Постанова від 19.05.2025 по справі 926/3399/24

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" травня 2025 р. Справа № 926/3399/24

Західний апеляційний господарський суд, в складі колегії:

Головуючого (судді-доповідача):Якімець Г.Г.,

Суддів:Бойко С.М.,Бонк Т.Б.,

за участю секретаря судового засідання Кришталь М.Б.,

та представників:

від позивача (скаржника) Вірьовкін О.І. (в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду)

від відповідача не з`явився

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Аврора Груп від 12 лютого 2025 року

на ухвалу Господарського суду Чернівецької області від 11 лютого 2025 року (повний текст підписано 11.02.2025), суддя Ярошенко В.П.

про залишення без розгляду заяви про ухвалення додаткового рішення

у справі № 926/3399/24

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Аврора Груп, м. Житомир

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Лілак, м. Чернівці

про стягнення пені, 3% річних та інфляційних втрат в сумі 22 293,25 грн

встановив:

30 грудня 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю Аврора Груп звернулося до Господарського суду Чернівецької області з позовом до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Лілак про стягнення пені, 3% річних та інфляційних втрат в сумі 22 293,25 грн. Водночас у позовній заяві позивач навів орієнтовний розрахунок суми судових витрат та зазначив, що докази таких надасть у порядку та строки, визначені ст. 129 ГПК України.

Рішенням Господарського суду Чернівецької області від 04 лютого 2025 року у справі № 926/3399/24 задоволено позовні вимоги та присуджено до стягнення з відповідача на користь позивача 22 293,25 грн заборгованості, а також витрати по сплаті судового збору в сумі 3 028 грн.

10 лютого 2025 року від представника позивача до суду надійшла заява про ухвалення додаткового рішення про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу в сумі 6 500 грн (вказана заява зареєстрована в системі «Електронний суд» - 10.02.2025). Водночас у вказаній заяві позивач просив поновити строк на подання доказів понесених витрат на забезпечення професійної правничої допомоги.

Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 11 лютого 2025 року у справі № 926/3399/24 відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Аврора Груп" у задоволенні клопотання про поновлення строку на подання доказів понесених витрат на професійну правничу допомогу адвоката та залишено без розгляду заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Аврора Груп" за вх. № 458 від 10.02.2025 про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу адвоката.

Ухвала суду мотивована тим, що позивач жодним чином не обґрунтував пропуск строку на подання заяви про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу та не довів наявності поважних причин пропуску ним строку на подання суду доказів понесення судових витрат на професійну правничу допомогу та їх розміру, встановленого частиною 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України. Суд зазначає, що представником позивача заяву за вх. № 458 про ухвалення додаткового рішення було подано до суду 10.02.2025, тобто з пропуском строку, встановленого ст. 129 ГПК України, оскільки, з огляду на положення частин 5, 9 статті 240 Господарського процесуального кодексу України та вимоги частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Аврора Груп" повинен був подати докази понесених ним судових витрат на професійну правничу допомогу до 09.02.2025.

Не погоджуючись з ухвалою місцевого господарського суду, позивач Товариство з обмеженою відповідальністю Аврора Груп звернулося до Західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Чернівецької області від 11 лютого 2025 року у справі № 926/3399/24 та прийняти нове рішення про стягнення з відповідача 6 500 грн витрат на професійну правничу допомогу. Зокрема, зазначає, що 09 лютого 2025 року було вихідним днем (неділя), і в силу ч.4 ст.116 ГПК України, останнім днем на подання заяви було 10.02.2025 року, тобто понеділок, відтак, позивач не пропустив встановлений законом строк на подання відповідних доказів.

Ухвалою апеляційного суду від 10 березня 2025 року відкрито апеляційне провадження у цій справі та надано відповідачу строк на подання відзиву на апеляційну скаргу.

Ухвалою суду від 01 квітня 2025 року апеляційну скаргу призначено в межах розумного строку на 19 травня 2025 року.

Судове засідання з розгляду апеляційної скарги проведено в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за клопотанням представника позивача та на підставі відповідної ухвали суду.

Представник позивача (скаржника) в судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скарги, просив скасувати ухвалу Господарського суду Чернівецької області від 11 лютого 2025 року у справі № 926/3399/24 та справу передати для розгляду місцевому господарському суду.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги.

Оскільки явка представника відповідача в судове засідання не визнавалась обов`язковою, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за його відсутності.

Західний апеляційний господарський суд, заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши доводи апеляційної скарги та дослідивши наявні докази по справі, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного:

Як встановлено апеляційним судом та вбачається з матеріалів справи, 30 грудня 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю Аврора Груп звернулося до Господарського суду Чернівецької області з позовом до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Лілак про стягнення пені, 3% річних та інфляційних втрат в сумі 22 293,25 грн.

Водночас у позовній заяві позивач навів орієнтовний розрахунок суми судових витрат та зазначив, що докази понесення таких витрат надасть у порядку та строки, визначені ст.129 ГПК України.

Як зазначено вище, рішенням Господарського суду Чернівецької області від 04 лютого 2025 року у справі № 926/3399/24 задоволено позовні вимоги та присуджено до стягнення з відповідача на користь позивача 22 293,25 грн заборгованості, а також витрати по сплаті судового збору в сумі 3 028 грн.

10 лютого 2025 року від представника позивача до суду надійшла заява про ухвалення додаткового рішення про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу в сумі 6 500 грн (вказана заява зареєстрована в системі «Електронний суд» - 10.02.2025). Водночас у вказаній заяві позивач просив поновити строк на подання доказів понесених витрат на забезпечення професійної правничої допомоги.

Ухвалою місцевого господарського суду відмовлено у задоволенні клопотання представника позивача про поновлення строку на подання доказів понесених витрат на професійну правничу допомогу адвоката та залишено без розгляду його заяву про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу адвоката, однак, колегія суддів з таким висновком суду першої інстанції не погоджується, з огляду на таке:

Частиною першою статті 124 ГПК України передбачено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

В свою чергу частиною восьмою статті 129 ГПК України визначено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

При цьому перевірка цих доказів та надання їм оцінки здійснюється судом у разі дотримання цього порядку, оскільки за інших обставин розподіл судових витрат, пов`язаних із розглядом справи, не може бути здійснений.

Верховний Суд вже неодноразово висновував, що процесуальний закон не визначає конкретних вимог щодо змісту та форми такої заяви, зокрема, не вказує на те, що вона повинна бути зроблена лише у письмовій формі, а також, що така заява має бути зроблена на певній процесуальній стадії. Закон лише встановлює граничний строк звернення із заявою до закінчення судових дебатів (див. постанови від 27.01.2022 у справі № 921/221/21, від 31.05.2022 у справі № 917/304/21, від 02.02.2024 у справі № 910/9714/22, від 20.01.2025 у справі № 907/16/23).

Тобто, умовами вирішення питання про розподіл судових витрат (крім судового збору) є подання сторонню відповідної заяви (усної чи письмової) до закінчення судових дебатів у справі, а також подання відповідних доказів про понесені витрати у строки, визначені процесуальним законом.

Водночас слід наголосити на різниці між заявою про стягнення судових витрат та заявою про намір подати докази понесення судових витрат, про яку йдеться у частині восьмій статті 129 ГПК України.

У частині восьмій статті 129 ГПК України йдеться не про заяву про стягнення витрат, а саме про те, що розмір цих витрат встановлюється на підставі доказів, поданих або до закінчення судових дебатів у справі, або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Отже, положення частини восьмої статті 129 ГПК України регулюють процес подачі доказів на підтвердження витрат, пов`язаних із розглядом справи та передбачають, що такі докази можуть бути подані: - до закінчення судових дебатів у справі; - протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Тому, ключовим є те, коли саме особа, яка має намір стягнути судові витрати, подала до суду докази та які дії для цього вчинила.

Положення частини восьмої статті 129 ГПК України підлягають застосуванню судом під час дослідження обставин стосовно дотримання стороною порядку та строків подання доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, і у разі дотримання стороною цих вимог, суд здійснює розподіл судових витрат. У разі не дотримання стороною порядку та строків на подання таких доказів суд залишає таку заяву без розгляду (вказані висновки викладено Верховним Судом у постанові від 12 березня 2025 року у справі № 914/1493/24).

Водночас судом встановлено, що ТОВ «Аврора Груп» у позовній заяві вказало про те, що очікує понести витрати на професійну правничу допомогу, орієнтовний розмір яких становить 6 000 грн. Крім цього, позивач зазначив, що надасть суду відповідні докази понесених витрат у порядку та строки, які визначені ст.129 ГПК України.

Враховуючи, що ГПК України не визначає конкретних вимог щодо змісту та форми заяви про намір подати докази понесення судових витрат, то зазначення позивачем у позовній заяві про те, що докази понесення судових витрат будуть надані у строки, що визначені ГПК України, і є заявою позивача, мова про яку йде у частині восьмій статті 129 ГПК України (аналогічні висновки викладено у згадуваній вище постанові Верховного Суду).

Як встановлено судом вище, представник позивача подав до суду першої інстанції заяву про ухвалення додаткового рішення, до якої долучив докази понесення ним витрат на професійну правову допомогу, - 10 лютого 2025 року, в той час як рішення ухвалено місцевим господарським судом 04 лютого 2025 року.

Відповідно до ч.4 ст.116 ГПК України якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.

Слід зазначити, що передбачений ч.8 ст.129 ГПК України п`ятиденний строк закінчився саме 10 лютого 2025 року, оскільки 09 лютого 2025 року було вихідним днем (неділя), відтак, позивач не пропустив передбачений ч.8 ст.129 ГПК України строк на подання доказів на підтвердження понесення ним витрат на послуги професійної правової допомоги.

Суд першої інстанції безпідставно розглянув клопотання заявника про поновлення такого строку та залишив без розгляду його заяву, оскільки вказаний строк ним не пропущено.

Відповідно до ч.1 ст.255 ГПК України окремо від рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції, зокрема, про відмову поновити або продовжити пропущений процесуальний строк (п.9) та про залишення позову (заяви) без розгляду (п.14).

Згідно з ч.1 ст.271 ГПК України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Статтею 275 ГПК України передбачено право суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

При цьому, підставами для скасування ухвали, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є, зокрема, неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали (ст.280 ГПК України).

В силу ч.3 ст.271 ГПК України у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі або заяви про відкриття справи про банкрутство (неплатоспроможність), про повернення позовної заяви або заяви про відкриття справи про банкрутство (неплатоспроможність), зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду або залишення заяви у провадженні справи про банкрутство (неплатоспроможність) без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції.

Беручи до уваги наведене вище, колегія суддів дійшла висновку про задоволення апеляційної скарги ТОВ «Аврора Груп», скасування ухвали Господарського суду Чернівецької області від 11 лютого 2025 року у справі № 926/3399/24 та передачу справи (в частині розгляду заяви ТОВ «Аврора Груп» про ухвалення додаткового рішення) на розгляд Господарському суду Чернівецької області.

Керуючись ст.ст.129, 221, 236, 255, 270, 271, 275, 280, 281, 282 Господарського процесуального кодексу України, Західний апеляційний господарський суд,

ухвалив:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Аврора Груп» задовольнити.

Ухвалу Господарського суду Чернівецької області від 11 лютого 2025 року у справі №926/3399/24 скасувати.

Справу № 926/3399/24 (в частині розгляду заяви ТОВ «Аврора Груп» про ухвалення додаткового рішення) передати на розгляд Господарському суду Чернівецької області.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена у касаційному порядку у відповідності до вимог ст.ст.286-291 ГПК України.

Повну постанову складено 20 травня 2025 року

Головуючий (суддя-доповідач)Якімець Г.Г.

СуддяБойко С.М.

СуддяБонк Т.Б.