Рішення від 21.05.2025 по справі 551/288/25

Справа №551/288/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"21" травня 2025 р. Шишацький районний суд Полтавської області в складі:

головуючого судді Сиволапа Д.С.,

секретаря Бараненко В.В.,

розглянувши за правилами загального позовного провадження, у відкритому судовому засіданні, в залі суду селища Шишаки Миргородського району Полтавської області, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Шишацької селищної ради про визнання права власності на нерухоме майно з набувальною давністю,

ВСТАНОВИВ:

27 березня 2025 року до Шишацького районного суду Полтавської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Шишацької селищної ради про визнання за нею права власності за набувальною давністю на житловий будинок по АДРЕСА_1 .

Свої вимоги обґрунтувала тим, що вказаний будинок належав ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . На момент її смерті з нею був зареєстрований та проживав онук ОСОБА_3 .

25.02.1997 року позивач та ОСОБА_3 уклали шлюб. ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_3 , а позивач з цього часу відкрито та добросовісно проживає у вищевказаному житловому будинку є єдиним спадкоємцем померлого та приватизувала земельну ділянку під будинком.

Ухвалою суду від 28 березня 2025 року відкрито провадження у справі та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою суду від 24 квітня 2025 року закрито підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду.

Будучи належним чином повідомленими судом про час та місце розгляду справи, сторони в судове засідання не з`явились та надали заяви про розгляд справи у їх відсутність. Заперечень щодо позовних вимог відповідач не висловлював.

За таких обставин суд вважає можливим здійснити розгляд справи у відсутність її учасників, за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності та взаємозв`язку, суд встановив наступні факти та правовідносини, що їх супроводжують.

Згідно технічного паспорту ПП ПБТІ «Інвентаризатор» (реєстраційний номер ТІ01-4135-9538-3537) від 09 січня 2025 року спірний житловий будинок садибного типу розташований по АДРЕСА_1 та складається з житлового будинку 1958 року побудови загальною площею 105,5 кв.м., житловою площею 33,8 кв.м. (літ. А-1), сараїв (літ. Б, В, Г), гаражу (літ. Д), погребу вхідного (літ. - Е) (а.с. 16-18).

Згідно листа ПП ПБТІ «Інвентаризатор» від 27.11.2024 № 12959 реєстрація права власності на вказаний будинок з господарськими спорудами станом на лютий 2024 року не проводилась.

Відповідно до виписки з погосподарської книги № 6, рахунок 0222 за 1991-1995 роки об`єктом погосподарського обліку є житловий будинок по АДРЕСА_1 . Головою господарства була ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Членами господарства на момент її смерті був ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с.12).

З довідки Гоголівського старостинського округу Шишацької селищної ради Полтавської області від 03.03.2025 № 02-25/53 слідує, що ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . На момент її смерті разом з нею за адресою: АДРЕСА_1 проживав та був зареєстрований онук ОСОБА_3 (а.с.10).

Згідно витягу зі Спадкового реєстру № 80854678 від 16 квітня 2025 року спадкова справа після смерті ОСОБА_2 не заводилась (а.с.39).

Згідно зі ст. 5 ЦК України Акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності. Акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом`якшує або скасовує цивільну відповідальність особи. Якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов`язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.

Відповідно до п. 4 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України - Цивільний кодекс України застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності. Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов`язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.

Враховуючи те, що згідно технічної документації спадковий житловий будинок та господарські приміщення побудовані в період з 1958 по 1991 рік, а спадщина після смерті ОСОБА_2 відкрилась ІНФОРМАЦІЯ_5 , суд, розглядаючи спірні правовідносини, керується тими нормами права, які існували на час їх виникнення, зокрема положеннями ЦК УРСР.

Так, у відповідності до чинного на той час законодавства, зокрема положень Цивільного кодексу Української РСР 1963 року виникнення права власності на житлові будинки, споруди не залежало від державної реєстрації цього права.

Згідно ст. 13 Закону Української РСР «Про сільську раду депутатів трудящих Української РСР» 1968 року зі змінами на вказані ради було покладено обов`язок здійснення обліку населення та ведення за встановленими формами погосподарських книг.

Таким чином, записи у погосподарських книгах, визнавались в якості актів органів влади (публічних актів), що підтверджують право приватної власності на житлові споруди.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про те, що наявність відповідного запису у погосподарській книзі № 6, особовий рахунок № НОМЕР_1 колишньої Гоголівської сільської ради Шишацького району Полтавської області є належним документом, що підтверджує право власності на житловий будинок по АДРЕСА_1 членів даного господарства ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

На період будівництва житлового будинку, яке здійснено в період з 1958 по 1991 рік, введення об`єкту до експлуатації потрібно не було, що підтверджено листом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 23.03.1999 року № 12/5-126, яким роз`яснюється процедура реєстрації об`єктів нерухомості збудованих до 05.08.1992 року.

Будинок з моменту побудови і до цього часу знаходиться в сільському населеному пункті, має в ньому окремий порядковий номер. Придатність будинку для проживання та належність його нині померлим ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ніким не оспорюєтся. Самочинних побудов та перепланувань представниками БТІ на момент виготовлення технічного паспорту не зафіксовано.

Згідно витягу з Реєстру Будівельної діяльності щодо інформації про технічне обстеження Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва ТО01-0752-7880-2518-1916 від 12.05.2025 за результатами проведення технічного обстеження об`єкта: житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами за адресою АДРЕСА_1 встановлена можливість його надійної та безпечної експлуатації.

Залишившись проживати у житловому будинку по АДРЕСА_1 після смерті ОСОБА_2 її онук ОСОБА_3 фактично прийняв спадщину у відповідності до положень п.1. ч.1. ст. 549 ЦК УРСР, вступивши у володіння та управління вказаним спадковим майном та не заявивши відмову від неї.

Відомості про інших осіб, які прийняли спадщину після смерті ОСОБА_2 відсутні, спадкова справа після її смерті не заводилась, а отже ОСОБА_3 став одноосібним власником спірного житлового будинку. Однак за життя своє право власності на вказаний будинок, так і не оформив.

25 лютого 1997 року ОСОБА_3 уклав шлюб із ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_2 (а.с. 8).

Починаючи з 09.09.1996 року ОСОБА_1 зареєстрована в будинку по АДРЕСА_1 та проживає у ньому (а.с.6).

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть НОМЕР_3 (а.с.9).

Після смерті ОСОБА_3 . Шишацької державною нотаріальною конторою було заведено спадкову справу № 82/2003 щодо його майна. Спадкоємцем першої черги за законом якого стала дружина ОСОБА_1 (позивач). Зокрема остання отримала свідоцтво про право на спадщину на належну померлому земельну ділянку сільськогосподарського призначення площею 3,85га (а.с.11), однак не оформила на своє ім`я належний спадкодавцю житловий будинок.

Відомості про інших спадкоємців ОСОБА_3 відсутні. Так, його батько ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_6 , а мати ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_7 (а.с.40-42).

Відсутність правовстановлюючого документа на спірний житловий будинок, а також ліквідація Шишацької державної нотаріальної контори, якою заводилась спадкова справа щодо майна померлого ОСОБА_3 , перешкоджає позивачу оформити своє право власності на належний померлому житловий будинок по АДРЕСА_1 .

Разом з тим позивач з моменту смерті чоловіка ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_8 ) тобто більше 20 років безперервно та на законних підставах проживає у його будинку, відкрито володіючи ним.

Зокрема, позивач ОСОБА_1 14.11.2008 року отримала у власність, а 28.10.2021 зареєструвала за особою відповідне право на земельну ділянку площею 0,25га з кадастровим номером 5325781601:01:001:0635, яка розташована під вищевказаним житловим будинком по АДРЕСА_1 (а.с. 19-23).

Згідно ст.ст. 55, 124 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір.

Відповідно до ч. 2 ст. 16 ЦК України, способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права. Згідно ст. 392 ЦК України, власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюєтся або не визнається іншою особою.

Згідно ч. 1. ст. 344 ЦК України особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п`яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом. Згідно ч. 4 вказаної статті право власності за набувальною давністю на нерухоме майно, транспортні засоби, цінні папери набувається за рішенням суду.

Згідно ч.1 ст.181 ЦК України до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

Відповідно до роз`яснень, наведених у Постанові Пленуму вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 № 5 «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» при вирішенні спорів, пов`язаних із набуттям права власності за набувальною давністю, суди повинні враховувати, зокрема, таке:

- володіння є добросовісним, якщо особа при заволодінні чужим майном не знала і не могла знати про відсутність у неї підстав для набуття права власності;

- володіння визнається відкритим, якщо особа не приховувала факт знаходження майна в її володінні. Вжиття звичайних заходів щодо забезпечення охорони майна не свідчить про приховування цього майна;

- володіння визнається безперервним, якщо воно не переривалось протягом всього строку набувальної давності.

Як встановлено судом, позивач добросовісно заволоділа спірним будинком, залишившись проживати в ньому як колишній член сім`ї померлого власника після смерті останнього та більше 22 років безперервно та відкрито володіє даним житлом, використовуючи його для свого проживання, оформила у власність земельну ділянку на якій розташовано житловий будинок.

Однак відсутність правовстановлюючого документа на спірний житловий будинок на ім`я померлого власника, а також ліквідація Шишацької державної нотаріальної контори якою заводилась спадкова справа щодо майна померлого ОСОБА_3 перешкоджає позивачу в оформленні права власності на даний будинок.

За таких обставин, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позовних вимог.

Враховуючи те, що позивач на відшкодуванні судових витрат не наполягає, а також зважаючи на те, що діями відповідача жодні права позивача не порушували, а до участі у справі відповідача залучено виключно через відсутність інших спадкоємців колишніх власників житлового будинку, суд не знаходить підстав для покладення судових витрат по справі по відповідача.

Керуючись ст.ст. 258-259, 263-265, 268, 353 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Шишацької селищної ради про визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , РНОКПП НОМЕР_4 право власності за набувальною давністю на будинок АДРЕСА_1 , який складається з житлового будинку 1958 побудови загальною площею 105,5 кв.м., житловою площею 33,8 кв.м. (літ. А-1), сараїв (літ. Б, В, Г), гаражу (літ. Д), погребу вхідного (літ. Е).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Полтавського апеляційного суду через Шишацький районний суд Полтавської області в 30-ти денний строк з дня його проголошення.

Головуючий суддя Д.С. Сиволап