Герб України

Ухвала від 13.05.2025 по справі 761/15081/25

Київський апеляційний суд

Новинка

ШІ-аналіз судового документа

Отримуйте стислий та зрозумілий зміст судового рішення. Це заощадить ваш час та зусилля.

Реєстрація

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 травня 2025 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3

за участі секретаря ОСОБА_4

прокурора ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві апеляційну скаргу прокурора Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 24 квітня 2025 року,

в с т а н о в и л а :

Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 24.04.2025 відмовлено у задоволенні клопотання прокурора відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 про накладення арешту на майно, вилучене яке 11.04.2025 в ході обшуку квартири АДРЕСА_1 , а саме ноутбук HP 250GB ModelRTL8821CE.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою, прокурор Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову ухвалу, якою накласти арешт на майно, вилучене 11.04.2025 у період часу з 16.24 год. до 17.45 год. в ході обшуку квартири АДРЕСА_1 , зокрема позбавити володільця майна - ОСОБА_6 права на відчуження, розпорядження та користування майном, а саме ноутбук HP250GB Model RTL8821CE.

Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, апелянт зазначав, що підставою для накладення арешту на вилучене за місцем проживання директора, головного бухгалтера та засновника ТОВ «МОТОТЕХІМПОРТ» - ОСОБА_6 майно, є сукупність достатніх підстав та розумних підозр


Справа № 761/15081/25-к Слідчий суддя - ОСОБА_7

Апеляційне провадження № 11-сс/824/3700/2025 Суддя-доповідач - ОСОБА_1

вважати, що воно може бути використано як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, є предметом кримінального правопорушення, що вказує на їх відповідність критеріям ст. 98 КПК України, та може підлягати спеціальній конфіскації у третіх осіб із наведених у клопотанні обставин.

Вилучений за місцем проживання ОСОБА_6 ноутбук має значення для досудового розслідування як доказ протиправної діяльності.

Власник майна ОСОБА_6 або її представник захисник у судове засідання повторно не прибули, про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги власник майна повідомлена належним чином, про поважні причини свого неприбуття не повідомила та клопотань про відкладення судового засідання не подавала.

З урахуванням положень ч. 1 ст. 172, ч. 4 ст. 405 КПК України, заслухавши думку прокурора ОСОБА_5 , який не заперечував проти здійснення судового розгляду без участі власника майна або її представника, колегія суддів вважає за можливе проводити апеляційний розгляд у відсутності вказаних осіб.

Заслухавши думку прокурора ОСОБА_5 , який підтримав подану апеляційну скаргу та просив її задовольнити, дослідивши матеріали, які надійшли з суду першої інстанції, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга прокурора підлягає задоволенню частково, з наступних підстав.

Як убачається із наданих до суду апеляційної інстанції матеріалів клопотання, Головним підрозділом детективів Бюро економічної безпеки України за процесуального керівництва Офісу Генерального прокурора здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 72025001220000004 від 22.01.2025, за фактом умисного ухилення від сплати податків, що призвели до фактичного ненадходження до бюджету коштів в особливо великих розмірах, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України.

Згідно даних клопотання, органом досудового розслідування встановлено, що службові особи ТОВ «Промислова компанія «ДТЗ» (код ЄДРПОУ 42634661), ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «АМТ» (код ЄДРПОУ 42822115), ТОВ «МОТОТЕХІМПОРТ» (код ЄДРПОУ 44830259) в період з 01.01.2022 по 10.09.2024 шляхом документального відображення по документам податкового обліку проведення безтоварних операцій по купівлі-продажу товарно-матеріальних цінностей між собою ухилились від сплати податку на додану вартість в загальній сумі 193 484 678 грн, у т.ч. ТОВ «Промислова компанія «ДТЗ» в сумі 67 995 364 грн, ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «АМТ» в сумі 82 366 044 грн, ТОВ «МОТОТЕХІМПОРТ» в сумі 43 123 270 грн.

Крім того, службові особи ТОВ «Промислова компанія «ДТЗ» (код ЄДРПОУ 42634661) в період з 01.01.2022 по 10.09.2024, використовуючи рахунки ФОП ОСОБА_8 (РНОКПП НОМЕР_1 ), в результаті фактичного постачання ТМЦ в адресу кінцевого споживача - фізичних осіб ухились від сплати податку на додану вартість в сумі 217 841 007 грн.

Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва вд 07.04.2025 надано дозвіл на проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_2 .

Відповідно до даних протоколу обшуку від 11.04.2025, у період часу з 16.24 год. до 17.45 год. проведено обшук за місцем проживання директора, головного бухгалтера та засновника ТОВ «МОТОТЕХІМПОРТ» ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_2 , в ході проведення якого виявлено та вилучено ноутбук НР 250GB Model RTL8821CE.

Постановою детектива Головного підрозділу детективів Бюро економічної безпеки України ОСОБА_9 від 11.04.2025 вилучений за адресою: АДРЕСА_2 вищевказаний ноутбук визнано речовим доказом у кримінальному провадженні № 72025001220000004 від 22.01.2025.

12.04.2025 прокурор відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 звернувся до слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва із клопотанням про накладення арешту на майно, вилучене 11.04.2025 в ході обшуку квартири АДРЕСА_1 , а саме ноутбук HP 250GB Model RTL8821CE, із позбавлення володільця такого майна - ОСОБА_6 , права на відчуження, розпорядження та користування майном, з метою збереження речових доказів.

Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 24.04.2025 відмовлено у задоволенні клопотання про накладення арешту на майно, вилучене яке 11.04.2025 в ході обшуку квартири АДРЕСА_1 , з посиланням на недоведеність відповідності вилученого ноутбуку ознакам речових доказів.

З такими висновками слідчого судді суду першої інстанції колегія суддів апеляційної інстанції не погоджується.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя згідно ст.ст. 94, 132, 173 КПК України повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.

Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки відповідно до ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Згідно усталеної практики Європейського Суду з прав людини в контексті вищевказаних положень володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі «Іатрідіс проти Греції» [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі «Антріш проти Франції», від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та «Кушоглу проти Болгарії», заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції», пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства», n. 50, Series A N 98).

У кожному конкретному кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяження, в даному випадку арешт майна, має неухильно дотримуватись вимог закону. При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов`язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому, закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на цій стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред`явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість в тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

За правилами ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 ч. 2 цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним уст. 98 КПК України.

Відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддями вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Дослідивши доводи клопотання прокурора та матеріали судового провадження, колегія суддів вважає, що встановлені у даному кримінальному провадженні фактичні обставини кримінального правопорушення, за яким здійснюється досудове розслідування, містять сукупність підстав та розумних підозр вважати, що на даному етапі досудового розслідування є підстави для обґрунтованого висновку, що вилучений за місцем проживання директора, головного бухгалтера та засновника ТОВ «МОТОТЕХІМПОРТ» ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_2 ноутбук може містити на собі сліди злочинів або інші відомості, які мають значення для встановлення обставин кримінальних правопорушень, що свідчить про його відповідність критеріям речових доказів, зазначеним у статті 98 КПК України, та згідно ч. 3 ст. 173 КПК України дає підстави для його арешту як речового доказу з метою збереження.

Крім того, постановою детектива Головного підрозділу детективів Бюро економічної безпеки України ОСОБА_9 від 11.04.2025 вилучений ноутбук визнано речовим доказом у кримінальному провадженні № 72025001220000004 від 22.01.2025.

На переконання колегії суддів, прокурором у клопотанні, у відповідності до вимог ст.ст. 132, 170 - 173 КПК України доведено, що існують правові підстави для накладення арешту на вилучений ноутбук, з метою забезпечення його збереження в як речових доказів, із позбавленням права на відчуження, розпорядження та користування, оскільки у даному кримінальному провадженні є всі підстави вважати, що вказане майно може бути приховане, пошкоджене чи знищене.

З огляду на положення КПК України, майно, яке має ознаки речового доказу, повинно вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто є його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.

Незастосування в даному випадку заходу забезпечення кримінального провадження може призвести до втрати доказів у провадженні і таким чином позбавить реалізацію мети досудового розслідування та дотримання завдання арешту майна, передбаченого ч. 1 ст. 170 КПК України.

Матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна.

Будь-яких негативних наслідків від вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна, які можуть суттєво позначитися на інтересах інших осіб, колегією суддів не встановлено.

З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає обгрунтованими доводи апеляційної скарги прокурора про те, що слідчий суддя дійшов помилкового висновку про відсутність підстав для накладення арешту на вилучене майно з метою забезпечення його збереження як речових доказів.

Разом з тим, в апеляційній скарзі прокурор, окрім доводів про необхідність накладення арешту на вилучене майно з метою збереження речових доказів, порушував також питання також про необхідність арешту на таке майно з метою, передбаченою п. 2 ч. 2 ст. 170 КПК України - спеціальна конфіскація, не звернувши увагу на те, що у поданому до слідчого судді клопотанні про арешт майна не порушувалось питання про накладення арешту на вилучений ноутбук з цією метою.

Ураховуючи, що колегія суддів перевіряє законність постановленої ухвали в межах розгляду клопотання, поданого прокурором до суду першої інстанції, в якому не порушувалось питання про арешт мета з метою спеціальної конфіскації та таке питання не було предметом розгляду слідчого судді, колегія суддів за викладених у клопотанні обставин не убачає підстав для накладення арешту на вказане майно саме з метою спеціальної конфіскації, у зв`язку з чим апеляційна скарга прокурора підлягає частковому задоволенню.

За таких обставин у їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку , що апеляційна скарга прокурора підлягає задоволенню частково, а ухвала слідчого судді підлягає скасуванню, з постановленням апеляційним судом нової ухвали про задоволення клопотання прокурора та накладення арешту на вказане у клопотанні майно, із позбавленням права на відчуження, розпорядження та користування, з метою збереження як речових доказів у кримінальному провадженні.

Ураховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 170, 171, 173, 376, 395, 407, 418, 422 КПК України, колегія суддів,

п о с т а н о в и л а:

Апеляційну скаргу прокурора Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 задовольнити частково.

Ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 24 квітня 2025 року скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою задовольнити клопотання прокурора Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 та накласти арешт на майно, вилучене 11.04.2025 у ході обшуку квартири АДРЕСА_1 , а саме ноутбук HP 250GB Model RTL8821CE, із позбавленням права на відчуження, розпорядження та користування таким майном.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.

Судді:




ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3

СудКиївський апеляційний суд
Дата ухвалення рішення13.05.2025
Оприлюднено22.05.2025
Номер документу127479737
СудочинствоКримінальне

Судовий реєстр по справі —761/15081/25

Ухвала від 13.05.2025

Кримінальне

Київський апеляційний суд

Мельник Володимир Васильович

Ухвала від 24.04.2025

Кримінальне

Шевченківський районний суд міста Києва

Хардіна О. П.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні