Ухвала від 14.05.2025 по справі 907/161/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Коцюбинського, 2А, м. Ужгород, 88605, e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua, вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"14" травня 2025 р. м. УжгородСправа № 907/161/25

Суддя Господарського суду Закарпатської області Мірошниченко Д.Є., за участю секретаря судового засідання Меліки І.В.,

розглянувши матеріали справи

за позовом фізичної особи-підприємця Цвік Віктора Івановича, с. Бобовище Мукачівського району Закарпатської області

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрошляхбуд-М", м.Мукачево Закарпатської області

про стягнення заборгованості в сумі 2 274 751,58 грн

За участю:

представника позивача не з`явився

представника відповідача Меренич М.І., адвокат за ордером серія АО № 1171443 від 16.04.2025

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець Цвік Віктор Іванович звернувся до Господарського суду Закарпатської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрошляхбуд-М" про стягнення 2 274 751,58 грн заборгованості, обґрунтовуючи позовні вимоги обставинами щодо неналежного виконання відповідачем зобов`язань з повної оплати отриманих послуг технікою.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 907/161/25 визначено головуючого суддю Мірошниченка Д. Є., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.02.2025.

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 03.03.2025 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи №907/161/25 здійснювати у порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 02.04.2025 о 10:30 год. та встановлено учасникам справи строк на подання до суду заяв по суті спору.

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 02.04.2025 підготовче засідання відкладено на 16.04.2025 об 11:30 з підстав неявки учасників справи.

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 16.04.2025 суд продовжив строк підготовчого провадження на 30 днів, відклав підготовче засідання на 14.05.2025 о 10:30 год, крім того зобов`язав сторін провести звірку взаємних розрахунків станом на дату звернення позивача до суду з позовом, оформивши результати звірки актом у вигляді єдиного двостороннього документу, поклавши ініціативу в проведенні звірки на позивача. Відповідача зобов`язано сприяти позивачеві в проведенні звірки. Суд постановив всі заперечення викласти письмово, з прикладенням документів, на яких ґрунтуються заперечення, акт звірки взаєморозрахунків надати суду в строк до призначеного наступного підготовчого засідання (13.05.2025) та визнав явку представників сторін у підготовче засідання обов`язковою.

14.05.2025 за вх.№ 02.3.1-02/4624/25 через підсистему "Електронний суд" до суду надійшли додаткові пояснення представниці відповідача, згідно з якими остання, зокрема, повідомляє суд, що станом на 13.05.2025 жодних дії на виконання вимог ухвали суду від 16.04.2025 щодо проведення звірки взаєморозрахунків між сторонами з боку позивача не вчинено.

Позивач в підготовче засідання 14.05.2025 повторно (втретє) не забезпечив явку уповноваженого представника, втім до початку судового засідання через підсистему "Електронний суд" до суду надійшло клопотання представниці позивача про відкладення (перенесення) розгляду справи у зв`язку із її зайнятістю в іншому судовому засіданні.

В підготовчому засіданні 14.05.2025 судом постановлено протокольну ухвалу, якою відмовлено у задоволенні клопотання представниці позивача про відкладення (перенесення) розгляду справи.

Суд, відмовляючи в такому клопотанні, виходив з наступного.

Як зазначено вище судом, ухвалою суду від 16.04.2025 було визнано явку представників сторін в судове засідання обов`язковою.

Водночас, в обґрунтування клопотання про відкладення розгляду справи представницею позивача покладено обставину щодо неможливості прибуття у підготовче засідання суду через її зайнятість в іншому судовому засіданні у справі № 260/4294/24.

Відповідно до частини 1 статті 216 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) суд відкладає розгляд справи у випадках, встановлених частиною другою статті 202 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 2 частини 2 статті 202 ГПК України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з підстав, зокрема, першої неявки в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.

У разі, якщо позивач не з`явився в судове засідання, однак, повідомив суду інформацію про причини своє неявки, суд має здійснити оцінку поважності таких причин. За відсутності такого повідомлення суд приймає рішення про залишення заяви без розгляду.

Питання поважності причин є оціночним та залежить від доказів, якими підтверджуються відповідні обставини. Поважними причинами є лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, пов`язуються з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне вчинення певної процесуальної дії.

Натомість обов`язок доведення неможливості взяти участь у засіданні з поважних причин покладений на особу, яка заявляє таке клопотання. Зокрема, відповідно до частини третьої статті 13 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Судом враховується, що встановлення поважності причин неявки учасника справи є дискрецією суду, проте в будь-якому разі пов`язується з поданням таким учасником доказів на підтвердження причин неявки за наслідками оцінки яких судом й приймається рішення про поважність таких причин та, як наслідок відкладення судового засідання відповідно до пункту 2 частини 2 статті 202 ГПК України або про відсутність підстав вважати неявку поважною та розгляд справи за відсутності учасника згідно з приписами пункту 1 частини 3 статті 202 ГПК України.

Таким чином, заявлені позивачем підстави для відкладення судового засідання не можуть вважатися судом поважними, оскільки жодним нормативно-правовим актом не встановлено пріоритетності у розгляді однієї судової справи над іншою, беручи при цьому до увагу обставину визнання явки учасників справи у призначене на 14.05.2025 судове засідання обов`язковою.

Більш того, суд звертає увагу позивача, що означене клопотання не підлягає до задоволення судом також і з огляду на імперативні норми пункту 2 частини 3 статті 202 ГПК України, відповідно до яких суд розглядає справу за відсутності належним чином повідомленого про судове засідання учасника справи у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки та беручи до уваги повторну неявку позивача в підготовчі засідання (02.04.2025 та 16.04.2025).

Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку, що позивач не довів обставину неможливості його участі в підготовчому засіданні 14.05.2025.

Таким чином, причини неявки представника позивача в підготовче засідання 14.05.2025 судом визнано неповажними.

Присутня в підготовчому засіданні 14.05.2025 представниця відповідача заявила усне клопотання про залишення позову без розгляду в порядку пункту 4 частини 1 статті 226 ГПК України, обґрунтовуючи таке систематичним нез`явленням представника позивача у підготовчі засідання суду.

Розглянувши усне клопотання представниці відповідача суд зазначає наступне.

У статті 129 Конституції України однією із засад судочинства визначена рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Процесуальний порядок провадження у господарських справах визначається Господарським процесуальним кодексом України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови реалізації процесуальних прав і обов`язків суб`єктів господарсько-процесуальних правовідносин та їх гарантій.

Відповідно до частин 1-4 статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно зі статтею 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Відповідно до частини першої статті 41 ГПК України у справах позовного провадження учасниками справи є сторони та треті особи.

За змістом пункту 2 частини 1 та пункту 3 частини другої статті 42 ГПК України учасники справи мають право, зокрема брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом. Однак, частиною 2 цієї статті для учасників справи також передбачено ряд обов`язків, це зокрема, сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; з`являтись в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язково.

За статтею 181 ГПК України для виконання завдання підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання. Дата і час підготовчого засідання призначаються суддею з урахуванням обставин справи і необхідності вчинення відповідних процесуальних дій. Підготовче засідання має бути розпочате не пізніше ніж через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до частини першої статті 120 ГПК України суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов`язковою.

Крім того, за змістом частини 3 статті 196 ГПК України учасник справи може відмовитися від свого права брати участь в судовому засіданні, заявивши клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Отже, підсумовуючи наведені вище норми, слід дійти висновку, що учасник справи може:

- брати участь в судових засіданнях (особисто або через представника);

- не брати участі в судових засіданнях, заявивши клопотання про розгляд справи за його відсутності, крім випадків, коли суд визнав явку учасника обов`язковою.

Згідно з частиною 4 статті 202 ГПК України, у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Аналогічні підстави залишення позову без розгляду містяться у пункті 4 частини 1 статті 226 ГПК України, відповідно до якої суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору, або позивач (його представник) не з`явився у підготовче засідання чи у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Обов`язковими умовами для застосування передбачених частиною 4 статті 202, пунктом 4 частини 1 статті 226 ГПК України процесуальних наслідків неявки позивача у судове засідання є одночасно його належне повідомлення про час і місце судового засідання та відсутність заяви позивача про розгляд справи за його відсутності.

У разі відсутності у позивача наміру брати участь у судовому засіданні, нормами статей 202, 226 ГПК України передбачено право подання позивачем заяви про розгляд справи за його відсутності. Тобто, право позивача як особи, яка подала позов та зацікавлена в його розгляді, не бути присутнім у судовому засіданні, кореспондується з його обов`язком подати до суду відповідну заяву про розгляд справи за його відсутності. Аналогічний правовий висновок викладений у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05.06.2020 у справі № 910/16978/19 та у постанові Верховного Суду від 19.08.2020 у справі № 910/14715/17.

Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 13.09.2019 у справі № 916/3616/15 дійшла висновку про те, що положення частини 4 статті 202 та пункту 4 частини 1 статті 226 ГПК України не пов`язують залишення позовної заяви без розгляду з необхідністю надання судом оцінки можливості вирішення спору за відсутності представника позивача, який не з`явився на виклик суду, не повідомив про причини неявки, був належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду. Наведене, однак, не стосується випадків, коли позивач подав заяву про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору. Тобто оцінка можливості вирішення спору по суті за відсутності представника позивача має обов`язково надаватись судами у разі, якщо позивач не з`явився на виклик суду, але звернувся із заявою про розгляд цієї справи за його відсутності.

Крім того, Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду, зокрема, у постанові від 17.05.2023 у справі № 910/23821/15 зауважив, що залишення позову без розгляду на підставі пункту 4 частини 1 статті 226 ГПК України можливе за умови, якщо суд позбавлений можливості вирішити спір по суті з вини позивача, який не подав без поважних причин витребувані згідно з ухвалами суду докази, необхідні для вирішення спору, або його представник не з`явився на виклик у засідання господарського суду чи не повідомив про причини неявки і його нез`явлення перешкоджає вирішенню спору. У зазначеному випадку йдеться про ігнорування позивачем своїх процесуальних обов`язків і вимог суду, що унеможливлює розгляд господарським судом і вирішення спору по суті заявлених позовних вимог.

Якщо нез`явлення позивача перешкоджає вирішенню спору (якщо розгляд справи за відсутності позивача неможливий), суд, не зважаючи на заяву позивача про розгляд справи за його відсутності, позбавлений права розглянути справу по суті. У разі, якщо суд визнав явку позивача обов`язковою до подання позивачем клопотання про розгляд справи за його відсутності, то суд, не зважаючи на це клопотання, зобов`язаний залишити позов без розгляду. У разі, якщо до подання такого клопотання, суд не визнавав явку позивача обов`язковою, у такому випадку суд повинен повідомити позивача про те, що розгляд справи за його відсутності є неможливими та визнати його явку обов`язковою, вирішити питання про відкладення або перерву в судовому засіданні та у разі нез`явлення позивача в наступне судове засідання залишити позов без розгляду. Аналогічний правовий висновок викладено в постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.11.2022 у справі № 905/458/21.

Також Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 18.11.2022 у справі № 905/458/21 зазначив про те, що норми, закріплені у частині 4 статті 202 та у пункті 4 частини 1 статті ГПК України, за методом правового регулювання є імперативними, що означає те, що відповідно до цих норм процесуального права у разі неявки позивача в судове засідання за умови, що він був належним чином повідомлений про час і місце судового засідання або не повідомив суд про причини його неявки та не надав суду заяви про розгляд справи за його відсутності, суд має імперативний процесуальний обов`язок залишити позов без розгляду.

Згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 даної Конвенції (пункти 66-69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

У рішенні від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України" Європейський суд з прав людини зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

При цьому, на осіб, які беруть участь у справі, покладається обов`язок демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду і не допускати свідомих маніпуляцій та ухилень від отримання інформації про рух справи.

ГПК України передбачає порядок судового розгляду справи у змагальному порядку за участю обох сторін.

Неявка позивача або його представника в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин неявки може означати втрату позивачем юридичного інтересу до розгляду його справи судом.

За висновком суду, зважаючи на те, що позивач сам ініціював розгляд господарським судом справи № 907/161/25 у лютому 2025 року та був обізнаний про розгляд справи, то відповідно останній, як добросовісний суб`єкт господарювання повинен був сприяти у якнайшвидшому розгляді судом справи № 907/161/25, в тому числі шляхом забезпечення явки свого представника у засідання по справі.

Також необхідно зазначити, що залишення позовної заяви без розгляду через неявку позивача у судове засідання у разі ненадання ним заяви про розгляд справи за його відсутності не призводить до порушення права на справедливий судовий розгляд (до такого висновку дійшла об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 17.03.2023 у справі № 910/17906/21 та від 16.10.2020 у справі №910/8816/19, Верховний Суд у постанові від 21.12.2020 у справі № 910/18360/19).

Оскільки представник позивача 14.05.2025 повторно (втретє) не з`явився у судове засідання, тоді як його явка у підготовче засідання 14.05.2025 була визнана обов`язковою, суд дійшов висновку про залишення позову у справі № 907/161/25 без розгляду.

Згідно з частиною 2 статті 226 ГПК України про залишення позову без розгляду постановляється ухвала, в якій вирішуються питання про розподіл між сторонами судових витрат, про повернення судового збору з бюджету.

Так, за приписами частини 2 статті 123 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати, встановлюються законом.

Таким спеціальним законом, що регулює підстави сплати та повернення судового збору є Закон України "Про судовий збір".

Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду у разі, зокрема, залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв`язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням).

Оскільки підставою залишення позову без розгляду є неявка представника позивача у підготовче засідання, то з урахуванням викладеної в пункті 4 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" правової норми, сплачений позивачем за розгляд цієї справи судовий збір поверненню з Державного бюджету України не підлягає.

Керуючись статтями 2, 13, 14, 73-80, 86, 129, 130, пунктом 1 частини 2 статті 185, статтею 195, частиною 4 статті 202, пунктом 4 частини 1 статті 226, статтями 232-235 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов фізичної особи-підприємця Цвік Віктора Івановича до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрошляхбуд-М" про стягнення заборгованості в сумі 2 274 751,58 грн залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в порядку та строки, визначені статтями 254-257 Господарського процесуального кодексу України до Західного апеляційного господарського суду.

Вебадреса сторінки на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається http://court.gov.ua/fair/sud5008/ або http://www.reyestr.court.gov.ua.

Повний текст ухвали складено і підписано 19.05.2025.

Суддя Д. Є. Мірошниченко