Рішення від 19.05.2025 по справі 560/17709/24

Справа № 560/17709/24

РІШЕННЯ

іменем України

19 травня 2025 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Тарновецького І.І. розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Хмельницької міської ради про визнання відмови протиправною та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Хмельницької міської ради про визнання відмови протиправною та зобов`язання вчинити дії.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що він є законним представником дитини - інваліда ОСОБА_2 . ОСОБА_2 є сином позивача та є дитиною з інвалідністю віком до 18 років. В Управлінні праці та соціального захисту населення Хмельницької міської ради знаходиться копія медичного висновку ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .. Самостійно дитина не може отримати свою копію медичного висновку як особа, яка не досягла віку, з якого настає адміністративна процесуальна дієздатність відповідно до ст. 34 ЦК України. Враховуючи зазначене, позивач звернувся до Управління праці та соціального захисту населення Хмельницької міської ради із заявою про видачу копії копії медичного висновку ОСОБА_2 . Однак відповідач листом від 14.10.2024 відмовив позивачу у видачі копії медичного висновку ОСОБА_2 . Позивач вважаючи протиправною відмову відповідача звернувся до суду за захистом своїх прав.

Ухвалою суд відкрив провадження у справі, розгляд справи призначив за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідачем подано відзив на позовну заяву, у якому проти позову заперечує та просить в задоволенні позовних вимог відмовити.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.

04.10.2024 позивач звернувся до Управління праці та соціального захисту населення Хмельницької міської ради із заявою про надання йому медичного висновку на дитину з інвалідністю до 18 років ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ..

Відповідач на заяву позивача надав відповідь, оформлену листом № 8409 від 14.10.2024, в якій зазначив, що медичний висновок на дитину з інвалідністю до 18 років ОСОБА_2 , був наданий заявницею ОСОБА_3 , яка отримує допомогу на дитину з інвалідністю, згідно Закону України "Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю". При зверненні до управління праці заявниця не надавала згоду на поширення персональних даних. Тому управління праці та соціального захисту населення Хмельницької міської ради немає законних підстав для надання належним чином завіреної копії медичного висновку на ОСОБА_2 .

Не погоджуючись із такими діями Управління праці та соціального захисту населення Хмельницької міської ради, позивач звернувся до суду із цим адміністративним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Закон України "Про захист персональних даних" від 01.06.2010 №2297-VI (далі Закон №2297-VI) регулює правові відносини, пов`язані із захистом і обробкою персональних даних, і спрямований на захист основоположних прав і свобод людини і громадянина, зокрема права на невтручання в особисте життя, у зв`язку з обробкою персональних даних.

Цей Закон поширюється на діяльність з обробки персональних даних, яка здійснюється повністю або частково із застосуванням автоматизованих засобів, а також на обробку персональних даних, що містяться у картотеці чи призначені до внесення до картотеки, із застосуванням неавтоматизованих засобів.

Відповідно до ст.2 Закону №2297-VI у цьому Законі нижченаведені терміни вживаються в такому значенні:

володілець персональних даних - фізична або юридична особа, яка визначає мету обробки персональних даних, встановлює склад цих даних та процедури їх обробки, якщо інше не визначено законом;

згода суб`єкта персональних даних - добровільне волевиявлення фізичної особи (за умови її поінформованості) щодо надання дозволу на обробку її персональних даних відповідно до сформульованої мети їх обробки, висловлене у письмовій формі або у формі, що дає змогу зробити висновок про надання згоди;

персональні дані - відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути конкретно ідентифікована;

розпорядник персональних даних - фізична чи юридична особа, якій володільцем персональних даних або законом надано право обробляти ці дані від імені володільця;

обробка персональних даних - це будь-яка дія або сукупність дій, таких як збирання, реєстрація, накопичення, зберігання, адаптування, зміна, поновлення, використання і поширення (розповсюдження, реалізація, передача), знеособлення, знищення персональних даних, у тому числі з використанням інформаційних (автоматизованих) систем.

Згідно із положенням ч. 3 ст. 6 Закону №2297-VI склад та зміст персональних даних мають бути відповідними, адекватними та ненадмірними стосовно визначеної мети їх обробки.

Обробка персональних даних здійснюється для конкретних і законних цілей, визначених за згодою суб`єкта персональних даних, або у випадках, передбачених законами України, у порядку, встановленому законодавством (ч. 5 ст. 6 Закону №2297-VI).

Відповідно до ч. ч. 2, 3, 4 ст. 14 Закону № 2297-VI поширення персональних даних без згоди суб`єкта персональних даних або уповноваженої ним особи дозволяється у випадках, визначених законом, і лише (якщо це необхідно) в інтересах національної безпеки, економічного добробуту, прав людини та для проведення Всеукраїнського перепису населення.

Виконання вимог встановленого режиму захисту персональних даних забезпечує сторона, що поширює ці дані.

Сторона, якій передаються персональні дані, повинна попередньо вжити заходів щодо забезпечення вимог цього Закону.

Аналіз наведених положень законодавства, дає суду підстави для висновку, що збирання, використання та поширення персональних даних має відбуватися за умови наявності згоди на обробку персональних даних від володільця персональних даних.

Як зазначено в рішенні Конституційного Суду України від 20 січня 2012 року №2-рп/2012 відповідно до частин першої, другої статті 32 Основного Закону України ніхто не може зазнавати втручання в його особисте і сімейне життя, крім випадків, передбачених Конституцією України; не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини. Зазначеним вимогам Конституції України кореспондують положення законодавства України, якими передбачено, що: збирання, зберігання, використання і поширення інформації про особисте життя фізичної особи без її згоди не допускаються, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини (абзац другий частини першої статті 302 Цивільного кодексу України); поширення персональних даних без згоди суб`єкта персональних даних або уповноваженої ним особи дозволяється у випадках, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини (частина друга статті 14 Закону України „Про захист персональних даних" від 1 червня 2010 року № 2297-VI (далі - Закон № 2297); конфіденційна інформація може поширюватися за бажанням (згодою) відповідної особи у визначеному нею порядку відповідно до передбачених нею умов, а також в інших випадках, визначених законом (частина друга статті 21 Закону України „Про інформацію" від 2 жовтня 1992 року № 2657-ХІІ зі змінами (далі - Закон № 2657); розпорядники інформації, які володіють конфіденційною інформацією, можуть поширювати її лише за згодою осіб, які обмежили доступ до інформації, а за відсутності такої згоди - лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини (частина друга статті 7 Закону України „Про доступ до публічної інформації" від 13 січня 2011 року № 2939-VI (далі - Закон № 2939).

Таким чином, лише фізична особа, якої стосується конфіденційна інформація, відповідно до конституційного та законодавчого регулювання права особи на збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації має право вільно, на власний розсуд визначати порядок ознайомлення з нею інших осіб, держави та органів місцевого самоврядування, а також право на збереження її у таємниці.

Конституційний Суд України, даючи офіційне тлумачення частин першої, другої статті 32 Конституції України, вважає, що інформація про особисте та сімейне життя особи (персональні дані про неї) - це будь-які відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути конкретно ідентифікована, а саме: національність, освіта, сімейний стан, релігійні переконання, стан здоров`я, матеріальний стан, адреса, дата і місце народження, місце проживання та перебування тощо, дані про особисті майнові та немайнові відносини цієї особи з іншими особами, зокрема членами сім`ї, а також відомості про події та явища, що відбувалися або відбуваються у побутовому, інтимному, товариському, професійному, діловому та інших сферах життя особи, за винятком даних стосовно виконання повноважень особою, яка займає посаду, пов`язану зі здійсненням функцій держави або органів місцевого самоврядування. Така інформація про фізичну особу та членів її сім`ї є конфіденційною і може бути поширена тільки за їх згодою, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.

Даючи офіційне тлумачення положень частин першої, другої статті 32 Конституції України у системному зв`язку з частиною другою статті 34 цієї Конституції, Конституційний Суд України дійшов висновку, що збирання, зберігання, використання та поширення державою, органами місцевого самоврядування, юридичними або фізичними особами конфіденційної інформації про особу без її згоди є втручанням в її особисте та сімейне життя, яке допускається винятково у визначених законом випадках і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.

Як встановлено матеріалами справи, на звернення позивача, відповідач листом № 8409 від 14.10.2024, повідомив, що медичний висновок на дитину з інвалідністю до 18 років ОСОБА_2 , був наданий заявницею ОСОБА_3 , яка отримує допомогу на дитину з інвалідністю, згідно Закону України "Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю" та є суб`єктом персональних даних у даному випадку.

В той же час, матеріали справи не місять доказів які б підтверджували надання згоди на обробку персональних даних від володільця персональних даних, тобто ОСОБА_3 .

Отже, суд приходить до висновку, що дії Управління праці та соціального захисту населення Хмельницької міської ради щодо не надання позивачу медичного висновку на дитину з інвалідністю до 18 років ОСОБА_2 відповідають вимогам Закону №2297-VI.

Згідно із ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем доведено правомірність своїх дій, а тому позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Під час виготовлення повного тексту судового рішення суд встановив, що залишилося невирішеним питання про розподіл судових витрат.

Відповідно до частини 3 статті 161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно з частини 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" установлено у 2024 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01 січня 2024 року у розмірі 3028,00 грн.

Розміри ставок судового збору визначені у статті 4 Закону України "Про судовий збір", згідно з якою, за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Позивач заявляє одну позовну вимогу немайнового характеру, отже, у даній справі сума судового збору становить 1211,20 грн., однак позивач не надав до суду докази сплати судового збору.

Зважаючи на те, що позивачем судовий збір сплачено не було, рішення про звільнення його від сплати судового збору не приймалося, суд приходить до висновку про необхідність стягнення з позивача судового збору у сумі 1211,20 до Державного бюджету України.

Питання розподілу судового збору вирішується відповідно до ст. 139 КАС України.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Хмельницької міської ради про визнання відмови протиправною та зобов`язання вчинити дії - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Державного бюджету (стягувач: Державна судова адміністрація України (вул. Липська, 18/5, м. Київ, 01601, код ЄДРПОУ 26255795, отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код за ЄДРПОУ - 37993783, ГУ ДКС України у м. Києві, код банку отримувача 820019, р/р 31215256700001, код класифікації доходів бюджету: 22030106) судовий збір в сумі 1211,20 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 ) Відповідач:Управління праці та соціального захисту населення (вул. Проскурівського Підпілля, 32, м. Хмельницький, Хмельницький р-н, Хмельницька обл., 29005 , код ЄДРПОУ - 03198563)

Головуючий суддя І.І. Тарновецький