Рішення

від 20.05.2025 по справі 640/7646/21

ХАРКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 травня 2025 р. № 640/7646/21

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дмитра Волошина, розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної інспекції архітектури та містобудування України про визнання протиправним та скасування рішення

У С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулася до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом, у якому просить суд визнати протиправною та скасувати декларацію про готовність об`єкту до експлуатації за номером КВ 142153652369 щодо реконструкції чотирьох кімнатної квартири АДРЕСА_1 з поділом на дві квартири АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 від 31.12.2015.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що відповідач не здійснив належної перевірки даних, які подавалися замовником реконструкції чотирьох кімнатної квартири та, відповідно, були подані недостовірні дані щодо площі об`єкту, що є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.04.2021 відкрито спрощене позовне провадження у справі та вирішено здійснювати її розгляд без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.

На виконання Закону України «Про внесення зміни до пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» та відповідно до Порядку передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України від 16.09.2024 №399, Київським окружним адміністративним судом направлено адміністративну справу №640/7646/21 за позовом ОСОБА_1 до Державної архітектурно-будівельної інспекції України в особі Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення - до Харківського окружного адміністративного суду.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.02.2025 дана справа передана на розгляд судді.

Ухвалою судді від 24.02.2025 прийнято адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної архітектурно-будівельної інспекції України в особі Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення до розгляду. Запропоновано відповідачу у п`ятнадцятиденний строк з дня одержання копії ухвали про прийняття справи до розгляду подати до суду відзив на адміністративний позов разом з усіма доказами, що обґрунтовують доводи, які в ньому наведені або заяву про визнання позову та надати до суду докази надіслання (подання) копії відзиву іншим учасникам справи, запропоновано позивачу подати до суду відповідь на відзив, а відповідачу - заперечення протягом п`яти календарних днів з моменту отримання відповідних документів.

Копія ухвали про прийняття справи до розгляду була надіслана позивачу засобами поштового зв`язку, однак на адресу суду повернувся конверт із відміткою "за закінченням терміну зберігання", що підтверджується довідкою про причини повернення/досилання, яка міститься в матеріалах справи.

Копія ухвали про прийняття справи до розгляду була надіслана відповідачу засобами поштового зв`язку, однак на адресу суду повернувся конверт, у зв`язку із тим, що "адресат відсутній за вказаною адресою", що підтверджується довідкою про причини повернення/досилання, яка міститься в матеріалах справи.

Ухвалою судді від 25.04.2025 замінено відповідача у справі - Державну архітектурно-будівельну інспекцію України в особі Департаменту архітектурно-будівельної інспекції у м. Києві (ЄДРПОУ 37471912) на правонаступника - Державну інспекцію архітектури та містобудування України (код ЄДРПОУ 44245840).

Копія ухвали про заміну сторони в порядку процесуального правонаступництва була надіслана позивачу засобами поштового зв`язку та отримана 10.05.2025, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Копія ухвали про заміну сторони в порядку процесуального правонаступництва була надіслана відповідачу через систему "Електронний суд", що підтверджується довідкою про доставку до електронного кабінету ЄСІТС.

Відповідач правом надати відзив на позов не скористався, у встановлений судом строк документи до суду не надходили.

Згідно з ч. 6 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Суд, дослідивши матеріали справи, установив наступне.

Так, 31.12.2015 Державною архітектурно-будівельною інспекцією України була зареєстрована декларація про готовність об`єкту до експлуатації за номером КВ 142153652369 щодо реконструкції чотирьохкімнатної квартири АДРЕСА_1 з поділом на дві квартири АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 (а.с.10-13).

У вказаній декларації зазначено, що в експлуатацію приймаються дві квартири із загальною площею об`єкту 169,3 кв.м. (з них житлова площа 93,4 кв.м.). Також, зазначено, що реконструкцію проведено без зміни розмірів попереднього об`єкту, тобто чотирьохкімнатної квартири.

Позивач придбала квартиру АДРЕСА_2 загальною площею 62,6 кв.м., що підтверджується договором купівлі-продажу від 20.02.2021 та технічним паспортом на квартиру АДРЕСА_2 від 25.12.2025, виготовленого ПП "Будсервіс-Проект плюс" (а.с.14-15,16).

Позивач вважає, що загальна площа кожної із реконструйованих квартир має становити 84,65 кв.м. (169,3 кв.м. (загальна площа об`єкту)/2 (кількість квартир) = 84,65 кв.м.).

Отже, різниця між площею об`єкту прийнятого в експлуатацію 31.12.2015 та об`єктом, який придбала позивач 20.02.2021, становить 22,05 кв.м.

Позивач вважає, що внаслідок неправомірного рішення відповідача, 20.02.2021 придбала фактично об`єкт самочинного будівництва.

Дослідивши всі документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що в задоволенні позовної заяви слід відмовити з огляду на таке.

Відповідно до статті 26 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», в редакції, чинній станом на час виникнення спірних правовідносин (від 09.12.2015) (Закон №3038-VІ) забудова територій здійснюється шляхом розміщення об`єктів будівництва.

Суб`єкти містобудування зобов`язані додержуватися містобудівних умов та обмежень під час проектування і будівництва об`єктів.

Виконавчий орган сільської, селищної, міської ради вживає заходів щодо організації комплексної забудови територій відповідно до вимог цього Закону.

Право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації.

Проектування та будівництво об`єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку:

1) отримання замовником або проектувальником вихідних даних;

2) розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених статтею 31 цього Закону, її експертизи;

3) затвердження проектної документації;

4) виконання підготовчих та будівельних робіт;

5) прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів;

6) реєстрація права власності на об`єкт містобудування.

Таким чином, завершальним етапом проектування та будівництва об`єктів містобудування є реєстрація права власності на такий об`єкт.

Відповідно до частини першої статті 36 Закону №3038-VІ право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням або зареєстрованою декларацією про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об`єктах, що належать до I-III категорій складності, підключення об`єкта будівництва до інженерних мереж та споруд надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт.

Відповідно до частини першої статті 39 Закону №3038-VІ прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, що належать до I-III категорій складності, та об`єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність об`єкта до експлуатації протягом десяти робочих днів з дня реєстрації заяви.

Форма декларації про готовність об`єкта до експлуатації, порядок її подання і реєстрації визначаються Кабінетом Міністрів України 461-2011-п.

Відповідно до частин 4-6 цієї статті прийняття рішення про реєстрацію (повернення) декларації про готовність об`єкта до експлуатації, видачу (відмову у видачі) сертифіката здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю протягом десяти робочих днів з дати подання відповідних документів.

Датою прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта є дата реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації або видачі сертифіката.

Орган державного архітектурно-будівельного контролю повертає декларацію про готовність об`єкта до експлуатації замовникові, якщо декларація подана чи оформлена з порушенням установлених вимог, з обґрунтуванням причини у строк, передбачений для її реєстрації.

Рішення про реєстрацію або повернення декларації про готовність об`єкта до експлуатації може бути розглянуто у порядку нагляду центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду (без права реєстрації декларації), або оскаржено до суду.

Відповідно до частин 9-10 цієї статті зареєстрована декларація про готовність об`єкта до експлуатації або сертифікат є підставою для укладення договорів про постачання на прийнятий в експлуатацію об`єкт необхідних для його функціонування ресурсів - води, газу, тепла, електроенергії, включення даних про такий об`єкт до державної статистичної звітності та оформлення права власності на нього.

Підключення закінченого будівництвом об`єкта, прийнятого в експлуатацію, до інженерних мереж здійснюється протягом десяти днів з дня відповідного звернення замовника до осіб, які є власниками відповідних елементів інженерної інфраструктури або здійснюють їх експлуатацію.

Замовник відповідно до закону несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданій ним декларації про готовність об`єкта до експлуатації, та за експлуатацію об`єкта без зареєстрованої декларації або сертифіката.

Відповідно до частини 2 статті 39-1 Закону №3038-VI у разі виявлення інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю факту подання недостовірних даних, наведених у надісланому повідомленні чи зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом, зокрема якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, реєстрація такого повідомлення або декларації підлягає скасуванню інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Про скасування повідомлення або декларації замовник письмово повідомляється протягом трьох робочих днів з дня скасування.

Відповідно до частини 1 статті 41 Закону №3038-VI Державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку 553-2011-п, встановленому Кабінетом Міністрів України.

На виконання вимог зазначеної статті постановою КМ України від 23.05.2011 №553 затверджено Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю (Порядок №553).

Відповідно до пункту 7 Порядок №553 (у редакції від 06.10.2015) необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у декларації про готовність об`єкта до експлуатації є однією з підстав для проведення позапланової перевірки.

При цьому, така перевірка проводиться протягом трьох місяців з дня подання декларації про готовність об`єкта до експлуатації.

Верховний Суд України у постанові від 11.11.2014 у справі № 21-405а14 в складі Судової палати в адміністративних справах, Судової палати у господарських справах, Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України у питанні можливості оскарження рішення, яке вичерпало свою дію шляхом виконання, сформував висновок, відповідно до якого позов, предметом якого є рішення органу місцевого самоврядування щодо передачі у власність та оренду земельної ділянки, тобто ненормативний акт, що застосовується одноразово і з прийняттям якого виникають правовідносини, пов`язані з реалізацією певних суб`єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, не може бути задоволений, оскільки таке рішення органу місцевого самоврядування вичерпало свою дію шляхом виконання. Його скасування не породжує наслідків для власника чи орендаря земельної ділянки, оскільки у таких осіб виникло право власності або володіння земельною ділянкою і це право ґрунтується на правовстановлюючих документах.

Аналізуючи положення статті 41 Закону №3038-VI Верховний Суд у постанові від 02.10.2018 у справі №465/1461/16-а дійшов наступних висновків:

«…для усунення можливості зловживання правом на перевірки, сукупність заходів, які здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю за додержанням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил можуть здійснюватись лише під час виконання відповідними суб`єктами підготовчих та будівельних робіт.

Тобто за загальним правилом такі перевірки можливі щодо тих об`єктів, які знаходяться в процесі будівництва.

Виключенням із цього загального правила є виявлення факту самочинного будівництва у зв`язку з чим, такі перевірки можуть стосуватися й збудованого об`єкту.

Водночас, після реєстрації права власності на збудований об`єкт нерухомості на підставі зареєстрованої декларації про готовність об`єкту до експлуатації, остання вичерпує свою дію фактом виконання, та виключає можливість віднесення такого об`єкту до самочинного в силу його узаконення. А відтак, не може визнаватись законною перевірка контролюючого органу такого об`єкта та акти, оформлені за результатами державного архітектурно-будівельного контролю.».

Аналогічна правова позиція висловлена також у постановах Верховного Суду від 01.10.2019 №826/9967/18, від 05.06.2019 у справі №815/3172/18, від 23.07.2019 у справі №826/5607/17, від 09.06.2021 у справі №826/2123/18, від 18.06.2021 у справі №420/3572/19, від 17.10.2023 у справі №440/12326/21, від 14.03.2024 у справі № 640/1622/20 та інших.

Крім того, вирішуючи питання можливості скасування реєстрації повідомлення про початок виконання будівельних робіт та декларації про готовність об`єкта до експлуатації, Верховний Суд у постановах від 19.09.2018 у справі № 804/1510/16 та від 02.10.2018 у справі № 465/1461/16-а, від 01.10.2019 № 826/9967/18, від 05.06.2019 у справі № 815/3172/18, від 23.07.2019 у справі № 826/5607/17, від 18.06.2021 у справі №420/3572/19 дійшов висновку, що реєстрація декларації про початок виконання будівельних робіт є актом одноразового застосування, який потягнув за собою настання певних правових наслідків, в даному випадку вчинення позивачем дій щодо реалізації наданого йому цією декларацією права на проведення будівельних робіт. Разом з тим, після реєстрації права власності на збудований об`єкт нерухомості на підставі зареєстрованої декларації про готовність об`єкту до експлуатації, остання вичерпує свою дію фактом виконання.

Судом встановлено, що позивач придбала квартиру АДРЕСА_2 загальною площею 62,6 кв.м., що підтверджується договором купівлі-продажу від 20.02.2021 та технічним паспортом на квартиру АДРЕСА_2 від 25.12.2025, виготовленого ПП "Будсервіс-Проект плюс" (а.с.14-15,16).

Позивач вважає, що загальна площа кожної із реконструйованих квартир має становити 84,65 кв.м. (169,3 кв.м. (загальна площа об`єкту)/2 (кількість квартир) = 84,65 кв.м.).

Отже, різниця між площею об`єкту прийнятого в експлуатацію 31.12.2015 та об`єктом, який придбала позивач 20.02.2021, становить 22,05 кв.м.

Позивач вважає, що внаслідок неправомірного рішення відповідача, 20.02.2021 придбала фактично об`єкт самочинного будівництва.

Так, судом установлено, що позивач звернулася із позовними вимогами про скасування реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації, однак, суд звертає увагу, що звернення позивача відбулось вже після того як було зареєстровано право власності на об`єкт будівництва, що є завершальним етапом проектування та будівництва об`єктів містобудування відповідно до приписів ст. 26 Закону України №3038-VІ.

Суд зазначає, що за наявності зареєстрованого права власності на об`єкт будівництва скасування декларації про готовність об`єкта до експлуатації не тягне за собою настання будь-яких правових наслідків.

Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у від 18.06.2021 у справі №420/3572/19.

Натомість, після реєстрації права власності на об`єкт будівництва, у разі виявлення визначених законом ознак, які дають підстави вважати об`єкт самочинним будівництвом, орган державного архітектурно - будівельного контролю зобов`язаний вчинити дії, спрямовані на усунення відповідних порушень у сфері містобудівної діяльності та наслідків самочинного будівництва аж до звернення з позовом про знесення самочинно збудованого об`єкта (об`єктів) у порядку, встановленому законом.

Вчинення саме таких дій у разі виявлення ознак самочинного будівництва об`єкта, будівельні роботи на якому вже завершено і стосовно якого зареєстровано декларацію про його готовність до експлуатації, зареєстровано право власності на нього, і буде належним виконанням органом державного архітектурно - будівельного контролю своїх повноважень, ефективним способом судового захисту.

Цей висновок узгоджується з правовою позицією, яка міститься, зокрема, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.10.2018 у справі №826/12543/16, а також у постановах Верховного Суду від 05.06.2019 у справі №815/3172/18, від 30.03.2021 у справі №826/5513/17 та від 24.10.2022 у справі №640/22599/19, від 17.10.2023 у справі №440/12326/21.

Водночас, суд звертає увагу, що станом на момент реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації (31.12.2015), позивач не була власником квартири АДРЕСА_2 загальною площею 62,6 кв.м., право власності на яку було оформлено 20.02.2021. Тобто, декларація була чинна протягом шести років, доказів її оформлення з порушенням установлених вимог або скасування матеріали справи не містять, на момент прийняття оскаржуваного рішення права позивача у сфері публічно-правових відносин не були порушені, а отже, у суду відсутні підстави для скасування такої декларації.

Суд не приймає до уваги доводи позивача щодо площі придбаної квартири (62,6 кв.м.), оскільки відповідно до декларації про готовність до експлуатації об`єкта, який належить до І-ІІІ категорії складності, площа однієї з квартир становить 62,6 кв.м., що відповідає площі квартири, яку придбала позивач, що підтверджується договором купівлі-продажу від 20.02.2021 та технічним паспортом, які містяться у матеріалах справи.

Також, постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 №466 було затверджено Порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів (далі - Порядок №466) (в редакції від 07.11.2015).

Так, частиною 17 розділу "Реєстрація декларації" передбачено, що замовник (його уповноважена особа) заповнює і подає особисто або надсилає рекомендованим листом з описом вкладення чи через електронну систему здійснення декларативних процедур у будівництві до відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю два примірники декларації:

щодо об`єктів, будівництво яких здійснено на підставі будівельного паспорта, за формою, наведеною у додатку 2 до цього Порядку;

щодо об`єктів, які належать до I-III категорії складності, за формою, наведеною у додатку 3 до цього Порядку;

щодо самочинно збудованого об`єкта, на яке визнано право власності за рішенням суду, за формою, наведеною у додатку 5 до цього Порядку.

Частиною 18 Порядку передбачено, що орган державного архітектурно-будівельного контролю протягом десяти робочих днів з дня надходження декларації перевіряє повноту даних, зазначених у декларації, та забезпечує внесення інформації, зазначеної у декларації, до реєстру.

Після проведення реєстрації один примірник декларації повертається замовнику (його уповноваженій особі) особисто або рекомендованим листом з описом вкладення з повідомленням про вручення, другий - залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю, який її зареєстрував.

Відповідно до ч. 19 порядку у разі подання чи оформлення декларації з порушенням установлених вимог орган державного архітектурно-будівельного контролю повертає її замовнику (його уповноваженій особі) з письмовим обґрунтуванням причин повернення у строк, передбачений для її реєстрації.

Частиною 20 Порядку після усунення недоліків, що спричинили повернення декларації, замовник (уповноважена ним особа) може повторно звернутися до органу державного архітектурно-будівельного контролю для реєстрації декларації.

Згідно із частиною 21 Порядку рішення про реєстрацію або повернення декларації може бути розглянуто у порядку нагляду (без права реєстрації декларації) Держархбудінспекцією або оскаржено до суду.

Відповідно до частини 22 Порядку у разі виявлення органом державного архітектурно-будівельного контролю наведених у декларації недостовірних даних (встановлення факту, що на дату реєстрації декларації інформація, яка зазначалася в ній, не відповідала дійсності та/або виявлення розбіжностей між даними, зазначеними у декларації), які не є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом відповідно до статті 39-1 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності, орган державного архітектурно-будівельного контролю письмово повідомляє замовнику (його уповноваженій особі) протягом одного робочого дня з дня такого виявлення.

Замовник зобов`язаний протягом трьох робочих днів з дня самостійного виявлення технічної помилки (описки, друкарської, граматичної, арифметичної помилки) в зареєстрованій декларації або отримання відомостей про виявлення недостовірних даних подати достовірні дані щодо інформації, яка потребує змін, для внесення їх органом державного архітектурно-будівельного контролю до реєстру шляхом подання особисто або надсилання відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю рекомендованим листом з описом вкладення заяви за формою згідно з додатком 6 до цього Порядку, декларації, в якій виявлено технічну помилку або недостовірні дані, в одному примірнику та декларації, в якій враховано зміни, у двох примірниках за формою згідно з додатками 2, 3, 4, 5 до цього Порядку.

Орган державного архітектурно-будівельного контролю забезпечує подання до реєстру зазначеної у декларації інформації, в якій враховано зміни, згідно з цим Порядком.

Відомості щодо внесення даних, зазначених у декларації, в якій виявлено технічну помилку або недостовірні дані, підлягають виключенню з реєстру в установленому порядку.

До замовника, який самостійно виявив допущену технічну помилку і в порядку, передбаченому цим пунктом, подав відповідну заяву, штрафні санкції за раніше подану з помилками декларацію або виявлені в ній недостовірні дані не застосовуються.

На декларації, в якій виявлено технічну помилку, у верхньому лівому куті проставляється відмітка У зв`язку із змінами, внесеними декларацією від ____ 20___ р. №

---

, ця декларація втратила чинність із зазначенням дати, підпису посадової особи, що скріплюється печаткою. Один примірник такої декларації повертається замовнику.

У разі виявлення органом державного архітектурно-будівельного контролю недостовірних даних (встановлення факту, що на дату реєстрації декларації інформація, яка зазначалася в ній, не відповідала дійсності, та/або виявлення розбіжностей між даними, зазначеними у декларації), наведених у зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом, зокрема, якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, реєстрація такої декларації підлягає скасуванню органом державного архітектурно-будівельного контролю.

Орган державного архітектурно-будівельного контролю скасовує реєстрацію декларації шляхом видачі відповідного розпорядчого акта. Запис про реєстрацію декларації з реєстру виключається Держархбудінспекцією не пізніше наступного робочого дня, з дня повідомлення органом державного архітектурно-будівельного контролю про таке скасування.

Орган державного архітектурно-будівельного контролю також скасовує реєстрацію декларації за рішенням суду про скасування реєстрації декларації, що набрало законної сили.

Про скасування реєстрації декларації замовнику письмово повідомляється протягом трьох робочих днів з дня її скасування.

Після скасування реєстрації декларації замовник має право повторно подати її згідно з вимогами, встановленими пунктом 17 цього розділу.

Таким чином, перевірка всіх необхідних відомостей та документів покладається на інспекцію державного архітектурно-будівельного контролю, а реєстрація декларації може бути скасована у разі виявлення такою інспекцією факту наведення у ній недостовірних даних, які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, відповідно до вимог ст. ст.36,39,39-1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Так, судом установлено, що Департаментом державної архітектурно-будівельної інспекції у м. Києві було зареєстровано декларацію про готовність до експлуатації об`єкта, який належить до І-ІІІ категорії складності (ІІ категорія складності) за формою, наведеною у додатку 3 до Порядку №466, як то передбачено частиною 17 Порядку №466 у редакції на момент виникнення спірних правовідносин.

Доказів оскарження такої декларації у порядку нагляду або до суду, як то передбачено частиною 21 Порядку, матеріали справи не містять.

Скасування такої реєстрації про готовність до експлуатації об`єкта при порушенні законодавства у сфері містобудування можливе лише у випадку самочинного будівництва.

Вищевказане також підтверджується правовою позицією Верховного Суду, що викладено в постанові від 06.10.2020 у справі №826/8427/17, відповідно до якої наявність даних, які не свідчать про самочинне будівництво, не є підставою для скасування реєстрації декларації, однак може бути підставою для притягнення до відповідальності іншого характеру.

У постанові від 22 січня 2019 року у справі №826/17907/17 Верховний Суд робить висновок, що порушення інших вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил не є підставою для скасування реєстрації декларації про початок будівельних робіт (після закінчення будівництва та здачі об`єкта в експлуатацію), а можуть вказувати на необхідність застосування відповідачем інших видів відповідальності, зокрема, ініціювання питання у встановленому законодавством порядку про знесення самочинно збудованого об`єкта.

Таким чином, суд доходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись ст. ст. 2, 77, 78, 242-243, 245-246, 258 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Державної інспекції архітектури та містобудування України про визнання протиправним та скасування рішення - залишити без задоволення.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Дмитро ВОЛОШИН