Рішення від 20.05.2025 по справі 420/35820/24

Справа № 420/35820/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 травня 2025 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Попова В.Ф., розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 загону морської охорони) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

Позивач звернувся з позовною заявою до Військової частини НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 загону морської охорони), в якій просить:

- визнати бездіяльність військової частини НОМЕР_1 (код НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 ) щодо включення щомісячної додаткової винагороди, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану, до складу суми місячного грошового забезпечення, з якого ОСОБА_2 нараховувалась та виплачувалась грошова компенсація за невикористану щорічну додаткову відпустку як учаснику бойових дій за 2020-2024 роки, яка передбачена пунктом 12 частини першої статті 12 Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту; грошова компенсація за невикористані дні І щорічної основної відпустки за 2022,2024 роки, яка передбачена абзацом З пункту 14 статті 10-1 Закону України Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей від 20.12.1991 №2011-XII, протиправною;

- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_4 , АДРЕСА_1 ) здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_2 розміру грошової компенсації за невикористану щорічну додаткову відпустку як учаснику бойових дій за 2020-2024 роки, яка передбачена пунктом 12 частини першої статті 12 Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту; грошової компенсації за невикористані дні щорічної основної відпустки за 2022,2024 роки, яка передбачена абзацом 3 пункту 14 статті 10-1 Закону України Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей від 20.12.1991 №2011 -ХII з урахуванням щомісячної додаткової винагороди, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану з врахуванням раніше виплачених сум.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що в період з вересня 2019 року по 5 серпня 2024 року проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 . Наказом командира НОМЕР_2 загону морської охорони Державної прикордонної служби України від 05 серпня 2024 року №403-ОС «Про особовий склад» старшину 2 статті ОСОБА_3 було виключено зі списків особового складу загону та всіх видів забезпечення. Має статус особи з інвалідністю II групи. При проведенні розрахунків під час звільнення з військової служби не було враховано у складі місячного грошового забезпечення для обрахунку вказаних виплат щомісячну додаткову грошову винагороду передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 р. № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», в сумі 27 643,55 гривень.

Відповідач подав відзив на позовну заяву, відповідно до якого позовні вимоги не визнали та зазначили, що з огляду на зміст пункту 1 Постанови № 168, ця винагорода яка має тимчасовий характер (виплачується лише у період дії воєнного стану, а її розмір не є сталим, вона виплачується залежно від виконання завдань в обставинах військової агресії російської федерації проти України, та визначається наказами командирів (начальників)), що сукупно свідчить про тимчасовий характер такої додаткової винагороди. Оскільки Постановою № 168 запроваджена додаткова винагорода, яка носить тимчасовий характер, до складу місячного грошового забезпечення включаються винагороди, які мають постійний характер, а додаткова винагорода передбачена Постановою № 168 має тимчасовий характер, тому відсутні правові підстави для включення додаткової винагороди, передбаченої Постанови № 168, до складу грошового забезпечення, з якого повинна бути обрахована компенсація за невикористані дні відпусток. Просять відмовити у задоволенні позовних вимог.

Судом встановлені такі обставини по справі.

ОСОБА_1 проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 з 17.09.2019 по 05.08.2024. Наказом командира НОМЕР_2 загону морської охорони Державної прикордонної служби України від 05.08.2024 №403-ОС старшина 2 статті ОСОБА_1 виключений зі списків особового складу та всіх видів забезпечення.

При звільненні з військової служби ОСОБА_1 було здійснено всі види розрахунків, у тому числі була нарахована та виплачена компенсація за 70 невикористаних календарних днів щорічної додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2020-2024 роки, та грошову компенсацію за 30 невикористаних календарних днів щорічної основної відпустки за 2022 рік, за 15 невикористаних календарних днів щорічної основної відпустки за 2024 рік.

Позивач вважає, що при нарахуванні компенсації за невикористану щорічну додаткову відпустку як учаснику бойових дій та нарахуванні грошової компенсації за невикористані дні щорічної основної відпустки за вказані періоди військова частина НОМЕР_1 повинна була врахувати щомісячну додаткову винагороду, передбачену Постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», так як у серпні 2024 року ОСОБА_1 отримав 27643,55 грн. винагороди, та він має право на виплату йому зазначених компенсацій з урахуванням щомісячної додаткової винагороди, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168.

Спірні правовідносини врегульовані Законом України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» № 2011-XII та іншими нормативними актами.

Згідно із частиною другою статті 9 Закону № 2011-XII до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Частиною 4 статті 9 Закону № 2011-XII передбачено, що грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.

Постановою Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30 серпня 2017 року № 704 (далі по тексту - Постанова № 704) встановлено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу.

Пунктом 2 Постанови № 704 установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Пунктом 2 розділу I Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 25.06.2018 N 558 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 23.07.2018 за N 854/32306; далі - Інструкція N 558), зазначено, що грошове забезпечення складається із: посадового окладу; окладу за військовим званням; щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії); одноразових додаткових видів грошового забезпечення. Місячне грошове забезпечення - грошове забезпечення, на отримання якого у відповідному місяці має право військовослужбовець згідно із чинним законодавством. Місячне грошове забезпечення складається із: основних видів грошового забезпечення (посадовий оклад, оклад за військовим званням); щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, премія).

Відповідно до пункту 6 глави 8 розділу V Інструкції N 558 у рік звільнення зі служби військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби) зазначеним у пунктах 4, 5 цієї глави, у разі невикористання ними щорічної основної та додаткової відпусток виплачується грошова компенсація за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки, у тому числі військовослужбовцям-жінкам, які мають дітей. Грошова компенсація за всі невикористані дні відпустки провадиться виходячи з розміру місячного грошового забезпечення, право на отримання якого має військовослужбовець відповідно до чинного законодавства, на день виключення зі списків особового складу органу Держприкордонслужби.

Абзацом 1 Пункту 1 Постанови N 168 (в редакції, чинній на час звільнення позивача зі служби) визначено, що на період воєнного стану особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення) … .

Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 01.09.2023 № 726 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 04.09.2023 за № 143/40599, далі Наказ №726) затверджено "Особливості виплати на період воєнного стану додаткової винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби України" (застосовується з 01.06.2023), пунктом 14 яких передбачено, що додаткова винагорода на період воєнного стану є одноразовим додатковим видом грошового забезпечення військовослужбовців.

Системний аналіз вищенаведеного законодавства дає суду підстави для висновку, що щомісячна додаткова винагорода, що передбачена Постановою КМУ № 168, має тимчасовий характер, оскільки виплачується лише у період дії воєнного стану, її розмір не є сталим, та виплачується залежно від виконання завдань в обставинах військової агресії російської федерації проти України, визначається наказами командирів (начальників)) на підставі бойових розпоряджень, рапортів безпосереднього командира, що сукупно свідчить про тимчасовий характер такої додаткової винагороди.

Таким чином, до розміру грошового забезпечення, з якого обчислюється компенсація за невикористані дні відпустки не включаються додаткові винагороди.

Позицію щодо врахування додаткової винагороди висловив Верховний Суд у Постанові від 20.08.2024 року по справі № 420/693/23 де зазначив: що делегуючи Кабінету Міністрів України право визначати розміри грошового забезпечення, а Міністерству внутрішніх справ України установлювати порядок його виплати, законодавець установив певну ієрархію щодо визначення переліку складових грошового забезпечення, що враховуються при обчисленні окремих видів одноразових виплат для військовослужбовців Державної прикордонної служби України. Тому саме положення Інструкції № 558 унормували приписи Закону № 2011-ХІІ, установивши пряму норму щодо виключення винагороди із категорії cкладових грошового забезпечення, з суми яких обчислюється розмір допомоги на оздоровлення.

За такого правового регулювання, Верховний Суд дійшов висновку, що, обчислюючи розмір допомоги на оздоровлення ОСОБА_1 за 2022 рік без щомісячної додаткової винагороди, передбаченої постановою КМУ № 168, відповідач діяв правомірно.

Разом з тим, вирішуючи спір в цій частині позовних вимог, суди першої та апеляційної інстанції не звернули уваги на указані норми, та ухвалили протилежні судові рішення. При цьому суд першої інстанції вважав, що оскільки передбачену постановою КМУ № 168 винагороду позивач отримував щомісячно, то допомогу на оздоровлення необхідно виплачувати з урахуванням і цього виду грошового забезпечення, а суд апеляційної інстанції застосував висновки Верховного Суду, сформовані у справі, у якій вирішувався спір щодо складових грошового забезпечення, з якого призначається пенсія.

Обидва підходи є помилковими з огляду на наведене нормативно-правове регулювання та предмет спору цієї справи.

В адміністративній справі № 420/693/23, хоч і іншим нормативно-правовим актом врегульовано правила визначення розміру грошової допомоги на оздоровлення, ніж у цій справі, однак, норми Інструкції № 558 та Інструкції № 260 є аналогічними щодо застереження включення до складу грошового забезпечення з якого обраховується грошова допомога на оздоровлення, додаткової винагороди, запровадженої Постановою КМУ № 168.

Таким чином у задоволенні позовних вимог з підстав вищенаведених суд відмовляє.

Суд зазначає, що у відповідності до ч. 1. ст. 77 КАС України позивачем не доведені ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги та заперечення.

В той же час, відповідач надав суду належні та допустимі докази, виклав правові обґрунтування правомірності прийнятого рішення, яке на думку суду відповідає вимогам зазначеним у ч. 2 ст. 2 КАС України.

Судові витрати у справі відсутні.

Керуючись ст.241-246 КАС України, суд

в и р і ш и в:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 загону морської охорони) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - відмовити повністю.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Попов В.Ф.

.