Рішення від 12.05.2025 по справі 570/6678/24

Справа № 570/6678/24

Номер провадження 2/570/588/2025

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 травня 2025 року м.Рівне

Рівненський районнийсуд Рівненськоїобласті в особі судді Гладишевої Х.В.,

секретаря судових засідань Атаманюк С.С.,

учасники справи:

прокурор - не з`явився,

позивач - представник не з`явився,

відповідач - не з`явився,

третя особа - представник не з`явився,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі судових засідань Рівненського районного суду Рівненської області у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом заступника керівника Рівненської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Рівненської районної(військової)державної адміністрації до ОСОБА_1 , третя особа без самостійних вимог на стороні позивача Управління культури та туризму Рівненської обласної державної адміністрації про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження земельною ділянкою,-

в с т а н о в и в :

До Рівненського районного суду Рівненської області звернувся заступник керівника Рівненської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Рівненської районної (військової) державної адміністрації з позовною заявою до ОСОБА_1 , третя особа без самостійних вимог на стороні позивача Управління культури та туризму Рівненської обласної державної адміністрації, в якій просить суд: усунути перешкоди у здійсненні Рівненською районною державною адміністрацією Рівненською районною військовою адміністрацією права користування та розпорядження земельною ділянкою 5624684900:22:029:0254, площею 0,2755 га, яка розташована в адміністративних межах с. Грабів Рівненського району на території Зорянської територіальної громади, шляхом: - скасування державної реєстрації у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі Іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна державної реєстрації права власності ОСОБА_1 на земельну ділянку, припинивши право ОСОБА_1 на земельну ділянку з кадастровим номером 5624684900:22:029:0254, площею 0,2755 га; скасування в Державному земельному кадастрі державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 5624684900:22:029:0254, площею 0,2755 га; зобов`язати ОСОБА_1 повернути земельну ділянку площею 0,2755 га кадастровий номер 5624684900:22:029:0254 державі в особі Рівненської районної державної адміністрації.

Короткий зміст заяв по суті справи.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, про те, що Рівненською окружною прокуратурою при виконанні повноважень, визначених ст. 131-1 Конституції України та ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", встановлено порушення інтересів держави під час використання земель історико-культурного призначення. Зазначив, що на території Зорянської територіальної громади, у селі Грабів, розташований об`єкт культурної спадщини - пам`ятка археології місцевого значення "Городище ХІІ-ХІІІ ст.". Рішенням Рівненської обласної ради народних депутатів № 56 від 10.08.1995 "Про перелік пам`яток археології Рівненської області" затверджено перелік територій на яких знаходяться пам`ятки археології, що не підлягають передачі у колективну та приватну власність, як землі історико-культурного призначення. Так, у п. 33 Переліку, вказано, що не підлягає передачі у колективну та приватну власність, як землі історико культурного призначення "Городище ХІІ-ХІІІ ст." в с. Грабів Рівненського району". Проте, вказаний об`єкт культурної спадщини місцевого значення розташований на земельній ділянці з кадастровим номером 5624684900:22:029:0254, площею 0,2755 га, з цільовим призначенням "для ведення особистого селянського господарства", яка перебуває у приватній власності яка перебуває у приватній власності ОСОБА_1 , яка зареєстрована за останнім згідно інформації яка міститься у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на підставі свідоцтва про право на спадщину, серія та номер: 277 від 11.03.2020. При цьому, вказує, що відповідно до інформації Управління культури і туризму Рівненської ОДА від 07.11.2024 №вих-1275/0/01-11/24, земельна ділянка площею 0,2755 га, кадастровий номер 5624684900:22:029:0254, розташована в межах території пам`ятки археології місцевого значення "Городище ХІІ-ХІІІ ст." с. Грабів Рівненського району. Таким чином, земельна ділянка історико-культурного призначення на якій знаходиться пам`ятка археології місцевого значення "Городище ХІІ-ХІІІ ст.", фактично передана у приватну власність ОСОБА_2 для ведення особистого селянського господарства в порушення ст. ст. 53, 54 ЗК України та ст. 17 Закону України "Про охорону культурної спадщини" (у редакціях чинних на момент виникнення спірних правовідносин).

Відзив на позовну заяву до суду не надходив.

Процесуальні дії у справі.

Ухвалою Рівненського районного суду Рівненської області від 16 січня 2025 року прийнято позовну заяву та відкрито провадження по справі за правилами загального позовного провадження з повідомленням сторін. Підготовче засідання призначено на 17.02.2025.

17 лютого 2025 року підготовче засідання у зв`язку з неявкою відповідача відкладено на 13 березня 2025 року.

Ухвалою Рівненського районного суду Рівненської області від 13 березня 2025 року закрито підгтовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 14 квітня 2025 року.

14 квітня 2025 року судове засідання у зв`язку з неявкою відповідача відкладено на 12 травня 2025 року.

У судове засідання 12 травня 2025 року сторони не з`явилися.

При цьому, від прокурора у справі Ковальчук Л.В., до суду надійшла заява, в якій остання просила розглянути справу без її участі. Позовну заяву просила задоволити у повному обсязі.

Від Рівненської районної(військової)державної адміністраціїнадійшла заява про розгляд справи без участі, в якій зазначила, що позовні вимоги підтримує та просить задоволити в повному обсязі , розгляну справу без участі її представника.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

З огляду на вказане, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Фактичні обставини справи, встановлені судом.

На території Зорянської територіальної громади, у селі Грабів, розташований об`єкт культурної спадщини - пам`ятка археології місцевого значення "Городище ХІІ-ХІІІ ст.".

Згідно наказу Міністерства культури та інформаційної політики України від 08.09.2023 №481 "Про занесення об`єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України", пам`ятка археології "Городище ХІІ-ХІІІ ст." занесена до Державного реєстру нерухомих пам`яток України за категорією місцевого значення об`єкти культурної спадщини у Рівненській області (охоронний номер № 705-Рв).

Підставою для занесення пам`ятки археології "Городище ХІІ-ХІІІ ст." до Державного реєстру нерухомих пам`яток України за категорією місцевого значення слугували рішення виконкому Ровенської обласної ради депутатів трудящих від 17.02.1970 №102 "Про затвердження списків пам`ятників археології, історії і культури союзного, республіканського та місцевого значення" та рішення Рівненської обласної ради народних депутатів від 10.08.1995 № 56 "Про перелік пам`яток археології Рівненської області".

Зокрема, рішенням виконкому Ровенської обласної ради депутатів трудящих від 17.02.1970 № 102 "Про затвердження списків пам`ятників археології, історії і культури союзного, республіканського та місцевого значення» затверджено основний список взятих на облік пам`ятників археології, історії та мистецтва Ровенської області. Відповідно до Списку пам`ятка археології знаходиться в с.Грабів, південь села на березі потоку, Ровенський район, відноситься до курганів та датується періодом Київської Русі.

Також на підставі рішення облвиконкому від 17.02.1970 № 102 Міністерством культури Української РСР 23.07.1977 складено паспорт та облікову картку пам`ятки археології місцевого значення "Грабівське городище і курганний могильник".

Рішенням Рівненської обласної ради народних депутатів № 56 від 10.08.1995 "Про перелік пам`яток археології Рівненської області» затверджено перелік територій на яких знаходяться пам`ятки археології, що не підлягають передачі у колективну та приватну власність, як землі історико-культурного призначення. Так, згідно п. 33 вказаного Переліку, зазначено, що не підлягає передачі у колективну та приватну власність, як землі історико-культурного призначення "Городище ХІІ-ХІІІ ст." в с. Грабів Рівненського району".

У вказаних документах на пам`ятку археології місцевого значення "Городище ХІІ-ХІІІ ст." наявні дані (описи, схеми тощо), що підтверджують розміщення пам`ятки місцевого значення в с.Грабів, Рівненського району на окраїні села на березі річки Устя.

Так, у паспорті на об`єкт культурної спадщини та облікової картки об`єкта культурної спадщини на пам`ятку археології місцевого значення "Грабівське городище" від 14.12.2009 зазначено, що городище знаходиться на окраїні села, на мисоподібному виступі на лівому березі р. Устя. Городище складається з трьох площадок. Площа городища складає 5 га (пункти 11, 15 паспорта).

Згідно інформації управління культури і туризму Рівненської обласної державної адміністрації від 20.12.2024 №1016/0/24 слідує, що пам`ятка археології місцевого значення "Городище ХІІ-ХІІ ст." в с.Грабів Рівненського району занесена до Державного реєстру нерухомих пам`яток України за категорією місцевого значення згідно наказу Міністерства культури та інформаційної політики України від 08.09.2023 № 481 "Про занесення об`єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України" на підставі листа Міністерства культури та інформаційної політики України від 13.03.2023 № 06/35/2286-23 щодо впорядкованих переліків об`єктів культурної спадщини (пам`ятки археології місцевого значення), які взяті на державний облік до 12.07.2000 для включення їх до Державного реєстру нерухомих пам`ятників України.

Первинною датою внесення пам`ятки археології місцевого значення "Городище ХІІ_ХІІ ст." в с.Грабів Рівненського району до списку пам`ятників археології місцевого значення є рішення виконкому Ровенської обласної ради депутатів трудящих від 17.02.1970 № 102 "Про затвердження списків пам`ятників археології, історії і культури союзного, республіканського та місцевого значення".

Водночас, судом встановлено, що вказаний об`єкт культурної спадщини місцевого значення

розташований на земельній ділянці з кадастровим номером 5624684900:22:029:0254, площею 0,2755 га, з цільовим призначенням "для ведення особистого селянського господарства", яка перебуває у приватній власності ОСОБА_1 .

Встановлено, що рішенням Зорянської сільської ради від 15.07.2009 № 1040 громадянці ОСОБА_2 передано у приватну власність земельну ділянку площею 0,2755 га для ведення особистого селянського господарства.

На підставі рішення від 15.07.2009 № 1040 ОСОБА_2 видано державний акт серії ЯЛ № 613781 від 22.03.2011 на право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 5624684900:22:029:0254, площею 0,2755 га, для ведення особистого селянського господарства. Державний акт зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 562468491000438.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно земельна ділянка площею 0,2755 га кадастровий номер 5624684900:22:029:0254 на праві приватної власності 11.03.2020 зареєстрована за ОСОБА_1 . Підставою для реєстрації слугувало свідоцтво про право на спадщину, серія та номер: 277 від 11.03.2020.

Згідно зі свідоцтвом про право на спадщину, серія та номер: 277 від 11.03.2020 слідує, що земельна ділянка площею 0,2755 га кадастровий номер 5624684900:22:029:0254 належала померлій ОСОБА_2 на підставі державного акту серії ЯЛ № 613781, виданого 22.03.2011, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 562468491000438.

Відповідно до інформації Управління культури і туризму Рівненської ОДА від 07.11.2024 №вих-1275/0/01-11/24, земельна ділянка площею 0,2755 га, кадастровий номер 5624684900:22:029:0254, розташована в межах території пам`ятки археології місцевого значення "Городище ХІІ-ХІІІ ст." с. Грабів Рівненського району.

Зокрема, згідно акту візуального обстеження від 22.10.2024, проведеного управлінням культури і туризму Рівненської обласної державної адміністрації із залученням професора кафедри суспільної дисципліни НУВГП, доктора історичних наук ОСОБА_3 , головного спеціаліста відділу архітектури, земельних відносин цивільного захисту та ЖКГ Зорянської сільської ради Галини Ярути, начальника відділу архітектури, земельних відносин цивільного захисту та ЖКГ Зорянської сільської ради Іванни Кузьміч, сертифікованого інженера геодезиста, в ході моніторингу стану використання пам`ятки археології місцевого значення "Городище ХІІ-ХІІІ ст." в с.Грабів Рівненського району Городище, встановлено, що земельна ділянка з кадастровим номером 5624684900:22:029:0254 знаходиться в межах пам`ятки археології місцевого значення "Городище ХІІ-ХІІІ ст." в с.Грабів Рівненського району.

Таким чином, земельна ділянка історико-культурного призначення на якій знаходиться пам`ятка археології місцевого значення "Городище ХІІ-ХІІІ ст.", фактично передана у приватну власність ОСОБА_2 для ведення особистого селянського господарства.

Норми права, які підлягають застосуванню при вирішенні спорута мотиви їх застосування.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ч. 1 ст. 116 Земельного кодексу України (далі - ЗК України), громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 118 ЗК України, громадянин, зацікавлений у приватизації земельної ділянки, яка перебуває у його користуванні, подає заяву до відповідної районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради за місцезнаходженням земельної ділянки.

Рішення органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо приватизації земельних ділянок приймається у місячний строк на підставі технічних матеріалів та документів, що підтверджують розмір земельної ділянки.

Відповідний орган місцевого самоврядування або орган виконавчої влади в місячний термін розглядає клопотання і надає дозвіл підприємствам, установам та організаціям на розробку проекту приватизації земель.

Громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають заяву до відповідної районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради за місцезнаходженням земельної ділянки. У заяві зазначаються бажані розміри та мета її використання.

Відповідна місцева державна адміністрація або сільська, селищна, міська рада розглядає заяву, а при передачі земельної ділянки фермерському господарству - також висновки конкурсної комісії, і в разі згоди на передачу земельної ділянки у власність надає дозвіл на розробку проекту її відведення.

Проект відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян організаціями, які мають відповідні дозволи (ліцензії) на виконання цих видів робіт, у строки, що обумовлюються угодою сторін.

Проект відведення земельної ділянки погоджується з органом по земельних ресурсах, природоохоронним і санітарно-епідеміологічним органами, органами архітектури і охорони культурної спадщини та подається на розгляд відповідних місцевої державної адміністрації або органу місцевого самоврядування.

Районна, Київська чи Севастопольська міська державна адміністрація або сільська, селищна, міська рада у місячний строк розглядає проект відведення та приймає рішення про передачу земельної ділянки у власність.

Чнним на дату виникнення спірних правовідносин, Законом України "Про державну експертизу землевпорядної документації", а саме ст. 9 визначено, що обов`язковій державній експертизі підлягають проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок особливо цінних земель, земель лісогосподарського призначення, а також земель водного фонду, природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення.

Згідно ст. 35 Закону України "Про державну експертизу землевпорядної документації", результатом проведення державної експертизи є висновок державної експертизи.

Висновки державної експертизи після їх затвердження спеціально уповноваженим органом виконавчої влади у сфері державної експертизи є обов`язковими для прийняття до розгляду замовником і врахування при прийнятті відповідного рішення щодо об`єктів державної експертизи.

Так, у лютому 2009 року, ПП "Інтенсив-сервіс" виготовлено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_2 для ведення особистого селянського господарства на території Зорянської сільської ради Рівненського району Рівненської області.

Разом з тим, у матеріалах проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_2 , на підставі якого прийнято рішення про передачу у приватну власність спірної земельної ділянки, відсутній відповідний висновок державної експертизи землевпорядної документації.

Всупереч наведеному, органом місцевого самоврядування прийнято рішення про передачу спірної земельної ділянки у приватну власність.

Згідно п. "д" ч.1 ст. 19 ЗК України, однією з категорій земель є землі історикокультурного призначення.

Відповідно до ст. 53 ЗК України, до земель історико-культурного призначення належать землі, на яких розташовані городища, кургани, давні поховання, пам`ятні скульптури та мегаліти, наскальні зображення, поля давніх битв, залишки фортець, військових таборів, поселень і стоянок, ділянки історичного культурного шару укріплень, виробництв, каналів, шляхів.

Згідно ст. 54 ЗК України, землі історико-культурного призначення можуть перебувати у державній, комунальній та приватній власності. Навколо історико-культурних заповідників, історико-культурних заповідних територій, музеїв просто неба, меморіальних музеїв-садиб, пам`яток культурної спадщини, їх комплексів (ансамблів) встановлюються зони охорони пам`яток із забороною діяльності, що шкідливо впливає або може вплинути на додержання режиму використання таких земель.

Порядок використання земель історико-культурного призначення визначається законом.

Пунктом "г" ч. 1 ст. 150 ЗК України визначено, що до особливо цінних земель відносяться землі природнозаповідного фонду; землі історико-культурного призначення. Вилучення особливо цінних земель для несільськогосподарських потреб не допускається, за винятком випадків, визначених частиною другою цієї статті.

Згідно п. "г" ч. 4 ст. 84 ЗК України, до земель державної власності, які не можуть передаватись у приватну власність, належать землі під об`єктами природно-заповідного фонду, історико-культурного та оздоровчого призначення, що мають особливу екологічну, оздоровчу, наукову, естетичну та історико-культурну цінність, якщо інше не передбачено законом.

До того ж, пам`яткоохоронне законодавство містить заборону щодо передачу у приватну власність земель, на яких розташовані пам`ятки археології.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України "Про охорону культурної спадщини", пам`ятка, крім пам`ятки археології, може перебувати у державній, комунальній або приватній власності. Суб`єкти права власності на пам`ятку визначаються згідно із законом. Усі пам`ятки археології, в тому числі ті, що знаходяться під водою, включаючи пов`язані з ними рухомі предмети, є державною власністю.

Згідно з ч. 6 ст. 17 Закону України "Про охорону культурної спадщини" (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), землі, на яких розташовані пам`ятки археології, перебувають у державній власності або вилучаються (викуповуються) у державну власність в установленому законом порядку, за винятком земельних ділянок, на яких розташовуються пам`ятки археології - поля давніх битв.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про охорону археологічної спадщини", пам`ятка археології - археологічний об`єкт національного або місцевого значення, занесений до Державного реєстру нерухомих пам`яток України.

Згідно з абз. 3 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про охорону культурної спадщини", об`єкт культурної спадщини визначне місце, споруда (витвір), комплекс (ансамбль), їхні частини, пов 'язані з ними рухомі предмети, а також території чи водні об`єкти (об`єкти підводної культурної та археологічної спадщини), інші природні, природноантропогенні або створені людиною об`єкти незалежно від стану збереженості, що донесли до нашого часу цінність з археологічного, естетичного, етнологічного, історичного, архітектурного, мистецького, наукового чи художнього погляду і зберегли свою автентичність.

Пам`ятка культурної спадщини об`єкт культурної спадщини, який занесено до Державного реєстру нерухомих пам`яток України, або об`єкт культурної спадщини, який взято на державний облік відповідно до законодавства, що діяло до набрання чинності цим Законом, до вирішення питання про включення (невключення) об`єкта культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України (абз. 6 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про охорону культурної спадщини").

Разом з тим, 14.01.2005 набув чинності Закон України від 16.12.2004 "Про внесення змін до Закону України «Про охорону культурної спадщини". Наведений закон містить розділ II «Прикінцеві положення», пунктом 4 якого визначено, що об`єкти, включені до списків (переліків) пам`яток історії та культури республіканського чи місцевого значення відповідно до Закону Української РСР "Про охорону і використання пам`яток історії та культури", до вирішення питання про їх включення (невключення) до Реєстру вважаються пам`ятками відповідно національного чи місцевого значення.

З наведених приписів вбачається, що чинними нормативно-правовими актами Документ сформований в системі об`єкти, включені до списків (переліків) пам`яток історії та культури республіканського чи місцевого значення відповідно до Закону Української РСР "Про охорону і використання пам`яток історії та культури", віднесено до пам`яток культурної спадщини.

Зокрема, пам`ятка культурної спадщини "Городище ХІІ-ХІІІ ст." включена до переліку пам`яток археології, історії та мистецтва місцевого значення відповідно до рішень виконкому Ровенської обласної ради народних депутатів трудящих від 17.02.1970 № 102 "Про затвердження списків пам`ятників археології, історії і культури союзного, республіканського та місцевого значення" та Рівненської обласної ради від 10.08.1995 № 56 "Про перелік пам`яток археології Рівненської області", а отже є пам`яткою археології місцевого значення в розумінні Закону України "Про охорону культурної спадщини".

Враховуючи вище викладене, суд приходить до висновку, що умовою належності земельної ділянки до даної категорії земель є розташування на ній об`єктів, визначених ст. 53, 54 ЗК України, ст. 34 Закону України "Про охорону культурної спадщини". Таким чином, перебування земельної ділянки в межах пам`ятки археології виключає можливість її перебування у приватній власності.

Тобто, землі під такими об`єктами, в розумінні ч. 4 ст. 84 ЗК України, не можуть передаватись у приватну власність, незалежно від їх цільового призначення.

Такий висновок наведений у постанові Верховного Суду від 15.01.2019 у справі №522/14444/15-а.

Зі змісту ст. ст. 91, 96 ЗК України вбачається, що виходячи з принципу використання земельних ділянок за цільовим призначенням, на землях історико-культурного призначення забороняється діяльність, яка суперечить їх цільовому призначенню.

Отже, фактичне перебування земель історико-культурного призначення у приватній власності відповідача створює передумови для порушення вказаних обмежень, що може призвести до втрати археологічної спадщини с. Грабів Рівненського району.

Крім того, спірна земельна ділянка передана Зорянською сільською радою ОСОБА_2 , для ведення особистого селянського господарства, як землі сільськогосподарського призначення, а не як землі історико-культурного призначення.

Відповідно до ст. ст. 18, 19 ЗК України, землі України за основним цільовим призначенням поділяються на категорії, які мають особливий правовий режим.

Порушення порядку зміни цільового призначення земель, відповідно до ст. 21 ЗК України, є підставою для визнання недійсними рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування про надання (передачу) земельних ділянок громадянам та юридичним особам, визнання недійсними угод щодо земельних ділянок.

Таким чином, рішення Зорянської сільської ради Рівненського району Рівненської області від 15.07.2009 № 1040, яким передано у приватну власність земельну ділянку площею 0,2755 га, для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_2 не відповідає вимогам ст. ст. 19, 20, 53, 54, 84, 91 ЗК України, ст. ст. 1, 17, 34 Закону України "Про охорону культурної спадщини", ст. ст. 1, 7 Закону України "Про охорону археологічної спадщини" (в редакціях чинних на момент виникнення спірних правовідносин).

Разом з тим, вимога про визнання рішень органів державної влади чи органів місцевого самоврядування недійсними (незаконними) та їх скасування не є ефективним способом захисту, адже задоволення такої вимоги не призвело б до відновлення володіння відповідною земельною ділянкою, відповідно до висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постановах від 21.08.2019 у справі № 911/3681/17 (п. 39), від 11.02.2020 у справі № 922/614/19, від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц (п. 150).

Враховуючи викладене, вимога про визнання незаконним та скасування рішення Зорянської сільської ради від 15.07.2009 № 1040 "Про передачу земельних ділянок у власність", визнання недійсним, виданого на підставі вказаного рішення, державного акта серії ЯЛ № 613781 від 22.03.2011 на право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 5624684900:22:029:0254, площею 0,2755 га, не є ефективним способом захисту у спірних правовідносинах.

Як правило, суб`єкт порушеного права може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права (постанова Великої Палати Верховного Суду від 22.08.2018 у справі № 925/1265/16).

Серед способів захисту речових прав цивільне законодавство виокремлює, зокрема, витребування майна з чужого незаконного володіння (ст. 387 ЦК України) й усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном (ст. 391 ЦК України, ч. 2 ст. 152 ЗК України). Вказані способи захисту можна реалізувати шляхом подання віндикаційного та негаторного позовів відповідно.

Разом з цим, негаторний позов - це позов власника, який є фактичним володільцем майна, до будь-якої особи про усунення перешкод, які ця особа створює у користуванні чи розпорядженні відповідним майном. Позивач за негаторним позовом вправі вимагати усунути існуючі перешкоди чи зобов`язати відповідача утриматися від вчинення дій, що можуть призвести до виникнення таких перешкод. Означений спосіб захисту спрямований на усунення порушень прав власника, які не пов`язані з позбавленням його володіння майном. Негаторний позов можна заявити впродовж усього часу тривання порушення прав законного володільця відповідної земельної ділянки.

Згідно правових висновків викладених у п. 73 постанови Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 у справі № 469/1044/17, заволодіння громадянами та юридичними особами землями з обмеженим оборотом всупереч вимогам ЗК України (перехід до них права володіння цими землями) є неможливим.

У п. 74 постанови Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 у справі № 469/1044/17 зроблено висновок, що зайняття земельної ділянки з обмеженим оборотом з порушенням вимог законодавства треба розглядати як не пов`язане з позбавленням володіння порушення права власності держави чи відповідної територіальної громади. У такому разі позовну вимогу зобов`язати повернути земельну ділянку слід розглядати як негаторний позов, який можна заявити впродовж усього часу тривання порушення прав законного володільця відповідної земельної ділянки (постанови Великої Палати Верховного Суду від 28.11.2018 у справі № 504/2864/13-ц (п. 71), від 04.07.2018 у справі № 653/1096/16-ц (п. 96), від 12.06.2019 у справі № 487/10128/14-ц (п. 81), від 11.09.2019 у справі № 487/10132/14-ц (п. 97), від 07.04.2020 у справі № 372/1684/14 (п. 46).

Як вже зазначалося, земельна ділянка площею 0,2755 га, кадастровий номер 5624684900:22:029:0254, розташована в межах охоронної зони пам`ятки археології місцевого значення "Городище ХІІ-ХІІІ" с. Грабів Рівненського району, відноситься до земель історико-культурного призначення, в силу ст. ст. 17, 34 Закону України "Про охорону культурної спадщини" не може перебувати у приватній власності, а тому підлягає повернення в державну власність.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Отже, запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права комунальної власності на об`єкт з обмеженою оборотоздатністю за територіальною громадою, яка протиправно його набула у комунальну власність, є перешкодою для реалізації державою речових прав на зазначений об`єкт.

У відповідності до ч.3 ст. 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню, крім випадків, передбачених пунктом 1 частини сьомої статті 37 цього Закону.

У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи визнання його прийнятим з порушенням цього Закону та анулювання у випадку, передбаченому пунктом 1 частини сьомої статті 37 цього Закону, на підставі рішення Міністерства юстиції України, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію набуття речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження припиняються. У разі якщо в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід`ємній архівній складовій частині, наявні відомості про речові права, обтяження речових прав, припинені у зв`язку з проведенням відповідної державної реєстрації, або якщо відповідним судовим рішенням також визнаються речові права, обтяження речових прав, одночасно з державною реєстрацією припинення речових прав чи обтяжень речових прав проводиться державна реєстрація набуття відповідних прав чи обтяжень. При цьому дата і час державної реєстрації набуття речових прав, обтяжень речових прав, що були припинені у зв`язку з проведенням відповідної державної реєстрації та наявні в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід`ємній архівній складовій частині, залишаються незмінними.

У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи визнання його прийнятим з порушенням цього Закону та анулювання у випадку, передбаченому пунктом 1 частини сьомої статті 37 цього Закону, на підставі рішення Міністерства юстиції України, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію зміни, припинення речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження повертаються у стан, що існував до відповідної державної реєстрації, шляхом державної реєстрації змін чи набуття таких речових прав, обтяжень речових прав, що здійснюється державним реєстратором або, у випадку скасування рішення Міністерства юстиції України, прийнятого відповідно до пункту 1 частини сьомої статті 37 цього Закону, посадовою особою Міністерства юстиції України. При цьому дата і час державної реєстрації набуття речових прав, обтяжень речових прав, що були припинені у зв`язку з проведенням відповідної державної реєстрації та наявні в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід`ємній архівній складовій частині, залишаються незмінними.

Отже, у розумінні положень наведеної норми судове рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав; судове рішення про визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав; судове рішення про скасування державної реєстрації прав є належними способами судового захисту порушених прав та інтересів особи.

При цьому з метою ефективного захисту порушених прав законодавець уточнив, що ухвалення зазначених судових рішень обов`язково має супроводжуватися одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).

Тобто, скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно земельну ділянку площею 0,2755 га кадастровий номер 5624684900:22:029:0254, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2051435056246, зумовлює необхідність припинення цим рішенням речових прав за відповідачем ОСОБА_1 - на спірне нерухоме майно, що узгоджується з приписами ст.26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Відповідно до ч. 10 ст. 24 Закону України "«Про державний земельний кадастр" державна реєстрація земельної ділянки скасовується Державним кадастровим реєстратором, який здійснює таку реєстрацію, у разі, зокрема, ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки. Ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки допускається виключно з одночасним припиненням таким рішенням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо земельної ділянки (за наявності таких прав, обтяжень). Аналогічні вимоги передбачені ч.13 ст. 79-1 Земельного кодексу України.

Згідно постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 22.05.2024 по справі № 916/1750/22 (п.50) єдиною підставою для скасування в Державному земельному кадастрі незаконної державної реєстрації земельної ділянки є судове рішення про скасування такої державної реєстрації.

"За умови, що державна реєстрація речових прав відповідачів на спірну земельну ділянку вже скасована судами у межах цієї справи, що має наслідком припинення відповідних речових прав на земельну ділянку, одночасне скасування і державної реєстрації спірної земельної ділянки поновить права законного розпорядника спірної землі. Подібний за змістом висновок наведений у постанові Верховного Суду від 20.12.2023 у справі № 916/1517/22".

Враховуючи викладене, для забезпечення державі реальної та безперешкодної можливості реалізувати усі правомочності власника щодо спірної земельної ділянки необхідно усунути перешкоди в користуванні нею шляхом скасування державної реєстрації земельної ділянки з припиненням речових прав ОСОБА_1 на цю ділянку, відомості про які містяться у Державному земельному кадастрі.

За таких обставин, суд, дійшов висновку, що позовні вимоги Рівненської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Рівненської районної(військової)державної адміністрації до ОСОБА_1 , третя особа без самостійних вимог на стороні позивача Управління культури та туризму Рівненської обласної державної адміністрації про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження земельною ділянкою, є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Розподіл судових витрат між сторонами.

Відповідно до частини 1 статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Частиною другою статті 141 ЦПК України визначено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача.

При поданні позову прокурором було сплачено судовий збір в розмірі 6 056,00 гривень, що підтверджується платіжною інструкцією № 2950 від 24.12.2024.

Оскільки понесені позивачем судові витрати у справі документально підтверджені, відповідно до вимог ст.141 ЦПК України підлягають стягненню з відповідача на користь Рівненської обласної прокуратури.

На підставі викладеного, керуючись ст.263-265 ЦПК України, суд,-

у х в а л и в:

Позов заступника керівника Рівненської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Рівненської районної(військової)державної адміністрації до ОСОБА_1 , третя особа без самостійних вимог на стороні позивача Управління культури та туризму Рівненської обласної державної адміністрації про усуненняперешкод уздійсненні правакористування тарозпорядження земельноюділянкою - задоволити.

Усунути перешкоди у здійсненні Рівненською районною державною адміністрацією івненською районною військовою адміністрацією права користування та розпорядження земельною ділянкою 5624684900:22:029:0254, площею 0,2755 га, яка розташована в адміністративних межах с. Грабів Рівненського району на території Зорянської територіальної громади, шляхом скасування державної реєстрації у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі Іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна державної реєстрації права власності ОСОБА_1 на земельну ділянку, припинивши право ОСОБА_1 на земельну ділянку з кадастровим номером 5624684900:22:029:0254, площею 0,2755 га.

Усунути перешкоди у здійсненні Рівненською районною державною адміністрацією івненською районною військовою адміністрацією права користування та розпорядження земельною ділянкою 5624684900:22:029:0254, площею 0,2755 га, яка розташована в адміністративних межах с. Грабів Рівненського району на території Зорянської територіальної громади, шляхом касування в Державному земельному кадастрі державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 5624684900:22:029:0254, площею 0,2755 га.

Усунути перешкоди у здійсненні Рівненською районною державною адміністрацією івненською районною військовою адміністрацією права користування та розпорядження земельною ділянкою 5624684900:22:029:0254, площею 0,2755 га, яка розташована в адміністративних межах с. Грабів Рівненського району на території Зорянської територіальної громади, шляхом зобов`язати ОСОБА_1 повернути земельну ділянку площею 0,2755 га кадастровий номер 5624684900:22:029:0254 державі в особі Рівненської районної державної адміністрації.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Рівненської обласної прокуратури (вул. 16 Липня, 52, м. Рівне, 33028, р/р UA228201720343130001000015371, МФО 820172, ЗКПО 02910077, банк одержувач Державна казначейська служба України, м. Київ, код класифікації видатків бюджету 2800) кошти витрачені на сплату судового збору в сумі 7267,2 грн гривень.

На рішення може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Рівненського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Сторони справи:

Орган що має право звернутись з позовом в інтересах інших осіб - Рівненська окружна прокуратура (вул. Гарна, 29, м.Рівне, код ЄДРПОУ 02910077);

Позивач - Рівненська районна(військова)державна адміністрація(вул. Соборна, 195, м.Рівне, код ЄДРПОУ 04057735);

Відповідач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 );

Третя особа без самостійних вимог на стороні позивача Управління культури та туризму Рівненської обласної державної адміністрації (майдан Просвіти, буд. 1, м.Рівне, код ЄДРПОУ 35103248).

Повний текст постанови складено 20 травня 2025 року.

Суддя Гладишева Х.В.