Рішення від 20.05.2025 по справі 500/1496/25

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/1496/25

20 травня 2025 рокум.ТернопільТернопільський окружний адміністративний суд у складі судді Чепенюк О.В., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Полімерна група "Терполімергаз" до Тернопільської митниці про визнання протиправними та скасування рішення та картки відмови,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Полімерна група "Терполімергаз" (далі - ТОВ "ПГ "Терполімергаз", Товариство, позивач) через представника адвоката Музику Максима Петровича звернулося до суду з позовом до Тернопільської митниці, у якому просить визнати протиправними та скасувати рішення Тернопільської митниці про коригування митної вартості товарів № UA403030/2025/000001/2 від 03.01.2025 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA403030/2025/000001.

Позов обґрунтовано тим, що ТОВ "ПГ "Терполімергаз" уклало контракт № 20241009 із компанією QINGDAO AISHANGYI INTERNATIONAL TRADE CO., LTD, на підставі якого придбала обладнання: засувки з прорезиненим клином Ф1000 мм та Ф1400 мм на загальну суму 33 400 доларів США.

З метою митного оформлення ввезеного на територію України товару уповноваженим представником Товариства подано електронну митну декларацію (далі - МД) № 24UA403030016643U4 разом з документами, які містили всі необхідні відомості щодо ціни, яка була фактично сплачена за товар. Незважаючи на подані документи, відповідачем прийнято оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів.

Позивач вказує на безпідставність витребування митницею додаткових документів, бо законом чітко встановлено умови, за наявності яких у митного органу виникає право на застосування таких повноважень, як витребування додаткових документів та відмова у митному оформленні за заявленою декларантом митною вартістю товарів. Декларантом позивача первинно було надано усі документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів. Водночас, відповідачем не вказано, які саме підстави дають обґрунтовану підставу вважати, що заявлено неповні чи/або недостовірні відомості до митної вартості товару, зокрема не вказано які саме складові митної вартості є непідтвердженими, а також не зазначено чому саме з документів, які було подано позивачем, неможливим є встановлення цих складових.

Також вважає безпідставними зауваження відповідача, викладені в оскаржувану рішенні про коригування митної вартості з посиланням на таке.

Щодо відсутності транспортних (перевізних) документів вказує, що під час митного оформлення позивачем було надано заявку № 27 від 24.10.2024 до договору на транспортування та експедирування вантажів № 127/ФСР 16.11.2024, рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг № 1480 від 26.12.2024 про транспортно-експедиційні послуги, довідку про транспортні витрати, що підтверджує вартість перевезення товару № 8891 від 27.12.2024 та договір перевезення автомобільним транспортом № 23032021 від 23.03.2021, які є достатніми для підтвердження витрат на перевезення.

Щодо відсутності банківських платіжних документів про оплату обладнання, то позивачем було надано банківське платіжне доручення про оплату товару, номер транзакції 141024/1876547 від 15.10.2024 на суму 33 400,00 доларів США. Щодо інших платіжних та/або бухгалтерських документів, то такими є контракт купівлі-продажу № 20241009 від 09.10.2024, додаток до контракту №1 від 09.10.2024, додаток до контракту №2 від 09.10.2024, доповнення до контракту № 20241009 від 09.10.2024, копія митної декларації країни відправлення № 021720240000272204 27.10.2024, комерційний рахунок-фактура №20241009 від 09.10.2024 та інші. Позивачем не здійснювалося страхування придбаного обладнання, тому у нього був відсутній обов`язок щодо подання таких документів.

Відсутність маркування на обладнанні не може спростовувати факт наявності прямого контракту з виробником товарів та бути підставою для коригування митної вартості, крім того, таке за умовами контракту проставляється на митній території України. Оформлення додатків до контракту лише однією мовою, а не трьома (як сам контракт) не може вказувати на розбіжності у складовій митної вартості. Позивач навів пояснення стосовно розбіжностей на порт відправлення у рахунку-фактурі № 20241009 від 09.10.2024 (порт QINGDAO) та у коносаменті № ZJSM24100634 від 31.10.2024 (порт XINGANG) та зазначив, що зміна порту відправлення обладнання не могла вплинути на визначення митної вартості товару.

Товариство вказує на безпідставність застосування резервного методу та визначення митної вартості за таким методом з посиланням лише на номер та дату митної декларації № UA209170/2024/003570 від 16.01.2024, без будь-якого обґрунтування її вибору, без пояснення критеріїв відбору, а також докладної інформації щодо номенклатури, характеристик товару чи умов поставки. Покликання виключно на реквізити митної декларації не дає підстав встановити чи товар за даною митною вартістю дійсно був увезений до України, що митна вартість за відповідною вантажною митною декларацією не була відкоригована, чи що рішення про коригування (якщо воно приймалося) було оскаржене до суду та скасоване судом.

З наведених підстав ТОВ "ПГ "Терполімергаз" вважає протиправним рішення про коригування митної вартості №UA403030/2025/000001/2 від 03.01.2025 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA403030/2025/000001. Просить позов задовольнити.

Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 21.03.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у цій справі, постановлено судовий розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі -КАС України) у строк, встановлений статтею 258 КАС України, суддею одноособово.

У строк, встановлений судом, надійшов відзив на позовну заяву. Відповідач позовні вимоги заперечує. Зазначає, що 31.12.2024 уповноваженою особою позивача подано до митного оформлення МД № 24UA403030016643U4, у графі 31 якої заявлено до митного оформлення різні засуви. Для підтвердження митної вартості за ціною договору позивачем подані документи, які зазначені у графі 44 МД.

У поданих документах містилися розбіжності, які стосувалися такого: оформлення додатків до контракту не у відповідності до умов самого контракту (однією мовою, а не трьома); у рахунку-фактурі №20241009 від 09.10.2024 вказані умови поставки FOB QINGDAO CHINA, а в коносаменті № ZJSM24100634 від 31.10.2024 порт відправлення товару XINGANG. Через встановлені розбіжності у поданих документах, які в подальшому зазначені в оскаржуваному рішенні, витребовувалися додаткові документи від декларанта.

Додатково поданих Товариством документів було недостатньо для підтвердження митної вартості товарів, тому Тернопільською митницею прийнято оскаржуване рішення, яке містить підстави не прийняття митної вартості товару за ціною договору. Митний орган мав підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на ціну оцінюваних товарів. За результатами проведення митного огляду встановлено, що на товарі відсутнє маркування, яке передбачено контрактом №20241009 від 09.10.2024. Додатки до контракту №1 від 09.10.2024 та додаток до контракту №2 від 09.10.2024 укладені з недотриманням умов контракту, бо не складені в 3 екземплярах на російській, англійській та китайській. Встановлено розбіжності назви порту відправлення у рахунку-фактурі № 20241009 від 09.10.2024 та коносаменті №ZJSM24100634 від 31.10.2024. За основу для обрахунку митної вартості товару взято інформацію щодо визнаної митної вартості товару згідно митного оформлення, яке вже здійснено даним отримувачем від даного відправника, за ЕМД від 16.01.2024 UA209170/2024/003570 на рівні 4,01 USD/кг.

Тернопільська митниця вважає, що під час здійснення контролю митної вартості товарів позивача та прийнятті оскаржуваних рішення й картки відмови в прийнятті митної декларації, діяла у відповідності до вимог законів та інших нормативно-правових актів України, не порушувала права та законні інтереси позивача, а тому відсутні підстави для задоволення позову.

Ухвалою суду від 07.04.2025 відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про розгляд справи у судовому засіданні.

Розгляд справи здійснювався відповідно до вимог статей 258, 262 КАС України.

Суд, дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, встановив наступні обставини та відповідні до них правовідносини.

ТОВ "ПГ "Терполімергаз" зареєстроване як юридична особа з 29.09.2010, основним видом діяльності є виробництво плит, листів, труб і профілів із пластмас, додатковими виробництво труб, порожнистих профілів і фітингів зі сталі, монтаж водопровідних мереж, систем опалення та кондиціонування, оптова торгівля залізними виробами, водопровідним і опалювальним устаткуванням і приладдям до нього.

09.10.2024 між компанією QINGDAO AISHANGYI INTERNATIONAL TRADE CO., LTD (Китайська народна республіка, продавець) та ТОВ «ПГ «Терполімергаз» (покупець) укладено контракт № 20241009, відповідно до умов якого (пункт 1.1) продавець зобов`язується виготовити та поставити, а покупець прийняти та оплатити нове (таке, що не було в користуванні) обладнання за цінами, якістю і кількістю відповідно до специфікації, наведеної в додатку №1 до цього контракту.

Згідно з пунктом 2.2 контракту загальна вартість обладнання, що поставляється за цим контрактом, складає 33 400 USD (тридцять три тисячі чотириста доларів). Вартість обладнання за цим контрактом є фіксованою. Будь-яка зміна вартості обладнання допустима тільки за згоди сторін. Пунктом 3.1 контракту передбачено, що оплата загальної суми за цим договором складає 33 400 USD (тридцять три тисячі чотириста доларів), оплачується авансом в розмірі 100%. Відповідно до пункту 4.1 контракту, обладнання поставляється покупцю на умовах FOB Завод. Відповідно до умов INCOTERMS 2000 Міжнародної торгової палати (ICC) протягом 10 робочих днів з моменту отримання авансу продавцем.

Згідно з додатком № 1 до контракту позивач придбав наступне обладнання: засувки з прорезиненим клином Ф1000 мм у кількості 3 шт. та засувки з прорезиненим клином Ф1400 мм 1 шт. на загальну суму 33 400 доларів США. У додатку № 2 до контракту відображено технічні параметри засувок.

31.12.2024 уповноваженою особою Товариства, агентом з митного оформлення Люба О.І., подано до митного оформлення МД № 24UA403030016643U4, у графі 31 якої заявлено до митного оформлення наступний товари: «Засуви: засувка з прорезиненим клином діаметр 1000 мм - 3 шт. Діаметр умовного проходу DN 1000 мм, робочий тиск PN 10атм. Матеріал: чавун. Спосіб управління: ручний; засувка з прорезиненим клином діаметр 1400 мм - 1 шт. Діаметр умовного проходу DN 1400 мм, робочий тиск PN 10атм. Матеріал: чавун. Спосіб управління: ручний. Призначені для перекривання потоку води в трубопроводах. Регулювання потоку (відкриття, закриття) відбувається механічним способом. Призначення: для використання у власних цілях. Виробник: QINGDAO AISHANGYI INTERNATIONAL TRADE CO, LTD. Торгова марка: немає даних. Країна виробництва: CN.».

До даної митної декларації відповідно до відомостей графи 44 МД, уповноваженою особою позивача до митного оформлення були подані наступні документи: пакувальний лист № б/н від 09.10.2024; рахунок-фактура (інвойс) № 20241009 від 09.10.2024; коносамент № ZJSM24100634 від 31.10.2024; автотранспортна накладна № б/н від 27.12.2024; сертифікат про походження товару № 24С521000058/50001 від 31.10.2024; банківський платіжний документ, що стосується товару №141024/1876547 від 15.10.2024; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №1480 від 26.12.2024; документ, що підтверджує вартість перевезення товару - довідка №8891 від 27.12.2024; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) - специфікація № 1 від 09.10.2024 та додаток № 2 від 09.10.2024; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №20241009 від 09.10.2024; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу № 20241009 від 09.10.2024; договір про надання послуг митного брокера № 2 від 16.06.2023; договір (контракт) про перевезення № 127/ФСР від 16.11.2024, № 23032021 від 23.03.2021, № 27 від 24.10.2024; інші некласифіковані документи - фото від 31.12.2024; копія митної декларації країни відправлення № 021720240000272204 від 27.10.2024; копія митної декларації країни відправлення (Польща) №24PL322080NS51 GCK5 від 30.12.2024.

Під час автоматизованого контролю із застосуванням системи управління ризиками відповідно до Порядку здійснення аналізу та оцінки ризиків, розроблення і реалізації заходів з управління ризиками для визначення форм та обсягів митного контролю, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.07.2015№ 684, автоматизованою системою митного оформлення «Інспектор» (далі - АСМО «Інспектор») було згенеровано форми митного контролю: « 000 Інформаційне повідомлення»; « 105-2 Контроль правильності визначення митної вартості товарів»; « 106-2 Витребування документів, які підтверджують митну вартість товарів»; « 115-7 Перевірка з метою виявлення товарів, що підозрюються у порушенні прав інтелектуальної власності відповідно до розділу XIV Митного кодексу України»; « 203-1 Проведення повного митного огляду - з розкриттям до 100 відсотків пакувальних місць та поглибленим обстеженням транспортного засобу, з метою перевірки відповідності кількості та опису товарів і транспортних засобів даним, зазначеним у митній декларації»; « 911-1 Здійснення фото- та/або відеофіксації виконання митних формальностей». Також АСМО «Інспектор» посадовій особі підрозділу митного оформлення визначено перелік необхідних до виконання митних процедур.

У подальшому Тернопільською митницею направлено уповноваженій особі декларанта електронне повідомлення про початок консультації з митним органом та для підтвердження заявленої митної вартості товару відповідач просив надати такі документи: транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. У разі відсутності цих документів, то надати додаткові документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; виписку з бухгалтерської документації; копію митної декларації країни відправлення; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару.

Уповноваженою особою декларанта на вимогу митниці додатково було надано: проформу-інвойс від 09.10.2024; технічний опис товару.

За результатами здійснення контролю правильності визначення заявленої декларантом митної вартості товарів посадовою особою митниці прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA403030/2025/000001/2 від 03.01.2025, у графі 33 якого зазначено, що митна вартість імпортованого товару не може бути визнана за основним методом визначення митної вартості товару, у зв`язку з тим, що у документах наявні розбіжності, а також документально не підтверджено числові значення складових митної вартості, які є обов`язковими при її обчисленні та на вимогу митного органу не подано документів, що підтверджують митну вартість товару. У митного органу виникли обґрунтовані сумніви щодо заявленої митної вартості даного товару, враховуючи те, що митна вартість згідно бази даних Держмитслужби щодо оформлених раніше митними органами товарів є вищою. Митним органом розпочато процедуру консультації з декларантом та надіслано електронне повідомлення про надання додаткових документів для підтвердження митної вартості товару. Декларантом 03.01.2025 надіслано окремі додаткові документи.

У рішенні вказано, що за результатами опрацювання документів, наданих для підтвердження заявленої митної вартості товару, митна вартість не може бути визнана з наступних причин.

Митний орган має підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на ціну оцінюваних товарів. Товар ввозиться за контрактом від 09.10.2024 №20241009. Даний контракт укладений між суб`єктами зовнішньоекономічної діяльності «продавцем» китайською фірмою QINGDAO AISHANGYI INTERNATIONAL TRADE CO.,LTD. Room 1702, Unit 2, Buiding 34, No 228, Fuzhou South Road, Jiaozhou City, 266300, Qingdao City, Shandong Province, China та покупцем даного товару українським ТОВ «ПГ «Терполімергаз», 46005, м. Тернопіль вул. Микулинецька, буд. 31 ЄДРПОУ 37306731. Згідно контракту №20241009 від 09.10.2024, який наданий в графі 44 за кодом 4104 як прямий договір, за результатами проведення митного огляду акт огляду №24UA403030016643U4 від 02.01.2024 на товару було відсутнє маркування, яке передбачено контрактом №20241009 від 09.10.2024 пунктом 6 підпунктом 2, а саме: продавець зобов`язаний промаркувати місця, що викликає сумніви щодо виробника і прямого контракту. Також декларантом було надано додатки до контракту №1 від 09.10.2024 та додаток до контракту №2 від 09.10.2024, які укладені з недотриманням умов самого контракту, а саме: в пункт 10 підпункт 1, відповідно до якого додатки до контракту та специфікації повинні відповідати усім вимогам даного контракту, в тому числі додатки та специфікації повинні складатись в 3 екземплярах на російській, англійській та китайській.

Відповідно до рахунку-фактури № 20241009 від 09.10.2024, в якому вказані умови поставки FOB QINGDAO CN, що не відповідає дійсності, відповідно до коносаменту №ZJSM24100634 від 31.10.2024, в якому вказано порт відправлення XINGANG. Декларантом надано до митного оформлення під кодом 4103 як додаток до контракту під номером 20241009 від 09.10.2024 документ за назвою контракту і з таким самим номером та датою, що і контракт купівлі продажу, який підписаний в односторонньому форматі.

Підсумовуючи це, Тернопільська митниця прийшла до висновку, що заявлена до митного оформлення митна вартість не може бути визнана. За результатом проведеної консультації з декларантом дійшли згоди про неможливість визначення митної вартості згідно з положеннями статті 58 МК України та статей 59-63 МК України. Митна вартість товарів визначена за резервним методом визначення митної вартості згідно зі статтею 64 МК України.

За основу для обрахунку митної вартості товару взято інформацію щодо визнаної митної вартості товару згідно митного оформлення, яке вже здійснено даним отримувачем від даного відправника за ЕМД від 16.01.2024 UA209170/2024/003570 на рівні 4,01 USD/кг. Коригування на обсяг партії та комерційні рівні не проводилось.

Одночасно з рішенням про коригування митної вартості Тернопільською митницею прийнято картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів транспортних засобів комерційного призначення MUA403030/2025/000001.

Позивач з метою випуску товару у вільний обіг скористався правом, визначеним частиною сьомою статті 55 МК України, та подав митному органу нову митну декларацію, сплативши суму митних платежів згідно із заявленою митною вартістю із наданням гарантій відповідно до розділу X МК України в забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом.

У подальшому, не погоджуючись із відмовою відповідача у прийнятті митної декларації за заявленою митною вартістю за ціною договору та коригуванням митної вартості товарів, карткою відмови, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Рішення відповідача (дії, вчиненні при його прийнятті) як суб`єкта владних повноважень, що є предметом цього позову, підлягає оцінці судом на відповідність критеріям правомірності, визначеним частиною другою статті 2 КАС України.

Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються Митним кодексом України та іншими законами України.

Розділ ІІІ МК України регулює питання митної вартості товарів та методи її визначення.

Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, відповідно до статті 49 МК України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно із частиною першою статті 51 МК України митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Статтею 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню (частина друга статті 52 МК України).

Як визначено частинами першою, другою статті 54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу (частина третя статті 54 МК України).

Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості (частина шоста статті 54 МК України).

Наведені норми МК України вказують на те, що законодавець запропонував таку конструкцію регулювання митних відносин, якою визначається правильність визначення митної вартості декларантом, у випадку, якщо не доведено інше.

Відповідно до статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (частина друга статті 53 МК України).

У частині третій статті 53 МК України визначено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Із наведених положень випливає, що митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, пов`язаних з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи за наявності хоча б однієї з таких підстав: 1) наявність розбіжностей у документах; 2) наявність ознак підробки документів; 3) відсутність у документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

У пункті 2 частини п`ятої статті 54 МК України передбачено, що митний орган має право письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості лише у випадках, встановлених цим Кодексом.

Отже, праву митного органу на витребування додаткових документів передує його обов`язок належним чином обґрунтувати наявність підстав вважати та належним чином обґрунтувати причини, з яких митна вартість не може бути перевірена на підставі документів, наданих декларантом разом із митною декларацією.

Окрім цього, системний аналіз наведених правових норм вказує на те, що митні органи мають право витребувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що є обов`язковою обставиною, з якою закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Відповідно до частини п`ятої статті 58 МК України ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця. Перелік витрат, які додаються при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, визначено у частині десятій статті 58 МК України.

Як обумовлено частиною третьою статті 57 МК України, кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

За правилами, встановленими частинами четвертою-восьмою статті 57 МК України застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Судом встановлено, що декларант позивача для підтвердження заявленої митної вартості імпортованого товару подав до митного органу ряд документів та застосував перший метод визначення митної вартості за ціною договору. Проте відповідач таку митну вартість не прийняв, бо вважає, що надані декларантом позивача містять розбіжності/невідповідності, а додатково надані документи такі невідповідності не усувають.

Фактичною підставою для сумніву митного органу щодо заявленої митної вартості товару згідно з МД № 24UA403030016643U4 від 31.12.2024 були такі обставини:

відсутність маркування товару, яке передбачено контрактом №20241009 від 09.10.2024, що викликає сумніви щодо виробника і прямого контракту;

оформлення додатків до контракту від 09.10.2024 №20241009 не у відповідності, до умов ним визначених, а саме: вони мали бути складені в 3 екземплярах на російській, англійській та китайській, а митному органу надано додатки, викладені російською мовою;

невідповідність умови поставки в частині вказівки на порт, який у рахунку-фактурі № 20241009 від 09.10.2024 зазначений FOB QINGDAO CN, а у коносаменті № ZJSM24100634 від 31.10.2024 вказано порт відправлення XINGANG.

Суд надає оцінку кожній підставі, яка вказана відповідачем як умова неприйняття заявленої декларантом митної вартості.

Стосовно відсутності маркування обладнання, то суд враховує, що відповідно до пункту 6.2 контракту від 09.10.2024 №20241009 маркування буде здійснюватися на території України на митному складі державною мовою до оформлення в режим вільного обігу. Отож, на момент митного оформлення товару маркування на обладнанні не могло бути виконане. Попри це відсутність маркування на обладнанні не може спростовувати факт наявності прямого контракту з виробником товарів та бути підставою для коригування митної вартості.

Щодо неналежного оформлення додатків до контракту, то згідно з пунктом 10.1 контракту від 09.10.2024 №20241009, цей контракт складено в 3-ох примірниках російською, англійською та китайською мовами, які мають однакову юридичну силу. Всі додатки та специфікації до цього договору містять суттєві умови цього контракту і є його невід`ємною частиною. Суд вважає слушними пояснення представника позивача про те, що з цієї умови не слідує вимоги щодо складення додатків до контракту на трьох мовах; складення додатку однією мовою не може призвести до розбіжностей у тлумаченні його змісту, а тим паче до розбіжностей у складовій митної вартості товару, що постачався за контрактом.

Не вважає суд, що на визначення митної вартості вплинули і невідповідності у назві порту відправлення. Відповідач в оскаржуваному рішенні зауважує, що у рахунку-фактурі № 20241009 від 09.10.2024 портом відправлення зазначено порт QINGDAO, а у коносаменті № ZJSM24100634 від 31.10.2024 - порт XINGANG.

Відповідно до пункту 4.1 контракту від 09.10.2024 №20241009 обладнання поставляється покупцю на умовах FOB Завод. Тобто, сторони визначили загальні умови FOB Завод без визначення конкретного порту відправлення, відтак сторони не обмежені у його зміні на будь-якому етапі до моменту завантаження обладнання на борт судна. Офіційні правила тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати Інкотермс (редакція 2000 року) від 01.01.2000 визначають термін FOB: Франко-борт (... назва порту відвантаження). Термін "франко-борт" означає, що поставка є здійсненою продавцем, коли товар перейшов через поручні судна в названому порту відвантаження. Це означає, що з цього моменту усі витрати й ризики втрати чи пошкодження товару повинен нести покупець. Термін FOB зобов`язує продавця здійснити митне очищення товару для експорту . З наведеного вбачається, що саме на продавцю лежить обов`язок забезпечення доставки та завантаження товару на борт судна у відповідному порту відправлення.

Таким чином, з урахування того, що контрактом визначена ціна обладнання, зокрема вже з урахуванням витрат на завантаження на борт судна, зміна порту відправлення обладнання не могла вплинути на визначення митної вартості товару.

Щодо вказівки в оскаржуваному рішення про ненадання документів, які витребовувала Тернопільська митниця, то усі які були в наявності у Товариства та стосувалися митної вартості товару, надані відповідачу.

Так, на підтвердження транспортних витрат надано такі документи: заявку № 27 від 24.10.2024 до договору на транспортування та експедирування вантажів № 127/ФСР 16.11.2024, рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг № 1480 від 26.12.2024 про транспортно-експедиційні послуги, довідку про транспортні витрати, що підтверджує вартість перевезення товару № 8891 від 27.12.2024 та договір перевезення автомобільним транспортом № 23032021 від 23.03.2021. Надані позивачем документи є достатніми доказами на підтвердження витрат на транспортування обладнання, а твердження відповідача про відсутність транспортних (перевізних) документів не відповідають дійсності.

Щодо не надання банківських платіжних документів про оплату обладнання, то таке твердження митниці спростовується банківським платіжним дорученням про оплату товару, номер транзакції 141024/1876547 від 15.10.2024 на суму 33 400,00 доларів США, за яким ТОВ «ПГ «Терполімергаз» перерахувало кошти на користь QINGDAO AISHANGYI INTERNATIONAL TRA DE CO., LTD з призначенням платежу «предоплата за контрактом № 20241009 від 09.10.2024». Покликання відповідача про відсутність платіжних документів є безпідставним, оскільки надане платіжне доручення є належним платіжним документом, який містить усі необхідні реквізити та підтверджує здійснення оплати обладнання. Сума сплачених коштів відповідає загальній сумі договору.

Відповідачу декларантом позивача надано й інші документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити необхідні для ідентифікації ввезеного товару. При цьому оскільки позивачем не здійснювалося страхування придбаного за контрактом № 20241009 від 09.10.2024 обладнання, тому у нього був відсутній обов`язок щодо подання таких документів.

Встановлені обставини справи свідчать про те, що Товариством належними доказами підтверджено визначену ним митну вартість імпортного товару за ціною договору. При розгляді справи суд не встановив у документах, які подані декларантом до митного оформлення ознак підробки документів чи відсутності у документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Декларант позивача надав митному органу належні та допустимі, достатні докази на підтвердження ціни товару і зазначені документи не містили розбіжностей щодо вартості та вказували, що їх дані піддаються обчисленню. У свою чергу відповідач не довів обставини, які б викликали обґрунтовані сумніви в достовірності проведеного декларантом розрахунку митної вартості товару за ціною договору.

Також суд погоджується з поясненнями позивача про відсутність підстав у відповідача для витребування додаткових документів. При цьому суд враховує правові висновки Верховного Суду. Так, у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 18.07.2022 у справі № 815/3805/16 зазначено, що органи доходів і зборів мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає органу доходів і зборів право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

При цьому витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації (постанова Верховного Суду від 05.12.2024 у справі № 380/19286/23).

Наведені обставини, встановлені у цій справі, дають підстави для висновку про те, що у відповідача були всі документи, які надавали йому можливість підтвердити визначену позивачем митну вартість товару за ціною договору. Натомість відповідач не вказав на неправильність проведеного розрахунку митної вартості, зазначеної у МД, поданих декларантом позивача; не зазначив, які саме складові митної вартості не підтверджені документально та які саме відомості відсутні/не піддаються обчисленню у поданих декларантом документах.

Суд не заперечує права митного органу з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості (частина п`ята статті 54 МК України), проте для цього він має довести підстави застосування норм частини третьої статті 53 МК України: наявність розбіжностей у поданих декларантом документах, ознак підробки або відсутність усіх відомостей про числові значення складових митної вартості товарів чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Саме лише посилання на наявність у нього інформації про іншу ціну ідентичного товару не є достатньою підставою не визнавати митну вартість, визначену за ціною договору.

За таких обставин, суд вважає, що відповідач не довів необхідність витребування у позивача додаткових документів для підтвердження митної вартості за обраним декларантом методом її визначення. Крім того, ні в спірному рішенні, ні у відзиві на позов відповідач не наводить конкретних числових значень складових митної вартості, які не підтвердженні документально.

Щодо мотивів відповідача про те, що ціни на імпортований товар, є нижчими від цін за аналогічні товари, розмитнення яких вже проводилося, то такі обставини не є та не можуть бути самостійною підставою для підвищення митної вартості товарів відповідно до вимог МК України, оскільки ці відомості мають допоміжний інформаційний характер, а отже, не можуть бути підставою для коригування митної вартості товарів. Наявність в інформаційних базах даних митного органу інформації про те, що у попередні періоди аналогічні товари були розмитнені із зазначенням більшої митної вартості жодним чином не доводить неправильність її визначення позивачем, оскільки митна вартість залежить від ряду обставин і визначається в кожному конкретному випадку.

У постанові від 09.11.2022 у справі № 815/2162/17 Верховний Суд зазначив про те, що доводи митниці щодо оцінки ризиків при перевірці митної вартості товарів суд оцінює критично з огляду на те, що спрацювання профілів ризиків автоматизованої системи аналізу та управління ризиками та наявність в базах митного органу інформації про те, що ідентичні або подібні товари було розмитнено іншими особами за вищою митною вартістю, не може бути підставою для відмови у прийнятті заявленої декларантом митної вартості за ціною контракту, за відсутності інших законних підстав для витребування додаткових документів, оскільки при здійсненні контролю за коригуванням митної вартості, проведеним митним органом за другорядним методом, митний орган повинен довести, що: відповідний товар за певною митною вартістю був дійсно ввезений до України; що митна вартість за відповідною вантажною митною декларацією не була відкоригована; що рішення про коригування (якщо воно приймалося) не було оскаржене до суду та скасоване судом.

Верховний Суд неодноразово наголошував, що відомості, які містяться в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками, мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті митним органом відповідних рішень. В основу такого підходу лягли висновки про те, що торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо) (постанови Верховного Суду від 21.10.2021 у справі №420/4820/19, від 25.02.2021 у справі № 810/3295/17, від 23.11.2022 у справі № 810/2547/17).

Формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості та не є перешкодою для застосування методу визначення митної вартості товару, обраного декларантом, і не може бути підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за методом визначеним в декларації митної вартості.

Відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товару має містити, зокрема, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товару, інших умов, що могли вплинути на ціну товару), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товару, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

У спірному рішенні митний орган лише вказав номер та дату митної декларації від 16.01.2024 UA209170/2024/003570 на рівні 4,01 USD/кг, тоді як вартість придбаного товару позивачем визначалася за штуку, а не за кілограм. Суд враховує пояснення представника Товариства, що засувки з прорезиненим клином Ф1000 мм та Ф1400 мм є окремими одиницями обладнання та відповідно можуть мати різні показники, характеристики, оснащення та, відповідно, вартість, а відповідачем не наведено обґрунтованого математичного розрахунку коригування ціни товару за одиницю, основа для коригування митної вартості товару на базі одиниці виміру товару ваги (USD/кг) є безпідставною.

З цього приводу Верховний Суд у постанові від 13.01.2022 року у справі № 520/11061/2020 зазначив, що у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням другорядних методів.

Резервний метод повинен ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях і це обґрунтування повинне бути підтвердженим в рішенні про коригування митної вартості.

Крім того, в оскаржуваному рішенні відповідач зазначив недостовірну інформацію, бо МД № UA209170/2024/003570 від 16.01.2024 (долучена відповідачем до відзиву), відомості якої взяті при коригуванні митної вартості в спірному випадку, стосуються митного оформлення товару не позивачу та не від відправника компанії QINGDAO AISHANGYI INTERNATIONAL TRADE CO., LTD, тоді як Тернопільська митниця послалася на те, що одержувач і відправник ці ж.

Отже, встановлені судом обставини дають підстави для висновку, що сумніви відповідача щодо складових митної вартості імпортованого товару ґрунтуються виключно на його припущеннях, а не на достовірних відомостях. На підставі досліджених письмових доказів суд вважає, що використані декларантом відомості підтверджені документально та визначені кількісно; їх достовірність не спростована відомостями від компетентних органів інших країн щодо не підтвердження обставин відчуження позивачу продавцем-нерезидентом товару, або що видані позивачу документи є фіктивними, недійсними.

При цьому митний орган належно не обґрунтував свої рішення про коригування митної вартості товару та не вказав, чому документи, надані декларантом згідно з переліком, передбаченим статтею 53 МК України, унеможливлюють застосування першого (основного) методу визначення митної вартості товару.

В адміністративних процедурах із митного контролю та митного оформлення митний орган повинен обґрунтувати (довести) законність свого рішення; відповідно рішення митного органу не може ґрунтуватися на припущеннях, на сумнівах про повноту і достовірність відомостей про заявлену митну вартість товару; висновки цього органу повинні ґрунтуватися на достовірних і вичерпних доказах.

Рішення відповідача про коригування митної вартості товарів від 03.01.2025 № UA403030/2025/000001/2 та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA403030/2025/000001 не ґрунтуються на нормах чинного законодавства, тому їх слід визнати протиправними та скасувати, а позов належить задовольнити повністю.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України, враховуючи, що суд задовольняє позов повністю, на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору у сумі 3028,00 грн, перерахованого згідно з платіжною інструкцією №10489 від 17.03.2025. Стосовно витрат на правничу допомогу у розмірі 40 000,00 грн, то позивач не надав доказів на підтвердження понесення таких витрат, у позовній заяві зазначив, що докази, які підтверджують розмір понесених ним судових витрат, будуть подані у порядку, встановленому КАС України.

Керуючись статтями 2, 72-77, 90, 139, 241-246, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Полімерна група "Терполімергаз" (вулиця Микулинецька, 31, місто Тернопіль, 46005, код ЄДРПОУ 37306731) до Тернопільської митниці (як відокремлений підрозділ Державної митної служби України) (вулиця Текстильна, 38, місто Тернопіль, Тернопільська область, 46004, ідентифікаційний код відокремленого підрозділу юридичної особи в ЄДРПОУ 43985576) про визнання протиправними та скасування рішення та картки відмови задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Тернопільської митниці про коригування митної вартості товарів № UA403030/2025/000001/2 від 03.01.2025.

Визнати протиправною та скасувати винесену Тернопільською митницею картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA403030/2025/000001.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Тернопільської митниці на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Полімерна група "Терполімергаз" судовий збір у розмірі 3028,00 грн (три тисячі двадцять вісім грн 00 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 20 травня 2025 року.

СуддяЧепенюк О.В.