Ухвала від 15.05.2025 по справі 953/4242/25

Справа № 953/4242/25

н/п 1-кс/953/3859/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" травня 2025 р. Слідча суддя Київського районного суду м. Харкова ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника - адвоката ОСОБА_5 ,

розглянувши увідкритому судовому засіданнів залісуду вм.Харкові клопотаннястаршого слідчоговідділу розслідуванняособливо тяжкихзлочинів слідчогоуправління Головногоуправління Національноїполіції вХарківській капітанаполіції ОСОБА_6 ,за матеріалами кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025220000000481 від 04.04.2025,про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Старий Білоус, Чернігівського району, Чернігівської області, громадянина України, за слів перебуває в цивільному шлюбі, має на утриманні малолітню дитину, 2019 р.н., із середньою освітою, тимчасово не працюючого, є інвалідом 3 групи, в силу ст. 89 КК України не судимого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 .

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 307 КК України,

ВСТАНОВИВ:

До Київського районного суду м. Харкова надійшло клопотання старшого слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління Головного управління Національної поліції в Харківській капітана поліції ОСОБА_6 , за матеріалами кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025220000000481 від 04.04.2025,про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 .

На обґрунтування клопотання слідчий вказує, що у ході досудового розслідування встановлено, що у період з квітня 2025 року по 13.05.2025 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , діючи за попередньою змовою між собою, на території Харківської області вчиняли дії, направлені на незаконне виготовлення та зберігання з метою збуту особливо небезпечних психотропних речовин у великих розмірах. Так, 13.05.2025 під час проведення обшуку на підставі ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Харкова за участю ОСОБА_7 та ОСОБА_4 у домоволодінні за адресою: АДРЕСА_1 , виявлено та вилучено посуд, каністри, фасувальний матеріал, приладдя та пакувальний матеріал, що використовувалися для виготовлення особливо небезпечних психотропних речовин, а також речовини загальною масою близько 6 960 грам, серед яких є відповідно до висновку експерта від 14.05.2025 №СЕ-19/121-25/11711-НЗПРАП речовини масою: 100,9650 г; 99,5042 г; 101,7642 г; 102,2160 г; 101,6895 г; 102,2764 г; 101,7481 г; 100,9360 г; 101,8606 г; 102,0749 г, які містять в своєму складі особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено 4-ММС, маса 4-ММС становить: 75,6016 г; 74,4391 г; 75,0023 г; 76,6610 г; 72,2097 г; 73,1082 г; 76,2633 г; 72,7890 г; 71,2922 г; 69,3844 г. Загальна маса 4-ММС становить 736,7508 г. Згідно таблиці № 2 невеликих, великих та особливо великих розмірів психотропних речовин, що знаходяться у незаконному обігу, затвердженої Наказом Міністерства охорони здоров`я України від 01.08.2000 № 188, 4-ММС (4-метилметкатинон) масою 736,7508 г становить особливо великі розміри.

13.05.2025 о 19:07 год за адресою: АДРЕСА_1 , безпосередньо після вчинення злочину фактично затримано відповідно до ст. 208 КПК України особу, підозрювану у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України - ОСОБА_4 .

14.05.2025на підставізібраних доказіву вказаномукримінальному провадженні ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.

14.05.2025 на підставі зібраних доказів змінено кваліфікацію кримінального правопорушення у кримінальному провадженні з ч. 2 ст. 307 КК України на ч. 2 ст. 307, ч. 3 ст. 307 КК України, та 14.05.2025 ОСОБА_4 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри та нову підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України.

Прокурор всудовому засіданніпросить обрати запобіжнийзахід увигляді тримання підвартою ОСОБА_4 ,посилаючисьнаіснування ризиків,зазначенихв п.п.1,3,4,5ч.1ст.177КПКУкраїнита обгрунтованістьпред*явленоїпідозри за ч.3 ст. 307 КК України.

Підозрюваний та захисник в судовому засіданні не погодилися з даним клопотанням. Адвокат підозрюваного вказував на те, що ризики недоведені, просить відмовити в задоволенні клопотання або обрати заставу.

Слідчий суддя, вислухавши думки учасників кримінального провадження, та дослідивши надані матеріали, встановив наступне.

УСБУ в Харківській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12025220000000481 від 04.04.2025, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 307 КК України.

Відповідно до ст. 177 КПК України метою запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування або суду, перешкоджати кримінальному провадженню, незаконно впливати на потерпілих, свідків, тощо, вчинити інше кримінальне правопорушення, а підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити такі дії: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, згідно ст. 178 КПК України, враховується: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; міцність соціальних зав`язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного; майновий стан підозрюваного; наявність судимостей у підозрюваного; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Таким чином, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідча суддя зобов`язана встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:- наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;- наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідча, прокурор;- недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні (ч. 1 ст. 194 КПК України).

Щодо наявності обґрунтованої підозри слідча суддя зазначає наступне.

Відповідно до ч.5 ст.9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ), яка відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права.

Оскільки положення кримінального процесуального законодавства не розкривають поняття «обґрунтованості підозри», в оцінці цього питання слідча суддя користується практикою ЄСПЛ.

У своїх рішеннях, зокрема, «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук та Йонкало проти України», Європейський суд з прав людини наголошує, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об`єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.

«Обґрунтована підозра» існує тоді, коли факти, якими обґрунтовується затримання, можна «розумно» вважати такими, що підпадають під опис одного з правопорушень, визначених у законі про кримінальну відповідальність. Тобто явно не може йтися про наявність «обґрунтованої підозри», якщо дії, у вчиненні яких підозрюється особа, не становлять кримінального правопорушення на момент учинення (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Волох проти України»).

При цьому факти що підтверджують обґрунтовану підозру не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок. Стандарт доказування «обґрунтована підозра» не передбачає, що уповноважені органи мають оперувати доказами, достатніми для пред`явлення обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку, що пов`язано з меншою мірою ймовірності, необхідною на ранніх етапах кримінального провадження для обмеження прав особи.

Уявлення про «обґрунтовану підозру» має ґрунтуватися поміж інших факторів, на двох ключових критеріях: суб`єктивному та об`єктивному.

Перший критерій означає, що підозра має бути добросовісною, тобто особа, яка виконала затримання та оголосила підозру, має щиро підозрювати особу у вчиненні кримінального правопорушення, другий - що об`єктивно існують дані про скоєне кримінальне правопорушення і причетність особи до вчинення правопорушення. Такими даними можуть бути дії самого підозрюваного, наявні документи, речові докази, показання очевидців тощо.

Крім цього, у рішенні ЄСПЛ у справі «Феррарі-Браво проти Італії» №9627/81 від 14 березня 1984 року суд зазначив, що «питання про те, що арешт або тримання під вартою до суду є виправданими тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, ставити не можна, оскільки це є завданням попереднього розслідування, сприяти якому має й тримання під вартою»; у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» №14310/88 від 23 жовтня 1994 року «факти, які є причиною виникнення підозрі не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування вирок) чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процес) кримінального розслідування».

З матеріалівдоданих доклопотання вбачається,що ОСОБА_4 повідомленопро підозруу вчиненнікримінального правопорушення,передбаченого ч.3 ст. 307 КК України.

Слідчою суддею встановлено, що на час вчинення інкримінованого кримінального правопорушення, ОСОБА_4 є осудною особою, яка досягла 16-річного віку, є громадянином України.

-За результатами розгляду даного клопотання застосування запобіжного заходу слідчою суддею встановлено, що висновки органу досудового розслідування про наявність підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 307 КК України, не є очевидно необґрунтованими чи недопустимими, виходячи з наданих стороною обвинувачення доказів: протоколом за результатами здійснення негласних слідчих (розшукових) дій від 02.05.2025 № 40/1884т, складеного відповідно до ст. 267 КПК України - обстеження публічно недоступних місць, житла чи іншого володіння особи, а саме домоволодіння, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 ;протоколомза результатамиздійснення негласнихслідчих (розшукових)дій від05.05.2025№ 40/1893т аудіо-,відеоконтроль особивідносно ОСОБА_7 ;протоколомза результатамиздійснення негласнихслідчих (розшукових)дій від05.05.2025№ 40/1894т аудіо-,відеоконтроль особивідносно ОСОБА_8 ;висновкамиекспертів від06.05.2025№ СЕ-19/121-25/10726-НЗПРАПта №СЕ-19/121-25/10727-НЗПРАПза результатамисудових експертизматеріалів,речовин тавиробів повилученим підчас проведення негласної слідчої (розшукової) дії зразкам, відібраних для дослідження під час досудового розслідування тяжкого злочину;протоколом обшуку від 13.05.2025, проведеного у домоволодінні за адресою: АДРЕСА_1 , під час проведення якого виявлено та вилучено посуд, каністри, фасувальний матеріал, приладдя та пакувальний матеріал, що використовувалися для виготовлення особливо небезпечних психотропних речовин, а також рідини та речовини, які схожі на психотропні речовини; протоколом обшуку від 14.05.2024, проведеного у домоволодінні за адресою: АДРЕСА_1 , за місцем реєстрації та мешкання ОСОБА_4 .

Слідча суддя зазначає, що на цій стадії кримінального провадження, враховуючи практику Європейського суду з прав людини, суд повинен лише надати оцінку тому чи достатньо отриманої інформації та досліджених доказів, для того, щоб допустити можливість, що особа щодо якої вирішується питання про застосування запобіжного заходу могла вчинити кримінальне правопорушення, яке їй інкримінується.

Питання ж оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні того чи іншого злочину входить до компетенції суду під час розгляду кримінального провадження по суті.

-З огляду на зазначене, не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікації дій ОСОБА_4 , виходячи з наявних у суду матеріалів клопотання, слідча суддя дійшла висновку про наявність обґрунтованої підозри, на даній стадії проведення досудового розслідування кримінального провадження, щодо вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 307 КК України за викладених у клопотанні обставин.

Вказане може бути підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження у виді запобіжного заходу.

Щодо наявності ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України слідча суддя зазначає наступне.

Згідно ч.1 ст.183 КПК Українитримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченимст. 177КПК України.

Звертаючись з клопотанням, слідчий посилається на існування ризиків, передбачених п.п. 1,3,4,5 ч.1 ст. 177 КПК України.

Дослідивши всі представлені відомості та надавши їм належну оцінку, слідчий суддя вважає встановленими існування ризиків, передбачених п.п. 1,3,5 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме те, що підозрюваний з метою уникнення покарання за вчинене кримінальне правопорушення може переховуватися від органу досудового розслідування та/або суду. Про існування вказаного ризику свідчать наступні обставини: злочин, що інкримінується ОСОБА_4 , є особливо тяжким і передбачає можливість призначення покарання у виді позбавлення волі на строк до 12 років, що вже саме по собі може бути підставою та мотивом для підозрюваного переховуватись від органу досудового розслідування та суду. Вищевикладене свідчить також про те, що ОСОБА_4 , усвідомлюючи тяжкість та невідворотність покарання за вчинення особливо тяжкого злочину, у разі доведення його винуватості, може залишити та змінити своє місце проживання, а також може планувати втечу з метою уникнення кримінальної відповідальності шляхом переховування від правоохоронних органів та суду; незаконно вплинути на свідків, що не допитані в ході досудового розслідування, а також на іншого підозрюваного та експертів у кримінальному провадженні (п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України), оскільки підозрюваному під час досудового розслідування в рамках чинного законодавства вручено копії відповідних процесуальних документів, серед яких є процесуальні документи з даними іншого підозрюваного та експертів. Отже, за таких обставин, ймовірна можливість, що, у разі застосування більш м`якого запобіжного заходу, може здійснюватися вплив ОСОБА_4 чи іншими особами за його проханням на учасників кримінального провадження з метою уникнення кримінальної відповідальності. Так, ОСОБА_4 може погрожувати та вчиняти психологічний тиск на іншого підозрюваного з метою надання необхідних підозрюваному показів в майбутньому, а також на експертів у кримінальному провадженні за складання останніми висновків за результатами необхідних судових досліджень; вчинити інше кримінальне правопорушення (п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України), що підтверджується тим, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, пов`язаного з незаконним виготовленням та зберіганням особливо небезпечних психотропних речовин у особливо великих розмірах за попередньою змовою групою осіб, що свідчить про особливий цинізм його вчинення та реальну можливість продовження підозрюваним своєї злочинної діяльності та вчинення нових кримінальних правопорушень.

Відтак є достатні дані вважати, що ризики, передбачені у п. п. 1,3, 5 ст. 177 КПК України, об`єктивно наявні, що свідчить про неможливість їх запобігання шляхом застосування до підозрюваного інших, більш м`яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою.

Крім того, ризик втечі має оцінюватись у контексті чинників, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідування («Бекчиєв проти Молдови» §58). Серйозність покарання є ревалентною обставиною в оцінці ризику того, що обвинувачений може втекти («Ідалов проти Росії», «Гарицьки проти Польщі», «Храїді проти Німеччини», «Ілійков проти Болгарії»), а наявність судимості може стати підставою для обґрунтування того, що обвинувачений може вчинити новий злочин («Сельчук проти Туреччини», «Мацнеттер проти Австрії»).

У справі «Стогмюллер проти Автрії» №1602/62 від 10.11.1969 року Суд зазначає, що існує ціла сукупність обставин при врахуванні ризику переховування особи, зокрема, очікуваний важкий вирок або особливий характер затримання особи або відсутність міцних зв`язків у країні, що дає підстави вважати, що наслідки та ризики втечі можуть бути визнані менш небезпечними, ніж продовження тюремного ув`язнення (п. 15).

Стосовно ризиків, передбачених п.п.4 ч.1 ст. 177 КПК України слідча суддя зазначає про їх необґрунтованість та безпідставність за тих доводів, які вказані у клопотанні.

Відповідно до ч. 5ст. 9 КПК Україникримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

У рішенні по справі від 26.06.1991 Європейський суд з прав людини вказав, що наявність вагомих підстав підозрювати затриманого у вчиненні злочину є неодмінною умовою правомірності тримання під вартою.

Під час розгляду клопотання слідчим суддеювивчалась можливість застосуваннявідносно ОСОБА_4 більш м`якого запобіжного заходу для запобігання вищезазначених ризиків, за клопотанням сторони захисту.

Однак,слідчий суддявважає,що нацей часіснують правовіпідстави дляобрання саметакого запобіжногозаходу відносно ОСОБА_4 у вигляді тримання під вартою, на строк в межах строку досудового розслідування.

І стороною захисту в судовому засіданні не надані належні обґрунтування щодо відсутні встановлених слідчим суддею ризиків.

Також, слідчою суддею досліджені всі надані дані по особі підозрюваного та враховано відсутність в нього тісних соціальних зв*язків, а саме, що він 1978 р.н., є громадянином України, із середньою освітою, в силу ст. 89 КК України не судимий, не одружений, має сина, 2019 р.н., який проживає окремо, є інвалідом 3 групи, проживає в Харківській області.

Всі встановлені дані про особу підозрюваного не зменшують існування встановлених ризиків, а відтак не здатні на даному етапі кримінального провадження перешкоджати вчинити ним дії, передбачені п.п. 1,3,5 ч.1 ст. 177 КПК України.

Під час розгляду клопотання також не було надано відомостей про неможливість перебування підозрюваного в умовах тримання під вартою ані за станом здоров*я, або з інших підстав.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин.

Згідно сформованої практики Європейського суду з прав людини, Право людини на свободу є основоположним, але не абсолютним та може бути обмежено з огляду на суспільний інтерес. Тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи.

Застосовуючи запобіжний захід у виді тримання під вартою, необхідно виходити із того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони прав і інтересів як суспільства, так і потерпілого. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суспільства більшої суворості в оцінці цінностей суспільства («Летельє проти Франції»).

Враховуючи наявність визначених ризиків, а також те, що даний злочин є особливо тяжким, в сфері обігу психотропних речовин, який вчинений під час дії воєнного стану, а отже у цьому кримінальному провадженні наявний суспільний інтерес, який полягає у необхідності захисту високих стандартів охорони прав як інтересів суспільства так і держави в цілому, оцінюючи сукупність обставин, а саме: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному в разі визнання винуватим у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, наявність встановлених ризиків за ст. 177 КПК України, а тому застосування більш м`яких запобіжних заходів є неможливим, і слідчий суддя обирає відносно підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, в межах строку досудового розслідування.

Об*єктивних даних на спростування даних висновків слідчого судді під час розгляду даного клопотання стороною захисту не надано.

А тому, з урахуванням конкретних обставин вчинення кримінального правопорушення, яке інкримінується підозрюваному, даних про особу підозрюваного, слідча суддя вважає, що з урахуванням характеру та тяжкості злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 , сукупність обставин, на підставі яких встановлено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, наявність суспільного інтересу в умовах воєнного часу, вказує на недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для забезпечення підозрюваним виконувати покладених на нього процесуальних обов`язків та запобіганню спробам вчинити дії, передбачені ч.1 ст. 177 КПК України.

При цьому слідча суддя зазначає, що при оцінці можливості застосування іншого більш м`якого запобіжного заходу з метою запобігання встановленим ризикам, враховуючи, що така оцінка стосується перспективних фактів, слідча суддя використовує стандарт доказування «обґрунтованої ймовірності», за яким слід вважати, що інші більш м`які запобіжні заходи, не пов*язані з триманням під вартою, не зможуть запобігти встановленим ризикам за умови встановлення обґрунтованої ймовірності цього.

Відповідно до вимог ч. 6 ст. 176 КПК України під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або Спираючись на нормист. 178 КПК України, якими встановлено ті обставини, що враховуються при обрані запобіжного заходу, слідчий суддя приходить до висновку про можливість застосування відносно підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, незважаючи на виключний характер цього запобіжного заходу.

Крім того, слідчий суддя відповідно до п. 5 ч. 4 ст. 183 КПК України, враховуючи підстави та обставини, передбачені ст. ст. 177, 178 КПК України, не визначає розмір застави у даному кримінальному провадженні відносно ОСОБА_4 , при застосуванні запобіжного заходу у вигляді тримання його під вартою, оскільки останній підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.

В розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість покарання не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту.

У справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 25.07.2001 Європейський суд з прав людини зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризику повторного вчинення злочинів»

Керуючись ст.ст.177,178,182,183,193,194,196,197,199,206,211,213,372,376,395 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання слідчого, погоджене прокурором задовольнити.

Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в умовах Державної установи «Харківський слідчий ізолятор» на 58 днів тобто до 11 липня 2025 року включно, в межах строку досудового розслідування.

Зобов`язати старшого слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління Головного управління Національної поліції в Харківській капітана поліції ОСОБА_6 повідомити близького родича підозрюваного ОСОБА_4 про взяття під варту останнього.

Встановити строк дії ухвали до 11.07.2025 року включно.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення, а підозрюваним в той же строк, але з моменту отримання копії ухвали слідчого судді.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Слідчий суддя -