Рішення

від 19.05.2025 по справі 420/12452/25

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа № 420/12452/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 травня 2025 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Дубровної В.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до П`ятого апеляційного адміністративного суду та Державної судової адміністрації України про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

І. Зміст позовних вимог.

До суду з позовом звернулася ОСОБА_1 (далі позивачка, ОСОБА_1 ) до П`ятого апеляційного адміністративного суду (далі - відповідач-1) та Державної судової адміністрації України (далі - відповідач 2, ДСА України ), у якому, просить:

- визнати протиправними дії П`ятого апеляційного адміністративного суду щодо нарахування та виплати судді П`ятого апеляційного адміністративного суду ОСОБА_1 суддівської винагороди за період з 01 січня 2025, обчисленої виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб в розмірі 2 102 грн.;

- зобов`язати П`ятий апеляційний адміністративний суд провести нарахування та виплату з 01 січня 2025 суддівської винагороди судді П`ятого апеляційного адміністративного суду ОСОБА_1 на підставі статті 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», виходячи з базового розміру посадового окладу судді 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 01 січня 2025 року - 3028,00 гривень, відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік».

- зобов`язати Державну судову адміністрацію України здійснити фінансування виплати належної суддівської винагороди у відповідності із вимогами статті 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» з 01 січня 2025 року зі здійсненням всіх передбачених законодавством нарахувань, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 01 січня 2025 року - 3028,00 гривень, відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік».

ІІ. Позиція позивача та заперечення відповідача.

На обґрунтування вказаних позовних вимог позивачка зазначає, що з 01 жовтня 2018 року згідно з Указом Президента України від 28.09.2018 № 296/2018 її було переведено на посаду судді П`ятого апеляційного адміністративного суду, яку вона обіймає на даний час. При цьому згідно довідки про розмір суддівської винагороди та про складові суддівської винагороди № 160 від 22.04.2025, позивачка дізналася, що починаючи з 01.01.2025 відповідач-1 нараховував та виплачував їй суддівську винагороду, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді з 01.01.2025 в розмірі 2 102,00 грн. За позицією позивачки, вказані дії відповідача-1 щодо застосовування прожиткового мінімуму для працездатних осіб в розмірі 2102,00 грн., що є нижчим, ніж прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01.01.2025 року в розмірі 3028,00 грн. при нарахуванні та обчисленні суддівської винагороди є порушенням Закону України «Про судоустрій і статус суддів», як єдиного нормативно-правовому акту, в частині встановлення розміру винагороди судді. Крім того, позивачка звертає увагу, що ДСА України є державним органом у системі правосуддя, який здійснює організаційне та фінансове забезпечення діяльності органів судової влади у межах повноважень, установлених законом, а також є головним розпорядником бюджетних коштів та учасником бюджетного процесу у питаннях фінансування судової системи, а тому є правові підстави для зобов`язання ДСА України здійснити фінансування П`ятого апеляційного адміністративного суду для виплати позивачу належної суддівської винагороди, відповідно із вимогами статті 135 Закону №1402-VIII з 01 січня 2025, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі у 2025 році 3 028 грн.

27.04.2025 р. відповідачем-1 надано відзив на позовну заяву, за яким заперечує проти задоволення позовних вимог, обґрунтовуючи тим, що приписами пункту 2 частини третьої статті 135 Закону № 1402-VIII встановлено, що базовий розмір посадового окладу судді апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду становить 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року. При цьому, вважає, що окреслена норма є бланкетною, оскільки встановлює лише кількість прожиткових мінімумів для обчислення базового розміру посадового окладу судді апеляційного суду (50), але не встановлює розміру прожиткового мінімуму, який необхідний для цього. Розмір прожиткового мінімуму для визначення посадового окладу судді встановлюють інші закони, які доповнюють частину третю статті 135 Закону 1402-VIII і становитимуть єдину спеціальну норму, якою буде визначено розмір посадового окладу судді. Нормативним доповненням до зазначеної статті є відповідні законодавчі положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік». Так, відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді: з 1 січня 2025 р. визначено на рівні 2 102 гривні, яка є чинною, не конституційною не визнавались та не скасовувалась, а звідси підлягає виконанню. Крім того, зауважує, що ДСА України здійснює функції головного розпорядника коштів Державного бюджету України щодо фінансового забезпечення діяльності судів. Згідно штатного розпису П`ятого апеляційного адміністративного суду, який затверджений головою ДСА України, визначено посадовий оклад суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду, що складає 131 375 гривень, який був не змінний продовж вказаного періоду. Зазначений розмір визначено відповідно до вимог Закону України «Про судоустрій та статус суддів», а саме 50 прожиткових мінімумів помножених на базовий розмір посадового окладу судді з 1 січня 2102 гривні з врахуванням регіонального коефіцієнта 1,25. З огляду на вказане, виплата П`ятим апеляційним адміністративним судом суддівської винагороди за період з 1 січня 2025 року, судді П`ятого апеляційного адміністративного суду Турецькій Ірини Олександрівні була здійснена в повному обсязі.

Відповідач-2 ДСА України не скористався правом на подання відзиву на позов, враховуючи що ухвала від 25.04.2025 року про відкриття провадження у справі в електронному вигляді буда доставлена в його електронний кабінет - 25.04.2025 року,

ІII. Процесуальні дії у справі.

Ухвалою суду від 25.04.2025 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до ч.5 ст. 262 КАС України, якою передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Оскільки відсутні клопотання про розгляд справи у судовому засіданні, справа розглядається в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

IV. Обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

Наказом начальника управління юстиції в Одеській області Міністерства юстиції України № 3 о/с від 11 січня 1996 року ОСОБА_1 - зараховано на посаду судді Приморського районного суду м. Одеси з 23 січня 1996 року на підставі Указу Президента України від 09.01.1996 року №39/96.

Указом Президента України «Про переведення суддів» № 296/2018 - ОСОБА_1 суддю Одеського апеляційного адміністративного суду переведено на посаду судді П`ятого апеляційного адміністративного суду:

Згідно довідки П`ятого апеляційного адміністративного суду за вих. № 160 від 22.04.2025 року про складові суддівської винагороди, виданій заступнику голови суду, судді ОСОБА_1 станом на 01.01.2025 року її суддівська винагорода складає 243 043,75 грн., у т.ч. посадовий оклад 131 375,00 (з урахуванням регіонального коефіцієнту 1.25); доплата за вислугу років 91 962,50 (70%); доплата за перебування на адміністративній посаді в суді 6 568.75 (5%); ; доплата за роботу, що передбачає доступ до державної таємниці 13 137.50 (10%). Довідка видана на підставі Закону України "Про судоустрій і статус суддів" № 1402-VIII від 02.06.2016р. (зі змінами), Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" №4059-IX від 19.11.2024 р., штатного розпису на 2025 рік П?ятого апеляційного адміністративного суду.

Вважаючи протиправними дії відповідача - 1 щодо нарахування та виплати суддівської винагороди, обчисленої виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді у розмірі 2 102,00 грн., позивачка звернулася до суду з даною позовною заявою.

V. Норми права, які застосував суд.

Згідно зі статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 130 Конституції України держава забезпечує фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності суддів. У Державному бюджеті України окремо визначаються видатки на утримання судів з урахуванням пропозицій Вищої ради правосуддя. Розмір винагороди судді встановлюється законом про судоустрій..

Організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні, що функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів і забезпечує право кожного на справедливий суд визначає Закон України Про судоустрій і статус суддів від 02.06.2016 № 1402-VIII, який набрав чинності 30.09.2016 р. ( далі Закон №1402- VIII), зокрема, -

- судоустрій і статус суддів в Україні визначаються Конституцією України та законом. Зміни до цього Закону можуть вноситися виключно законами про внесення змін до Закону України Про судоустрій і статус суддів. ( стаття 4 Закону №1402- VIII)

- суддівська винагорода регулюється цим Законом та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами. ( частина 1 статті 135 Закону № 1402-VIII)

- суддівська винагорода виплачується судді з дня зарахування його до штату відповідного суду, якщо інше не встановлено цим Законом. Суддівська винагорода складається з посадового окладу та доплат за: 1) вислугу років; 2) перебування на адміністративній посаді в суді; 3) науковий ступінь; 4) роботу, що передбачає доступ до державної таємниці. ( частина 2 статті 135 Закону № 1402-VIII)

- базовий розмір посадового окладу судді становить: 1) судді місцевого суду 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року; 2) судді апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року; 3) судді Верховного Суду 75 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року. У разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання. ( частина 3 статті 135 Закону № 1402-VIII, яка згідно з рішенням Конституційного Суду України № 4-р/2020 від 11 березня 2020 року діє в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 06 грудня 2016 року № 1774-VIII).

- обсяги видатків на забезпечення виплати суддівської винагороди здійснюються за окремим кодом економічної класифікації видатків. ( частина 9 статті 135 Закону № 1402-VIII).

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» від 19.11.2024 р. № 4059-IX установлено у 2025 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для основних соціальних і демографічних груп населення, зокрема: працездатних осіб з 01.01.2025 р. - 3 028,00 гривень; працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, - 2102,00 грн.

VI. Оцінка суду.

Системний аналіз наведених правових норм свідчить про те, що незалежність і недоторканність судді гарантуються Конституцією та Законами України. Система правового захисту суддів, зокрема їх матеріального забезпечення, встановлена Законом України «Про судоустрій і статус суддів», положення якого узгоджуються з вимогами міжнародно-правових актів щодо незалежності суддів і спрямовані на забезпечення стабільності досягнутого рівня гарантій незалежності суддів, а також є гарантією поваги до гідності людини, її прав та основоположних свобод.

З огляду на встановлені обставини справи та позиції сторін, спірним питанням у даній справі є правомірність нарахування і виплати позивачці з 01 січня 2025 суддівської винагороди, виходячи з розміру прожиткового мінімуму на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді - 2102 грн. згідно приписів статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік».

Вирішуючи дане спірне питання суд зазначає, що Верховний Суд у постановах від 10 листопада 2021 року у справі №400/2031/21, від 30 листопада 2021 року у справі №360/503/21, сформував правовий висновок у подібних правовідносинах щодо застосування положень статті 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» при обчисленні суддівської винагороди, які у подальшому були підтримані Верховним Судом у постановах від 02 червня 2023 року у справі № 400/4904/21, від 13 липня 2023 року у справі №280/1233/22, від 24 липня 2023 року у справі № 280/9563/21, від 25 липня 2023 року у справі №120/2006/22-а та від 26 липня 2023 року у справі № 240/2978/22.

Практика Верховного Суду щодо застосування указаних норм права у подібних правовідносинах є сталою та послідовною, а висновки, наведені у вищевказаних справах, є релевантними до обставин цієї справи, а відтак застосовними до обставин цієї справи і зазначає таке.

30.09.2016 набрали чинності зміни, внесені до Конституції України, згідно із Законом України від 02.06.2016 №1401-VIII «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», яким, зокрема, статтю 130 Основного Закону викладено в новій редакції, текст якої зазначено вище, і вперше закріплено спосіб визначення розміру суддівської винагороди, а саме, що «розмір винагороди судді встановлюється законом про судоустрій».

Питання визначення розміру суддівської винагороди врегульовано статтею 135 Закону №1402-VIII (який з огляду як на свою назву, так і сферу правового регулювання (означену в його преамбулі), є законом про судоустрій в розумінні частини другої статті 130 Конституції України), пунктом 1 частини третьої якої визначено, що базовий розмір посадового окладу судді місцевого суду становить 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.

Отже, розмір посадового окладу судді, який є складовим елементом суддівської винагороди, на пряму залежить від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлено на 1 січня календарного року.

Визначення прожиткового мінімуму, закладення правової основи для його встановлення та врахування при реалізації державою конституційної гарантії громадян на достатній життєвий рівень урегульовано Законом України від 15.07.1999 № 966-XIV «Про прожитковий мінімум» (далі - Закон №966-XIV).

Відповідно до статті 1 Закону №966-XIV прожитковий мінімум - це вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров`я набору продуктів харчування (далі - набір продуктів харчування), а також мінімального набору непродовольчих товарів (далі - набір непродовольчих товарів) та мінімального набору послуг (далі - набір послуг), необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості.

Прожитковий мінімум визначається нормативним методом у розрахунку на місяць на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення: дітей віком до 6 років; дітей віком від 6 до 18 років; працездатних осіб; осіб, які втратили працездатність.

До працездатних осіб відносяться особи, які не досягли встановленого законом пенсійного віку.

Зазначеною нормою Закону №966-XIV визначено вичерпний перелік основних соціальних і демографічних груп населення, стосовно яких визначається прожитковий мінімум.

Статтею 4 Закону №966-XIV встановлено, що прожитковий мінімум на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік. Прожитковий мінімум публікується в офіційних виданнях загальнодержавної сфери розповсюдження.

Слід зазначити, що Законом №966-XIV не визначено такого виду прожиткового мінімуму, як «прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді». Вказаним законом судді не віднесені до окремої соціальної чи демографічної групи населення, стосовно яких прожитковий мінімум повинен встановлюватися окремо.

Натомість статтею 7 Закону від 19.11.2024 р. № 4059-IX "Про Державний бюджет України на 2025 рік" разом із встановленням на 01.01.2025 прожиткового мінімуму для працездатних осіб в розмірі 3028,00 грн, також передбачений такий вид прожиткового мінімуму, як «прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді», розмір якого становить 2102,00 грн.

Варто зазначити, що зміни до Закону №1402-VIII в частині, яка регламентує розмір суддівської винагороди, а також в Закон №966-XIV щодо визначення розміру прожиткового мінімуму не вносилися, тож законних підстав для зменшення розміру прожиткового мінімуму, який встановлено для працездатних осіб на 1 січня календарного року, з метою визначення суддівської винагороди, немає.

Водночас Закон № 4059-IX фактично змінив складову для визначення базового розміру посадового окладу судді, що порушує гарантії незалежності суддів, одна з яких передбачена частиною другою статті 130 Конституції України і частиною третьою статті 135 Закону №1402-VIII.

Закон № 4059-IX не повинен містити інакшого чи додаткового правового регулювання правовідносин, що охоплюються предметом регулювання інших законів України, особливо тієї сфери суспільних відносин, для яких діють спеціальні норми. Конституція України не надає закону про Державний бюджет України вищої юридичної сили стосовно інших законів.

На такі аспекти при підготовці, прийнятті та введенні в дію закону про Держбюджет звертав увагу Конституційний Суд України у рішеннях від 09.07.2007 №6-рп/2007 та від 22.05.2008 №10-рп/2008.

Законом №1402-VIII закріплено, що для визначення розміру суддівської винагороди до уваги повинен братися лише прожитковий мінімум для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року. Зазначена конституційна гарантія незалежності суддів не може зазнавати змін без внесення відповідних змін до закону про судоустрій, тобто суддівська винагорода не може обчислюватися із застосуванням величини, відмінної від тієї, що визначена Законом №1402-VIII.

Таким чином, заміна гарантованої Конституцією України однієї зі складових суддівської винагороди - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 01.01.2025 (3028,00 грн) на іншу розрахункову величину, яка Законом №1402-VIII не передбачена (прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді - 2102,00 грн.), на підставі абзацу 5 статті 7 Закону №3460-IX, є протиправною.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 13.09.2023 у справі № 240/44080/21, від 13.11.2024 у справі №200/1707/24, від 20 лютого 2025 року у справі № 420/3716/24.

Оскільки виплата суддівської винагороди регулюється статтею 130 Конституції України та статтею 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» й норми інших законодавчих актів до цих правовідносин (щодо виплати суддівської винагороди) застосовуватися не можуть, то суд констатує помилковість позиції відповідача-1 щодо необхідності застосування при обчисленні суддівської винагороди абзацу 5 статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік», який установлює розмір прожиткового мінімуму для визначення посадового окладу судді, доповнюючи таким чином, на думку цього відповідача-1, частину третю статті 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

З урахуванням викладеного, суд вважає, що дії П`ятого апеляційного адміністративного суду щодо нарахування та виплати позивачці суддівської винагороди за період з 01.01.2025 року, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, тобто 2102 грн є протиправними, що свідчить про наявність підстав для задоволення позовних вимог у вказаній частині.

Відповідно до пункту 23 частини 1 статі 4 КАС України похідна позовна вимога - вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).

З метою відновлення порушених прав позивачки суд вважає за необхідне зобов`язати П`ятий апеляційний адміністративний суд здійснити перерахунок та виплату суддівської винагороди судді П`ятого апеляційного адміністративного суду ОСОБА_1 з 01 січня 2025 року у відповідності до вимог частин 2 та 3 ст.135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», виходячи з базового розміру посадового окладу судді 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого на 1 січня 2025 року складає 3028,00 гривень, відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік», з урахуванням раніше виплачених сум.

Щодо сформульованої позивачем вимоги зобов`язального характеру в частині зобов`язання ДСА України здійснити фінансування виплати належної суддівської винагороди, суд враховує наступне.

Верховний Суд неодноразово наголошував у своїх постановах, що для правильного вирішення подібної справи та обрання ефективного способу захисту порушених прав судам потрібно з`ясувати також участь Державної судової адміністрації України (через призму її компетенції щодо розпорядження бюджетними коштами, виділеними на фінансування судів) у застосуванні прожиткового мінімуму «для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді» при виплаті суддівської винагороди.

Необхідність з`ясування участі Державної судової адміністрації України у виплаті суддівської винагороди позивача пов`язана з тим, що однією з причин невиплати позивачу суддівської винагороди в повному обсязі протягом спірного періоду може бути недостатність виділених відповідачу-1 коштів (бюджетних асигнувань) на ці потреби.

У такому випадку невиплату суддівської винагороди в повному обсязі можна пов`язувати із діяльністю Державної судової адміністрації України як головного розпорядника бюджетних коштів щодо фінансового забезпечення діяльності усіх судів (крім Верховного Суду; стаття 148 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»), відповідно як суб`єкта владних повноважень, рішеннями/діями якого порушено право особи (судді).

У випадку ж, коли Державна судова адміністрація України виділила відповідачу достатньо коштів для виплати суддівської винагороди (зокрема й позивачу), з урахуванням вимог статті 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (затвердивши відповідний кошторис), але відповідач розпорядився цими коштами з урахуванням зменшеного розміру прожиткового мінімуму, то є підстави стверджувати, що невиплата позивачу суддівської винагороди в повному обсязі, як наслідок виникнення заборгованості з її виплати, є результатом дій/рішень відповідача, а тому спосіб захисту повинен співвідноситися/пов`язуватися з цими діями та їх наслідками.

Зазначена правова позиція в подібних правовідносинах була викладена у постановах Верховного Суду від 03.03.2021 у справі №340/1916/20, від 30.11.2021 у справі №360/503/21, від 10.10.2021 у справі №400/2031/21, від 22.06.2023 у справі №400/4904/21, від 18.10.2023 у справі №400/12428/21.

З матеріалів справи вбачається, що ДСА України не надано відзиву на позов та не висловлена будь-яким чином власну позиція щодо спірних правовідносин, а відтак відповідно до вимог ч. 3 ст. 162 КАС України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Так, за положеннями частин 3, 4 ст. 148 Закону № 1402-VIII, ДСА України здійснює функції головного розпорядника бюджетних коштів щодо фінансового забезпечення усіх інших судів, окрім Верховного Суду та вищих спеціалізованих судів; функції розпорядника бюджетних коштів щодо апкеляційних судів здійснюють територіальні управління ДСА України.

Відповідно до ст. 149 Закону № 1402-VIII суди фінансуються згідно з кошторисами і щомісячними розписами видатків, затвердженими відповідно до вимог цього Закону, у межах річної суми видатків, визначених Державним бюджетом України на поточний фінансовий рік, у порядку, встановленому Бюджетним кодексом України.

Зважаючи на наведені положення статей 148, 149 Закону №1402-VIII у зіставленні з положеннями частин 1, 2, 5 статті 22, частини 1 статті 23 Бюджетного Кодексу України, виплата суддівської винагороди здійснюється в межах бюджетних призначень, головним розпорядником яких є Державна судова адміністрація України.

Відповідно до наявного у справі Штатного розпису П`ятого апеляційного адміністративного суду на 2025 рік, який затверджений т.в.о. голови ДСА України 14.01.2025 р., посадовий оклад суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду складає 131 375,00 гривень, який визначений відповідно до вимог Закону України «Про судоустрій та статус суддів», а саме 50 прожиткових мінімумів помножених на базовий розмір посадового окладу судді з 1 січня 2025 р. 2102 гривні з врахуванням регіонального коефіцієнта 1,25.

При цьому, згідно довідки П`ятого апеляційного адміністративного суду за вих. № 160 від 22.04.2025 року про складові суддівської винагороди, виданій заступнику голови суду, судді ОСОБА_1 станом на 01.01.2025 року її суддівська винагорода складається також з посадового окладу 131 375,00 грн. (з урахуванням регіонального коефіцієнту 1.25) ( 2102,00*1,25*50).

Оскільки в межах даних спірних правовідносин П`ятий апеляційний адміністративний суд здійснює свої повноваження в межах, затверджених Державною судовою адміністрацією України щорічно сум посадових окладів згідно штатного розпису та кошторису, які є недостатніми для забезпечення виплати позивачці суддівської винагороди обчисленої із урахуванням прожиткового мінімуму величиною 2 627,50 грн. ( 2102,00*1,25), суд дійшов висновку про наявність підстав для зобов`язання Державну судову адміністрацію України забезпечити П`ятий апеляційний адміністративний суд бюджетними асигнуваннями, необхідними та достатніми для проведення видатків з виплати суддівської винагороди судді П`ятого апеляційного адміністративного суду ОСОБА_1 , нарахованої виходячи з з установленого на 01 січня 2025 року прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розмір якого становить 3028,00 гривень.

У контексті оцінки інших доводів сторін звертає увагу на позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах "Проніна проти України" (пункт 23) та " Серявін та інші проти України" (пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

VII. Висновок суду.

Згідно із ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі. ( ч. 2 ст. 77 КАС України).

Згідно зі ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, які містяться в матеріалах справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

VIIІ. Розподіл судових витрат.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд вказує, що відповідно до пункту 1 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір» позивач звільнений від сплати судового збору, а відтак судові витрати не підлягають відшкодуванню.

Керуючись ст. ст. 9, 14, 73-78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 КАС України, суд

вирішив:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до П`ятого апеляційного адміністративного суду (просп. Лесі Українки, буд. 19-21, м. Одеса ЄДРПОУ 42261436) та Державної судової адміністрації України (вул. Липська, буд. 18/5, м. Київ, 01601, ЄДРПОУ 26255795) про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправними дії П`ятого апеляційного адміністративного суду щодо нарахування та виплати судді П`ятого апеляційного адміністративного суду ОСОБА_1 суддівської винагороди за період з 01 січня 2025, обчисленої виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб в розмірі 2 102 грн.

Зобов`язати П`ятий апеляційний адміністративний суд провести перерахунок та виплату з 01 січня 2025 суддівської винагороди судді П`ятого апеляційного адміністративного суду ОСОБА_1 на підставі статті 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», виходячи з базового розміру посадового окладу судді 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 01 січня 2025 року - 3028,00 гривень, відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік», з урахуванням раніше виплачених сум.

Зобов`язати Державну судову адміністрацію України забезпечити П`ятий апеляційний адміністративний суд бюджетними асигнуваннями, необхідними та достатніми для проведення видатків з виплати суддівської винагороди судді П`ятого апеляційного адміністративного суду ОСОБА_1 , нарахованої виходячи з установленого на 01 січня 2025 року прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розмір якого становить 3028,00 гривень.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя В.А. Дубровна