Рішення від 20.05.2025 по справі 562/329/25

Справа № 562/329/25

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ У К Р А Ї Н И

"20" травня 2025 р.

Здолбунівський районний суд Рівненської області

в складі: головуючого судді Кушніра О.Г.,

секретар судового засідання Парфенюк Т.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Здолбунів Рівненської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Мізоцької селищної ради Рівненського району Рівненської області про визнання права власності, -

в с т а н о в и в :

У поданій в суд заяві позивач ОСОБА_1 просить визнати за ним право власності в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , на земельні ділянки з кадастровим номером 5622683400:00:002:0514 та 5622683400:00:002:0516 для ведення особистого селянського господарства, які знаходяться в с.Мала Мощаниця Рівненського району Рівненської області, обґрунтовуючи відмовою нотаріуса в оформленні спадщини через відсутність правовстановлюючих документів у спадкодавця.

Відзив на позов відповідач не подавав.

Сторони в судове засідання не з`явилися, хоча про дату, час і місце судового засідання повідомлялися належним чином відповідно до вимог ст.128 ЦПК України, клопотань про відкладення розгляду справи у зв`язку з неможливістю прибуття з поважних причин не надходило. Згідно поданих заяв позивач позовні вимоги підтримує повністю, а відповідач не заперечує щодо їх задоволення, просять розглянути справу без їх участі.

З`ясувавши обставини та вивчивши матеріали справи, суд дійшов такого висновку.

Установлено, що позивач ОСОБА_1 є спадкоємцем майна після смерті свого батька ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвами про право на спадщину за законом, виданих 22 травня 2024 року приватним нотаріусом Рівненського районного нотаріального округу Бондаренком О.В. (спадкова справа №06/2024).

Зі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 14 грудня 2000 року, виданого державним нотаріусом Здолбунівської державної нотаріальної контори Рівненської області Поповим В.В. у спадковій справі №678 вбачається, що спадкоємцем майна ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , за заповітом є ОСОБА_2 , який успадкував земельну частку (пай) на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай) серії РВ №0073760 від 19 серпня 1996 року.

З архівного витягу з рішення Маломощаницької сільської ради Здолбунівського району Рівненської області №4 від 08 січня 1994 року вбачається, що спадкодавцю ОСОБА_3 на підставі вимог Земельного кодексу України та Декрету Кабінету Міністрів України №15-96 від 26 грудня 1992 року «Про приватизацію земельних ділянок» передано у приватну власність для ведення особистого підсобного господарства та обслуговування житлових будинків у межах населеного пункту земельну ділянку площею 0,56га та залишено у користуванні за межами населеного пункту земельну ділянку площею 0,25га.

Передані рішенням сільської ради у приватну власність ОСОБА_3 земельні ділянки ОСОБА_2 за життя не оформив та право власності не зареєстрував, що є перешкодою для позивача в нотаріальному оформленні спадщини.

На підтвердження належності спадкодавцю ОСОБА_3 спірних земельних ділянок позивач надав суду з Державного земельного кадастру про земельну ділянку витяг від 13 грудня 2024 року про реєстрацію відділом №1 Управління забезпечення реалізації державної політики у сфері земельних відносин Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області земельної ділянки з кадастровим номером 5622683400:00:002:0514 площею 0,2890 га та витяг від 19 грудня 2024 року про реєстрацію відділом №3 Управління забезпечення реалізації державної політики у сфері земельних відносин Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області земельної ділянки з кадастровим номером 5622683400:00:002:0516 площею 0,2370га.

Указані витяги Державного земельного кадастру не містять відомостей про власника земельної ділянки, мають категорію земель сільськогосподарського призначення, їх цільове призначення визначено «для ведення особистого селянського господарства», у той час як за рішенням Маломощаницької сільської ради №4 від 08 січня 1994 року ОСОБА_3 передано у приватну власність земельні ділянки «для ведення особистого підсобного господарства та обслуговування житлових будинків», площа яких також не співпадає з витягами.

Інших доказів на підтвердження своїх вимог позивач не надав.

А відповідно до ст.ст.12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч.6 ст. 81 ЦПК України).

Згідно ч.2 ст.89 ЦПК України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язком у їх сукупності.

Крім того, абзацем 2 п.1 розділу Х Перехідних положень Земельного кодексу України установлено, що рішення про передачу громадянам України безоплатно у приватну власність земельних ділянок, прийняті органами місцевого самоврядування відповідно до Декрету КабінетуМіністрів України від 26 грудня 1992 року «Про приватизацію земельних ділянок», є підставою для реєстрації права власності на земельні ділянки цих громадян або їх спадкоємців відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень». Державна реєстрація таких земельних ділянок здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

Доказів звернення до відповідних органів реєстрації речовихправ нанерухоме майнота їхобтяженьдля реєстрації спірних ділянок на підставі технічної документації позивач не надав, вказавши в позовній заяві, що заходи досудового врегулювання спору ним не вживалися.

З огляду на викладене суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача є недоведеними та задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст.258-273, 351 355 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

У задоволені позову ОСОБА_1 до Мізоцької селищної ради Рівненського району Рівненської області про визнання права власності відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено до Рівненського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скаргибезпосередньо досуду апеляційноїінстанціїпротягом30/тридцяти/днів здня йогопроголошення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя: