Ухвала від 19.05.2025 по справі 380/9861/25

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа № 380/9861/25

У Х В А Л А

з питань вжиття заходів забезпечення позову

19 травня 2025 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Коморного О.І., розглянув заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «АЗІЯФУДС» про забезпечення позову в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АЗІЯФУДС» про визнання протиправним та скасування припису Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці.

В с т а н о в и в:

16 травня 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «АЗІЯФУДС» звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з позовною заявою про визнання протиправним та скасування припису Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці про усунення виявлених порушень законодавства про працю №ЗХ/ЛВ/13707/023622/П від 30 квітня 2025 року.

Одночасно з позовною заявою Позивач подав заяву про забезпечення позову, в якій просить зупинити дію пункту першого Припису Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці №ЗХ/ЛВ/13707/023622/П від 30 квітня 2025 року у частині зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю «АЗІЯФУДС» усунути порушення частини першої статті 21 та частини четвертої статті 24 Кодексу законів про працю України (щодо працевлаштування ОСОБА_1 ).

В обґрунтування заяви про забезпечення позову Позивач зазначає, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист його прав. Зокрема, термін виконання спірного Припису встановлений до 30 травня 2025 року.

Позивач стверджує, що не здійснює господарську діяльність за адресою, де виявлено працівницю ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ), а вказана особа працевлаштована у ФОП ОСОБА_2 , який орендує приміщення за цією адресою. ТОВ «АЗІЯФУДС» є лише постачальником для ФОП ОСОБА_2 .

Таким чином, виконання вимоги Припису щодо оформлення трудових відносин з ОСОБА_1 є неможливим для ТОВ «АЗІЯФУДС» та матиме ознаки примусової праці, що заборонено статтею 43 Конституції України. Невиконання Припису у встановлений строк невідворотно призведе до застосування Відповідачем штрафних санкцій, що змусить Позивача повторно звертатися до суду.

Позивач вважає, що існують очевидні ознаки протиправності оскаржуваного Припису в цій частині, оскільки чинне законодавство не передбачає відповідальності постачальника за дотримання покупцем законодавства про працю.

Відповідно до частини першої статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Частиною другою статті 150 КАС України встановлено, що забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду;

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Інститут забезпечення адміністративного позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб позивачів в адміністративному процесі, механізмом, покликаним забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення, прийнятого в адміністративній справі. \

Метою забезпечення позову є, насамперед, вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача або інших осіб, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі для запобігання ситуації, коли виконання судового рішення стане неможливим або для його виконання доведеться докласти значних зусиль та витрат.

Тобто, заходи забезпечення позову повинні бути спрямовані на забезпечення дієвості та ефективності судового рішення, ухваленого за результатами розгляду справи по суті, та мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Верховний Суд у постанові від 15.03.2018 у справі №800/470/17 (П/9901/6/17) зазначив, що підставою для забезпечення адміністративного позову є існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень.

Також у постанові від 16.03.2018 у справі №800/559/17 (П/9901/110/18) Верховний Суд вказав, що забезпечення позову це засіб, спрямований на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, завдяки яким у майбутньому стане можливим виконання судових актів.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 151 КАС України позов може бути забезпечено зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта. Припис, дія пункту якого просить зупинити Позивач, є індивідуальним актом суб`єкта владних повноважень, оскільки він стосується прав та обов`язків конкретної особи (ТОВ «АЗІЯФУДС») та встановлює для неї певні зобов`язання, породжуючи правові наслідки.

Оцінюючи доводи Позивача, наведені в обґрунтування заяви про забезпечення позову, та дослідивши додані до неї матеріали, враховується наступне.

Спірний Припис встановлює для Позивача обов`язок усунути виявлені порушення, зокрема, щодо оформлення трудових відносин з ОСОБА_1 , у строк до 30 травня 2025 року. Невиконання припису у встановлений строк може мати наслідком застосування до Позивача штрафних санкцій відповідно до статті 265 Кодексу законів про працю України та частини дев`ятої статті 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».

Застосування таких санкцій може завдати Позивачу значної матеріальної шкоди ще до вирішення спору по суті.

Позивач наводить аргументи та докази (лист ФОП ОСОБА_2 №15-05/1 від 15.05.2025, копія договору оренди нежитлового приміщення №01/05/2024 від 01.05.2024, копія трудового договору ОСОБА_1 з ФОП ОСОБА_2 №2/25 від 29.04.2025, копія повідомлення про прийняття ОСОБА_1 на роботу ФОП ОСОБА_2 від 29.04.2025), які, на його думку, свідчать про те, що ТОВ «АЗІЯФУДС» не є роботодавцем ОСОБА_1 та не здійснює діяльність за місцем виявлення порушення ( АДРЕСА_1 ). Ці обставини, у разі їх підтвердження під час розгляду справи по суті, можуть вказувати на очевидні ознаки протиправності Припису в оскаржуваній частині. Зокрема, якщо буде встановлено, що ОСОБА_1 не перебуває і не може перебувати у трудових відносинах з Позивачем, то вимога Припису щодо оформлення таких відносин є об`єктивно невиконуваною для ТОВ «АЗІЯФУДС». Примушування до укладення трудового договору з особою, яка не виявила такого бажання та вже перебуває у трудових відносинах з іншим суб`єктом господарювання, суперечило б принципам свободи праці та договору.

Верховний Суд у постанові від 25.04.2019 у справі №826/10935/18 зазначав, що очевидність ознак протиправності оскаржуваного рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень є оціночною категорією, яка враховує як правове обґрунтування позову, так і фактичні обставини справи, що свідчать про порушення прав позивача. Суд вважає, що надані Позивачем докази та пояснення на даному етапі дають підстави для припущення про можливу протиправність оскаржуваного пункту Припису.

Суд вважає, що невжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення дії пункту першого Припису може призвести до того, що до ухвалення рішення у справі Відповідач матиме формальні підстави для застосування до Позивача штрафних санкцій за невиконання Припису. Це, в свою чергу, може істотно ускладнити ефективний захист прав Позивача, оскільки навіть у випадку задоволення позову щодо скасування Припису, Позивачу доведеться докладати додаткових зусиль для оскарження можливих штрафних санкцій. Забезпечення позову в даному випадку спрямоване на те, щоб до вирішення спору по суті не настали невідворотні наслідки у вигляді застосування фінансових санкцій, які можуть бути значними для Позивача та негативно вплинути на його господарську діяльність.

Вжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення дії оскаржуваного пункту Припису не призводить до фактичного вирішення спору по суті, а спрямоване на збереження існуючого становища до розгляду справи та ухвалення судового рішення.

Такий захід є адекватним та співмірним предмету позову та обставинам справи, оскільки стосується саме того пункту Припису, який, на думку Позивача, є протиправним та об`єктивно невиконуваним.

Зупинення дії лише одного пункту Припису не перешкоджає Відповідачу здійснювати контроль за дотриманням законодавства про працю в інших аспектах діяльності Позивача.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав, передбачених частиною другою статті 150 КАС України, для задоволення заяви про забезпечення позову, оскільки існують достатні підстави вважати, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити ефективний захист прав позивача, а також вбачаються очевидні ознаки протиправності оскаржуваного пункту припису в контексті доводів позивача про неможливість його виконання.

Керуючись статтями 150, 151, 154, 241-243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

постановив:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «АЗІЯФУДС» про забезпечення позову задовольнити.

2. Зупинити дію пункту першого припису Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці про усунення виявлених порушень законодавства про працю №ЗХ/ЛВ/13707/023622/П від 30 квітня 2025 року у частині зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю «АЗІЯФУДС» усунути порушення частини першої статті 21 та частини четвертої статті 24 Кодексу законів про працю України (щодо працевлаштування ОСОБА_1 ) до набрання законної сили рішенням суду в адміністративній справі № 380/9861/25.

3. Копію ухвали негайно надіслати учасникам справи.

Ухвала про забезпечення позову виконується негайно в порядку, встановленому законом для виконання судових рішень.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Восьмого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення (складення).

Повний текст ухвали складений 19 травня 2025 року.

Суддя Коморний О.І.