Рішення від 19.05.2025 по справі 380/7650/25

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 травня 2025 рокусправа № 380/7650/25 м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Качур Р.П. розглянув у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) до Золочівського відділу державної виконавчої служби у Золочівському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_1 про визнання протиправними дій та скасування постанови, -

у с т а н о в и в:

ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Золочівського відділу державної виконавчої служби у Золочівському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (далі - відповідач), в якому просить:

- визнати протиправною відмову у закритті виконавчого провадження на підставі пункту 9 частини 1 статті 39 Закону України про виконавче провадження;

- скасувати постанову про накладення штрафу від 08.04.2025 ВП № 77598640 видану Золочівським відділом державної виконавчої служби у Золочівському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції.

В обґрунтування позову зазначив, що 24.03.2025 позивач отримав постанову про відкриття виконавчого провадження № 77598640, яка винесена головним державним виконавцем Золочівського відділу державної виконавчої служби у Золочівському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Смерекою Андрієм Васильовичем, щодо зобов`язання Навчального центру перерахувати та виплатити перерахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення, грошову допомогу для оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за період з 30.01.2020 по 19.05.2023, виходячи з розміру посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня відповідного календарного року, а саме встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" станом на 01.01.2020, Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" станом на 01.01.2021, Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01.01.2022, Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" станом на 01.01.2023 на відповідні тарифні коефіцієнти згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 начальницького складу та деяких інших осіб", з урахуванням раніше виплачених сум. Повідомив, що позивач 20.03.2025 через систему дистанційного обслуговування «Клієнт Казначейства - Казначейство» УДКСУ у Золочівському районі, Позивачу, добровільно виплачено грошові кошти згідно з рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 20.12.2024 № 380/21351/24 в сумі 2489,93 грн та в сумі 131,05 грн військового збору, який було отримано з відповідної виплати. Звертаємо увагу суду, що унаслідок механічної помилки у платіжній інструкції № 486 від 19.03.2025 у графі призначення платежу: замість «перерахунок грошового забезпечення зг. рішення суду № 380/21351/24 від 20.12.2024», зазначено «індексація грош. забезпечення зг. рішення суду № 380/21351/24 від 20.12.2024» Вказав, що представником позивача Блажком Р.П. 26.04.2025 було направлено клопотання про закінчення виконавчого провадження. Зазначене клопотання отримане відповідачем 26.03.2025 року. У відповідь на клопотання представника позивача начальником Золочівського відділу державної виконавчої служби у Золочівському районі Львівської області Олесею Куйбідою надана відповідь від 07.04.2025 № 9964 про відмову у закритті виконавчого провадження у зв`язку із неналежним виконанням Позивачем рішення суду № 380/21351/24 від 20.12.2025. Після відмови у закритті виконавчого провадження, головним державним виконавцем Золочівського відділу державної виконавчої служби у Золочівському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Смерекою Андрієм Васильовичем винесена постанова про стягнення штрафу від 08.04.2025 в якій встановлено, що виконавчий документ в частині не виконано. Вважає, що відповідач відмовляючи позивачу у закритті виконавчого провадження спирається на власні переконання, щодо порядку проведення розрахунку суми грошових коштів, які належить виплатити Стягувачу, хоча на виконання вимог статті 31 Закону № 1404 він мав звернутися до суду з клопотанням про надання роз`яснення по порядку проведення розрахунків для виконання судового рішення № 380/21351/24 від 20.12.2025. Стверджує, що при відкритті виконавчого провадження відповідач не надав позивачу розрахунку суми, яку необхідно виплатити для забезпечення належного виконання рішення суду № 380/21351/24 від 20.12.2025. У листі від 07.04.2025 № 9964, яким відповідач оскаржує порядок проведення розрахунку суми, яку позивач зобов`язаний виплатити на виконання рішення суду № 380/21351/24 від 20.12.2025 та відмовляє у закритті виконавчого провадження, Відповідачем знову не надано власного розрахунку суми грошових коштів, яку необхідно сплатити з метою належного виконання рішення суду № 380/21351/24 від 20.12.2025. Враховуючи зазначене вважає, що позивачем 19.03.2025 виконано рішення суду № 380/21351/24 від 20.12.2025 в повному обсязі, ще до відкриття виконавчого провадження. Тому звернувся до суду із цим позовом.

Ухвалою від 30.04.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні); залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_1 .

Також цією ухвалою вирішено провести розгляд справи 19.05.2025 о 15:00 год.

Ухвалою суду від 07.05.2025 вирішено перейти із спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін до розгляду адміністративної справи № 380/7650/25 в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

У судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали; просили їх задовольнити. Також зазначили, що коригування премії при перерахунку грошового забезпечення третьої особи було здійснено ним абсолютно законно. При здійснення такого коригування, результати якого відображені у наказі начальника позивача від 19.03.2025 № 275 позивач керувався чіткими та недвозначними вимогами ч. 1 ст. 51 Бюджетного кодексу України. Ці вимоги дозволяють здійснювати видатки на грошове забезпечення лише у межах бюджетних асигнувань на грошове забезпечення, затверджених для бюджетних установ у кошторисах. Також при здійсненні коригування премії при перерахунку грошового забезпечення Третьої особи Позивач керувався листом свого органу управління Головного управління Національної гвардії України від 16.05.2024 № 27/13/4-8386/13. Повідомили, що у цьому листі з урахуванням вищевказаного змісту ч. 1 ст. 51 Бюджетного кодексу України роз`яснено, що: «…на виконання рішень судів щодо перерахунку грошового забезпечення, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідні тарифні коефіцієнти, слід враховувати, що розмір грошового забезпечення після перерахунку повинен відповідати розміру грошового забезпечення військовослужбовця за відповідною (аналогічною) посадою на дату проведення перерахунку, що досягається за рахунок коригування розміру надбавки за особливості проходження служби та розміру щомісячної премії (при цьому розмір щомісячної премії не може бути менший, ніж 10 відсотків посадового окладу)».

Відповідач явки повноважного представника у судове засідання не забезпечив. Представниця відповідача подала відзив на позовну заяву у якому просила розгляд справи здійснювати без участі відповідача.

В обґрунтування заперечень вказала, що на виконанні у Золочівському відділі державної виконавчої служби у Золочівському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції знаходиться виконавче провадження № 77598640 з примусового виконавчого документу № 380/21351/24 від 10.03.2025, що видав Львівський окружний адміністративний суд. Повідомила, що 24.03.2025 державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження в якій вказано про зобов`язання боржника у строк до 07.04.2025 виконати рішення суду, а саме перерахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення, грошову допомогу для оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за період з 30.01.2020 по 19.05.2023. Цього ж дня дану постанову із супровідним листом надіслано рекомендованою кореспонденцією боржнику та стягувачу для відома та виконання. Вказала, що 27.03.2025 у відділ надійшло клопотання ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) щодо добровільного виконання даного рішення суду із доданою платіжною інструкцією № 486 від 19.03.2025 про перерахування стягувачу індексації грошового забезпечення в сумі 2489,93 грн та доданим перерахунком грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 29.01.2020 по 19.05.2023. Повідомила, що 04.04.2025 надійшла заява адвоката стягувача Бриковської Д.О. із доданим розрахунком заборгованості за рішенням суду № 380/21351/24 від 20.12.2024, в якій зазначено, що боржником невірно здійснено перерахунок премії у відсотковому значенні від перерахованого посадового окладу, а саме занижено розмір премії у графі премія (перер.) відповідно до відсоткового розміру вже фактично виплаченої премії, а саме з лютого 2020 року по липень 2020 року з 165 % на 102 %; з серпня 2020 року по січень 2021 року з 145% на 96%; з лютого 2021 року по січень 2022 року з 145% на 73%; з лютого 2022 року з 180% на 80%, з березня 2022 року по січень 2023 року з 260% на 141 %, з лютого 2023 року по травень 2023 року з 550% на 295%, про що не надано відповідних документів про причину зниження у відсотковому відношенні розміру фактично виплаченої за попередні роки. Представниця відповідача вказала, що оскільки рішенням суду не було скасовано накази командира військової частини щодо відсоткового розміру складової грошового забезпечення - преміювання у періодах 30.01.2020 року по 19.05.2023 року, відповідно боржником помилково (безпідставно та/або умисно) у розрахунку зазначено нижчі відсоткові значення премій. Стверджує, що зменшення змінної частини винагороди, не повідомлене працівнику заздалегідь, свідчить про штучний характер такого зниження, що порушує принцип призначення преміювання саме за ті умови і результати роботи, що були враховані під час їх виплати працівнику (перегляд оцінки виконаної роботи). Представниця відповідача зазначила, що зміна відсоткового значення премії стягувача має протиправний характер, оскільки в результаті щомісячна сума премії до виплати стала меншою фактично отриманої позивачем, що свідчить про необґрунтоване втручання боржника у його право на мирне володіння своїм майном (коштами). Оскільки боржником не надано документів, які б свідчили про причини заниження відсоткового розміру преміювання за період з 30.01.2020 по 19.05.2023 чи скасування наказів командира військової частини, 08.04.2025 державним виконавцем винесено постанову про накладення штрафу на боржника відповідно до ч. 2 ст. 63 Закону України «Про виконавче провадження», у зв`язку із не виконанням в повному обсязі вищевказаного рішення суду про зобов`язання вчинення певних дій у строк наданий державним виконавцем. Вважає, що при здійсненні виконання по даному виконавчому провадженні державним виконавцем не порушено вимог Закону України «Про виконавче провадження» чи «Інструкції з організації примусового виконання рішень» та дії здійснені належним чином згідно повноважень, в порядку та в спосіб передбачений відповідним законодавством. Просила відмовити у задоволенні позову.

У судовому засіданні представниця третьої особи проти позову заперечила з підстав, викладених у письмових поясненнях (вх. № 8853ел від 16.05.2025) та додаткових поясненнях (вх. № 41315 від 19.05.2025).

В обґрунтування вказала, що неодноразово в процесі виконання вішення суду, наголошували на тому що рішенням Львівського окружного адміністративного суду у справі № 380/21351/24 визначено чітко спосіб перерахунку. Зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_1 ) на власний розсуд виходячи за межі рішення суду та встановлених норм законодавства у розрахунку занизив відсоткове значення премій вже звільненому працівнику ОСОБА_2 . Повідомила, що оскільки вважали права ОСОБА_1 після проведеного перерахунку порушеними, змушені були звернутись до Львівського окружного адміністративного суду з позовом щодо оскарження розрахунку проведеного на підставі рішення у справі № 380/21351/24 02.05.2025 року прийнято ухвалу у справі № 380/8354/25 про відкриття провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії. Згідно з позовними вимогами, в яких просить зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_1 ) здійснити перерахунок складових грошового забезпечення ОСОБА_1 з 29.01.2020 року по 19.05.2023 року, з урахуванням премій у належних відсоткових розмірах, установлених до проведення перерахунку на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 20.12.2024 року у справі № 380/21351/24, та виплатити недоотримані суми грошового забезпечення, з одночасною компенсацією сум податку на доходи фізичних осіб відповідно до п. 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 № 44. Повідомила, що з розрахунку, здійсненого позивачем на виконання судового рішення у справі № 380/21351/24 слідує, що позивач умисно занизив ставки премії з метою зменшення розміру загальної суми заборгованості. Також звернула увагу на те, що 22.04.2025 року позивачем подано заяву до Золочівського відділу державної виконавчої служби у Золочівському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про відкладення проведення виконавчих дій. Представниця третьої особи навела цитату із такої заяви: «Згідно з телеграмою від 22.04.2025 року боржником було замовлено у Головного управління Національної гвардії України нижченаведене фінансування:

1) 136535,26 грн для виплати стягувану перерахунку грошового забезпечення;

2) 32000,00 грн для сплати витрат виконавчого провадження;

3) 5100,00 грн для сплати штрафу;

4) 446,50 грн для сплати виплат виконавчого провадження.

Надходження фінансування очікується протягом 10 робочих днів. У зв`язку з вищевикладеним на підставі ст. 32 Закону України «Про виконавче провадження» відкласти проведення виконавчих дій у виконавчому провадженні на строк 10 робочих днів». Позивачка звернула увагу на те, що станом на 16.05.2025 року виплат на зазначені суми не проведено, рішення не виконано.

Також вказала, що позивач у справі на обґрунтування своїх дій позивач долучив лист Головного управління Національної гвардії України від 16.05.2024 року, який сформований для Головного сервісного центру Міністерства внутрішніх справ України, а не для позивача, а також на цитату, абз. 1 інформаційного листа "... видавати звільненим зі служби військовослужбовцям довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсій". Крім того зазначила, що відповідно до Інструкції № 200 "Про затвердження Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення та одноразової грошової допомоги при звільненні військовослужбовцям Національної гвардії України та іншим особам", зокрема п. 3 розділу XVІІ згідно з яким виплата премії здійснюється на підставі наказу командира військової частини. Нових наказів прийнятих після звільнення по звільненому військовослужбовцю (працівнику) щодо занижень ставок його грошового забезпечення допущено не може бути.

Просила у задоволенні позову відмовити.

У судовому засіданні вирішено продовжити розгляд справи у порядку письмового провадження.

Суд, заслухав пояснення повноважних представників позивача та третьої особи, дослідив долучені до матеріалів справи письмові докази, всебічно і повно з`ясував усі фактичні обставини, об`єктивно оцінив докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті та встановив таке.

ОСОБА_1 проходив військову службу у ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ).

Згідно витягу з Наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 (по стройовій частині) від 16.09.2024 року № 278 ОСОБА_1 виключено зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 20.12.2024 у справі № 380/21351/24, яке набрало законної сили, позов ОСОБА_3 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії задоволено.

Визнано протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 за період з 30.01.2020 по 19.05.2023 грошового забезпечення, грошової допомоги для оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2020 року, 01 січня 2021 року, 01 січня 2022 року та 01 січня 2023 року.

Зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_1 ) перерахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення, грошову допомогу для оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за період з 30.01.2020 по 19.05.2023, виходячи з розміру посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня відповідного календарного року, а саме встановленого Законом України Про Державний бюджет України на 2020 рік станом на 01.01.2020, Законом України Про Державний бюджет України на 2021 рік станом на 01.01.2021, Законом України Про Державний бюджет України на 2022 рік станом на 01.01.2022, Законом України Про Державний бюджет України на 2023 рік станом на 01.01.2023 на відповідні тарифні коефіцієнти згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб, з урахуванням раніше виплачених сум.

На виконання рішення суду Львівський окружний адміністративний суд видав виконавчий лист, який пред`явлено до примусового виконання.

Головним державним виконавцем Золочівського відділу державної виконавчої служби у Золочівському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Смерекою Андрієм Васильовичем 24.03.2025 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 77598640 з примусового виконання виконавчого листа № 380/21351/24, виданого 10.03.2025 Львівським окружним адміністративним судом.

Встановлено ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) строк 10 робочих днів для виконання рішення суду.

У той же час, наказом Начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) від 19.03.2025 № 275 «Про нарахування та виплату грошового забезпечення на виконання рішення суду в адміністративній справі № 380/21351/24 на користь ОСОБА_3 » наказано нарахувати та виплатити ОСОБА_2 грошове забезпечення грошову допомогу для оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за період з 30.01.2020 по 19.05.2023, виходячи з розміру посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня відповідного календарного року, а саме встановленого Законом України Про Державний бюджет України на 2020 рік станом на 01.01.2020, Законом України Про Державний бюджет України на 2021 рік станом на 01.01.2021, Законом України Про Державний бюджет України на 2022 рік станом на 01.01.2022, Законом України Про Державний бюджет України на 2023 рік станом на 01.01.2023 на відповідні тарифні коефіцієнти згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб, з урахуванням раніше виплачених сум, відповідно до додатка; згідно з проведеним перерахунком грошового забезпечення виплатити ОСОБА_2 2620,98 грн грошового забезпечення, утримавши з нього відповідно до вимог Податкового кодексу України 5% військового збору.

Відповідно до платіжної інструкції № 486 від 19.03.2025 (з урахуванням доводів позивача про допущення описки у призначенні платежу) позивач виплатив ОСОБА_2 2489,93 грн грошового забезпечення згідно з рішенням суду № 380/21351/24 від 20.12.2024.

Позивач 26.03.2025 подав відповідачу клопотання про закінчення виконавчого провадження у якій просив винести постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 9 частини 1 статті 39 Закону України «Про виконавче провадження» у зв`язку з фактичним повним виконанням боржником згідно з виконавчим документом.

На адресу ІНФОРМАЦІЯ_1 27.03.2025 надійшла заява адвоката стягувача Бриковської Д.О. із доданим розрахунком заборгованості за рішенням суду № 380/21351/24 від 20.12.2024, в якій зазначено, що боржником невірно здійснено перерахунок премії у відсотковому значенні від перерахованого посадового окладу, а саме занижено розмір премії у графі премія (перер.) відповідно до відсоткового розміру вже фактично виплаченої премії, а саме з лютого 2020 року по липень 2020 року з 165 % на 102 %; з серпня 2020 року по січень 2021 року з 145% на 96%; з лютого 2021 року по січень 2022 року з 145% на 73%; з лютого 2022 року з 180% на 80%, з березня 2022 року по січень 2023 року з 260% на 141 %, з лютого 2023року по травень 2023 року з 550% на 295%, про що не надано відповідних документів про причину зниження у відсотковому відношенні розміру фактично виплаченої за попередні роки.

Головним державним виконавцем Золочівського відділу державної виконавчої служби у Золочівському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Смерекою Андрієм Васильовичем 08.04.2025 винесено постанову про стягнення штрафу ВП № 77598640. Цією постановою за невиконання боржником в строк наданий державним виконавцем рішення суду вирішено стягнути з боржника: ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) штраф на користь держави у розмірі 5100,00 грн.

Не погоджуючись із вказаною постановою про накладення штрафу, вважаючи, що така винесена відповідачем не на підставі та не у спосіб, що визначені Законом України «Про виконавче провадження», а також не погоджуючись із тим, що виконавче провадження не закрито, позивач звернувся з цим адміністративним позовом до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд керується таким.

Правовідносини щодо примусового виконання рішення суду та інших органів у виконавчому провадженні державними виконавцями врегульовані Законом України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 № 1404-VIII.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Стаття 5 Закону України "Про виконавче провадження" вказує, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Частиною 1 статті 13 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

За змістом статті 26 Закону України "Про виконавче провадження": виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа за заявою стягувача про примусове виконання рішення (пункт 1 частини першої); виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону (частина п`ята); за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню) (частина шоста).

Згідно із п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

Частиною другою статті 63 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що в разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

Статтею 75 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника юридичну особу 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення (ч. 2 ст. 75 Закону України «Про виконавче провадження).

За змістом наведених норм, підставою для накладення штрафу за невиконання боржником рішення, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, є відсутність поважних причин невиконання.

Суд встановив, що виконавче провадження № 77598640 відкрито щодо примусового виконання виконавчого листа № 380/21351/24 виданого 10.03.2025, яким зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_1 ) перерахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення, грошову допомогу для оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за період з 30.01.2020 по 19.05.2023, виходячи з розміру посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня відповідного календарного року, а саме встановленого Законом України Про Державний бюджет України на 2020 рік станом на 01.01.2020, Законом України Про Державний бюджет України на 2021 рік станом на 01.01.2021, Законом України Про Державний бюджет України на 2022 рік станом на 01.01.2022, Законом України Про Державний бюджет України на 2023 рік станом на 01.01.2023 на відповідні тарифні коефіцієнти згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб, з урахуванням раніше виплачених сум.

Наказом Начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) від 19.03.2025 № 275 «Про нарахування та виплату грошового забезпечення на виконання рішення суду в адміністративній справі № 380/21351/24 на користь ОСОБА_3 » наказано нарахувати та виплатити ОСОБА_2 грошове забезпечення грошову допомогу для оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за період з 30.01.2020 по 19.05.2023, виходячи з розміру посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня відповідного календарного року, а саме встановленого Законом України Про Державний бюджет України на 2020 рік станом на 01.01.2020, Законом України Про Державний бюджет України на 2021 рік станом на 01.01.2021, Законом України Про Державний бюджет України на 2022 рік станом на 01.01.2022, Законом України Про Державний бюджет України на 2023 рік станом на 01.01.2023 на відповідні тарифні коефіцієнти згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб, з урахуванням раніше виплачених сум, відповідно до додатка; згідно з проведеним перерахунком грошового забезпечення виплатити ОСОБА_2 2620,98 грн грошового забезпечення, утримавши з нього відповідно до вимог Податкового кодексу України 5% військового збору.

Відповідно до платіжної інструкції № 486 від 19.03.2025 (з урахуванням доводів позивача про допущення описки у призначенні платежу) позивач виплатив ОСОБА_2 2489,93 грн грошового забезпечення згідно з рішенням суду № 380/21351/24 від 20.12.2024.

Разом з тим, відповідно до розрахунку, здійсненого позивачем на виконання судового рішення у справі № 380/21351/24 слідує, що позивач занизив ставки премії, яку отримував ОСОБА_1 у період з 30.01.2020 по 19.05.2023.

Позивачем не надано спростування доводам представниці третьої особи, викладеним у заяві від 27.03.2025, щодо заниження розмір премії у графі премія (перер.) відповідно до відсоткового розміру вже фактично виплаченої премії, а саме з лютого 2020 року по липень 2020 року з 165 % на 102 %; з серпня 2020 року по січень 2021 року з 145% на 96%; з лютого 2021 року по січень 2022 року з 145% на 73%; з лютого 2022 року з 180% на 80%, з березня 2022 року по січень 2023 року з 260% на 141 %, з лютого 2023 року по травень 2023 року з 550% на 295%.

Вказані обставини свідчать про невиконання судового рішення в повному обсязі, а тому у зв`язку невиконанням боржником рішення суду від 09.04.2025 у справі № 380/21351/24 без поважних причин відповідачем в рамках виконавчого провадження № 77598640 правомірно прийнято постанову від 08.04.2025 про накладення на ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) штрафу у розмірі 5100,00 грн.

Суд також враховує, що згідно з п. 3 розділу XVІІ Інструкції № 200 "Про затвердження Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення та одноразової грошової допомоги при звільненні військовослужбовцям Національної гвардії України та іншим особам", виплата премії здійснюється на підставі наказу командира військової частини.

Суд погоджується з доводами представниці третьої особи про те, що нових наказів прийнятих після звільнення по звільненому військовослужбовцю (працівнику) щодо занижень ставок його грошового забезпечення допущено не може бути.

Крім того суд критично оцінює посилання позивача на лист Головного управління Національної гвардії України від 16.05.2024 № 27/13/4-8386/13, з огляду на те, що такий не є нормативним актом, не містить роз`яснень щодо нарахування та виплати грошового забезпечення. Також цей лист не стосується позивача, а тому врахування такого листа позивачем є безпідставним.

З огляду на висновки суду про невиконання позивачем рішення суду у справі № 380/21351/24, у відповідача відсутні підстави для закінчення виконавчого провадження ВП № 77598640 з підстав повного фактичного виконання рішення суду.

За змістом частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Оскаржувана постанова відповідача про накладення штрафу на позивача відповідає критеріям правомірного рішення суб`єкта владних повноважень, які встановлені частиною другою статті 2 КАС України, а тому відсутні підстави для скасування такої. Також судом не встановлено протиправності відмови у закритті виконавчого провадження на підставі пункту 9 частини 1 статті 39 Закону України «Про виконавче провадження».

Згідно з вимогами статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та, враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

В силу приписів ст. 139 КАС України, судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 242-246, 250, 257-262, 287 КАС України, суд, -

в и р і ш и в:

1. У задоволенні адміністративного позову Навчального центру Національної гвардії України (військова частина НОМЕР_1 ) ( АДРЕСА_1 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) до Золочівського відділу державної виконавчої служби у Золочівському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (80700 Львівська область м. Золочів вул. Валова 4; код ЄДРПОУ 34912125), за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_3 ) про визнання протиправними дій та скасування постанови відмовити.

2. Судові витрати розподілу не підлягають.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

СуддяКачур Р.П.