Рішення від 08.05.2025 по справі 756/15394/24

08.05.2025 Справа № 756/15394/24

Справа 756/15394/24

Провадження 2/756/1553/25

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 травня 2025 року м. Київ

Оболонський районний суд міста Києва у складі: головуючого судді Діденко Є.В., за участю секретаря судового засідання Павлишина О.О., розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕСТЕР-ХХІ»</a>, про визнання трудових відносин припиненими,

встановив:

Позивач через свого представника звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати припиненими трудові відносини між ним та ТОВ «ЕСТЕР-ХХІ» з 03.10.2024 року на підставі ст. 38 КЗпП України.

В обґрунтування своїх позовних вимог представник позивача зазначає, що у червні 2013 року Позивач вирішив влаштуватися працівником у ТОВ «ЕСТЕР-ХХІ». Проте, відпрацювавши робочий день та з`ясувавши, що така робота йому не підходить, повідомив керівництво Товариства, що працювати у них відмовляється, на роботу більше не вийде. Перебував на робочому місці рівно 1 день, при цьому ні посаду, ні посадовий оклад, ні будь які інші умови праці з роботодавцем не обговорювали. Жодних трудових відносин у подальшому з ТОВ «ЕСТЕР-ХХІ» у Позивача не було, заробітну плату не отримував. Той факт, що Позивача було офіційно працевлаштовано та він досі перебуває у трудових відносинах з ТОВ «ЕСТЕР-ХХІ» з`ясувалось випадково, коли Позивач 13 вересня 2024 року сформував у реєстрі застрахованих осіб для себе витяг. Відповідно інформації з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування Позивач з 25 червня 2013 року, дата прийняття на роботу, перебуває у трудових відносинах з ТОВ «ЕСТЕР-ХХІ». Даний запис підтверджує той факт, що ТОВ «ЕСТЕР-ХХІ» відомостей про припинення трудових відносин із Позивачем до Головного управління Пенсійного фонду не надавало. Факт перебування у трудових відносинах з 25 червня 2013 року з ТОВ «ЕСТЕР-ХХІ» також підтверджується відповідним записом у трудовій книжці Позивача 19 вересня 2024 року Позивач звернувся листом до керівника ТОВ «ЕСТЕР-ХХІ» з проханням про звільнення за власним бажанням на підставі ст. 38 КЗпП України. Однак, лист повернувся за закінченням встановленого терміну зберігання листів та отримано відправником особисто 07 жовтня 2024 року. При перевірці діяльності ТОВ на відкритих електронних ресурсах з`ясувалось, що діяльність ТОВ «ЕСТЕР-ХХІ» не припинена, однак розташування Товариства, його юридична адреса, а саме: Україна, Харківська обл., місто Чугуїв, вулиця Харківська, будинок 127, знаходиться на території можливих бойових дій, а тому може бути фактично зупинена. Саме зараз Позивачеві надійшла пропозиція з працевлаштування, однак формально не припинені трудові відносини з ТОВ «ЕСТЕР-ХХІ» перешкоджають його працевлаштуванню. Визнання припиненими трудових відносин необхідно працівнику для реалізації права на працевлаштування. Рішення суду про припинення трудових відносин, необхідно для реалізації Позивачем свого права на працю, загальнообов`язкового державного соціального страхування та пенсійного забезпечення у майбутньому. Тому, Позивач звертається до суду з вищевказаним позовом і просить визнати трудові відносини між ТОВ «ЕСТЕР-ХХІ» припиненими з 03.10.2024 року.

Ухвалою суду від 09 грудня 2024 року відкрито спрощене позовне провадження та призначено розгляд справи на 06 лютого 2025 року.

06 лютого 2025 року судове засідання відкладено на 15 квітня 2025 року для належного повідомлення Сторін по справі.

15 квітня 2025 року судове засідання відкладено на 08 травня 2025 року для встановлення місцезнаходження Відповідача.

07.05.2025 року на адресу суду через підсистему «Електронний суд» під представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Боднарчук І.О. надійшло клопотання про долучення доказів, а саме індивідуальні відомості про застраховану особу з реєстру застрахованих осіб, що містять дані щодо суми заробітку для нарахування пенсії, страхового стажу, сплати страхових внесків - Довідки ОК-5, ОК-7.

Позивач у судове засідання не з`явився, повідомлений про дату, час і місце розгляду справи належним чином, однак представник надала до суду заяву, в якій просять розглянути справу за їхньої відсутності, позовні вимоги підтримують у повному обсязі та просять задовольнити.

Відповідач ТОВ «ЕСТЕР-ХХІ» у судове засідання не з`явився, повідомлений про дату, час і місце розгляду справи належним чином шляхом направлення судових документів за адресою юридичного місцезнаходження, проте конверт повернувся без вручення із відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою», будь-яких клопотань, письмових пояснень/відзиву щодо заявлених позовних вимог від Відповідача до суду не надійшло.

Відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

На підставі ст. 280 ЦПК України, суд вважає можливим ухвалити заочне рішення на підставі наявних матеріалів.

Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України, з урахуванням заяв сторін про розгляд справи за їх відсутності, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши письмові докази по справі, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Згідно з відомостями про трудову діяльність з реєстру застрахованих осіб, сформовані засобами автоматичних систем Пенсійного фонду Україну 13.09.2024, ОСОБА_1 25.06.2013 року прийнято на роботу в ТОВ «ЕСТЕР-ХХІ». Водночас, наказ про прийняття Позивача на роботу - відсутній.

Відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань №1291333 ТОВ «ЕСТЕР-ХХІ» зареєстровано за адресою: Харківська обл., м. Чугуїв, вул. Харківська, буд. 127, кімната 662.

Згідно з довідкою Пенсійного фонду України (форма ОК-5), ТОВ «ЕСТЕР-ХХІ» проводило нарахування виплат на користь позивача з березня по липень 2013 року, надалі відомості про нарахування відсутні.

19.09.2024 року Позивач направив Відповідачу поштовим зв`язком заяву про звільнення за власним бажанням відповідно до ст. 38 КЗпП України, однак згідно трек-номеру повернуто відправнику «за закінченням встановленого терміну зберігання». Докази щодо надання відповіді на заяву Позивача - відсутні.

Суд керується такими нормами права.

Відповідно до ст. 43 Конституції України, кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.

Згідно зі ст. 1 КЗпП України, законодавство про працю встановлює високий рівень умов праці, всемірну охорону трудових прав працівників.

Згідно з ч. 1, 3 ст. 21 КЗпП України трудовий договір - угода між працівником і роботодавцем, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, а роботодавець зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи. Особливою формою трудового договору є контракт, в якому строк його дії, права, обов`язки і відповідальність сторін (в тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення та організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін. Сфера застосування контракту визначається законами України.

Згідно зі статтею 24 КЗпП України трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Укладення трудового договору оформляється наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу про зарахування працівника на роботу. Трудовий договір вважається укладеним і тоді, коли наказ чи розпорядження не були видані, але працівника фактично було допущено до роботи.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 36 КЗпП України підставою для припинення трудового договору є розірвання трудового договору з ініціативи працівника (статті 38,39).

Відповідно до ст. 38 КЗпП України працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні.

Згідно зі ст. 47 КЗпП, роботодавець зобов`язаний у день звільнення видати працівникові копію наказу (розпорядження) про звільнення, письмове повідомлення про нараховані та виплачені йому суми при звільненні (стаття 116) та провести з ним розрахунок у строки, визначені статтею 116 цього Кодексу, а також на вимогу працівника внести належні записи про звільнення до трудової книжки, що зберігається у працівника.

У постанові Верховного Суду від 24.12.2019 р. у справі № 758/1861/18 вказано, що відповідно до трудового законодавства України, керівник товариства (директор), як будь-який інший працівник, має право звільнитися за власним бажанням, попередивши власника або уповноважений ним орган про таке звільнення письмово за два тижні.

У постанові Верховного Суду від 25 листопада 2019 року у справі №201/1384/16-ц визнано ефективним і таким, що не суперечить закону спосіб захисту порушеного права шляхом припинення трудових відносин на підставі ч. 1 ст. 38 КЗпП України.

Конституційний суд України у рішеннях від 07 липня 2004 року у справі №1-14/2004, від 16 жовтня 2007 року у справі №1-16/2007 та від 29 січня 2008 року у справі №1-5/2008 вказав, що визначене ст. 43 Конституції України право на працю розглядає як природну потребу людини своїми фізичними і розумовими здібностями забезпечувати своє життя. Це право передбачає як можливість самостійно займатися трудовою діяльністю, так і можливість працювати за трудовим договором чи контрактом. Свобода праці передбачає можливість особи займатися чи не займатися працею, а якщо займатися, то вільно її обирати. За своєю природою право на працю є невідчужуваним і по суті означає забезпечення саме рівних можливостей кожному для його реалізації.

Оцінка доказів і мотиви суду.

Згідно зі ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Позивач має право на вільний вибір роботи, що включає право на розірвання трудового договору в порядку статті 38 КУпАП.

Трудові відносини між Позивачем та Товариством фактично припинені, проте Позивач позбавлений можливості оформити припинення трудових відносин у встановленому законодавством порядку, що порушує його конституційні права.

Тому, суд вважає, що позовні вимоги про припинення трудового договору на підставі ст. 38 КУпАП, слід задовольнити.

На підставі ст. 141 ЦПК України, слід стягнути з Відповідача на користь держави суму судового збору.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 89, 263-265, 268, 280, 281 ЦПК України, суд,-

вирішив:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕСТЕР-ХХІ»</a>, про визнання трудових відносин припиненими - задовольнити повністю.

Визнати припиненими трудові відносини між ТОВ «ЕСТЕР-ХХІ» (Харківська обл., м. Чугуїв, вул. Харківська, буд. 127, кімната 662, код ЄДРПОУ 37792304) та ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) з 03 жовтня 2024 року у зв`язку із звільненням з посади за власним бажанням на підставі ч. 1 ст. 38 КЗпП України.

Стягнути з ТОВ «ЕСТЕР-ХХІ» (Харківська обл., м. Чугуїв, вул. Харківська, буд. 127, кімната 662, код ЄДРПОУ 37792304) на користь держави суму судового збору в розмірі 1211 грн. 20 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, протягом тридцяти днів з дня його складення.

Суддя Є.В. Діденко