Рішення від 20.05.2025 по справі 320/2341/23

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 травня 2025 року № 320/2341/23

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Щавінського В.Р., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕДГАРАНТ" до Київської митниці про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю «МЕДГАРАНТ» (далі - позивач) звернулось до суду з позовом до Київської митниці (далі відповідач), в якому просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність відповідача, що виявилась у незаповненні та неоформленні аркушу коригування до митної декларації від 27.04.2020 №ІМ 40 ДЕ UA100020/2020/023734;

- зобов`язати відповідача заповнити та оформити аркуш коригування до митної декларації від 27.04.2020 №ІМ 40 ДЕ UA100020/2020/023734 про внесення змін у графу 47 (Нарахування платежів) щодо виду платежу 029 (ПДВ), основа нарахування 10157322,22 грн., шляхом зміни ставки податку на додану вартість з 7% у сумі 711012,56 грн. на 0% у сумі 0,00 грн.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 03.02.2023 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями у зв`язку зі звільненням судді ОСОБА_1 , справу №320/2341/23 передано на розгляд судді Київського окружного адміністративного суду Балаклицькому А.І.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 11.03.2024 (суддя Балаклицький А.І.) адміністративну справу прийнято до провадження та постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

У зв`язку з перебуванням у відпустці по догляду за дитиною судді Київського окружного адміністративного суду Балаклицького А.І., протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями справа розподілена судді Щавінському В.Р.

На підставі ухвали суду від 22.11.2024 дану справу прийнято до провадження судді Щавінському В.Р. за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

Позовні вимоги мотивовані тим, позивачем сформовано та направлено на адресу відповідача лист в якому просив здійснити коригування показників, зазначених у розділі 47 «Нарахування платежів» вантажної митної декларації № UA100020/2020/023734, а саме: застосувати звільнення від нарахування мита на товари, що ввозяться на територію України суб`єктами господарювання та податку на додану вартість з товарів, ввезених на територію України суб`єктами господарювання та здійснити повернення помилково сплачених митних платежів. Однак, листом відповідача від 28.11.2020 №7.8.-2/15/13/18175 відмовлено позивачеві у внесенні змін до митної декларації.

Відповідач на адресу суду подав відзив на адміністративний позов в якому зазначив, що позивачем самостійно було заповнено гр.36 «Преференція» без застосування податкових пільг, самостійно внесено відомості про нарахування митних платежів, які останнім сплачено у повному обсязі, а тому вимоги позивача є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Позивачем надано до суду відповідь на відзив, в якій наголошено, що внесення змін до митної декларації, прийнятої митним органом, допускається до моменту завершення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення відповідно до заявленого митного режиму, а також протягом трьох років з дня завершення їх митного оформлення. Зміни повинні стосуватися лише товарів, транспортних засобів комерційного призначення, зазначених у митній декларації.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 27.04.2020 декларантом позивача з метою здійснення митного оформлення та випуску у вільний обіг товару: «Вироби медичного призначення: Томограф комп?ютерний.», шляхом електронного декларування подано митну декларацію №UA100020/2020/023734.

Зазначений товар задекларовано за кодом згідно з УКТЗЕД - « 90 22 12 00 00» (мито - 0 %, ПДВ - 7 %).

Платіжним дорученням №234 від 27.04.2020 ТОВ «МЕДГАРАНТ» сплачено передоплату на спеціалізований рахунок позивача за митне оформлення у розмірі 1295000,00 грн, у тому числі податок на додану вартість на суму 711012,56 грн.

З метою внесення змін до графи 47 митної декларації, позивач звернувся із заявою від 03.11.2022 Nє03/11-22/1, вказавши дані щодо коригування показників, зазначених у графі 47 «Нарахування платежів». Заява обґрунтована тим, що Законом України від 30.03.2020 №540-IХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв?язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)», який набрав чинності 02.04.2020, внесено зміни до низки законодавчих актів України, зокрема з питань оподаткування.

За результатом розгляду заяви відповідач відмовив ТОВ «МЕДГАРАНТ» у внесенні змін до декларації, рішення оформлено листом від 28.11.2022 №7.8-2/15/13/18175, з наступних тих підстав, митні платежі вже було списано зі спеціалізованого рахунку Позивача в якості сплати ПДВ та перераховані до бюджету, товар вже випущено у вільний обіг.

Вважаючи таку відмову митного органу протиправною та порушуючою права позивача, останній звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, які виникли між сторонами спору, суд зазначає наступне.

Відносини, пов`язані із справлянням митних платежів, порядок і умови переміщення товарів через митний кордон України, їх митний контроль та митне оформлення регулюються Митним кодексом України (далі - МК України).

Відповідно до частини першої статті 246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Згідно із статтею 248 МК України митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення, зокрема, код товару згідно з УКТ ЗЕД; фактурна вартість товарів; митна вартість товарів та метод її визначення; суми митних платежів; спосіб забезпечення сплати митних платежів (у разі застосування заходів гарантування їх сплати) (стаття 257 МК України).

Частиною сьомою статті 257 МК України передбачено, що перелік відомостей, що підлягають внесенню до митних декларацій, обмежується лише тими відомостями, які є необхідними для цілей справляння митних платежів, формування митної статистики, а також для забезпечення додержання вимог цього Кодексу та інших законодавчих актів.

Митне оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення здійснюється митними органами на підставі митної декларації, до якої декларантом залежно від митних формальностей, установлених цим Кодексом для митних режимів, та заявленої мети переміщення вносяться відомості, передбачені частиною восьмою вказаної статті, у тому числі відомості про найменування товару, код товару згідно з УКТ ЗЕД, фактурну вартість товарів, митну вартість товарів та метод її визначення.

Правила оподаткування товарів, що переміщуються через митний кордон України, іншими (крім мита) митними платежами встановлюються Податковим кодексом України з урахуванням особливостей, що визначаються цим Кодексом.

Статтями 292 та 294 МК України визначено, що митні платежі не сплачуються у разі, якщо відповідно до цього Кодексу, Податкового кодексу України, інших законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України: 1) товари не є об`єктом оподаткування митними платежами; 2) щодо товарів надано звільнення або повне умовне звільнення від сплати митних платежів - у період дії такого звільнення і при дотриманні умов, у зв`язку з якими його надано; 3) при ввезенні товарів на митну територію України або вивезенні товарів з митної території України товари були поміщені у митний режим, який відповідно до положень цього Кодексу не передбачає сплату митних платежів, - на період дії цього режиму та при виконанні умов, що випливають з такого режиму; 4) коли загальна фактурна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України або вивозяться за межі митної території України громадянами, не перевищує обсягів, які не є об`єктом оподаткування митними платежами відповідно до розділу XII цього Кодексу.

Об`єкт та база оподаткування митними платежами під час переміщення товарів через митний кордон України визначаються відповідно до цього Кодексу, Податкового кодексу України та інших законів України.

Згідно з положеннями пункту 185.1 статті 185, пункту 190.1 статті 190 та пункту 194.1 статті 194 ПК України об`єктом оподаткування є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу у володіння та користування лізингоодержувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; в) ввезення товарів на митну територію України; г) вивезення товарів за межі митної території України; е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

З метою оподаткування цим податком до операцій з ввезення товарів на митну територію України та вивезення товарів за межі митної території України прирівнюється поміщення товарів у будь-який митний режим, визначений Митним кодексом України.

Базою оподаткування для товарів, що ввозяться на митну територію України, є договірна (контрактна) вартість, але не нижче митної вартості цих товарів, визначеної відповідно до розділу ІІІ Митного кодексу України, з урахуванням мита та акцизного податку, що підлягають сплаті і включаються до ціни товарів.

При визначенні бази оподаткування для товарів, що ввозяться на митну територію України, перерахунок іноземної валюти у валюту України здійснюється за курсом валюти, визначеним відповідно до статті 391 цього Кодексу.

Операції, зазначені у статті 185 цього Кодексу, крім операцій, що не є об`єктом оподаткування, звільнених від оподаткування, та операцій, до яких застосовується нульова ставка та 7 і 14 відсотків, оподатковуються за ставкою, зазначеною в підпункті "а" пункту 193.1 статті 193 цього Кодексу, яка є основною.

Податок становить 20 відсотків, 7 і 14 відсотків бази оподаткування та додається до ціни товарів/послуг.

З метою визначення правильності заповнення поданої митної декларації та відповідності доданих до неї документів установленим вимогам митний орган здійснює перевірку митної декларації.

Митна декларація приймається для митного оформлення, якщо вона подана за встановленою формою, підписана особою, яка її подала, і перевіркою цієї декларації встановлено, що вона містить всі необхідні відомості і до неї додано всі документи, визначені цим Кодексом. Факт прийняття митної декларації засвідчується посадовою особою митного органу, яка її прийняла, шляхом проставлення на ній відбитка відповідного митного забезпечення та інших відміток (номера декларації, дати та часу її прийняття тощо), у тому числі з використанням інформаційних технологій.

З моменту прийняття митним органом митної декларації вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення, а декларант або уповноважена ним особа несе відповідальність за подання недостовірних відомостей, наведених у цій декларації.

У відповідності до пункту 71 підрозділу 2 розділу ХХ ПК України тимчасово, на період, що закінчується останнім календарним днем місяця, в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), звільняються від оподаткування податком на додану вартість операції з ввезення на митну територію України та/або операції з постачання на митній території України товарів (у тому числі лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання), необхідних для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій коронавірусної хвороби (COVID-19), перелік яких визначено Кабінетом Міністрів України.

У разі здійснення операцій, звільнених відповідно до цього пункту, положення пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу та положення статті 199 цього Кодексу не застосовуються щодо таких операцій.

Норми цього пункту застосовуються до операцій, здійснених починаючи з 17 березня 2020 року.

Пункт 9-6 розділу XXI "Прикінцеві та перехідні положення" Митного кодексу України викладено в такій редакції: тимчасово, до 30.06.2020, для здійснення заходів щодо запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19): звільняються від сплати ввізного мита товари (в тому числі лікарські засоби, медичні вироби, медичне обладнання), необхідні для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій коронавірусної хвороби (COVID-19), перелік яких визначено Кабінетом Міністрів України; митне оформлення товарів, зазначених в абзаці другому цього пункту, здійснюється першочергово; плата за виконання митних формальностей поза місцем розташування митних органів або поза робочим часом, установленим для них, щодо товарів, зазначених в абзаці другому цього пункту, не справляється. З урахуванням наведених законодавчих приписів вбачається, що державою запроваджено податкові пільги по переліку 224 для операцій з постачання на митну територію України після 17 березня 2020 року ввезених товарів (медичних виробів та/або медичного обладнання), необхідних для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій коронавірусної хвороби (COVID-19), перелік яких визначено Кабінетом Міністрів України. Вказані операції звільняються від оподаткування податком на додану вартість, починаючи з 17.03.2020, тому операціям з постачання на територію України медичних виробів з переліку ПДВ не нараховується, ввізне мито не сплачується.

На виконання вищезазначених положень пункту 71 підрозділу 2 розділу ХХ ПК України Кабінетом Міністрів України була прийнята Постанова «Про затвердження переліку товарів (у тому числі лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання), необхідних для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, операції з ввезення яких на митну територію України та/або операції з постачання яких на митній території України звільняються від оподаткування податком на додану вартість» №224 від 20.03.2020.

Відповідно до примітки 1 Постанови №224 коди згідно з УКТЗЕД наводяться у цьому переліку довідково. Основною підставою для звільнення від оподаткування податком на додану вартість товарів, що ввозяться на митну територію України, є відповідність таких товарів назві товару (медичного виробу, основного компонента), міжнародному непатентованому найменуванню (назві) лікарського засобу, які зазначені в переліку.

Згідно з приміткою 3 Постанови №224 для віднесення товарів, зазначених у розділі «Медичні вироби, медичне обладнання та інші товари, що необхідні для здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», до товарів, необхідних для здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, операції з ввезення яких на митну територію України та/або операції з постачання яких на митній території України звільняються від оподаткування на додану вартість, повинно бути: подано декларацію про відповідність та нанесено на товар або на його упаковку, а також на супровідні документи, якщо такі документи передбачені відповідним технічним регламентом, знак відповідності технічним регламентам згідно з правилами та умовами його нанесення, визначеними у Технічному регламенті щодо медичних виробів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 2 жовтня 2013 р. № 753 (Офіційний вісник України, 2013 р., № 82, ст. 3046), Технічному регламенті щодо медичних виробів для діагностики in vitro, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 2 жовтня 2013 р. №754 (Офіційний вісник України, 2013 р., № 82, ст. 3047), Технічному регламенті щодо активних медичних виробів, які імплантують, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 2 жовтня 2013 р. № 755 (Офіційний вісник України, 2013 р., № 82, ст. 3048), Технічному регламенті засобів індивідуального захисту, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 27 серпня 2008 р. №761 (Офіційний вісник України, 2008 р., № 66, ст. 2216); або подано повідомлення Міністерства охорони здоров`я про введення в обіг та/або експлуатацію медичних виробів (медичних виробів для діагностики in vitro, активних медичних виробів, які імплантують), стосовно яких не виконані вимоги технічних регламентів, або повідомлення Державної служби з питань праці про введення в обіг засобів індивідуального захисту, стосовно яких не виконані вимоги технічних регламентів.

Відтак, суб`єкту господарювання, який бажає скористатися тимчасовим звільненням від оподаткування податком на додану вартість операції з ввезення на митну територію України товарів (у тому числі лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання), передбаченим пунктом 71 підрозділу 2 розділу ХХ ПК України, необхідно довести на виконання примітки 1 Постанови 224, що назва товару, який ввозиться на митну територію України, відповідає назві товару, передбаченому в переліку товарів, затверджених Постановою №224.

Відповідно до пункту 1 Постанови Кабінету Міністрів України «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» №211 від 11.03.2020 (далі - Постанова №211) в редакції, чинній станом на 10.09.2020, встановлено з 12.03.2020 до 22.05.2020 на всій території України карантин.

Отже, суд погоджується, що станом на день подання позивачем до Київської митниці спірної митної декларації, він мав право, за умови дотримання положень Постанови №224, на тимчасове звільнення від оподаткування податком на додану вартість операцій з ввезення на митну територію України товарів (у тому числі лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання), передбачене пунктом 71 підрозділу 2 розділу ХХ ПК України.

У той же час, суд звертає увагу на наступні обставини.

Згідно з підпунктом 14.1.1 15 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, правила якого застосовуються до відносин, пов`язаних зі справлянням митних платежів, як надміру сплачені грошові зобов`язання розуміють суму коштів, які на певну дату зараховані до відповідного бюджету понад нараховані суми грошових зобов`язань, граничний строк сплати яких настав на таку дату.

Податкові пільги, визначені статтею 197 розділу V Податкового кодексу України та окремими пунктами підрозділу 2 розділу XX Кодексу, надаються не окремим платникам податків, а застосовуються при здійсненні операцій з постачання тих чи інших товарів чи надання тих чи інших послуг. Тому платники ПДВ не мають права ні відмовитися, ні зупинити використання режиму звільнення від оподаткування на один чи декілька звітних періодів, якщо дію пільги прямо не зупинено чи не обмежено відповідними нормами Кодексу.

Отже, вартість товарів, що включені до Переліку №224, повинна визначатися без ПДВ з настання дати запровадження цієї пільги, відповідно до змін, внесених Законом.

Приписи пп. 43.1-43.5 ст.43 Податкового кодексу України визначають, що помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов`язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу. Обов`язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов`язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.

Наказом Міністерства фінансів України від 18.07.2017 №643 затверджено Порядок повернення авансових платежів (передоплати) і помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів.

Відповідно до пункту 1 розділу III Порядку №643, повернення з державного бюджету помилково та/або надміру сплаченої суми митних, інших платежів та пені здійснюється за заявою платника податків протягом 1095 днів від дня її виникнення.

Повернення сум відповідних митних платежів у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 301 Митного кодексу, здійснюється за умови, що заява подається не пізніше одного року з дня, наступного за днем виникнення обставин, що тягнуть за собою повернення сплачених сум митних платежів.

Пунктом 6 частини 5 статті 301 Митного кодексу закріплено, що повернення сум відповідних митних платежів здійснюється також у разі, якщо платником податків подано митному органу документи, які підтверджують наявність у нього на день подання митному органу митної декларації для митного оформлення права на звільнення від сплати митних платежів.

Суд звертає увагу, що митну декларацію №UA100020/2020/023734 ТОВ «МЕДГАРАНТ» подано 27.04.2020. Водночас, звернення позивача з метою внесення змін в означену декларацію та повернення сплаченого ПДВ датовано 03.11.2022.

Таким чином, суд констатує, що заява позивача подана пізніше одного року з дня, наступного за днем виникнення обставин, що тягнуть за собою повернення сплачених сум митних платежів, що свідчить про відсутність правових підстав для її задоволення.

Зважаючи на це, відповідачем правомірно прийнято відмову у внесенні змін до митної декларації та поверненні сплаченого ПДВ.

Оскільки відповідач довів правомірність прийнятого рішення, а обставини, на які покликається позивач, не знайшли підтвердження належними доказами, позов не підлягає задоволенню.

Враховуючи положення статті 139 КАС України, судові витрати відшкодуванню позивачу не підлягають.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

У задоволенні адміністративного позову - відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Щавінський В.Р.