УХВАЛА
20 травня 2025 року
м. Київ
справа №990/212/25
адміністративне провадження № П/990/212/25
Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Васильєвої І.А., Гончарової І.А., Юрченко В.П., Шишова О.О., Ханової Р.Ф. перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Вищої ради правосуддя про визнання протиправним та скасування пункту 2 рішення Третьої Дисциплінарної платати Вищої ради правосуддя від 02.04.2025 № 691/3дп/15-25 та зобов`язання вчинити певні дії,-
УСТАНОВИВ:
16 травня 2025 року до Верховного Суду, як суду першої інстанції, надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до Вищої ради правосуддя (далі - відповідач, ВРП), в якому просить суд:
1) визнати протиправним та скасувати пункт 2 рішення Третьої Дисциплінарної платати Вищої ради правосуддя від 02.04.2025 № 691/3дп/15-25 про залишення без розгляду та повернення дисциплінарної скарги (з доповненнями № Ш-221/1/7-25 від 14.01.2025 та № Ш-221/2/7-25 від 04.03.2025) ОСОБА_1 стосовно судді Галицького районного суду міста Львова Мироненко Людмили Давидівни ;
2) зобов`язати Вищу раду правосуддя повторно розглянути питання відкриття дисциплінарного провадження за дисциплінарною скаргою ОСОБА_1 (вх. № Ш-221/0/7-25 від 09.01.2025 з доповненнями № Ш-221/1/7-25 від 14.01.2025 та № Ш-221/2/7-25 від 04.03.2025) стосовно судді Галицького районного суду міста Львова Мироненко Людмили Давидівни .
В обґрунтування позовних вимог позивач наголосив на протиправності пункту 2 рішення Третьої Дисциплінарної платати Вищої ради правосуддя від 02.04.2025 № 691/3дп/15-25 про залишення без розгляду та повернення дисциплінарної скарги позивачу, оскільки відповідач помилкова дійшов висновку про відсутність у скарзі позивача конкретних відомостей про наявність у поведінці судді ознак дисциплінарного проступку, зважаючи на те, що суддя незаконно надала дозвіл на тимчасовий доступ до речей та документів позивача, який є адвокатом, що є наслідком порушення адвокатської гарантії. На думку позивача, відповідач формально підійшов до оцінки дисциплінарної скарги, не надавши оцінку викладеним у скарзі обставинам та змісту поданих до скарги документів.
Вирішуючи питання про наявність підстав для відкриття провадження у справі, Суд виходить з наступного.
Частиною 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) передбачено, що суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
За правилами частини 2 статті 171 КАС України суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.
Частиною 4 статті 22 КАС України визначено, що Верховному Суду як суду першої інстанції підсудні справи, зокрема, щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності ВРП.
Положеннями статті 131 Конституції України визначено, що в Україні діє Вища рада правосуддя.
Органом Вищої ради правосуддя для розгляду справ щодо дисциплінарної відповідальності суддів є Дисциплінарні палати, які утворюються з числа членів Ради (стаття 108 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», стаття 26 Закону України «Про Вищу раду правосуддя»).
Стаття 42 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» унормовує, що дисциплінарні провадження щодо суддів здійснюють Дисциплінарні палати Вищої ради правосуддя.
Дисциплінарне провадження розпочинається після отримання Вищою радою правосуддя скарги щодо дисциплінарного проступку судді, з повідомленням про вчинення дисциплінарного проступку суддею (дисциплінарної скарги), поданої відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів», або за ініціативою Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя чи за зверненням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України у випадках, визначених законом.
Дисциплінарне провадження включає:
1) попередню перевірку дисциплінарної скарги, вивчення матеріалів для встановлення ознак вчинення суддею дисциплінарного проступку, ухвалення рішення про залишення без розгляду та повернення дисциплінарної скарги, відмову у відкритті дисциплінарної справи або відкриття дисциплінарної справи;
2) підготовку дисциплінарної справи до розгляду, розгляд дисциплінарної справи та ухвалення рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді або про відмову в притягненні судді до дисциплінарної відповідальності;
3) розгляд скарги на рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді або про відмову в притягненні судді до дисциплінарної відповідальності.
Згідно з пунктами 1, 3 частини 4 статтею 43 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» дисциплінарний інспектор Вищої ради правосуддя, визначений автоматизованою системою розподілу справ для попередньої перевірки відповідної дисциплінарної скарги (дисциплінарний інспектор Вищої ради правосуддя - доповідач): вивчає дисциплінарну скаргу і перевіряє її відповідність вимогам закону; за наявності підстав, визначених пунктами 2, 3 і 6 частини першої статті 44 цього Закону, - передає скаргу на розгляд Дисциплінарної палати для ухвалення рішення щодо залишення без розгляду та повернення її скаржнику або відкриття дисциплінарної справи.
Відповідно до пункті 2, 3 і 6 частини 1 статті 44 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» дисциплінарна скарга залишається без розгляду та повертається скаржнику, якщо: дисциплінарна скарга не містить відомостей про ознаки дисциплінарного проступку судді; дисциплінарна скарга не містить посилання на фактичні дані (свідчення, докази) щодо дисциплінарного проступку судді; дисциплінарна скарга ґрунтується лише на доводах, що можуть бути перевірені виключно судом вищої інстанції в порядку, передбаченому процесуальним законом.
Положеннями частини 4 статті 44 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» визначено, що рішення про повернення дисциплінарної скарги має бути вмотивованим та оскарженню не підлягає.
Отже, з наведеної правової норми слідує, що чинним законодавством не передбачено можливості оскаржити ухвалу Дисциплінарної палати ВРП (як окремого дисциплінарного органу в системі правосуддя) про залишення без розгляду та повернення дисциплінарної скарги ні до ВРП, ні до суду.
Так, з матеріалів позовної заяви вбачається, що ОСОБА_1 реалізував своє право на звернення до Вищої ради правосуддя зі скаргою на дії судді Галицького районного суду міста Львова Мироненко Людмили Давидівни , у якій, на його думку, навів факти, що свідчили про вчинення суддею дисциплінарного проступку.
За результатами попередньої перевірки дисциплінарної скарги ОСОБА_1 , дисциплінарним інспектором складено висновок про залишення без розгляду та повернення дисциплінарної скарги скаржнику, оскільки скарга (з доповненнями) не містить відомостей про ознаки дисциплінарного проступку судді (пункт 2 частини 1 статті 44 Закону України «Про Вищу раду правосуддя»).
Пунктом 2 ухвали Третьої дисциплінарної палати ВРП прийнято рішення про залишення дисциплінарної скарги (з доповненням) ОСОБА_1 стосовно судді Галицького районного суду міста Львова Мироненко Людмили Давидівни без розгляду та повернення її скаржнику. У резолютивній частині вказаної ухвали зазначено, що ухвала оскарженню не підлягає.
В контексті з наведеним, Суд звертає увагу на те, що позивач, хоча і наділений правом подати скаргу на дії судді та ініціювати в такий спосіб дисциплінарне провадження, але не є безпосереднім учасником правовідносин, які виникають у зв`язку з вирішенням питання про притягнення судді до дисциплінарної відповідальності. Оцінювати дії судді під час виконання посадових обов`язків має право лише Вища рада правосуддя, рішення якої щодо притягнення чи відмову у притягненні судді до дисциплінарної відповідальності створюють юридичні наслідки для такого судді, а не для скаржника, з огляду на що правом на оскарження дій / рішень Вищої ради правосуддя, її органів, що здійснюють дисциплінарне провадження, наділені лише суб`єкти цього провадження в порядку, передбаченому законом.
Зазначене відповідає висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеному у постанові від 22.04.2021 у справі № 9901/384/20.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 170 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Підсумовуючи викладене, у відкритті провадження у цій справі слід відмовити.
Суд також зауважує, що поняття «спір, який не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства» слід тлумачити в більш широкому значенні, тобто як поняття, що стосується тих спорів, які не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, і тих, які взагалі не підлягають судовому розгляду. Оскільки спір, за вирішенням якого звернувся позивач, не підлягає судовому розгляду, тому Суд не зазначає, до юрисдикції якого суду віднесено його вирішення.
Аналогічну правову позицію Велика Палата Верховного Суду висловила, зокрема, в постановах від 31.05.2018 у справі № 9901/500/18, від 15.11.2018 у справі № 9901/751/18, від 29.08.2019 у справі № 9901/73/19, від 22.04.2021 у справі № 9901/384/20 та інших.
Враховуючи, що розгляд цього спору з огляду на його предмет перебуває поза межами не лише юрисдикції адміністративних судів, а й взагалі не підлягає розгляду судами інших юрисдикцій, підстав для роз`яснення позивачеві, до суду якої юрисдикції належить його вирішення, немає.
На підставі викладеного, керуючись статтями 22, 170, 248, 266, 295 КАС України, суд,-
У Х В А Л И В:
Відмовити у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Вищої ради правосуддя про визнання протиправним та скасування пункту 2 рішення Третьої Дисциплінарної платати Вищої ради правосуддя від 02.04.2025 № 691/3дп/15-25 та зобов`язання вчинити певні дії.
Ухвала може бути оскаржена до Великої Палати Верховного Суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення та набирає законної сили після її перегляду в апеляційному порядку або після закінчення строку на апеляційне оскарження.
Судді І.А. Васильєва
І.А. Гончарова
В.П. Юрченко
О.О. Шишов
Р.Ф. Ханова
Суд | Касаційний адміністративний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 20.05.2025 |
Оприлюднено | 21.05.2025 |
Номер документу | 127486435 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України,органів,які обирають(призначають),звільняють,оцінюють членів Вищої ради правосуддя оскарження актів, дій чи бездіяльності Вищої ради правосуддя, з них: рішень про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді |
Адміністративне
Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Васильєва І.А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні