Ухвала від 20.05.2025 по справі 911/1531/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"20" травня 2025 р. м. Київ Справа № 911/1531/24

Суддя Господарського суду Київської області Смірнов О.Г., розглянувши в письмовому позовному провадженні без виклику представників сторін матеріали справи №911/1531/24

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Київська обласна енергопостачальна компанія (08132, Київська обл., Бучанський р-н, м. Вишневе, вул. Київська, буд. 8-В)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія Еркер (09119, Київська обл., м. Біла Церква, вул. Леваневського, буд. 70, прим. 81)

про стягнення 10 246, 04 грн.

ВСТАНОВИВ

Товариство з обмеженою відповідальністю Київська обласна енергопостачальна компанія звернулось до Господарського суду Київської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія Еркер про стягнення 10 246, 04 грн.

Разом з тим, позивач в прохальній частині позовної заяви просить суд розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.06.2024 вищевказану позовну заяву передано для розгляду судді Смірнову О.Г.

Ухвалою суду від 03.07.2024 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Київська обласна енергопостачальна компанія залишено без руху в порядку ч. 1 ст. 174 ГПК України.

09.07.2024 через систему Електронний суд від позивача надійшла заява, відповідно до якої усунуто недоліки, які зумовили залишення позовної заяви без руху.

Ухвалою суду від 22.07.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання.

07.08.2024 через систему «Електронний суд» від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечив проти задоволення позову.

07.02.2025 через систему «Електронний суд» від позивача надійшла заява про закриття провадження у справі.

11.02.2025 через систему «Електронний суд» від відповідача надійшло клопотання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 20 000, 00 грн.

14.02.2025 через систему «Електронний суд» від позивача надійшли заперечення на клопотання відповідача про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, в яких позивач просить відмовити у задоволенні відповідного клопотання або зменшити суму витрат.

За результатами розгляду заяви позивача про закриття провадження у справі, суд дійшов наступних висновків.

Заява позивача про закриття провадження у справі мотивована тим, що 22.01.2025 оператором системи розподілу ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі» було здійснено коригування обсягів розподіленої електричної енергії відповідачу та передано зазначену інформацію позивачу. В свою чергу, позивач отримавши оновлену інформацію щодо обсягів спожитої електроенергії відповідачем здійснив перерахунок вартості електричної енергії, внаслідок чого заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія Еркер у розмірі 10 246, 04 грн. виявилась відсутньою. Так, позивач зазначає, що між сторонами відсутній предмет спору.

Також, позивачем до вказаної вище заяви долучено Акт звірки розрахунків від 07.02.2025 за Договором №420090613 про постачання електричної енергії споживачу, який підписано обома сторонами. Відповідно до вказаного Акту заборгованість у відповідача перед позивачем відсутня.

Законодавець зазначає, що господарський суд закриває провадження у справі якщо відсутній предмет спору (пункт 2 ч. 1 статті 231 ГПК України), зокрема у таких випадках:

- припинення існування предмета спору, якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань;

- спір врегульовано самими сторонами шляхом перерахування боргу (передачі майна чи усунення перешкод у користуванні ним) після звернення кредитора з позовом за умови подання доказів такого врегулювання.

Закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду господарської справи без прийняття судового рішення у зв`язку з виявленням після порушення провадження у справі обставин, з якими закон пов`язує неможливість судового розгляду справи.

Оскільки заява позивача про закриття провадження не суперечить законодавству та не порушує права та охоронювані законом інтереси інших осіб, суд приймає подану заяву про закриття провадження з підстави відсутності предмету спору.

За таких обставин, провадження у справі підлягає закриттю на підставі п. 2 ч. 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ч. 3 ст. 231 ГПК України у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду із спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Частиною 4 ст. 231 ГПК України передбачено, що про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.

Згідно із п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила, за ухвалою суду у разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Судові витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви в розмірі 3 028, 00 грн. позивач у заяві про закриття провадження у справі просить покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю Київська обласна енергопостачальна компанія.

За результатами розгляду клопотання відповідача про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 20 000, 00 грн., суд зазначає таке.

Відповідачем подано вказане вище клопотання на підставі ч. 5 ст. 130 ГПК України.

Відповідно до ч. 5 ст. 130 ГПК України у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.

При цьому, судом враховано, що звернення до суду з позовом є суб`єктивним правом позивача, гарантованим статтями 55, 124 Конституції України, є безумовним доступом до правосуддя незалежно від обґрунтованості позову.

Однак, реалізація такого права позивачем у будь-якому випадку зачіпає та має вплив на права та інтереси особи, визначеної ним в якості відповідача.

Тобто, отримавши звернений до себе позов, відповідач цілком логічно з метою ефективного захисту своїх прав був змушений звертатися за професійною правничою допомогою адвоката, яка є оплачуваною працею і така оплата у вигляді гонорару здійснюється на підставі укладеного між адвокатом та його клієнтом договору про надання правової допомоги (стаття 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

Як вже зазначалось вище, відповідачем подано клопотання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, на підставі ч. 5 ст. 130 ГПК України, яка передбачає, що відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.

В свою чергу позивач обгрунтовуючи заяву про закриття провадження у справі зазначає, що 22.01.2025 оператором системи розподілу ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі» було здійснено коригування обсягів розподіленої електричної енергії відповідачу та передано зазначену інформацію позивачу. Позивач отримавши оновлену інформацію щодо обсягів спожитої електроенергії відповідачем здійснив перерахунок вартості електричної енергії, внаслідок чого заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія Еркер у розмірі 10 246, 04 грн. виявилась відсутньою.

Однак, на підтвердження вказаних обставин позивачем не надано до матеріалів справи відповідних доказів, а у суду відсутня можливість встановити у зв`язку з чим оператором системи розподілу ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі» було здійснено коригування обсягів розподіленої електричної енергії відповідачу.

За таких обставин, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується клопотання відповідача про відшкодування судових витрат та заперечення позивача проти задоволення відповідного клопотання відповідача та зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу, судом встановлено наступне.

Згідно з частиною 6 статті 130 ГПК України у випадках, встановлених частинами третьою - п`ятою цієї статті, суд може вирішити питання про розподіл судових витрат протягом п`ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду, рішення про задоволення позову у зв`язку з його визнанням, за умови дотримання відповідною стороною вимог частини восьмої статті 129 цього Кодексу.

До судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (пункт 1 частини третьої статті 123 ГПК України).

Отже відповідач може заявити вимогу про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з наданням правничої допомоги за рахунок позивача, який ініціював судовий спір.

За змістом частини 8 статті 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Згідно з ч. ч. 1, 3 ст. 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 161 ГПК України заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.

Згідно з п. 8 ч. 3 ст. 165 ГПК України відзив повинен містити попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які відповідач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи.

У відзиві на позовну заяву відповідачем зазначено, що орієнтовна сума витрат на професійну правничу допомогу становить 40 000,00 грн,

Згідно із ч. 2 ст. 126 ГПК України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

При цьому судом враховано, що поняття особи, яка є адвокатом, наводиться в статті 6 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність № 5076-VI від 05.07.2012 року, де зазначено, що адвокатом може бути фізична особа, яка має повну вищу юридичну освіту, володіє державною мовою відповідно до рівня, визначеного згідно із Законом України "Про забезпечення функціонування української мови як державної", має стаж роботи в галузі права не менше двох років, склала кваліфікаційний іспит, пройшла стажування (крім випадків, встановлених цим Законом), склала присягу адвоката України та отримала свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.

В якості підтвердження витрат на професійну правничу допомогу відповідач надав суду Договір про надання правничої допомоги №06/08/1 від 06.08.2024, додаток №1 до Договору про надання правничої допомоги №06/08/1 від 06.08.2024, Акт про надання правничої допомоги від 10.02.2025, рахунок від 08.08.2024 на суму 20 000, 00 грн., платіжну інструкцію №451 від 28.08.2024 на суму 20 000, 00 грн. та розрахунок витрат на правничу допомогу від 10.02.2025.

Так, 06.08.2024 між Адвокатським бюро «Олександра Агудалічева» (далі Бюро) та Товариством з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія Еркер (далі Клієнт) укладено Договір про надання правничої допомоги №06/08/1 (далі Договір), відповідно до п. 1. якого Бюро приймає на себе зобов`язання усіма законними методами та способами надавати правову допомогу Клієнту в справі №911/1531/24.

Згідно п. 9 Договору розмір та порядок оплати гонорару встановлюється додатком (додатками) до договору.

06.08.2024 між Адвокатським бюро «Олександра Агудалічева» та Товариством з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія Еркер було підписано Додаток №1 до Договору, згідно п. 1 якого Бюро приймає на себе обов`язки представляти права і законні інтереси Клієнта на умовах, визначених договором про надання правничої допомоги №06/08/1 від 06.08.2024 року в господарській справі 911/1531/24.

За прийняття зобов`язань Бюром перед Клієнтом на збір матеріалів для підготування відзиву, безпосереднє підготування та подання відзиву та будь-яких інших документів з даного питання, на представництво його інтересів в суді першої інстанції, гонорар складає 20000 (двадцять тисяч) гривень, без ПДВ. Оплата гонорару сплачується на умовах 100% передоплати впродовж 3 днів з дати підписання Договору. Факт надання правничої допомоги посвідчується актом про надання правничої допомоги (п. 3 Додатку №1 до Договору).

З матеріалів справи вбачається, що 10.02.2022 між Адвокатським бюро «Олександра Агудалічева» та Товариством з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія Еркер було підписано Акт про надання правничої допомоги, в якому зазначено, що Бюро передає, а Клієнт приймає виконану та прийняту до зобов`язання правничу допомогу: збір матеріалів для підготування відзиву, безпосереднє підготування та подання відзиву до Господарського суду Київської області. Загальна вартість правничої допомоги (гонорар) склала 20000 (двадцять тисяч) гривень 00 копійок.

Також, відповідачем надано суду розрахунок витрат на правничу допомогу від 10.02.2025, згідно якого вартість наданої правничої допомоги склала 20 000, 00 грн.

Матеріали справи свідчать, що інтереси відповідача у цій справі представляв адвокат Агудалічев О.О., на підставі ордеру на надання правничої допомоги серія АІ №1674729 від 06.08.2024.

Суд зазначає, що договір про надання правової допомоги це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (пункт 4 частини 1 статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

Відповідно до статті 26 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Згідно зі статтею 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.06.2022 у справі № 910/12876/19 наведений правовий висновок про те, що розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини.

Разом з тим, чинне процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

Так, частиною 5 статті 129 ГПК України передбачено, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Згідно з частиною 4 статті 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), у тому числі в рішенні від 28 листопада 2002 року "Лавентс проти Латвії" (Lavents v. Latvia) за заявою № 58442/00 щодо судових витрат, за статтею 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року суд відшкодовує лише витрати, стосовно яких було встановлено, що вони справді були необхідними і становлять розумну суму (див., серед багатьох інших, рішення ЄСПЛ у справах "Ніколова проти Болгарії" та "Єчюс проти Литви", пункти 79 і 112 відповідно).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так, у справі "Схід/ Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (пункт 268).

Тобто суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Відповідно до частини 5 статті 126 ГПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Частиною 6 статті 126 ГПК України передбачено, що обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

Згідно ч. 5 ст. 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

У такому випадку суд, керуючись частинами 5-7, 9 статті 129 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19.

Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

З огляду на предмет розгляду справи та її обставини, справа є не складною, і підготовка до її розгляду не потребує аналізу великої кількості доказів, законодавства, судової практики, значних затрат часу та зусиль.

Справа №911/1531/24 містить не великий обсяг документів, тому суд дійшов висновку, що витрати порівняно зі складністю справи, виконаною адвокатом роботою (наданими послугами) є не співрозмірними та достатньо завищеними.

Приписами ч. 1 ст. 2 ГПК України визначено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Відповідно до ч. 3 ст. 236 ГПК України судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Київська обласна енергопостачальна компанія на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія Еркер розумний розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката для даної справи в сумі 3 000,00 грн.

При цьому витрати відповідача на професійну правничу допомогу в сумі 17 000, 00 грн. не підлягають відшкодуванню за рахунок позивача.

За таких обставин, клопотання відповідача про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у справі №911/1531/24 підлягає задоволенню частково.

Керуючись ст. ст. 4, 7, 8, 126, 129, 231, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ

1. Закрити провадження у справі №911/1531/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Київська обласна енергопостачальна компанія до Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія Еркер про стягнення 10 246, 04 грн.

2. Клопотання відповідача про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у справі 911/1531/24 задовольнити частково.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Київська обласна енергопостачальна компанія (08132, Київська обл., Бучанський р-н, м. Вишневе, вул. Київська, буд. 8-В, код ЄДРПОУ 42094646) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія Еркер (09119, Київська обл., м. Біла Церква, вул. Леваневського, буд. 70, прим. 81, код ЄДРПОУ 38893321) витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3 000 (три тисячі) грн. 00 коп., видавши наказ.

4. У задоволенні іншої частини вимог клопотання відповідача про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у справі 911/1531/24 відмовити.

5. Згідно із ч. 2 ст. 235 Господарського процесуального кодексу України дана ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня її складання.

Повний текст ухвали складено та підписано 20.05.2025.

Суддя О.Г. Смірнов