Рішення від 03.04.2025 по справі 925/2/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 квітня 2025 року м. Черкаси Справа № 925/2/25

Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді Грачова В.М., при секретарі судового засідання Вовчанській К.Ю., за участі прокурора Черкаської окружної прокуратури Мохонько А.В. та представників сторін: позивачів-1,2,3,4 не з`явилися, відповідачів-1,2 не з`явилися, третьої особи не з`явилися, розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду в м. Черкаси справу №925/2/25 за позовом Керівника Золотоніської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Північного офісу Держаудитслужби, Управління Північного офісу Держаудитслужби в Черкаській області, Черкаської обласної державної (військової) адміністрації, Департаменту будівництва Черкаської обласної державної адміністрації до Державного підприємства «Служба місцевих автомобільних доріг у Черкаській області», Товариства з обмеженою відповідальністю «Євробуд-Індустрія», за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивачів Антимонопольного комітету України про визнання недійсним договору та стягнення 2275783 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Керівник Золотоніської окружної прокуратури, через систему «Електронний суд», звернувся в Господарський суд Черкаської області з позовом в інтересах держави в особі Північного офісу Держаудитслужби (далі позивач-1), Управління Північного офісу Держаудитслужби в Черкаській області (далі позивач-2), Черкаської обласної державної (військової) адміністрації (далі позивач-3), Департаменту будівництва Черкаської обласної державної адміністрації (далі позивач-4) до Державного підприємства «Служба місцевих автомобільних доріг у Черкаській області» (далі відповідач-1), Товариства з обмеженою відповідальністю «Євробуд-Індустрія» (далі відповідач-2), в якому просив суд:

визнати недійсним договір про надання послуг з поточного середнього ремонту вул. Незалежності, м. Золотоноша, Черкаська область № 115/10-Т від 22.10.2018 року, укладений між Державним підприємством «Служба місцевих автомобільних доріг у Черкаській області» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Євробуд-Індустрія» за результатами відкритих торгів UA-2018-09-24-000755-b;

стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Євробуд-Індустрія» на користь Державного підприємства «Служба місцевих автомобільних доріг у Черкаській області» кошти в сумі 2275783 грн, а з Державного підприємства «Служба місцевих автомобільних доріг у Черкаській області» одержані ним за рішенням суду кошти в сумі 2275783 грн стягнути в дохід держави;

відшкодувати судові витрати.

Позов мотивовано порушенням відповідачем-2 законодавства про захист економічної конкуренції у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, що призвело до спотворення результатів торгів, проведених відповідачем-1 щодо закупівлі послуги з поточного середнього ремонту вул. Незалежності, м. Золотоноша, Черкаська область,що підтверджено рішенням Антимонопольного комітету України від 23.08.2023 року № 229-р законність якого встановлена судовими рішеннями у справі № 910/16038/23, відповідно договір про надання послуг з поточного середнього ремонту вул. Незалежності, м. Золотоноша, Черкаська область № 115/10-Т від 22.10.2018 року, укладений за результатами відкритих торгів, підлягає визнанню недійсними відповідно до ч. 1 ст. 203, ч. 3 ст. 228 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України). Також прокурор, посилаючись на ч. 3 ст. 228 ЦК України, просив застосувати наслідки недійсності укладеного договору, що суперечать інтересам держави та суспільства, та стягнути з відповідача-2 сплачені відповідачем-1 кошти з державного бюджету в розмірі 29731 грн 80 коп., далі отримані відповідачем-2 за рішенням суду кошти у вказаному розмірі - стягнути в дохід держави.

Ухвалами Господарського суду Черкаської області від 08.01.2025, 13.03.2025 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 925/2/25 за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання, яке в подальшому відкладено на 11.03.2025 року, залучено до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивачів Антимонопольний комітет України; для забезпечення дотримання прав відповідача-2 бути проінформованим про час і дату призначення судового засідання, розміщено інформацію про повідомлення Товариства з обмеженою відповідальністю «Євробуд-Індустрія» на офіційній сторінці Господарського суду Черкаської області вебпорталу судової влади України, запропоновано відповідачу-2 виконати вимоги ухвали суду від 08.01.2025 року.

Третя особа в особі представника подала, через систему «Електронний суд», 16.01.2025 року пояснення на позовну заяву (вх. № 748/25, т.1 а.с. 219-222), в яких підтримала позовні вимоги, просила задовольнити їх повністю, розгляд справи здійснювати без участі їх представника.

Представник позивача-4 - Департамент будівництва Черкаської обласної державної адміністрації подав, через систему «Електронний суд», 23.01.2025 року відзив на позов (вх. № 1167/25, т.2 а.с. 1-5) за змістом якого підтримав позовні вимоги, просив задовольнити їх повністю, розгляд справи здійснювати без участі їх представника.

Представник позивача-2 - Управління Північного офісу Держаудитслужби в Черкаській області подав, через систему «Електронний суд», 03.02.2025 року додаткові пояснення (вх. № 1836/25, т.2 а.с. 24-26), в яких підтримав позовні вимоги, просив їх задовольнити у повному обсязі та здійснити розгляд справи без участі їх представника.

Представник позивача-1 - Північного офісу Держаудитслужби подав, через систему «Електронний суд», 04.02.2025 року додаткові пояснення у справі (вх. № 1864/25, т.2 а.с. 45-47), в яких просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі та здійснити розгляд справи без участі їх представника.

Відповідач-1 - Державне підприємство «Служба місцевих автомобільних доріг у Черкаській області» в особі представника подав, через систему «Електронний суд», 29.01.2025 року заяву (вх. № 1436/25, т.2 а.с. 14-16), в якій визнав позов, не заперечив щодо його задоволення, просив розгляд справи здійснити без участі їх представника.

Ухвалою суду від 11.03.2025 року закрито підготовче провадження у справі № 925/2/25, призначено справу до судового розгляду по суті на 03.04.2025 року.

У судове засідання 03.04.2025 року позивачі-1,2,3,4, відповідачі-1,2, третя особа явку своїх представників не забезпечили, позивачі-1,2,4, третя особа, відповідач-1 в поданих суду заявах просили розгляд справи здійснювати без участі їх представників, позивач-3 причини неявки представників не повідомив, відповідач-2 відзив на позовну заяву не подав, причини неявки представника не повідомив, належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання відповідно до довідки суду про доставку електронних листів з ухвалою суду від 11.03.2025 року до їх електронних кабінетів.

Частиною 1 ст. 202 ГПК України визначено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно з ч. 3 статті 202 ГПК України, суд розглядає справу за відсутності учасника справи або його представника, якщо їх було належним чином повідомлено про судове засідання, у разі, зокрема, повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Враховуючи, що наявні матеріали справи є достатніми для всебічного, повного і об`єктивного розгляду справи, суд, відповідно до ст. 202 ГПК України, визнав за можливе розглянути справу у відсутності представників позивачів-1,2,3,4, відповідачів-1,2, третьої особи за наявними в ній матеріалами.

В засіданні суду 03.04.2025 року прокурор позовні вимоги з підстав та у розмірі, зазначених у позовній заяві, підтримав і просив суд позов задовольнити повністю.

Згідно із ст.ст. 233 ч. 6, 240 ч. 1 ГПК України, у судовому засіданні 03.04.2025 року судом було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Вислухавши пояснення прокурора, дослідивши подані прокурором і сторонами заяви по суті справи, наявні в справі письмові докази та оцінивши їх у сукупності, суд позов задовольняє повністю з таких підстав.

24.09.2018 року відповідачем-1 - Державним підприємством «Служба місцевих автомобільних доріг у Черкаській області», як замовником, у системі публічних закупівель Prozorro розміщено оголошення на проведення відкритих торгів UA-2018-09-24-000755-b із закупівлі послуг з поточного середнього ремонту вул. Незалежності, м. Золотоноша, Черкаська область, очікуваною вартістю 2367244 грн., строк послуг 31.12.2018 року, ДК 021:2015:45230000-8- Будівництво трубопроводів, ліній зв`язку та електропередач, шосе, доріг, аеродромів і залізничних доріг, вирівнювання поверхонь, критерій вибору переможця ціна 100% (т.1 а.с. 34-35, 36-37).

До участі у вказаній закупівлі подали пропозиції два учасники, а саме: відповідач-2 Товариство з обмеженою відповідальністю «Євробуд-Індустрія» (код ЄДРПОУ 40675093) та Товариство з обмеженою відповідальністю «Лиможінвест» (код ЄДРПОУ 41536954), які в межах аукціону закупівлі UA-2018-09-24-000755-b, який відбувся 10.10.2018 року запропонували цінові пропозиції, відповідно 2364030 грн., та 2365000 грн.

Рішенням тендерного комітету відповідача-1, оформленого протоколом № 170/2 від 10.10.2018 року відповідача-2 - Товариство з обмеженою відповідальністю «Євробуд-Індустрія» визначено переможцем закупівлі UA-2018-09-24-000755-b та прийнято рішення про намір укласти з цим учасником договір (т.1 а.с. 38).

22.10.2018 року, за результатом проведення відкритих торгів в системі «Prozorro», відповідачем-2 - Товариством з обмеженою відповідальністю «Євробуд-Індустрія», як підрядником, і відповідачем-1 - Державним підприємством «Служба місцевих автомобільних доріг у Черкаській області», як замовником, укладено договір про надання послуг з поточного середнього ремонту вул. Незалежності, м. Золотоноша, Черкаська область № 115/10-Т (далі Договір, т. 1 а.с. 39-44).

У Договорі сторони домовилися, зокрема, про наступне:

п. 1.1. замовник доручає підряднику та зобов`язується прийняти і оплатити якісне надання послуг з поточного середнього ремонту вул. Незалежності, м. Золотоноша, Черкаська область (за кодом CPV ДК 021:2015:45230000-8- Будівництво трубопроводів, ліній зв`язку та електропередач, шосе, доріг, аеродромів і залізничних доріг, вирівнювання поверхонь) за рахунок коштів державного бюджету, а підрядник зобов`язується на свій власний ризик, в межах ціни договору, надати послуги, доручені йому замовником;

п. 1.2. підрядник здійснює надання послуг в межах виділених фінансових ресурсів згідно з вимогами діючих нормативно-правових актів;

п. 3.1. ціна договору становить 2364030 грн.;

п. 4.1 - розрахунки проводяться замовником шляхом поетапної оплати за надані послуги, при надходженні коштів з державного бюджету або інших джерел фінансування;

п. 4.4. форма розрахунків безготівкова на підставі актів виконаних робіт по формі КБ-2в, КБ-3;

п. 4.5. оплата наданих послуг здійснюється протягом 30 робочих днів після підписання форми КБ-2в, КБ- та за наявності відповідного бюджетного фінансування;

п. 5.2. місце надання послуг: вул. Незалежності, м. Золотоноша, Черкаська область;

Договір підписаний його сторонами та скріплений їхніми печатками.

До Договору сторони уклади:

Додаток №1 Графік надання послуг (т.1 а.с. 45-46);

Додаток №2 Договірна ціна (т.1 а.с. 44);

Невід`ємною частиною цього договору є: додаток №1 Перелік доріг, додаток №2 Договірна ціна (розділ ХІІІ Договору).

27.12.2018 року до Договору сторонами укладено додаткову угоду №1 (т.1 а.с. 47) п.п.1, 2 якої зменшено загальну вартість договору, без зміни обсягу послуг, на 88247 грн., п. 3.1. Договору викладено в наступній редакції: «п. 3.1. ціна договору становить 2275783 грн.»; внесено відповідні зміни у додаток №1 (т.1 а.с. 47 на звороті-48).

Із звіту про виконання договору про закупівлю, сформованого 04.01.2019 року у системі Prozorro, деталях трансакцій: № 122109740 від 13.12.2018 року, №123706623 від 21.12.2018 року (т.1 а.с. 35, 50, ) відповідачем-1 на виконання Договору фактично сплачено на рахунок відповідача-2 загалом 2275783 грн. (2128092 грн+147691 грн.)

Рішенням Антимонопольного комітету України № 229-р від 23.08.2023 року у справі № 145-26.13/10-22 (т.1 а.с. 51-102, додатки а.с.102 на звороті-121) досліджено факт проведення торгів замовника Державного підприємства «Служба місцевих автомобільних доріг у Черкаській області» із закупівлі поточного середнього ремонту вул. Незалежності, м. Золотоноша, Черкаська область» ідентифікатор закупівлі UA-2018-09-24-000755-b Торги 19 (п. 198 рішення) та визнано, що відповідач-2 - Товариство з обмеженою відповідальністю «Євробуд-Індустрія» і Товариство з обмеженою відповідальністю «Лиможінвест» вчинили порушення, передбачене п. 4 ч. 2 ст. 6, п. 1 ст. 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції» у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів, в тому числі, і на закупівлю послуг «поточний середній ремонт вул. Незалежності, м. Золотоноша, Черкаська область» (ідентифікатор закупівлі UA-2018-09-24-000755-b), проведених відповідачем-1 - Державним підприємством «Служба місцевих автомобільних доріг у Черкаській області»; за порушення, зазначених у п. 57 резолютивної частини цього рішення, накладено на Товариство з обмеженою відповідальністю «Євробуд-Індустрія» штраф у розмірі 200801 грн. (п. 57, 58 резолютивної частини рішення Антимонопольного комітету України № 229-р від 23.08.2023 року).

Не погоджуючись з вищевказаним рішенням Антимонопольного комітету України, відповідач-2 звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Антимонопольного комітету України про визнання незаконними та скасування пунктів 1, 2, 4, 5, 7, 8, 10, 11, 13, 14, 16,17, 19, 20, 22, 23, 25, 26, 28, 29, 31, 32, 34, 35, 37, 38, 41, 42, 45, 46, 48, 49, 51, 52, 54, 55, 57, 58 резолютивної частини рішення Антимонопольного комітету України № 229-р «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу у справі № 145-26.13/10-22» від 23.08.2023 року.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 27.03.2024 року у справі № 910/16038/23, яке залишене без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 09.09.2024 року, у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Євробуд-Індустрія» відмовлено повністю.

Судами з урахуванням вимог ст. 86 ГПК України враховано факти у сукупності, а саме:

- використання одних ІР-адрес у Торгах 1-12, 18, 19; - перебування однієї і тієї ж фізичної особи у трудових та господарських відносинах із ТОВ «Євробуд-Індустрія» і ТОВ «Лиможінвест» - синхронність подання ТОВ «Євробуд-Індустрія» і ТОВ «Лиможінвест» тендерних пропозицій на Торгах 1-5, 7, 10, 11, 12, 18, 19; - однакові властивості електронних файлів, завантажених ТОВ «Євробуд-Індустрія» і ТОВ «Лиможінвест» для участі в Торгах 1-10, 12,13, 18, 19; - схожість в оформленні тендерних пропозицій (Торги 2-10, 18, 19); - зазначення назви конкурента в довідках, поданих у складі тендерних пропозицій на Торги 2-10, 19; - комунікація та координація ТОВ «Євробуд-Індустрія» і ТОВ «Лиможінвест» та пов`язаними з ними особами шляхом телефонних зав`язків; - пов`язаність через фізичну особу за спільною адресою, що свідчить про спільне здійснення суб`єктами господарювання господарської діяльності, доступ до інформації про господарську діяльність один одного, а також про сприяння в обміні інформацією між ними під час підготовки до участі в Торгах.

Також судами зауважено, що у розгляді справ про оскарження рішень АМКУ щодо визнання дій суб`єктів господарювання антиконкурентними, узгодженими для кваліфікації цих дій не є обов`язковою умовою наявність негативних наслідків таких дій у вигляді завдання збитків, порушень прав та охоронюваних законом інтересів інших господарюючих суб`єктів чи споживачів, оскільки достатнім є встановлення самого факту погодження конкурентної поведінки, яка може мати негативний вплив на конкуренцію.

Для визнання органом АМКУ порушення законодавства про захист економічної конкуренції вчиненим достатнім є встановлення й доведення наявності наміру суб`єктів господарювання погодити (скоординувати) власну конкурентну поведінку, зокрема шляхом обміну інформацією під час підготовки тендерної документації, що разом з тим призводить або може призвести до переваги одного з учасників під час конкурентного відбору з метою визначення переможця процедури закупівлі.

Правова позиція стосовно оцінки доказів в справах про визнання недійсними рішень органів АМКУ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, зокрема, за антиконкурентні узгодженні дії, які стосуються спотворення результатів торгів (пункт 4 частини другої статті 6 Закону) та накладення штрафу, є загальною (універсальною) для такої категорії спорів, сталою та послідовною.

Узгоджена поведінка учасників торгів не відповідає суті конкурсу.

Як стверджує прокурор, очевидним порушенням інтересів держави в бюджетній сфері є вчинення ТОВ «Євробуд-Індустрія» порушення законодавства про захист економічної конкуренції у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які спотворили результати тендера, що призвело до надання послуг за рахунок бюджетних коштів за відсутності конкуренції та при формальному створенні учасниками тендера її видимості. Наслідком цього стало нівелювання мети публічної закупівлі виконання робіт з максимальною економією та ефективністю, із залученням мінімального обсягу бюджетних коштів.

У зв`язку з цим, договір, укладений за підсумками відкритих торгів, результати яких спотворено антиконкурентними узгодженими діями всіх його учасників, підлягає визнанню недійсним як такий, що завідомо суперечить інтересам держави та суспільства, його моральним засадам з умислу ТОВ «Євробуд-Індустрія`на підставі ст. ст. 203 ЦК України, та з урахуванням , ч. 3 ст. 228 ЦК України, одержані відповідачем-1 кошти у сумі 2 275783 грн за Договором повинні бути повернуті іншій стороні договору відповідачу-1, а отримані останнім за рішенням суду кошти стягнуті в дохід держави.

Із вищенаведеного вбачається, що між відповідачами існували господарські відносини, які виникли із наміру відповідача-1 Державного підприємства «Служба місцевих автомобільних доріг у Черкаській області» закупівлі послуг поточного середнього ремонту вул. Незалежності, м. Золотоноша, Черкаська область, очікуваною вартістю 2 367 244 грн., які відбулись на відкритих торгах UA-2018-09-24-000755-b, що мало наслідком укладення відповідачами 22.10.2018 року договору про надання послуг з поточного середнього ремонту вул. Незалежності, м. Золотоноша, Черкаська область № 115/10-Т.

Спірні правовідносини між сторонами виникли під час проведення процедури публічних закупівель у спеціальному порядку норм Закону України «Про публічні закупівлі», яким врегульовано правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.

Статтею 3 ЦК України визначено загальні засади цивільного законодавства, якими, зокрема, є: свобода договору; свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом; судовий захист цивільного права та інтересу; справедливість, добросовісність та розумність.

Згідно з ст. 11 ч. ч. 1, 2 п. 1, ст. 16 ч. 2 п. п. 5, 8 Цивільного кодексу (далі ЦК) України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини; способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, примусове виконання обов`язку в натурі, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Статтею 20 Господарського кодексу України передбачено право кожного суб`єкта господарювання на захист своїх прав і законних інтересів шляхом, зокрема, присудження до виконання обов`язку в натурі, відшкодування збитків, іншими способами, передбаченими законом. Порядок захисту прав суб`єктів господарювання та споживачів визначається цим Кодексом, іншими законами.

Відповідно до частин 1-5 ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Статтею 204 ЦК України встановлено презумпцію правомірності правочину, за змістом якої правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Статтею 205 ЦК України визначені вимоги до форми правочину, способів волевиявлення. Згідно з частинами 1, 2 цієї статті ЦК, правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Відповідно до ч. 2 ст. 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.

При цьому приписи вказаної статті ЦК кореспондуються з ч. 1 ст. 181 Господарського кодексу України, відповідно до якої господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Згідно з частиною 3 вказаної норми, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Згідно з ч. 1 ст. 216 ЦК України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину.

Згідно з частиною 1 ст. 236 ЦК України, правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

Згідно із ч. 3 ст. 228 ЦК України у разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.

Вищенаведені норми віднесені до глави 16 розділу IV книги І ЦК України і врегульовують загальні положення про правочини, правові наслідки недодержання сторонами при вчиненні правочину вимог закону.

Розділ I книги 5 ЦК України врегульовує загальні положення про зобов`язання, зокрема:

зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості (ст. 509);

сторонами у зобов`язанні є боржник і кредитор. Якщо кожна із сторін у зобов`язанні має одночасно і права, і обов`язки, вона вважається боржником у тому, що вона зобов`язана вчинити на користь другої сторони, і одночасно кредитором у тому, що вона має право вимагати від неї (ч.ч. 1, 3 ст. 510);

одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525);

зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ч. 1 ст. 526);

якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530);

виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності (ч. 1 ст. 546);

зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов`язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом (ч.ч. 1, 2 ст. 598);

зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599);

порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610);

у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки (п. 3 ч. 1 ст. 611);

боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612);

боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ст. 625).

Розділ IІ книги 5 ЦК України врегульовує загальні положення про договір, зокрема:

договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 626);

відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627);

зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628);

договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629);

ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається (ч.ч. 1-3 ст. 632);

договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (ч. 1 ст. 638);

зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 651);

у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах (ч. 1 ст. 652);

у разі зміни договору зобов`язання сторін змінюються відповідно до змінених умов щодо предмета, місця, строків виконання тощо (ч. 1 ст. 653);

зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту (ч. 1 ст. 654).

Відповідно до ч. 7 ст. 179 ГК України господарські договори укладаються за правилами, встановленими ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Закон України «Про захист економічної конкуренції» визначає правові засади підтримки та захисту економічної конкуренції, обмеження монополізму в господарській діяльності і спрямований на забезпечення ефективного функціонування економіки України на основі розвитку конкурентних відносин.

За визначенням ст. 1 наведеного Закону, економічна конкуренція (конкуренція) - змагання між суб`єктами господарювання з метою здобуття завдяки власним досягненням переваг над іншими суб`єктами господарювання, внаслідок чого споживачі, суб`єкти господарювання мають можливість вибирати між кількома продавцями, покупцями, а окремий суб`єкт господарювання не може визначати умови обороту товарів на ринку.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закон України «Про захист економічної конкуренції» суб`єкти господарювання, органи влади, органи місцевого самоврядування, а також органи адміністративно-господарського управління та контролю зобов`язані сприяти розвитку конкуренції та не вчиняти будь-яких неправомірних дій, які можуть мати негативний вплив на конкуренцію.

Антиконкурентними узгодженими діями є узгоджені дії, які призвели чи можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції (ч. 1 ст. 6 Закону України «Про захист економічної конкуренції»).

Антиконкурентними узгодженими діями, зокрема, визнаються узгоджені дії, які стосуються спотворення результатів торгів, аукціонів, конкурсів, тендерів (п. 4 ч. 2 ст. 6 Закону України «Про захист економічної конкуренції»).

Порушенням законодавства про захист економічної конкуренції є антиконкурентні узгоджені дії (п. 1 ст. 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції»).

Згідно з ст. 51 Закону України «Про захист економічної конкуренції» порушення законодавства про захист економічної конкуренції тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Частиною 2 ст. 52 Закону України «Про захист економічної конкуренції» встановлено, зокрема, що за порушення, передбачені пунктами 1, 2, 4 ст. 50 Закону, накладаються штрафи у розмірі до десяти відсотків доходу (виручки) суб`єкта господарювання від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за останній звітний рік, що передував року, в якому накладається штраф. У разі наявності незаконно одержаного прибутку, який перевищує десять відсотків зазначеного доходу (виручки), штраф накладається у розмірі, що не перевищує потрійного розміру незаконно одержаного прибутку. Розмір незаконно одержаного прибутку може бути обчислено оціночним шляхом.

Закон України «Про публічні закупівлі» визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об`єднаних територіальних громад. Метою цього Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про публічні закупівлі», закупівлі здійснюються за принципом добросовісної конкуренції серед учасників.

Крім того, тендер (торги) здійснення конкурентного відбору учасників з метою визначення переможця торгів згідно з процедурами, установленими цим Законом (п. 28 ч. 1 ст. 1 зазначеного Закону).

З огляду на викладені обставини справи і наведені норми законодавства суд вбачає, що 10.10.2018 року відбулися відкриті торги UA-2018-09-24-000755-bдля закупівлі послуг з поточного середнього ремонту вул. Незалежності, м. Золотоноша, Черкаська область, очікуваною вартістю 2367244 грн., строк послуг 31.12.2018 року, ДК 021:2015:45230000-8- Будівництво трубопроводів, ліній зв`язку та електропередач, шосе, доріг, аеродромів і залізничних доріг, вирівнювання поверхонь, критерій вибору переможця з терміном виконання до 31.12.2018 року з очікуваною вартістю 2367244 грн., за результатом яких відповідачем-2 Товариством з обмеженою відповідальністю «Євробуд-Індустрія», як переможцем торгів та підрядником з Державним підприємством «Служба місцевих автомобільних доріг у Черкаській області», як замовником торгів, укладено договір про надання послуг з поточного середнього ремонту вул. Незалежності, м. Золотоноша, Черкаська область № 115/10-Т від 22.10.2018 року, який повністю ними виконаний у погоджений строк до 31.12.2018 року на суму 2275783 грн.

Разом з тим, 23.08.2023 року рішенням Антимонопольного комітету України № 229-р від у справі № 145-26.13/10-22 визнано, що відповідач-2 - Товариство з обмеженою відповідальністю «Євробуд-Індустрія» і Товариство з обмеженою відповідальністю «Лиможінвест» вчинили порушення, передбачене п. 4 ч. 2 ст. 6, п. 1 ст. 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції» у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів на закупівлю послуг «поточний середній ремонт вул. Незалежності, м. Золотоноша, Черкаська область» (ідентифікатор закупівлі UA-2018-09-24-000755-b), проведених відповідачем-1 - Державним підприємством «Служба місцевих автомобільних доріг у Черкаській області»; за порушення, зазначених у п. 57 резолютивної частини цього рішення, накладено на Товариство з обмеженою відповідальністю «Євробуд-Індустрія» штраф у розмірі 200801 грн. (п. 57, 58 рішення).

Рішенням Господарського суду міста Києва від 27.03.2024 року, яке залишене без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 09.09.2024 року у справі № 910/16038/23 у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Євробуд-Індустрія» до Антимонопольного комітету України про визнання незаконними та скасування пунктів 1, 2, 4, 5, 7, 8, 10, 11, 13, 14, 16,17, 19, 20, 22, 23, 25, 26, 28, 29, 31, 32, 34, 35, 37, 38, 41, 42, 45, 46, 48, 49, 51, 52, 54, 55, 57, 58 резолютивної частини рішення Антимонопольного комітету України № 229-р «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу у справі № 145-26.13/10-22» від 23.08.2023 року відмовлено повністю, встановлено використання одних ІР-адрес у Торгах 1-12, 18, 19; - перебування однієї і тієї ж фізичної особи у трудових та господарських відносинах із ТОВ «Євробуд-Індустрія» і ТОВ «Лиможінвест» - синхронність подання ТОВ «Євробуд-Індустрія» і ТОВ «Лиможінвест» тендерних пропозицій на Торгах 1-5, 7, 10, 11, 12, 18, 19; - однакові властивості електронних файлів, завантажених ТОВ «Євробуд-Індустрія» і ТОВ «Лиможінвест» для участі в Торгах 1-10, 12,13, 18, 19; - схожість в оформленні тендерних пропозицій (Торги 2-10, 18, 19); - зазначення назви конкурента в довідках, поданих у складі тендерних пропозицій на Торги 2-10, 19; - комунікація та координація ТОВ «Євробуд-Індустрія» і ТОВ «Лиможінвест» та пов`язаними з ними особами шляхом телефонних зав`язків; - пов`язаність через фізичну особу за спільною адресою, що свідчить про спільне здійснення суб`єктами господарювання господарської діяльності, доступ до інформації про господарську діяльність один одного, а також про сприяння в обміні інформацією між ними під час підготовки до участі в Торгах.

Згідно з ч. 4 ст. 75 ГПК України встановлено, що обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Так, преюдиційні факти є обов`язковими при вирішенні інших справ та не підлягають доказуванню, оскільки їх істинність встановлено у рішенні, у зв`язку з чим немає необхідності встановлювати їх знову, піддаючи сумніву істинність та стабільність судового акта, який набрав законної сили (правовий висновок колегії суддів Касаційного господарського суду Верховного Суду в ухвалі від 26.03.2019 року у справі № 910/13862/15).

Принцип добросовісної конкуренції учасників закупівлі, закріплений у ст. 3 Закону № 922-VIII, полягає у тому, що змагальність учасників конкурентних процедур закупівель ґрунтується на непевності щодо інших учасників та їх поведінки і зумовлює необхідність кожним з учасників пропонування кращих умов за найнижчими цінами.

У випадку коли учасники торгів домовляються між собою щодо умов своїх тендерних пропозицій - усувається непевність, а отже, усувається конкуренція між ними.

Оскільки замовник обмежений у ході здійснення процедури торгів лише тими пропозиціями, які подані, то у разі якщо учасники замінять конкуренцію між собою на координацію, замовник не отримує того результату, який би він мав в умовах справжньої конкуренції, тобто вибору переможця закупівлі на принципах прозорої конкурентної процедури.

Антиконкурентні узгоджені дії в силу закону характеризується антиконкурентною домовленістю між кількома (щонайменше двома) суб`єктами господарювання щодо їхньої поведінки на торгах. Метою антиконкурентних узгоджених дій на торгах, як правило, є підвищення ціни закупівлі вище конкурентного рівня, що зазвичай близька, дорівнює чи перевищує очікувану вартість.

Змагальність під час торгів забезпечується таємністю інформації. З огляду на зміст ст. 1, 5, 6 Закону № 2210-III змагальність учасників процедури закупівлі передбачає самостійні та незалежні дії (поведінку) кожного з них, обов`язок готувати свої пропозиції окремо, без обміну інформацією.

Аналізуючи положення ст. 6 Закону № 2210-III, Верховний Суд зазначив, що при кваліфікації дій суб`єктів господарювання за п. 4 ч. 2 цієї статті - антиконкурентні узгоджені дії, які стосуються спотворення результатів торгів, узгодженість дій (поведінки) полягає саме в обміні інформацією, заміні конкуренції між учасниками торгів на координацію, в результаті чого усувається конкуренція між ними та спотворюється основний принцип торгів - здійснення конкурентного відбору.

Отже, узгодження учасниками торгів своїх тендерних пропозицій та дій в процесі здійснення державних закупівель усуває конкуренцію та змагальність між учасниками, а значить спотворює результат, порушує тим самим право замовника на отримання найбільш ефективного для нього результату, який досягається у зв`язку з наявністю лише справжньої конкуренції.

При цьому Верховний Суд зауважив, що за змістом приписів ст. 6 Закону № 2210-III для кваліфікації дій суб`єкта господарювання як антиконкурентних узгоджених дій не є обов`язковим з`ясування наслідків у формі завдання збитків для його конкурентів чи споживачів або інше реальне порушення їх прав чи інтересів, оскільки достатнім є встановлення самого факту вчинення дій (зокрема, в антимонопольній справі), які визначено як антиконкурентні узгоджені дії, та можливість настання таких наслідків.

У разі наявності відповідного рішення АМКУ в антимонопольній справі, правомірність якого буде встановлено судовим рішенням, яке набрало чинності, обставини щодо законності цього рішення АМКУ, встановлені судом, є преюдиційними в силу приписів ст. 75 ГПК України та повторного доведення не потребують.

Закон не визначає прямо підстави для недійсності результатів закупівлі (торгів, аукціону). Разом з тим такі підстави можуть бути встановлені спеціальним законодавством. До договорів, укладених за результатами закупівлі, застосовуються загальні правила з урахуванням особливостей, що встановлюються відповідними актами законодавства.

Узгоджені дії учасників закупівлі (торгів, аукціону) та відсутність реальної конкуренції унеможливлює прозору та відкриту процедуру закупівлі, чим порушуються інтереси держави та суспільства, з огляду на що встановлене у визначеному порядку порушення законодавства про захист економічної конкуренції є підставою для визнання недійсними результатів закупівлі (торгів, аукціону) у випадку, якщо це передбачено спеціальним законодавством, та для визнання недійсним відповідного договору, укладеного з переможцем, відповідно до ч. 3 ст. 228 ЦК України.

Судом враховано правову позицію Верховного Суду викладену у постанові від 17.10.2024 року у справі № 914/1507/23.

Таким чином, обставини вчинення відповідачем-2 - ТОВ «Євробуд-Індустрія» порушення законодавства про захист економічної конкуренції у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, що стосуються спотворення результатів публічної закупівлі з ідентифікатором UA-2018-09-24-000755-b підтверджуються рішенням Антимонопольного комітету України № 229-р від 23.08.2023 року у справі № 145-26.13/10-22» законність якого встановлена судами.

Порушення відповідачем-2 законодавства про захист економічної конкуренції у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, що стосуються спотворення результатів відкритих торгів, проведених Державним підприємством «Служба місцевих автомобільних доріг у Черкаській області», несумісне з основними засадами цивільного законодавства, оскільки, є проявом недобросовісної поведінки учасника цивільних відносин призводить до порушення ним меж здійснення його цивільних прав, порушує принцип добросовісної конкуренції серед учасників, який установлено Законом України "Про публічні закупівлі", нівелює мету проведення конкурентної процедури закупівлі та загалом негативно впливає на економічні процеси у державі та суспільстві.

Відповідно дії ТОВ «Євробуд-Індустрія» були безпосередньо спрямовані на порушення встановленого юридичного господарського порядку з метою одержання права на укладення договору не на конкурентних засадах, що не узгоджується із законною господарською діяльністю у сфері публічних закупівель, а отже, суперечить інтересам держави та суспільства, його моральним засадам, оскільки, порушує правові та економічні засади функціонування вказаної сфери суспільних відносин, не сприяє, а навпаки, обмежує розвиток конкуренції у державі.

Таким чином, завідомо суперечлива мета дій ТОВ «Євробуд-Індустрія» полягала в тому, щоб уникнути встановлених Законом України "Про публічні закупівлі" обмежень, протиправно усунути конкуренцію під час проведення публічної закупівлі, нівелювати ефективність її результатів, у незаконний спосіб одержати право на укладення спірного договору не на конкурентних засадах.

З огляду на викладене суд погоджується з доводами прокурора, що у діях відповідача-2 ТОВ «Євробуд-Індустрія» вбачається наявність умислу на вчинення правочину, який завідомо суперечить інтересам держави та суспільства, його моральним засадам з метою усунення конкуренції під час проведення зазначеного тендеру та недобросовісне отримання права на укладення договору.

Враховуючи вищевикладене суд зауважує, що рішення тендерного Державним підприємством «Служба місцевих автомобільних доріг у Черкаській області» від 10.10.2018 року завідомо суперечить інтересам держави та суспільства, його моральним засадам з умислу однієї сторони як і укладений на його виконання договір про надання послуг з поточного середнього ремонту вул. Незалежності, м. Золотоноша, Черкаська область № 115/10-Т від 22.10.2018 року, тому вказаний договір підлягає визнанню недійсним як такий, що завідомо суперечить інтересам держави та суспільства, його моральним засадам з умислу відповідача-2 на підставі ст. ст. 203, ч. 3 ст. 228 ЦК України.

Щодо вимоги прокурора про стягнення з відповідача- 2 на користь відповідача-1 сплачених останнім коштів за Договором з подальшим стягненням їх в дохід держави в сумі 2275783 грн суд зазначає наступне.

Згідно з абзацом 1 ч. 1 ст. 216 ЦК України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.

Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в постанові від 03.12.21 у справі № 906/1061/20 зазначила, що до правових наслідків недійсності правочину належить те, що він не створює юридичних наслідків. Окрім нього, законом можуть бути встановлені особливі умови застосування наслідків, визначених у ст. 216 ЦК України, або особливі правові наслідки окремих видів недійсних правочинів. Правові наслідки недійсності правочину, визнаного таким судом, є обов`язковими та не можуть бути проігноровані його сторонами.

Частиною 3 ст. 228 ЦК України унормовано, що у разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.

Із матеріалів справи вбачається фактичне виконання відповідачем-1 Договору на суму 2275783 грн.

Враховуючи доведеність порушення відповідачем-2 ТОВ «Євробуд-Індустрія» недодержання вимог щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, свідому участь у проведенні конкурентної процедури закупівлі, нівелювавши змагальність у ній, внаслідок чого отримав бюджетні кошти в сумі 2275783 грн., вимога прокурора про повернення останнім сплачених коштів відповідачу-1 як іншій стороні договору з подальшим стягненням їх в дохід держави також є обґрунтованою та підлягає до задоволення.

Судом враховано правову позицію Великої Палати Верховного Суду викладену у постанові від 18.09.2024 року у справі № 918/1043/21 якщо законом не встановлені особливі умови застосування правових наслідків недійсності правочину або особливі правові наслідки окремих видів недійсних правочинів, позивач, який заявляє вимогу про повернення йому в натурі переданого за недійсним правочином або відшкодування вартості переданого, заявляє реституційну вимогу, яку суд за існування для того підстав задовольняє, застосовуючи двосторонню реституцію. У цьому випадку відповідач є стягувачем у частині рішення про повернення йому переданого ним за недійсним правочином майна або відшкодування вартості.

Визначати, в чому полягає чи може полягати порушення інтересів держави та оспорювати правочин у суді як такий, що суперечить інтересам держави на підставі статті 228 ЦК України, може тільки суб`єкт, наділений у спірних правовідносинах владними повноваженнями (незалежно від наявності статусу юридичної особи), або прокурор, який у встановленому порядку, виконуючи субсидіарну роль, може представляти державу в судовому провадженні замість відповідного компетентного суб`єкта, який усупереч вимогам закону не здійснює захист інтересів держави або робить це неналежно.

Нормами Господарського процесуального кодексу України, зокрема, встановлено, що:

учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (ч. 1 ст. 43);

кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч.ч. 1, 3 ст. 74);

належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч. 1 ст. 76);

обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ч. 1 ст. 77);

достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ч. 1 ст. 78);

наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ч.ч. 1, 2 ст. 79);

учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду (ч. 1 ст. 80);

суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили (ч.ч. 1, 2 ст. 86).

Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 13, ч. 1 ст. 14 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. ч. 4, 5 ст. 191 ГПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Суд не приймає відмову позивача від позову, визнання позову відповідачем у справі, в якій особу представляє її законний представник, якщо його дії суперечать інтересам особи, яку він представляє.

Відтак, з огляду на встановлені обставини справи та викладені норми законодавства, суд приймає визнання позову відповідачем-1, у зв`язку з чим, позовні вимоги задовольняє у повному обсязі.

Разом з тим, суд вважає за необхідне зазначити наступне щодо належності звернення Керівника Золотоніської окружної прокуратури до суду з даним позовом.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно пунктом 3 частини першої статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Враховуючи положення Великої Палати Верховного Суду викладені у постанові від 26.05.2020 року у справі № 912/2385/18 то захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні компетентні органи, а не прокурор. Прокурор не повинен вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати компетентний орган, який може і бажає захищати інтереси держави.

Системне тлумачення абзацу першого частини третьої статті 23 Закону дозволяє дійти висновку, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах; 2) якщо немає органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах (постанова Великої Палати Верховного Суду у і від 26.06.2019 року у справі № 587/430/16-ц ).

Згідно частини четвертої статті 23 Закону України Про прокуратуру наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.

Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.

Прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу.

Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України Про прокуратуру, прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.

Україна є Державою-учасницею Конвенції Організації Об`єднаних Націй проти корупції, прийнятої на 58 сесії Генеральної Асамблеї ООН 31.10.2003 (далі Конвенція). Для України Конвенція набрала чинності 01.01.2010 у зв`язку з її ратифікацією Законом України від 18.10.2006 № 251-V. Отже, держава офіційно взяла на себе зобов`язання виконувати положення Конвенції.

Тому порушення законодавства про публічні закупівлі шляхом усунення конкуренції під час проведення тендеру призводять до незабезпечення положень Конвенції та підриву авторитету Української держави перед Європейським співтовариством, свідчать про невиконання вказаної Угоди, нівелюють конституційні засади, тобто фактично відтерміновують набуття Україною повноправного членства в Європейському Союзі та Організації Північноатлантичного договору.

З матеріалів справи вбачається, що позивач-3 Черкаська обласна військова адміністрація в умовах правового режиму воєнного стану продовжує здійснювати повноваження Черкаської обласної державної адміністрації якому підпорядкований відповідач-1 - Державне підприємство «Служба місцевих автомобільних доріг у Черкаській області» згідно з п. 1 розділу І Статуту ДП «Служба місцевих автомобільних доріг у Черкаській області» затвердженого розпорядженням Черкаської обласної державної адміністрації від 23.02.2018 року № 76, (у редакції розпорядження Черкаської обласної державної адміністрації від 17.10.2020 № 627).

Згідно з п. 6-9 Статуту Державного підприємства «Служба місцевих автомобільних доріг у Черкаській області» підприємство є неприбутковою організацією з моменту включення його до Реєстру неприбуткових установ та організацій. У разі припинення юридичної особи активи передаються органу управління майном або зараховуються в дохід бюджету. Підприємство є одержувачем бюджетних коштів, що спрямовуються на фінансове забезпечення будівництва, реконструкції, ремонту та утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах та дорожньої інфраструктури в межах Черкаської області. Підприємство утримується в межах кошторису видатків, затвердженого органом управління майном, за рахунок: коштів, передбачених у вартості будівництва та ремонту автомобільних доріг, виходячи із законодавчо встановлених нормативів на утримання Підприємства; коштів, передбачених у вартості експлуатаційного утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення згідно з розрахунками за Методикою, затвердженою Укравтодором; інших джерел, незаборонених чинним законодавством України.

Враховуючи, що ДП «Служба місцевих автомобільних доріг у Черкаській області» підпорядковується Черкаській обласній державній адміністрації, а остання є органом управління майном підприємства, що затверджує кошторис видатків, за рахунок яких утримується дане підприємство, тому Черкаська обласна державна адміністрація є органом, уповноваженим на захист інтересів держави, порушених внаслідок укладення та виконання договору № 115/10-Т від 22.10.2018 року за результатами спотворених антиконкурентними узгодженими діями торгів UA-2018-09-24-000755-b.

Відповідно до розпорядження обласної державної адміністрації від 22.04.2016 року № 186 (у редакції розпорядження Черкаської обласної державної адміністрації 20.07.2021 року № 384) затверджено положення про Департамент будівництва Черкаської обласної державної адміністрації (далі Положення) відповідно до якого Департамент є структурним підрозділом Черкаської обласної державної адміністрації, утворюється головою облдержадміністрації і в межах області забезпечує виконання покладених на нього завдань, в тому числі, з організації будівництва, реконструкції, ремонту і утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення, що проходять в межах Черкаської області, відповідно до державних будівельних норм, стандартів та переліків об`єктів і обсягів бюджетних асигнувань, передбачених бюджетами різних рівнів; здійснення контролю за виконанням підрядними організаціями умов договорів з ремонтів та експлуатаційного утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення та штучних споруд на них в межах Черкаської області;

Відповідно позивач-4 - Департамент будівництва Черкаської обласної державної адміністрації є також органом, уповноваженим на захист інтересів держави, порушених внаслідок укладення та виконання договору від 22.10.2018 року № 115/10-Т за результатами спотворених антиконкурентними узгодженими діями торгів UA-2018-09-24-000755-b.

З урахуванням положень п.п. 1, 3,4, 6, Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 року № 43 Держаудитслужба є центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, основними завданнями якої є реалізація державної політики у сфері державного фінансового контролю та здійснення державного фінансового контролю, спрямованого на оцінку ефективного, законного, цільового, результативного використання та збереження державних фінансових ресурсів, досягнення економії бюджетних коштів, що відповідає належності осіб позивачів-1,2- Північного офісу Держаудитслужби, Управління Північного офісу Держаудитслужби в Черкаській області у даній справі.

З метою встановлення намірів Золотоніської окружної прокуратури звертатись з відповідним позовом до суду, наявності підстав для вжиття заходів представницького характеру, Золотоніська окружна прокуратура 24.10.2024 року за № 51-3075 вих-24 та 10.08.2023 року за № 51-78-8359вих-23 зверталася до позивачів-1,2 з відповідними листами (т.1 а.с. 190-193).

Позивач-1- Північний офіс Держаудитслужби листом № 262616-17/7342-2024 від 08.11.2024 рку повідомила прокурора, що останній здійснює свої повноваження на території міста Києва та Київської області, на території Черкаської області функції державного фінансового контролю реалізовує Управління Північного офісу Держаудитслужби в Черкаській області, яке уповноважене без окремого доручення здійснювати самопредставництво в судах та вживати заходи, спрямовані на усунення порушення законодавства. З огляду на вказане Північний офіс Держаудитслужби запропонував звертатись з викладеними у запиті прокуратури питаннями до Управління Північного офісу Держаудитслужби в Черкаській області, а також додатково зазначив, що оскільки порушення вимог законодавства під час проведення закупівлі виявлені органами АМКУ, тому вказали на необхідність звернення до зазначеного суб`єкта (т.1 а.с. 194-195).

Позивач-2 - Управління Північного офісу Держаудитслужби в Черкаській області надали інформацію від 06.11.2024 року № 262325-17/3666-2024, що до компетенції органів державного фінансового контролю не відноситься дослідження питань щодо можливих антиконкурентних узгоджених дій учасників процедур закупівель, відтак наведені у запиті прокурора порушення не досліджувались даним Управлінням, а заходи щодо визнання недійсним договору не вживались (т.1 а.с. 196).

Золотоніською окружною прокуратурою листами № 51-3074 вих -24, № 51-3073ВИХ-24 від 24.10.2024 року повідомлено позивачів-3,4 - Черкаську обласну державну (військову) адміністрацію, Департамент будівництва Черкаської обласної державної адміністрації про існування порушення інтересів держави від укладення договору про надання послуг з поточного середнього ремонту вул. Незалежності, м. Золотоноша, Черкаська область від 22.10.2018 № 115/10-Т, за наслідками тендеру, результати якого спотворено антиконкурентними узгодженими діями його учасників, і про наявність підстав для визнання договору недійсним як такого, що суперечить інтересам держави з умислу відповідача-2, витребувано відомості щодо вжитих і запланованих заходів із захисту порушених інтересів держави (т.1 а.с. 148-154).

Від позивача-3 відповіді на лист прокурора не отримано.

Департамент будівництва Черкаської обласної державної адміністрації листом № 1119/04-10 від 21.11.2024 року (т.1 а.с. 155) проінформував, що відповідач-1 є юридичною особою публічного права, має самостійний баланс, реєстраційні рахунки в Головному управлінні Державної казначейської служби України у Черкаській області, печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням, власні бланки та наділений повноваженнями, які можуть трактуватися та підпадають до господарської компетенції, що також підкріплюється ст. 55 ГК України, відповідно наділений правом вживати заходи спрямовані на визнання недійсним договору, відтак, Департамент не вбачає правових підстав для ініціювання відповідного позову безпосередньо ним, підтримав ініціативу органу прокуратури представництва інтересів держави поданням відповідного позову.

Отже, враховуючи нездійснення позивачами заходів для звернення до суду з позовом стосовно захисту інтересів територіальної громади та держави, враховуючи повноваження прокурора самостійно визначати, у чому полягає порушення інтересів держави і визначати орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, суд дійшов висновку, що прокурор в даному випадку належним чином обґрунтував та довів підстави для представництва інтересів держави в суді.

Згідно з ч. 9 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Господарський суд вважає, що спір у даній справі виник внаслідок неправильних дій відповідача-2, таким чином, відповідно до ч. 1 та ч. 9 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України з відповідача-2 на користь Черкаської обласної прокуратури підлягають стягненню судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 29731 грн. 80 коп.

Керуючись ст.ст. 129, 234, 236-240, 255, 256 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати недійсним договір про надання послуг з поточного середнього ремонту вул. Незалежності, м. Золотоноша, Черкаська область № 115/10-Т від 22.10.2018 року, укладений між Державним підприємством «Служба місцевих автомобільних доріг у Черкаській області» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Євробуд-Індустрія» за результатами відкритих торгів UA-2018-09-24-000755-b;

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Євробуд-Індустрія», ідентифікаційний код юридичної особи 40675093, місцезнаходження: 04050, м. Київ, вул. Січових Стрільців, буд. 103 на користь Державного підприємства «Служба місцевих автомобільних доріг у Черкаській області», ідентифікаційний код юридичної особи 42009596, місцезнаходження: 18031, Черкаська обл, м. Черкаси, вул. Смілянська, буд. 131- 2275783 грн., а з Державного підприємства «Служба місцевих автомобільних доріг у Черкаській області», ідентифікаційний код юридичної особи 42009596, місцезнаходження: 18031, Черкаська обл, м. Черкаси, вул. Смілянська, буд. 131 одержані ним за рішенням суду 2275783 грн стягнути в дохід Держави.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Євробуд-Індустрія», ідентифікаційний код юридичної особи 40675093, місцезнаходження: 04050, м. Київ, вул. Січових Стрільців, буд. 103 на користь Черкаської обласної прокуратури, код ЄДРПОУ 02911119, місцезнаходження: 18015, Черкаська область, м. Черкаси, бульв. Шевченка, буд. 286, судові витрати у виді сплаченого судового збору у розмірі 29731 грн.80 коп.

Рішення може бути оскаржене до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 19.05.2025 року.

Суддя В.М. Грачов