Постанова

від 14.05.2025 по справі 240/12058/24

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 травня 2025 року

м. Київ

справа № 240/12058/24

адміністративне провадження № К/990/443/25

Верховний Суд у складі колегії суддів першої палати Касаційного адміністративного суду:

Головуючої судді: Желтобрюх І.Л.,

суддів: Шишова О.О., Яковенка М.М.,

за участю:

секретаря судового засідання Вітковської К.М.,

представника позивача Ярмоли А.Ю., Таргонського М.М.,

представника відповідача Калусенка В.В., Фандикової Т.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Біо мед скло" на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 10 грудня 2024 року (судді: Боровицький О.А., Курко О.П., Шидловський В.Б.) у справі за позовом Приватного акціонерного товариства "Біо мед скло" до Міністерства економіки України про визнання протиправним та скасування рішення, -

в с т а н о в и в :

Приватне акціонерне товариство "Біо мед скло" (далі - ПрАТ "Біо мед скло", позивач) звернулося до суду з позовом до Міністерства економіки України (далі - Мінекономіки, відповідач), в якому просило:

- визнати протиправним та скасувати рішення Мінекономіки, затверджене наказом від 04.03.2024 №5744, про відмову у видачі ПрАТ «Біо мед скло» висновку щодо продовження граничних строків розрахунків за операцією, що здійснюється відповідно до зовнішньоекономічного договору №06-07/23/ЕМН від 06.07.2023, укладеного з EMHART GLASS SA (Швейцарія) на строк з 27.02.2024 до 31.05.2024;

- визнати протиправним та скасувати рішення Мінекономіки, затверджене наказом від 26.03.2024 №7631, про відмову у видачі ПрАТ «Біо мед скло» висновку щодо продовження граничних строків розрахунків за операцією, що здійснюється відповідно зовнішньоекономічного договору №06-07/23/ЕМН від 06.07.2023, укладеного з EMHART GLASS SA (Швейцарія) на строк з 27.02.2024 до 31.05.2024;

- зобов`язати відповідача видати ПрАТ «Біо мед скло» висновок щодо продовження граничних строків розрахунків за операцією, що здійснюється відповідно до зовнішньоекономічного договору №06-07/23/ЕМН від 06.07.2023, укладеного з EMHART GLASS SA (Швейцарія) на строк з 27.02.2024 до 31.05.2024.

Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2024 року адміністративний позов задоволено частково: визнано протиправним та скасовано рішення Мінекономіки, яке затверджено Наказом Мінекономіки України 26.03.2024 №7631; зобов`язано відповідача повторно розглянути заяву ПрАТ "Біо мед скло" від 05.03.2024 на одержання висновку щодо продовження граничних строків розрахунків за окремими операціями з експорту та імпорту товарів, установлених Національним банком, відповідно до контракту №06-07/23/ЕМН від 06.07.2023, укладеного з EMHART GLASS SA (Швейцарія), з урахуванням висновків суду та відповідно до вимог чинного законодавства. У задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.

Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 10 грудня 2024 року рішення суду першої інстанції було скасовано та ухвалено нове, яким у задоволенні позову ПрАТ "Біо мед скло" відмовлено в повному обсязі.

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції позивач подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

В обґрунтування вимог касаційної скарги посилається на те, що товариством було дотримано усіх законодавчо визначених вимог щодо продовження граничних строків розрахунків за спірною операцією з імпорту складного технічного виробу для оновлення виробничої лінії, який виготовляється під індивідуальне замовлення у строки, які перевищують 180 днів, зокрема, щодо подання в установленому порядку заяви та відповідних документів у повному обсязі, однак спірними наказами Мінекономіки було необґрунтовано відмовлено у видачі висновку за контрактом №06-07/23/ЕМН від 06.07.2023 на підставі абз.3 п.10 Порядку видачі висновку щодо продовження граничних строків розрахунків за окремими операціями з експорту та імпорту товарів, установлених Національним банком, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2019 № 104 (далі - Порядок № 104).

Як на підставу касаційного оскарження скаржник посилається на пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України - відсутність висновку Верховного Суду щодо питань, які мають фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики у подібних правовідносинах.

Також, на думку скаржника, судом апеляційної інстанції порушено норми процесуального права, які полягають у неповному з`ясуванні обставин справи, що впливає на їх правову оцінку.

У відзиві на касаційну скаргу відповідач просить залишити її без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції - без змін, оскільки вважає доводи позивача безпідставними, а оскаржуване рішення - таким, що ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права.

У судовому засіданні представники відповідача підтримали вимоги та обґрунтування касаційної скарги, просили її задовольнити.

Представники позивача заперечували проти вимог касаційної скарги, просили в її задоволенні відмовити.

Судами попередніх інстанцій було встановлено, що 15.02.2024 ПрАТ "Біо мед скло" подано до Мінекономіки заяву із проханням видати висновок про продовження граничних строків розрахунків, які встановлені НБУ до 31.05.2024 за операцію на суму 624 460,00 Євро від 31.08.2023.

Разом із заявою позивачем було подано копії наступних документів: контракту від 06.07.2023 №06-07/23/ЕМН разом із Специфікацією (Додаток №1 до Контракту); витягу з реєстру Швейцарії про постачальника EMHART GLASS SA; інвойсу EMHART GLASS SA від 10.07.2023 (з перекладом з англійської на українську мову); платіжної інструкції ПРАТ «БІО МЕД СКЛО» в іноземній валюті від 31.08.2023; банківської виписки за 31.08.2023 про підтвердження проведення платежу; листа продавця EMHART GLASS SA від 07.02.2024 про стан виготовлення та поставки Товару (з перекладом з англійської на українську мову); листа ПрАТ «БІО МЕД СКЛО» до Мінекономіки із обґрунтуванням необхідності продовження установлених строків розрахунків.

04 березня 2024 року Мінекономіки винесено наказ №5744 про відмову у видачі висновку щодо продовження граничних строків розрахунків за окремими операціями з експорту та імпорту товарів, установлених Національним банком.

Також листом від 04.03.2024 за №4432-10/16469-07 Мінекономіки повідомлено позивача про винесення наказу від 04.03.2024 за №5744 про відмову у видачі висновку та зазначено, що додаток від 06.07.2023 №1 (Специфікація) належить до Контракту від 05.03.2019 за №06-07/23/ЕМН (відповідно до умов пункту 9.5 Контракту), натомість розгляду підлягає сам Контракт від 06.07.2023 за №06-07/23/ЕМН.

05 березня 2024 року усунувши зазначені недоліки позивач повторно звернувся із заявою та доданими до неї документами до Мінекономіки із проханням видати висновок про продовження граничних строків розрахунків, які встановлені НБУ, до 31.05.2024 за операцію на суму 624 460,00 Євро від 31.08.2023.

Також, позивачем було додано додаткову угоду №1 від 26.02.2024 до контракту, якою була виправлена описка в англійській версії дати специфікації.

Однак, 26 березня 2024 року Мінекономіки знову винесено наказ №7631 про відмову у видачі висновку щодо продовження граничних строків розрахунків за окремими операціями з експорту та імпорту товарів, установлених Національним банком.

При цьому, листом від 27.03.2024 за №4432-10/22494-07 повідомлено позивача про винесення наказу від 26.03.2024 за №7631 про відмову у видачі висновку та зазначено, що за результатами правової експертизи встановлено, що з наданого контракту та його невід`ємних частин не вбачається, що операція резидента з експорту (імпорту) товарів належить до окремих операцій, що здійснюються резидентами під час виконання зовнішньоекономічних договорів (контрактів), які визначені пунктом 2 Порядку №104. Враховуючи зазначене у Міністерства відсутні правові підстави для видачі висновку щодо продовження граничних строків розрахунків за окремими операціями з експорту та імпорту товарів, установлених Національним банком з 19.11.2023, 27.02.2024 до 31.05.2024, як зазначено в заяві.

Вважаючи прийняті накази Міністерства економіки України про відмову у видачі висновку щодо продовження граничних строків розрахунків за операціями, що здійснюються відповідно до зовнішньоекономічного контракту, протиправними та такими, що не відповідають вимогам чинного законодавства, позивач звернувся до суду з цим адміністративним позовом.

Частково задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що відповідач формально підійшов до розгляду заяви позивача щодо продовження граничних строків розрахунків за окремими операціями з імпорту товарів та не повною міраю з`ясував наявність чи відсутність підстав для продовження строків розрахунків. До того ж Мінекономіки порушено строки розгляду заяви ПрАТ "БІО МЕД СКЛО" про отримання такого висновку, визначені в абзаці 2 частини 4 статті 13 Закону України «Про валюту та валютні операції» від 21.06.2018 № 2473-VIII (далі -Закон № 2473-VIII) та пункті 4 Порядку №104.

При цьому, оскільки повноваження щодо прийняття спірного рішення належать виключно Мінекономіки, суд дійшов висновку про необхідність зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву ПрАТ "Біо мед скло" від 05.03.2024 на одержання висновку щодо продовження граничних строків розрахунків за окремими операціями з експорту та імпорту товарів, установлених Національним банком, відповідно до контракту №06-07/23/ЕМН від 06.07.2023, укладеного з EMHART GLASS SA (Швейцарія), з урахуванням висновків суду та відповідно до вимог чинного законодавства.

Разом із тим, надаючи правову оцінку відмові Мінекономіки в задоволені першого звернення ПрАТ "БІО МЕД СКЛО" від 15.02.2024 суд першої інстанції зазначив, що, оскільки ПрАТ "БІО МЕД СКЛО" оскаржуване рішення Мінекономіки було виконано, - підстави для його скасування відсутні.

Суд апеляційної інстанції не погодився із такою позицією суду першої інстанції, вказавши, що кваліфікуючими ознаками, що підтверджують належність товару до складного технічного виробу є необхідність його установки, монтажу, налагодження, гарантійного обслуговування і введення у дію на місці експлуатації, а також виготовлення та транспортування у строк, що перевищує 180 днів. Однак, договір ПрАТ "БІО МЕД СКЛО" передбачає лише етап продажу та постачання вже готового товару, при цьому не передбачає безпосереднього виготовлення (виробництва) продукції (товару). Більше того, станом на час укладання такого договору, сторонами всупереч вимогам пункту 2 Порядку № 104 передбачено строк виконання договору більш тривалий, ніж 180 днів, а саме - 9 місяців, що свідчить про обізнаність сторін про порушення ними вимог Порядку № 104 і можливість застосування відповідних фінансових санкцій.

В силу приписів частини першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) предметом касаційного перегляду є лише ті вимоги, які були задоволені судом першої інстанції, однак залишені без задоволення судом апеляційної інстанції, що стало підставою для звернення позивача з даною касаційною скаргою.

Переглянувши судові рішення в межах доводів касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення касаційної скарги, з огляду на наступне.

Приписами ст.19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові засади здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду, права та обов`язки суб`єктів валютних операцій і уповноважених установ та встановлює відповідальність за порушення ними валютного законодавства визначає Закон 2473-VIII.

Частинами 1, 2 статті 3 вказаного Закону № 2473-VIII регламентовано, що відносини, що виникають у сфері здійснення валютних операцій, валютного регулювання і валютного нагляду, регулюються Конституцією України, цим Законом, іншими законами України, а також нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону.

Питання здійснення валютних операцій, основи валютного регулювання та нагляду регулюються виключно цим Законом. Зміна положень цього Закону здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону. Зміна положень цього Закону може здійснюватися виключно окремими законами про внесення змін до цього Закону.

Згідно із частиною 1 статті 13 Закону № 2473-VIII Національний банк України має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

Національний банк України має право встановлювати винятки та (або) особливості запровадження цього заходу захисту для окремих товарів та (або) галузей економіки за поданням Кабінету Міністрів України.

Граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів не застосовуються щодо розрахунків, пов`язаних з договорами про участь у розподілі пропускної спроможності, а також щодо грошового забезпечення (кредитних лімітів) з метою участі в аукціонах з розподілу пропускної спроможності міждержавних перетинів.

Порядок видачі висновку, у тому числі перелік документів, які подаються для видачі висновку, підстави для відмови у видачі висновку або залишення документів без розгляду, включаючи перелік товарів, за якими документи для видачі висновку підлягають залишенню без розгляду, встановлюється Кабінетом Міністрів України. Видача висновку здійснюється безоплатно.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.09.2019 №838 затверджено Положення про Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства, у відповідності до пункту 1 якого Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України (Мінекономіки) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України.

Мінекономіки є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує: формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі, державну промислову політику, державну військово-промислову політику, державну інвестиційну політику, державну зовнішньоекономічну політику, державну політику у сфері технічного регулювання, стандартизації, метрології та метрологічної діяльності, управління об`єктами державної власності, розвитку підприємництва, державно-приватного партнерства, інтелектуальної власності, інноваційної діяльності в реальному секторі економіки, туризму та курортів (крім здійснення державного нагляду (контролю) у сфері туризму та курортів), державних та публічних закупівель, а також державного замовлення на підготовку фахівців, наукових, науково-педагогічних та робітничих кадрів, підвищення кваліфікації та перепідготовку кадрів; формування та реалізацію державної політики у сфері державної статистики, державного матеріального резерву, експортного контролю; формування державної політики у сфері захисту прав споживачів, державної політики з контролю за цінами, державної регуляторної політики та державної політики з питань ліцензування, дозвільної системи, нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності; реалізацію державної політики у сфері організації та контролю за виготовленням цінних паперів, документів суворої звітності; формування та реалізує державну аграрну політику, державну політику у сфері сільського господарства та з питань продовольчої безпеки держави, охорони прав на сорти рослин, тваринництва, насінництва та розсадництва; формування та реалізацію державної політики у сфері рибного господарства та рибної промисловості, охорони, використання та відтворення водних біоресурсів, регулювання рибальства та безпеки мореплавства суден флоту рибного господарства, лісового та мисливського господарства, ветеринарної медицини, безпечності та окремих показників якості харчових продуктів, у сфері карантину та захисту рослин, у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності, земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру, державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів; формування державної політики у сфері нагляду (контролю) у системі інженерно-технічного забезпечення агропромислового комплексу; формування та реалізує державну політику у сфері праці, зайнятості населення, трудової міграції, трудових відносин, соціального діалогу; формування та реалізацію державної політики у сфері промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами, здійснення державного гірничого нагляду, здійснення державного нагляду та контролю за додержанням вимог законодавства про працю та зайнятість населення.

Отже, Мінекономіки є суб`єктом владних повноважень, який уповноважений, з урахуванням вимог статті 13 Закону № 2473-VIII, за окремими операціями з експорту та імпорту товарів продовжувати граничні строки розрахунків, встановлені Національним банком України, шляхом видачі висновку.

Своєю чергою, Порядок №104 визначає механізм видачі висновків щодо продовження граничних строків розрахунків за окремими операціями з експорту та імпорту товарів, установлених Національним банком (далі - висновки), перелік документів, які подаються для видачі висновку, підстави для відмови у видачі висновку або залишення документів без розгляду і перелік товарів, за якими документи для видачі висновку залишаються без розгляду.

Так, відповідно до абзацу 3 пункту 2 Порядку №104 висновок видається Мінекономіки за операціями з експорту та імпорту товарів під час виконання зовнішньоекономічних договорів (контрактів) постачання складних технічних виробів - імпортними операціями з постачання устаткування частинами або складних технічних виробів, що потребують установки, монтажу, налагодження, гарантійного обслуговування і введення їх у дію на місці експлуатації, а також з постачання складних технічних виробів, строк виготовлення та транспортування яких перевищує 180 днів.

Згідно із пунктом 3 Порядку №104 для одержання висновку резидент надсилає поштою або подає особисто у паперовому вигляді чи через Єдиний державний портал адміністративних послуг Мінекономіки в електронній формі такі документи:

заяву на одержання висновку (далі - заява) за формою, затвердженою Мінекономіки, що містить відомості про стан виконання зовнішньоекономічного договору (контракту) на момент звернення та обґрунтування необхідності продовження установленого строку розрахунків на певний період;

копії зовнішньоекономічного договору (контракту), усіх специфікацій, додатків, додаткових угод та інших документів, які є невід`ємними частинами договору (контракту), засвідчені в установленому законодавством порядку. У разі коли зовнішньоекономічний договір (контракт) укладено іноземною мовою, резидент додає його переклад на українську мову;

копії документів, що підтверджують здійснення операції з експорту (імпорту) товарів, зокрема платіжних банківських документів, довідок банків, митних декларацій, коносаментів, транспортних документів, актів приймання-передачі товару (виконання робіт, надання послуг), засвідчені в установленому законодавством порядку;

копії листів, повідомлень, які обумовлюють та обґрунтовують необхідність продовження установлених строків розрахунків, засвідчені в установленому законодавством порядку.

Оформлення та подання резидентами в електронній формі для одержання висновку документів, оформлення та видача Мінекономіки в електронній формі висновку здійснюються через Єдиний державний портал адміністративних послуг згідно з вимогами законодавства у сфері електронних довірчих послуг і цього Порядку.

У разі коли документи подано резидентом в електронній формі у вихідний, святковий, інший неробочий день або в неробочий час робочого дня, днем подання таких документів вважається перший робочий день, що настає за таким днем.

За правилами, визначеними у пунктах 4-9 Порядку №104, Мінекономіки розглядає подані резидентом для одержання висновку документи згідно з цим Порядком і протягом 10 робочих днів з дати їх одержання приймає рішення про видачу або про відмову у видачі висновку.

Інформація про виданий висновок оприлюднюється на офіційному веб-сайті Мінекономіки не пізніше наступного робочого дня після видачі висновку.

Строк продовження розрахунків за окремими операціями з експорту та імпорту товарів обчислюється не раніше одержання Мінекономіки документів.

Висновок оформлюється в електронній формі та/або паперовому вигляді в одному примірнику за формою, затвердженою Мінекономіки.

Видача висновку здійснюється безоплатно.

Висновок видається резиденту в паперовому вигляді за наявності документа, що посвідчує його особу, або уповноваженому представникові резидента за умови подання до Мінекономіки оригіналу довіреності, що засвідчує право на одержання висновку, та документа, що посвідчує особу представника.

Видача висновку, оформленого в електронній формі, здійснюється шляхом його надсилання через Єдиний державний портал адміністративних послуг до персонального кабінету резидента (за його наявності), зазначеного у заяві на одержання висновку, протягом одного робочого дня з дня видачі висновку.

Разом з цим, в розрізі положень пункту 10 Порядку №104 у видачі висновку може бути відмовлено у разі, коли: у поданих резидентом документах виявлено недостовірну інформацію; документи подано з порушенням вимог, зазначених у пункті 3 цього Порядку, в тому числі вимог щодо комплектності та оформлення документів; заява, додані до неї документи (документ) підписані (засвідчені) особою, яка не має на це повноважень; у зовнішньоекономічному договорі (контракті) відсутні істотні умови договору, передбачені законодавством; операція резидента з експорту (імпорту) товарів не належить до окремої операції, визначеної пунктом 2 цього Порядку; операція резидента здійснюється з товарами, що включені до переліку товарів, за якими звернення про видачу висновку залишаються без розгляду, згідно з додатком; продовження строків розрахунків виконання зовнішньоекономічного договору (контракту) за операцією з експорту (імпорту) товарів зумовлено форс-мажорними обставинами; у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відсутні відомості про резидента або наявні відомості про його припинення.

Згідно із пунктом 12 Порядку №104 у рішенні про відмову у видачі висновку зазначаються причини відмови з посиланням на положення законодавства.

Повідомлення про відмову у видачі висновку надсилається резиденту поштою на адресу його місцезнаходження та/або в електронній формі через Єдиний державний портал адміністративних послуг до персонального кабінету резидента (за його наявності) не пізніше наступного робочого дня з дня прийняття рішення про відмову у видачі висновку. За вибором резидента повідомлення про відмову у видачі висновку може бути отримано резидентом особисто.

Аналіз наведених вище положень дає підстави для до висновку про те, що за окремими операціями з експорту та імпорту товарів граничні строки розрахунків, встановлені Національним банком України, можуть бути подовжені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері економічного розвитку, шляхом видачі висновку; перелік документів, які подаються резидентом для отримання висновку, не подання яких має своїм наслідком відмову у видачі висновку, визначено Порядком №104; Порядок №104 не містить інших вимог до змісту зовнішньоекономічних договорів (контрактів), окрім наявності в ньому істотних умов договору; оцінці під час розгляду відповідної заяви підлягає не лише зовнішньоекономічний договір, а весь пакет наданих документів, про що свідчить вимога щодо його комплектності та правильного оформлення (підписання, перекладу, засвідчення) документів; рішення про відмову у видачі висновку має містити причини відмови у його видачі із посиланням на положення чинного законодавства.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, фактичною підставою до відмови відповідачем у продовженні граничних строків розрахунків за операцією, що здійснюється відповідно зовнішньоекономічного договору №06-07/23/ЕМН від 06.07.2023, укладеного позивачем та EMHART GLASS SA (Швейцарія) слугувало те, що з наданого Контракту та його невід`ємних частин не вбачається, що операція резидента з експорту (імпорту) товарів належить до окремих операцій, що здійснюються резидентами під час виконання зовнішньоекономічних договорів (контрактів), які визначені пунктом 2 Порядку №104.

Поряд з цим, судами з`ясовано, що предметом контракту №06-07/23/ЕМН від 06.07.2023 є поставка комплекту для модернізації склоформуючої машини «Emhart» 5 1/2 для роботи у двохкапельному режимі та комплекту механізму закриття/відкриття та охолодження форм склоформуючої машини «Emhart».

Машина для формування скла - це спеціальне промислове машинне обладнання в склоробній промисловості та галузі скломашини, також відоме як машина для формування преса для скла. Належить до секції формування скла в процесі виготовлення скла.

Склоформуюча машина є великим виробничим агрегатом. Особливістю комплекту для модернізації та механізму закриття відкриття та охолодження форм для цієї машини за Контрактом є те, що воно адаптується до уже наявного процесу виробництва. Обладнання є високотехнологічним та складним технічним виробом, виготовляється виключно на замовлення (не конвеєрним способом) із урахуванням завантаженості виробничих потужностей самого виробника. Обладнання є складним технічним вузлом, який включає в себе багато менших технічних модулів.

У ході судового розгляду справи, представник позивача неодноразово наголошував на тому, що вказане обладнання виготовляється EMHART GLASS SA за індивідуальним замовленням, що впливає на строки виробництва. Кожна секція укомплектована окремими механізмами, які, в свою чергу, виконують окрему функцію. При відповідній синхронізації всіх механізмів спеціальним алгоритмом керування склоформуюча машина приводить в дію всі механізми секції. Етап виготовлення обладнання включає обов`язковий етап заводських випробувань, що також впливає на час його поставки.

Надаючи оцінку наведеним вище обставинам, суд першої інстанції погодився із доводами позивача щодо того, що контракт від 06.07.2023 №06-07/23/ЕМН за своїм характером відноситься до операцій з постачання складних технічних виробів - імпортними операціями з постачання устаткування частинами або складних технічних виробів, що потребують установки, монтажу, налагодження, гарантійного обслуговування і введення їх у дію на місці експлуатації, строк виготовлення та транспортування яких перевищує 180 днів.

При цьому суд акцентував увагу на тому, що загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як актів правозастосування, є їх обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення суб`єктом владних повноважень конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття. Відтак, невиконання відповідачем законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії має наслідком визнання його протиправним.

За наведеного вище правового регулювння колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що відповідач формально підійшов до розгляду заяви позивача щодо продовження граничних строків розрахунків за окремими операціями з експорту та імпорту товарів, установлених НБУ за договором (контракту) та не повною мірою з`ясував наявність чи відсутність підстав для продовження строків розрахунків.

Як видно із мотивувальної частини рішення суду першої інстанції останнім було надано детальну правову оцінку кожному доказу, який залучено до справи, здійснено аналіз усіх доводів та аргументів як позивача, так і відповідача, - суб`єкта владних повноважень, якими вони обґрунтовували свою позицію у спорі.

Разом із тим, із рішення апеляційного суду не вбачається наведення обґрунтованих мотивів, виходячи з яких була надана протилежна правова оцінка обставинам справи, встановленим судом першої інстанції, та які були покладені в основу рішення про часткове задоволення позову. Апеляційний суд мотивів суду першої інстанції не спростував, обмежившись лише переліченням фактичних обставин, викладених у спірних рішеннях про відмову у видачі висновку щодо продовження граничних строків розрахунків за окремими операціями з експорту та імпорту товарів, установлених Національним банком. Водночас, апеляційний суд повинен був надати належну правову оцінку не лише обставинам, викладеним у таких рішеннях, але й усім іншим доказам, які стосувалися предмета доказування у цій справі.

Висновки суду апеляційної інстанції про те, що спірний зовнішньоекономічний договір (Контракт) є лише договором купівлі - продажу, оскільки сторонами виступають Продавець та Покупець, що жодним чином не підтверджує факт виробництва такого товару, є помилковими, адже відповідно до ч.1 ст.3 Конвенції ООН про договори міжнародної купівліпродажу товарів від 11 квітня 1980 року (ратифікована Україною 01 лютого 1991 року) договори на поставку товарів, які потребують подальшого виготовлення або виробництва, вважаються договорами купівлі-продажу, якщо сторона, що замовляє товар, не бере на себе зобов`язання поставити істотну частину матеріалів, необхідних для виготовлення або виробництва таких товарів.

Ураховуючи наведене вище, колегія суддів дійшла висновку, що Сьомий апеляційний адміністративний суд помилково скасував правильне по суті рішення суду першої інстанції.

Приписами частини першої статті 341 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до статті 352 КАС України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

Таким чином, постанова Сьомого апеляційного адміністративного суду від 10 грудня 2024 року підлягає скасуванню, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2024 року, - залишенню в силі.

Керуючись статтями 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в :

Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Біо мед скло" задовольнити.

Постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 10 грудня 2024 року скасувати.

Рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2024 року залишити в силі.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуюча суддя: І.Л. Желтобрюх

Судді: О.О. Шишов

М.М. Яковенко

Повний текст постанови виготовлено 19 травня 2025 року.