Ухвала від 20.05.2025 по справі 465/3945/16-к

Справа № 465/3945/16-к

пр.№ 1-кп/464/45/25

У ХВ АЛ А

20 травня 2025 року м.Львів

Сихівський районний суд м. Львова

в складі: колегія суддів: головуючого судді ОСОБА_1 та суддів: ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , секретар судового засідання ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Львові клопотання сторони захисту у кримінальному провадженні № 465/3945/16-к, внесеному 17.06.13. до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42013150030000089, стосовно ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , обвинувачених у вчиненні злочину, передбаченого ч.5 ст.191 КК України; та ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , обвинувачених у вчиненні злочину, передбаченого ч.5 ст.27, ч.5 ст.191 КК України, про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого ОСОБА_7 , -

у с т а н о в и в :

згідно зобвинувальним актом ОСОБА_7 обвинувачується у пособництві в заволодінні чужим майном - ЛКП «Львівелектротранс» на суму 2249038 грн в період з 18 серпня по вересень 2008 року, шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, за попередньою змовою групою осіб, в особливо великих розмірах, тобто злочину, передбаченого ч.5 ст.27, ч.5 ст.191 КК України.

Під час судового провадження сторона захисту звернулась до суду з клопотанням про закриття провадження на підстав ст.49 КК України, мотивуючи тим, що з дня вчинення кримінального правопорушення минули строки давності, зокрема п`ятнадцятирічний, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років; обвинувачений нових кримінальних правопорушень не вчиняв, не визнає своєї винуватісті у пред`явленому обвинуваченні, проте із захисником просять звільнити його від кримінальної відповідальності з розумінням, що це є нереабілітуюча обставина.

Заслухавши думку учасників провадження із незапереченням з урахуванням відсутності підстав для відмови у такому клопотанні, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч.1 ст.285 КПК України особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

Згідно з ч.1 ст.286 КПК України звільнення від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення здійснюється судом.

Частиною 4 тієї ж норми Кримінального процесуального кодексу України, якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.

Так під час судового слідства в зазначеному провадженні, де, зокрема, ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч.5 ст.27, ч.5 ст.191 КК України, захисник і обвинувачений звернулись до суду з клопотанням про звільнення останнього від кримінальної відповідальності на підставі ст.49 КК України.

Пункт п`ятий частини першої стаття 49 КК України передбачає звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв`язку з закінченням строків давності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули,

зокрема, такі строки - п`ятнадцять років - у разі вчинення особливо тяжкого злочину.

Звільнення особи від кримінальної відповідальності на підставі закінчення строків давності є обов`язковим, тому суд, встановивши наявність усіх передбачених законом обставин, зобов`язаний звільнити особу від кримінальної відповідальності на цій підставі незалежно від того, на якій стадії перебуває кримінальне провадження, що виключаючи будь-яке провадження по справі.

Згідно зпред`явленим обвинуваченням ОСОБА_7 станомна вересень2008року вчинив злочин(ст.12КК України),що кваліфікованийза ч.5ст.27,ч.5ст.191КК України Санкціяч.5ст.191КК Українипередбачає покарання позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна. З дня його вчинення відповідно минуло понад п`ятнадцять років (п.5 ч.1 ст.49 КК України).

Протягом цього строку обвинувачений до кримінальної відповідальності за вчинення нового кримінального правопорушення не притягувався, не знятої чи не погашеної судимості не має та в розшуку не перебував, що підтверджується витягом з ІАС станом на 12.05.2025.

Підстав для застосування ч.2 чи ч.3 ст.49 КК України у суду не має, матеріали справине містятьу собі відповіднихвідомостей, істороною обвинувачення не надано, як і для ч.5 даної норми КК України.

Невизнання вини особи у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень за наявності її згоди на звільнення від кримінальної відповідальності не є правовою підставою для відмови в задоволенні клопотання, зазначена позиція ККС ВС викладена у постанові у справі № 552/5595/18 (провадження № 51-5289км19).

Закриття кримінального провадження у зв`язку із закінченням строків завності Законом не пов`язане зі згодою потерпілого чи його представника, їх заперечення не є правовою підставою для незастосування ст.49 КК України і не можуть бути вирішальними, оскільки це відноситься до дискреційних повноважень суду й з урахуванням, що представник потерпілого під час судового розгляду не підтримав заявлений прокурором цивільний позов із зазначенням про відсутність претензій до обвинувачених, і ОСОБА_7 зокрема.

З урахуваннямвиконання судомвимог ч.3ст.285КПК України,після чогообвинувачений настоявна звільненнійого відкримінальної відповідальностіна підставіп.5ч.1ст.49КК Україниз нереабілітуючихпідстав,та занаявності усіх підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність, суд вважає необхідним звільнити обвинуваченого від кримінальної відповідальності на підставі п.5 ч.1 ст.49 КК України у зв`язкуіз закінченнямстроків давності, а кримінальне провадження стосовно нього закрити.

Відповідно підлягає скасуванню арешт, накладений на майно обвинуваченого ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м.Львова від 22.04.2016.

Щодо покликаньпрокурора простягнення з ОСОБА_7 процесуальних витрату кримінальномупровадженні,то відносяться на рахунок держави з урахуванням правових висновків, викладених у постанах Об`єднаної палати ККС у складі Верховного суду від 12.09.22. (справа № 203/241/17), ККС у складі Верховного Суду від 01.02.23. (справа № 297/2444/21, пр. № 51-3359км22), Верховного Суду від 18.02.25. (справа № 712/8174/23, пр. № 51- 2807 км 24), згідно з якими «у разі звільнення особи від кримінальної відповідальності на підставі ст.49 КК у зв`язку із закінченням строків давності, процесуальні витрати, понесені органом досудового розслідування та пов`язані зі здійсненням кримінального провадження, у тому числі й витрати на проведення експертизи, не стягуються з особи, кримінальне провадження щодо якої закрите на цій підставі, а відносяться на рахунок держави, окрім витрат, пов`язаних, зокрема, із залученням експерта стороною захисту. Беручи до уваги те, що суд першої інстанції звільнив особу від кримінальної відповідальності на підставі ст.49 цього Кодексу у зв`язку із закінченням строків давності, кримінальне провадження щодо нього закрив, при цьому ініціатором проведення експертизи був орган досудового розслідування, тому відповідно до приписів статей 122, 124 КПК витрати на проведення експертизи не підлягають стягненню з обвинуваченого, а їх необхідно віднести на рахунок держави».

Керуючись ст.ст.284, 285, 369, 371, 372, 532 КПК України,

п о с т а н о в и в :

задоволити клопотання сторони захисту.

Звільнити ОСОБА_7 від кримінальної відповідальності, передбаченої ч.5 ст.27, ч.5 ст.191 КК України, у зв`язкуіз закінченнямстроків давності.

Закрити кримінальне провадження № 465/3945/16-к, внесене 17.06.13. до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42013150030000089, стосовно ОСОБА_7 за ч.5 ст.27, ч.5 ст.191 КК Ураїни.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м.Львова від 22 квітня 2016 року (справа № 461/12031/14-к, пр.№ 1-кс/461/2028/16), на майно ОСОБА_7 , а саме: квартиру АДРЕСА_1 (1/4 частки), земельну ділянку (кадастровий номер 4622185200:01:006:0012) по АДРЕСА_2 , автомобіль «ВАЗ 21120» 2003 р.в. д.н. НОМЕР_1 .

Віднести на рахунок держави процесуальні витрати.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного суду через Сихівський районний суд м.Львова протягом 7 днів з дня її оголошення. Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Головуючий суддя ОСОБА_10

Судді

ОСОБА_11