частини другої статті 7 Кодекс України з процедур банкрутства містять такі норми:

Господарський суд розглядає спори, стороною в яких є боржник, за правилами, визначеними Господарським процесуальним кодексом України. За результатами розгляду спору суд ухвалює рішення.

Заяви (позовні заяви) учасників провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) або інших осіб у спорах, стороною в яких є боржник, розглядаються в межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) за правилами спрощеного позовного провадження.

Позивач має право в позовній заяві заявити мотивоване клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження. Якщо суд за результатами розгляду клопотання позивача дійде висновку про розгляд справи в порядку загального позовного провадження, він зазначає про це в ухвалі про відкриття провадження у справі.

При прийнятті позовної заяви судом встановлено про відсутність клопотання позивача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

У даному судовому засіданні прокурор та представник Коростенської міської ради повідомили, що не будуть подавати клопотання про розгляд справи в порядку загального позовного провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 248 ГПК України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі, крім випадку, передбаченого частиною другою цієї статті.

Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

У рішеннях Європейського Суду з прав людини "Савенков проти України" від 02.05.2013, "Папазов проти України" від 15.03.2012 зазначено, що розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку відмовити у задоволенні клопотання розпорядника майна Колєжука А.С. про відкладення розгляду справи у зв`язку з необґрунтованістю поданої заяви та відсутності будь - яких доказів.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора та представника Коростенської міської ради, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, ГПК України, іншими законами України.

Згідно з пунктом 8 частини 1 статті 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи про банкрутство та справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати.

Частиною 1статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства визначено, що спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими ГПК України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею. В силу приписів частини 2 вказаної статті господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник.

Прокурор звернувся до суду в інтересах держави в особі Коростенської міської ради, встановивши порушення інтересів держави під час використання земель комунальної власності.

Згідно ст. 131-1 Конституції України на органи прокуратури покладено функцію представництва інтересів держави у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Згідно ч. 4, абз. 2 ч. 5 ст. 53 ГПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача.

За ч. 1-3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган; 2) у разі відсутності такого органу.

У п. 37 - 40, 43 - 47 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №912/2385/18 зазначено, що прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу. Велика Палата ВС звернула увагу на те, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні компетентні органи, а не прокурор.

Звертаючись до компетентного органу до подання позову, прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу.

Зважаючи на вищезазначене, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва.

Обґрунтовуючи підстави звернення до суду в інтересах держави в особі позивача, прокурор посилається на використання відповідачем земельної ділянки комунальної власності без правових підстав.

Пунктом 5 статті 16 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що від імені та в інтересах територіальних громад права суб`єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.

Позивачем за вказаним позовом є Коростенська міська рада, яка відповідно до ст. 12 Земельного кодексу України наділена повноваженнями розпоряджатися землями міської територіальної громади.

З моменту виявлення Коростенською окружною прокуратурою порушень порядку використання земель комунальної власності та отримання повідомлення від Коростенської окружної прокуратури №52-9769Вих-24 від 04.10.2024 належні заходи щодо повернення та звільнення земельної ділянки від споруди не вживалися (а.с.30-33).

Своїм листом №02-17/2372 від 23.10.2024 Коростенська міська рада повідомила, що виконавчим комітетом Коростенської міської ради позов не подавався стосовно розміщення тимчасових споруд ТОВ "Твій хліб" (а.с.34).

Вказане свідчить про нездійснення суб`єктом владних повноважень захисту законних інтересів держави протягом тривалого часу з моменту розміщення спірної тимчасової споруди. Відповідно до статті 23 Закону України «Про прокуратуру» вбачаються виключні підстави для представництва прокурором інтересів держави та звернення до суду із вказаним позовом, ураховуючи, що інтереси держави на цей час залишаються незахищеними.

На виконання вимог ч. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» Коростенською окружною прокуратурою попередньо до пред`явлення позовної заяви до суду надіслано до Коростенської міської ради лист, яким поінформовано про представництво прокурором інтересів держави у вказаних правовідносинах.

Вітак, суд дійшов висновку, що прокурор дотримався порядку, передбаченого ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", при направленні вказаного позову до суду.

Так, відповідно до Витягу з рішення Виконавчого комітету Коростенської міської ради від 17.10.2018 № 474 надано дозвіл ТОВ «Твій хліб» на розміщення тимчасової споруди для провадження підприємницької діяльності та на видачу паспорта прив`язки в районі будинку № 38 по вул. Сосновського в м. Коростені, за умови облаштування автобусної зупинки площею не менше 10,0 кв. м та благоустрою прилеглої території (а.с.21).

26 вересня 2018 між розпорядником земель Коростенською міською радою в особі міського голови Москаленка В.В. з однієї сторони та ТОВ «Твій хліб» в особі директора Іскри Миколи Миколайовича укладено договір про встановлення особистого строкового сервітуту № 198 (а.с. 15-18).

Відповідно до п. 1.1. Договору передбачено, що особистий строковий сервітут встановлюється відносно земельної ділянки площею 0,0050 га., цільове призначення: для будівництва та обслуговування будівель торгівлі (розміщення тимчасової споруди) за адресою: м. Коростень, вул. В. Сосновського, в районі будинку № 38.

Згідно з п. 1.2 встановлено, що сервітут встановлюється на право розміщення (обслуговування) тимчасової споруди для провадження підприємницької діяльності.

Розпорядник земель підтверджує відсутність будь яких прав третіх осіб на земельну ділянку, відносно якої встановлюється особистий строковий сервітут, в тому числі, про відсутність укладеного договору оренди земельної ділянки (п.1.3 договору).

Пунктом 2.1 Договору встановлено строковий сервітут на 2 роки 11 місяців строком до 26 серпня 2021 року.

Згідно п.2.2 Договору встановлено, що по закінченню строку цього Договору його дію може бути продовжено за домовленістю сторін, про що сторони не пізніше як за 30 календарних днів до закінчення його строку повідомляють одна одну у письмовій формі. Продовження строку договір оформлюється додатковою угодою.

Умовами договору, а саме: п. 4.2 передбачено, що Сервітуарій зобов`язаний, зокрема, дотримуватися умов встановлення сервітуту, встановлених цим договором, не передавати будь-яким способом право особистого сервітуту іншим фізичним і юридичним особам; після закінчення терміну договору припинити використання, звільнити та привести земельну ділянку до попереднього стану.

Отже, на земельній ділянці що передавалася у строковий земельний сервітут допускалося розміщення лише тимчасової споруди для здійснення підприємницької діяльності.

26 вересня 2018 між Коростенською міською радою, як розпорядником земель, в особі секретаря міської ради Вигівського В.В. на основі рішення двадцять четвертої сесії Коростенської міської ради (VII скликання) від 30.08.2018 №1187 та ТОВ «Твій хліб» в особі директора Іскри М.М. підписано акт приймання-передачі земельної ділянки площею 0,0050 га, цільове призначення: для будівництва та обслуговування будівель торгівлі (розміщення тимчасової споруди) за адресою: по вул. Сосновського, в районі будинку № 38 в м. Коростені (а.с.19).

При цьому, суд зазначає наступне.

У ч. 1 ст. 28 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності наведено визначення поняття тимчасової споруди торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, під якою слід розуміти одноповерхову споруду, що виготовляється з полегшених конструкцій з урахуванням основних вимог до споруд, визначених технічним регламентом будівельних виробів, будівель і споруд, і встановлюється тимчасово, без улаштування фундаменту.

Згідно ч. 2 цієї статті, тимчасова споруда для здійснення підприємницької діяльності може мати закрите приміщення для тимчасового перебування людей (павільйон площею не більше 30 квадратних метрів по зовнішньому контуру) або не мати такого приміщення.

Положення вказаного закону передбачають можливість виготовлення без улаштування фундаменту тільки таких об`єктів як тимчасові споруди.

Разом з тим, відповідно до ДБН В.2.1-10-2009 фундамент - це частина будівлі чи споруди, переважно підземна, яка сприймає навантаження від споруди і передає їх на основу, складену ґрунтами (природну) чи штучну.

Відповідно до п. 1.4, п.2.1 та п.2.2 Порядку розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України 21.10.2011 № 244 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 22 листопада 2011 року за №1330/20068), який набрав чинності 12.12.2011, із змінами, внесеними згідно з наказом Міністерства розвитку громад та територій № 284 від 23.11.2020, паспортом прив`язки тимчасової споруди (ТС) є комплект документів, у яких визначено місце встановлення ТС та благоустрій прилеглої території на топографо - геодезичній основі М 1:500, інженерне забезпечення, зовнішній архітектурний вигляд ТС та напрям підприємницької діяльності; підставою для розміщення ТС є паспорт прив`язки ТС (додаток 1); замовник, який має намір встановити ТС, звертається до відповідного виконавчого органу сільської, селищної, міської ради або районної державної адміністрації із відповідною заявою у довільній формі про можливість розміщення ТС.

Пунктам 2.29 та 2.30 Порядку розміщення ТС (у редакції від 23.11.2020, яка набрала чинності 09.02.2021) визначено, що у разі закінчення строку дії, анулювання паспорта прив`язки ТС, самовільного встановлення ТС така ТС підлягає демонтажу; розміщення ТС самовільно забороняється.

Відповідно до п.2.6 та 2.7 Порядку для оформлення паспорта прив`язки ТС замовник звертається до органу з питань містобудування та архітектури із додатковою заявою щодо оформлення паспорта прив`язки ТС, до якої додає: схему розміщення ТС (додаток 1); ескізи фасадів ТС у кольорі М 1: 50 (для стаціонарних ТС), які виготовляє суб`єкт господарювання, який має у своєму складі архітектора, що має кваліфікаційний сертифікат, або архітектор, який має відповідний кваліфікаційний сертифікат (додаток 1); технічні умови щодо інженерного забезпечення (за наявності), отримані замовником, у балансоутримувача відповідних інженерних мереж.

Зазначені документи замовником, отримуються самостійно. Паспорт прив`язки ТС надається органом з питань містобудування та архітектури протягом десяти робочих днів з дня подання зазначеної заяви. Паспорт прив`язки ТС оформлюється органом з питань містобудування та архітектури за формою, наведеною у додатку 1 до цього Порядку.

Як вбачається з матеріалів справи 18.01.2019 відділом архітектури, містобудування та земельних ресурсів м. Коростені видано ТОВ «Твій хліб» паспорт прив`язки розміщення тимчасової споруди для провадження підприємницької діяльності з облаштуванням автобусної зупинки по вул. В. Сосновського в районі будинку № 38 в м. Коростені з терміном дії до 26.06.2021, який зареєстровано в реєстрі з реєстраційним № 1(а.с.13).

30.08.2019 Відділ архітектури та містобудування Виконавчого комітету Коростенської міської ради Житомирської області своїм листом №79 від 30.08.2019 повідомив ТОВ "Твій хліб", що після виявлення фактів капітального будівництва на вищевказаній земельній ділянці (побудовані капітальні фундаменти та колони із цегли) паспорт прив`язки на розміщення тимчасової споруди, виданий відділом, анулюється на підставі п.п. 2.26, 2.27, затвердженими Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 21.10.2011 №244 «Про затвердження Порядку розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності» (а.с.20).

Відповідно до протоколу огляду від 11.10.2024 споруда не демонтована (а.с. 23-26).

Згідно наданої інформації та доказів Коростенської міської ради вбачається, що паспорт прив`язки тимчасової споруди ГОВ «Твій хліб» скасовано,; на даний час ТОВ «Твій хліб» використовує у своїй підприємницькій діяльності частину земельної ділянки комунальної власності орієнтовною площею 0,0050 га без будь-яких правових підстав.

Пунктом 2.30 Порядку передбачено, що розміщення тимчасової споруди самовільно забороняється.

Частиною 1 статті 13 Конституції України передбачено, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

У статті 14 Конституції України закріплено, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Земельного кодексу України земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об`єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад (частина 1 статті 142 Конституції України).

Відповідно до ч. 1 ст. 143 Конституції України, територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування управляють майном, що є в комунальній власності; затверджують програми соціально-економічного та культурного розвитку і контролюють їх виконання; затверджують бюджети відповідних адміністративно-територіальних одиниць і контролюють їх виконання; встановлюють місцеві податки і збори відповідно до закону; забезпечують проведення місцевих референдумів та реалізацію їх результатів; утворюють, реорганізовують та ліквідовують комунальні підприємства, організації і установи, а також здійснюють контроль за їх діяльністю; вирішують інші питання місцевого значення, віднесені законом до їхньої компетенції.

Вищевказаними положеннями Основного Закону України закріплено, що до матеріальної основи органів місцевого самоврядування, крім інших об`єктів, належить земля, управління якою здійснюють територіальні громади через органи самоврядування в межах їх повноважень шляхом прийняття рішень.

Виходячи з положень п. 34 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", питання регулювання земельних відносин вирішується виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради.

Згідно з ч. 1 ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Згідно з пунктом б частини першої статті 80 Земельного кодексу України, суб`єктами права власності на землю є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, - на землі комунальної власності.

Землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають: усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності; земельні ділянки, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об`єкти нерухомого майна комунальної власності незалежно від місця їх розташування (частини перша, друга статті 83 Земельного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 116 Земельного кодексу України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Відтак, право власності та право користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності виникає лише за наявності рішення зазначених органів і тільки в межах вказаних в цих рішеннях. Такі повноваження в межах міста Коростеня є виключною компетенцією Коростенської міської ради.

Отже, єдиною підставою для громадян та юридичних осіб набуття права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності, є рішення органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим кодексом.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 16.05.2018 у справі № 918/633/16, від 06.11.2019 у справі № 910/14328/17, від 23.11.2022 у справі №910/14139/20.

Частиною 1 статті 123 Земельного кодексу України передбачено, що надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування. Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі: надання земельної ділянки із зміною її цільового призначення; формування нової земельної ділянки (крім поділу та об`єднання). Надання у користування земельної ділянки, зареєстрованої в Державному земельному кадастрі відповідно до Закону України Про Державний земельний кадастр, право власності на яку зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, без зміни її меж та цільового призначення здійснюється без складення документації із землеустрою. Надання у користування земельної ділянки в інших випадках здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). У такому разі розроблення такої документації здійснюється на підставі дозволу, наданого Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, крім випадків, коли особа, зацікавлена в одержанні земельної ділянки у користування, набуває право замовити розроблення такої документації без надання такого дозволу.

Відповідно до ст. 125 Земельного кодексу України, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Згідно з положеннями ст. 126 Земельного кодексу України, право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

З огляду на вищевикладене, право на землю реалізується шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування. Визначений законодавством порядок набуття права на землю передбачає, зокрема, рішення компетентного органу виконавчої влади або місцевого самоврядування про надання земельної ділянки у власність чи користування (оренду) та отримання документів, що посвідчують право на визначену земельну ділянку.

При цьому, оскільки відповідно до частини 1 статті 14 Конституції України, земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, функції по контролю за охороною та ефективним використанням земель відносяться до основних пріоритетних напрямків загальних засад та державної політики держави.

Для реалізації цього напрямку законодавчим органом держави були прийняті та втілені в життя ряд законодавчих актів по забезпеченню дієвого контролю за охороною земель та ефективним використанням земельних ресурсів.

Так, відповідно до ст. 187 Земельного кодексу України, контроль за використанням та охороною земель полягає в забезпеченні додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями і громадянами земельного законодавства України.

Державний контроль за використанням та охороною земель здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері здійснення державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, а за додержанням вимог законодавства про охорону земель - центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів. Порядок здійснення державного контролю за використанням та охороною земель встановлюється законом (стаття 188 Земельного кодексу України).

Разом з тим, механізм повернення самовільно зайнятої земельної ділянки встановлений у статті 212 Земельного кодексу України, згідно з якою самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними. Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки. Повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель", самовільне зайняття земельної ділянки - це будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Відтак, під самовільним зайняттям земельної ділянки розуміється фактичне володіння та/або користування чужою земельною ділянкою, вчинене в особистих інтересах або інтересах інших осіб тим, кому ця ділянка у встановленому законом порядку не надавалась у користування (постійне, оренда, земельний сервітут) або не передавалась у власність.

Оскільки відповідно до вимог чинного законодавства обов`язковою умовою фактичного використання земельної ділянки є наявність у особи, що її використовує, правовстановлюючих документів на цю земельну ділянку, то відсутність таких документів може свідчити про самовільне зайняття земельної ділянки.

Відповідно до вимог статті 9 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель", державний контроль за використанням та охороною земель, дотримання вимог законодавства України про охорону земель і моніторинг ґрунтів здійснюється шляхом проведення перевірок.

Положеннями частини 1 статті 10 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" визначено, що державні інспектори у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель мають право, зокрема, безперешкодно обстежувати в установленому законодавством порядку земельні ділянки, що перебувають у власності та користуванні юридичних і фізичних осіб, перевіряти документи щодо використання та охорони земель; давати обов`язкові для виконання вказівки (приписи) з питань використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель відповідно до їх повноважень, а також про зобов`язання приведення земельної ділянки у попередній стан у випадках, установлених законом, за рахунок особи, яка вчинила відповідне правопорушення, з відшкодуванням завданих власнику земельної ділянки збитків; складати акти перевірок чи протоколи про адміністративні правопорушення у сфері використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства про охорону земель та розглядати відповідно до законодавства справи про адміністративні правопорушення, а також подавати в установленому законодавством України порядку до відповідних органів матеріали перевірок щодо притягнення винних осіб до відповідальності.

Положеннями ст. 189 Земельного кодексу України передбачено, що самоврядний контроль за використанням та охороною земель здійснюється сільськими, селищними, міськими, районними та обласними радами. Аналогічні положення закріплені у ст. 20 Закону України "Про охорону земель".

Відтак, розміщення відповідачем ТОВ «Твій хліб» тимчасової споруди, яка має ознаки капітальної споруди, для провадження підприємницької діяльності по вул. Сосновського, в районі будинку № 38 в м. Коростені Житомирської область є незаконною.

З системного аналізу положень статей 116, 123, 124, частини другої статті 134, статті 212 ЗК, статті 1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" від 19 червня 2003 року № 963-1V можна зробити висновок, що відповідно до вимог наведеного законодавства обов`язковою умовою фактичного використання земельної ділянки є наявність у особи, що її використовує, правовстановлюючих документів на цю земельну ділянку, а відсутність таких документів може свідчити про самовільне зайняття земельної ділянки. Вказана правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 18.01.2021 у справі № 264/7200/18.

Отже, судом встановлено та доказами у справі підтверджується, що в силу вимог вказаного законодавства земельна ділянка, на якій розташована спірна тимчасова споруда, з ознаками капітальної споруди є самовільно зайнятою.

Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Частинами 2, 3 ст. 1 Земельного кодексу України встановлено, що право на землю гарантується. Використання власності на землю не може завдавати шкоди правам і свободам громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі.

Відповідно до ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

За змістом положень ст.ст. 317, 319 ЦК власнику належить право володіти, користуватися і розпоряджатися своїм майном.

Згідно ч. 2, 3 ст. 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, зокрема, відновленням стану земельної ділянки, який існував до порушення права.

При цьому, передбачене ст. 152 ЗК України право власника земельної ділянки вимагати усунення порушення його прав на землю, не обумовлюється обов`язковою наявністю попередньо складених актів перевірок чи протоколів про адміністративні правопорушення у сфері використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства про охорону земель для звернення з відповідним позовом.

Відповідно до ст. 391 Цивільного кодексу України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Отже, земельна ділянка комунальної власності частково самовільно зайнята відповідачем шляхом розміщення на ній тимчасової споруди, яка має ознаки капітальної споруди, що створює перешкоди використовувати її за призначенням, а тому вона підлягає звільненню шляхом їх демонтажу та перенесенню за межі земельної ділянки.

Згідно ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно статей 76 - 79 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Наявність обставини, на яку сторона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку про задоволення позову.

Згідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись статтями: 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, статтями: 2, 7 Кодекс України з процедур банкрутства, господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Товариству з обмеженою відповідальністю «Твій хліб» (код ЄРДПОУ: 39147619) звільнити самовільно зайняту частину земельної ділянки, яка перебуває в комунальній власності Коростенської міської територіальної громади, в особі Коростенської міської ради, площею 0,0050 га шляхом проведення демонтажу тимчасової споруди, яка розташована по вул. В. Сосновського, в районі будинку № 38 в м. Коростені.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальгністю «Твій хліб», 04080, м. Київ, вул. Кирилівська, буд. 82, код ЄДРПОУ: 39147619 на користь держави, сплачений Житомирською обласною прокуратурою судовий збір в сумі 3028 грн та перерахувати його за наступними реквізитами: Отримувач коштів: Житомирська обласна прокуратура Житомирської області (10008, м. Житомир, вул. С. Ріхтера, 11, ЄДРПОУ: 02909950, МФО 820172, р/р UА 59 820172 03431100010000 11049 в ДКСУ м. Київ).

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається ://court.gov.ua/fair/sud5007/.

Повне рішення складено: 20.05.25

Суддя Макаревич В.А.