Ухвала

від 20.05.2025 по справі 914/1457/25

ДРОГОБИЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

20.05.2025 р. Справа № 914/1457/25

Суддя Господарського суду Львівської області Бургарт Т.І., розглянувши позовну заяву

Першого заступника керівника Львівської обласної прокуратури (адреса: 79005, м. Львів, проспект Шевченка, 17-19, код ЄДРПОУ 02910031);

в інтересах держави в особі: Міністерства освіти і науки України (адреса: 01135, м. Київ, проспект Берестейський, 10, код ЄДРПОУ 38621185);

до Відповідача 1: Товариства з обмеженою відповідальністю «Підприємство Темп» (адреса: 79021, м. Львів, вул. Виговського, 69/22, код ЄДРПОУ 23483127)

Відповідача 2: Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях (адреса: 79005, м. Львів, вул. Коперника, 4, код ЄДРПОУ 42899921)

Відповідача 3: Національного університету «Львівська політехніка» (адреса: 79013, м. Львів, вул. Степана Бандери, 12, код ЄДРПОУ 02071010)

про: визнання недійсним договору оренди державного майна та зобов`язання звільнити та повернути нежитлові приміщення, -

ВСТАНОВИВ:

Перший заступник керівника Львівської обласної прокуратури (далі також прокурор) 12 травня 2025 року звернувся до Господарського суду Львівської області з позовом в інтересах держави в особі Міністерства освіти і науки України (далі також МОН) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Підприємство Темп», Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях (далі також РВ ФДМ), Національного університету «Львівська політехніка» про визнання недійсним укладеного відповідачами договору оренди державного майна, та зобов`язання Відповідача 1 звільнити об`єкт оренди, що перебуває на балансі Відповідача 3 та повернути його Відповідачу 2.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що під час укладення договору оренди було порушено вимоги законодавства щодо цільового використання приміщень державної власності, які належать закладам освіти.

Розглянувши позовну заяву та додані до неї документи, господарський суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення її без руху у зв`язку з недотриманням позивачем при зверненні до суду з позовом вимог ст. 162 Господарського процесуального кодексу України (далі також - ГПК України), статті 23 закону України «Про прокуратуру» з огляду на наступне.

Відповідно до п. 4,5 ч. 3 ст. 162 ГПК України, позовна заява повинна містити (крім іншого) зміст позовних вимог до кожного відповідача, а також виклад обставин, якими такі вимоги обґрунтовано.

Відповідно до ч. 4 ст. 45 ГПК України, відповідачами є особи, яким пред`явлено позовну вимогу.

Разом з тим, зі змісту заявлених прокурором позовних вимог вбачається, що прокурор пред`являє одну з позовних вимог не до Відповідача 2, а в його користь.

Зокрема, прокурор просить зобов`язати ТОВ «Підприємство Темп» звільнити об`єкт оренди та повернути його в користь іншого відповідача - РВ ФДМ. Відтак, прокурор пред`являє позов до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях в його ж інтересах.

Однак особа, в інтересах якої заявлено позов, відповідно до положень ч. 3 ст. 45 ГПК України є позивачем, а не відповідачем. Відтак, такі дії прокурора при зверненні до суду з позовом призвели до поєднання сторін судового процесу в одній особі, що є неприпустимим.

Велика Палата Верховного Суду у пункті 8.11 постанови від 28.09.2022 у справі

№ 483/448/20 дійшла такого висновку про те, що у кожному випадку звернення до суду в інтересах держави перед тим, як визначити коло відповідачів, прокурор має встановити насамперед: а) суб`єкта, якому належать повноваження звертатися до суду за захистом відповідного права або інтересу; б) ефективний спосіб захисту такого права чи інтересу; в) залежно від установленого - коло відповідачів. Якщо повернення або витребування відбувається на користь відповідача, то це є порушенням господарського процесу.

Відтак, прокурором при зверненні з позовом не визначено зміст позовних вимог до кожного відповідача, а також виклад обставин, якими такі вимоги обґрунтовано, що свідчить про невідповідність позовної заяви вимогам ст. 162 ГПК України.

Крім цього, відповідно до абзаців 1 - 3 частини 4 статті 23 Закону України «Про прокуратуру» наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це відповідного суб`єкта владних повноважень.

Згідно положень ч. 4 ст. 53 ГПК України, прокурор при зверненні до суду обґрунтовує у позовній заяві визначені законом підстави для такого звернення.

Разом з тим, судом встановлено не виконання прокурором вказаних вимог закону при зверненні до суду з позовом з огляду на таке.

Прокурор заявив позов в інтересах держави в особі Міністерства освіти і науки України, долучивши до матеріалів позовної заяви копію повідомлення, адресованого МОН, щодо необхідності звернення прокурора з позовом в інтересах держави в особі міністерства. Однак, доказів надсилання цього повідомлення до визначеного прокурором позивача до матеріалів позовної заяви не долучено.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні компетентні органи, а не прокурор. Прокурор не повинен вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати компетентний орган, який може і бажає захищати інтереси держави. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідний компетентний орган, який усупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно (постанови Великої Палати Верховного Суду від 13.02.2019 у справі № 826/13768/16, від 05.03.2020 у справі № 9901/511/19, від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18, пункти 45, 47; від 06.07.2021 у справі № 911/2169/20, пункт 8.39, 8.40; від 21.06.2023 у справі № 905/1907/21, пункт 8.56, 8.57).

Відтак, за відсутності підтвердження надсилання прокурором повідомлення в порядку ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» до суб`єкта владних повноважень, який, на думку прокурора, має право на звернення до суду з відповідним позовом, суд не в змозі перевірити дотримання прокурором встановленої законом процедури, яка регламентує порядок звернення прокурора до суду з позовом, як складового елементу підставності такого звернення.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона покликається як на підставу своїх вимог чи заперечень. В коло цих обставин при зверненні прокурора до суду входить також доведення підстав для представництва, що охоплюють (окрім іншого) виконання прокурором передбаченої законом процедури, доведення чого належними доказами прокурором не забезпечено.

Згідно приписів ч. 4 ст. 53 ГПК України, наведені вище порушення при зверненні прокурора з позовом до суду мають наслідком застосування положень ст. 174 ГПК України, якою передбачено підстави для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви.

З урахуванням викладеного, відповідно до частини 1 статті 174 ГПК України, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення позовної заяви без руху із встановленням позивачу строку для усунення виявлених недоліків.

Залишення позовної заяви без руху не є обмеженням права позивача на доступ до правосуддя, оскільки це тимчасовий захід, який застосовується судом з метою усунення позивачем недоліків позовної заяви та дотримання порядку її подання, що сприятиме належному виконанню завдання господарського судочинства, визначеного ч. 1 ст. 2 ГПК України.

Відповідно до положень ч. ч. 3, 4 ст. 174 ГПК України якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому ст. 176 цього Кодексу. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

Керуючись статтями 162, 164, 174, 234, 235 ГПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву Першого заступника керівника Львівської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Міністерства освіти і науки України до Товариства з обмеженою відповідальністю «Підприємство Темп», Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях, Національного університету «Львівська політехніка» про визнання недійсним договору оренди державного майна та зобов`язання звільнити та повернути нежитлові приміщення залишити без руху.

2. Встановити прокурору строк у 10 календарних днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення позивачем зазначених в цій ухвалі недоліків шляхом надання:

- належних доказів виконання вимог ч. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру»;

- приведення тексту позовної заяви у відповідність до вимог ст. 162 ГПК України.

У разі невиконання цієї ухвали у встановлений судом строк, позовна заява вважається неподаною і підлягає поверненню позивачу зі всіма доданими до неї документами.

Ухвала набирає законної сили відповідно до ст.235 ГПК України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Бургарт Т.І.