Ухвала від 15.05.2025 по справі 552/6617/24

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 552/6617/24 Номер провадження 11-сс/814/202/25Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1 Доповідач ап. інст. ОСОБА_2

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 травня 2025 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

із секретарем ОСОБА_5 ,

представників власників майна адвокатів ОСОБА_6 ,

ОСОБА_7 та ОСОБА_8 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали провадження за апеляційною скаргою прокурора відділу Полтавської обласної прокуратури на ухвалу слідчого судді Київського районного суду м.Полтава від 30 січня 2025 року, -

В С Т А Н О В И Л А :

Цією ухвалою частково задоволено клопотання старшого детектива Підрозділу детективів ТУ БЕБ у Полтавській області та накладено арешт на майно, виявлене та вилучене під час обшуку від 08.01.2025 року за місцем здійснення господарської діяльності ТОВ „Божківський комбікормовий завод за адресою: Полтавська область, Полтавський район, с.Божкове, вул.Заводська, 7, а саме:

- системний блок „Vinge X, чорного кольору, без ідентифікаційних ознак, інв. №0823, на якому виявлено інформацію щодо транспортування кукурудзи від ТОВ „Артексіс та інших. Передано на відповідальне зберігання директору ТОВ „Божківський комбікормовий завод ОСОБА_9 ;

- системний блок „Vinge X, чорного кольору, без ідентифікаційних ознак, інв. №0824, на якому виявлено інформацію щодо транспортування кукурудзи від ТОВ „Артексіс та інших. Передано на відповідальне зберігання директору ТОВ „Божківський комбікормовий завод ОСОБА_9 ;

- журнали заїзду-виїзду автотранспорту, журнали реєстрації (контролю) зважувань, журнали прийому сировини, прибутково-видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, звіти, акти звірок, акти на різницю ваги, блокноти.

В іншій частині у задоволенні клопотання відмовлено.

Як вбачається зі змісту клопотання, детективами Територіального управління БЕБ у Полтавській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42024170000000045 від 19.04.2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 212 КК України, за фактом того, що групою осіб на території Полтавської, Дніпропетровської та Запорізької областей на постійній основі здійснюється придбання с/г продукції за готівкові кошти, без відображення по бухгалтерському обліку та податковій звітності, з подальшим її оформленням на реквізити суб`єктів господарювання з ознаками ризиковості та реалізацією в режимі експорт, без повернення валютної виручки, внаслідок чого ухиляються від сплати податків в особливо великих розмірах.

Відповідно до матеріалів провадження, ОСОБА_10 , користуючись зв`язками з посадовими особами ТОВ „Божківський комбікормовий завод, організував схему скупки с/г продукції за готівку з використанням потужностей елеваторного комплексу ТОВ „Божківський комбікормовий завод з метою документальної легалізації не облікованого зерна на користь групи підприємств.

Необліковувану с/г продукцію, придбану за готівкові кошти, ОСОБА_10 реалізовував на ТОВ „Божківський комбікормовий завод, які в подальшому легалізовували отриману продукцію шляхом внесення недостовірних відомостей до податкових та бухгалтерських документів з метою умисного ухилення від сплати податків.

08.01.2025 на підставі ухвали слідчого судді було проведено обшук за місцем здійснення господарської діяльності ТОВ „Божківський комбікормовий завод за адресою: Полтавська область, Полтавський район, с.Божкове, вул.Заводська, 7, під час якого було виявлено та вилучено системні блоки, речі та документи, зерно кукурудзи.

Всі вищевказані матеріальні об`єкти, вилучені під час обшуку, постановою детектива від 09.01.2025 року визнано речовими доказами.

З огляду на вказане, в ході досудового розслідування виникла необхідність у збереженні майна, яке є об`єктом кримінально-протиправних дій, а також може бути використано як доказ у кримінальному провадженні. Збереження майна на час проведення досудового розслідування можливе лише за умови накладення арешту на час проведення досудового розслідування у даному кримінальному провадженні.

Задовольняючи клопотання в частині арешту системних блоків, речей та документів слідчий суддя, посилаючись на положення ст.170 КПК України, вказав на наявність підстав вважати, що зазначене майно може мати відношення до вчинення кримінального правопорушення, а тому вважав за необхідне вжити заходи задля збереження речових доказів.

Відмовляючи у задоволенні клопотання, в частині арешту зернових культур, а саме зерна кукурудзи в розмірі 12697, 2 т., слідчий суддя вказав, що воно не відповідає ознакам ст.98 КПК України.

В апеляційній скарзі прокурор просить ухвалу слідчого судді скасувати, в частині відмови в накладенні арешту на зерно кукурудзи в кількості 9599, 4 т., та постановити в цій частині нову ухвалу, якою задовольнити клопотання детектива на накласти арешт на майно, а саме: зерно кукурудзи в кількості 9599, 4 т.

Вказує, що дане майно відповідає критеріям, визначеним ст.98 КПК України, є матеріальними об`єктами, що можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, а отже потребують вжиття заходів щодо їх збереження.

Представник власника майна подав заперечення на апеляційну скаргу, в яких просив ухвалу слідчого судді залишити без задоволення.

Прокурор, будучи належним чином повідомленим про місце, дату та час слухання, в судове засідання не з`явився. Просив розгляд провадження розглянути за його відсутності.

Заслухавши доповідача, думку представників ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , юрисконсульта ОСОБА_6 , які вважав ухвалу слідчого судді законною та обгрунтованою та просили залишити її без змін, перевіривши матеріали провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів прийшла до такого висновку.

Правильність рішення в частині арешту системних блоків, речей та документів ніким із учасників не оспорюється.

Обґрунтовуючи клопотання про арешт вилученого під час обшуку зерна кукурудзи, детектив зазначив, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст.98 КПК України.

Відповідно до ч.2 ст.173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати:

1) правову підставу для арешту майна;

2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу);

3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу);

3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу);

4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу);

5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження;

6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Згідно з ч.3 ст.132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що:

1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження;

2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора;

3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

Розглядаючи клопотання детектива, слідчий суддя перевірив вказані обставини та дійшов правильного висновку про те, що законних підстав для накладення арешту на зерно кукурудзи, об`ємом 12697, 2 т., немає.

Диспозицією ч.3 ст.212 КК України передбачено відповідальність за умисне ухилення від сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), що входять в систему оподаткування, вчинене особою, раніше судимою за ухилення від сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), або якщо вони призвели до фактичного ненадходження до бюджетів чи державних цільових фондів коштів в особливо великих розмірах.

Безпосереднім об`єктом кримінального правопорушення виступають податкові відносини, тобто відносини, які складаються між державою і суб`єктами оподаткування на підставі податкових норм, що регулюють установлення, зміну і відміну внесків до бюджетів і державних цільових фондів.

Предметом виступають грошові кошти, що підлягають сплаті до бюджетів або державних цільових фондів у виді податків, зборів (обов`язкових платежів). Зазначені платежі мають входити до системи оподаткування і бути введеними у встановленому законом порядку.

Обставин, які б підтверджували, що вилучені під час обшуку зернові культури містять на собі сліди кримінального правопорушення, немає.

Доказове значення цього майна для доведення факту вчинення зазначених у диспозиції статті дій, є сумнівним. Детективом належним чином не мотивовано мету зберігання зерна в якості речових доказів. Більше того, жодних пояснень про те, яким саме чином буде збережено вказану продукцію, яка є такою, що швидко псується, апеляційна скарга не містить та прокурор під час апеляційного розгляду не навів.

Крім того, зерно кукурудзи належить ПАТ „Полтавська птахофабрика та ТДВ „Кременчуцька Птахофабрика. Даних про те, що представники даних підприємств вчиняли протиправні дії щодо умисного ухилення від сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), матеріали провадження також не містять.

При цьому, у даному кримінальному провадженні, досудове розслідування якого триває з 19.04.2024 року, тобто більше одного року, жодній особі підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.212 КК України, оголошено не було.

Клопотання про накладення арешту на майно детектив мотивував необхідністю забезпечення збереження речових доказів. Разом з тим, зерно не являється безпосереднім об`єктом кримінального правопорушення, що розслідується, та не відповідає критеріям, визначеним ст.98 КПК України.

Крім того, відповідно до положень ч.6 ст.100 КПК України речові докази, що не містять слідів кримінального правопорушення, у вигляді предметів, великих партій товарів, зберігання яких через громіздкість або інших причин неможливо без зайвих труднощів або витрати по забезпеченню спеціальних умов зберігання яких співмірні з їх вартістю, а також речові докази у вигляді товарів або продукції, що піддаються швидкому псуванню повертаються власнику або передаються йому на відповідальне зберігання, якщо це можливо без шкоди для кримінального провадження.

В даних випадках, речові докази фіксуються за допомогою фотографування або відеозапису та докладно описуються. У разі необхідності може бути збережений зразок речового доказу, достатній для його експертного дослідження або інших цілей кримінального провадження.

Таким чином,у разінеобхідності зернокукурудзи можливозадокументувати вінший спосіб,а самездійснити йогофото-та відеофіксацію,провести детальнийопис,відібрати зразкисільськогосподарської продукції,для подальшогопроведення відповідногоекспертного дослідження,а томутаке втручанняу права ТОВ „Божківський комбікормовий завод, ПАТ „Полтавська птахофабрика та ТДВ „Кременчуцька Птахофабрика, як накладення арешту на зерно, в даному випадку є надмірним.

Таким чином слідчий суддя, враховуючи вимоги ст.ст. 171, 173 КПК України, вірно оцінив відсутність підстав для накладення арешту, розумність і співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для власників майна та третіх осіб.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку, що органом досудового розслідування не доведено законних підстав для накладення арешту на зерно, а тому ухвала слідчого судді є законною і підстав для її скасування немає.

Отже, апеляційна скарга прокурора не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу прокурора відділу Полтавської обласної прокуратури залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Київського районного суду м.Полтава від 30 січня 2025 року без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

СУДДІ:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4