Ухвала від 21.05.2025 по справі 873/48/25

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

УХВАЛА

про видачу наказу

"21" травня 2025 р. Справа№ 873/48/25

Північний апеляційний господарський суд під головуванням судді:

Козир Т.П.

при секретарі Вага В.В.

за участю представників сторін:

від заявника: Бонтлаб В.В. дов.

від боржника: не з`явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "НОР-ЕСТ АГРО" про видачу наказу на примусове виконання рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації "Інформаційно-фінансового бізнесу" від 28 квітня 2025 року

у третейській справі №29/25 (третейський суддя Мамченко Ю.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "НОР-ЕСТ АГРО"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОФІРМА "ДЕМЕТРА"

про стягнення донарахованого розміру грошових коштів у зв`язку із неналежним та несвоєчасним здійсненням виконанням грошових зобов`язань,

УСТАНОВИВ:

30 квітня 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю "НОР-ЕСТ АГРО" звернулось до Північного апеляційного господарського суду із заявою про видачу наказу на примусове виконання рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації "Інформаційно-фінансового бізнесу" від 28 квітня 2025 року у третейській справі №29/25.

Також заявлено клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

Заява надійшла до Північного апеляційного господарського суду 01.05.2025 та згідно Витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.05.2025 (єдиний унікальний номер судової справи 873/48/25) передана на розгляд головуючому судді (судді-доповідачу) Козир Т.П.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01 травня 2025 року розгляд заяви призначено на 21 травня 2025 року в режимі відеоконференції.

Витребувано з Постійно діючого Третейського суду при Асоціації "Інформаційно-фінансового бізнесу": матеріали третейської справи №29/25; копію свідоцтва про реєстрацію третейського суду; копію положення про Постійно діючий Третейський суд при Асоціації "Інформаційно-фінансового бізнесу"; копію регламенту третейського суду; список третейських суддів.

Зобов`язано кожну зі сторін третейського спору та третейський суд надати суду письмову інформацію про те, чи не визнавалось недійсним третейське застереження, не скасоване рішення третейського суду та чи є в провадженні інших судів заяви про оскарження чи скасування рішення третейського суду.

02.05.2025 від ТОВ "НОР-ЕСТ АГРО" надійшла заява на виконання ухвали суду, в якій повідомлено, що третейське застереження недійсним не визнавалось, станом на дату подачі заяви рішення третейського суду не скасовано, станом на дату подачі даної заяви в провадженні інших судів заяви про оскарження чи скасування рішення третейського суду немає.

06.05.2025 від ТОВ "НОР-ЕСТ АГРО" надійшла заява про покладення на ТОВ "АГРОФІРМА "ДЕМЕТРА" судових витрат на професійну правничу допомогу в загальній сумі 15100,00 грн.

19.01.2025 року від Постійно діючого Третейського суду при Асоціації "Інформаційно-фінансового бізнесу" надійшли матеріали третейської справи з доданою копію рішення про реєстрацію. Також у супровідному листі зазначено, що список суддів, положення і регламент знаходяться у відкритому доступі на сайті третейського суду, також у третейського суду відсутня інформація щодо визнання недійсним третейської угоди, скасування рішення третейського суду, існування в провадженні заяви про оскарження чи скасування рішення третейського суду, а склад Третейського суду, яким прийнято рішення, відповідає вимогам закону.

Учасники справи належним чином повідомлялись про розгляд заяви в порядку, визначеному статтями 6, 120, 242 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), шляхом направлення ухвали суду за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, що підтверджується довідками про доставку електронного документа до електронних кабінетів сторін 01.05.2024.

Представник боржника у судове засідання не з`явився, а відповідно до ст.354 ГПК України неявка сторін чи однієї із сторін, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду заяви.

Представник заявника у судовому засіданні підтримав заяву видачу наказу та заяву про покладення на боржника витрат на професійну правничу допомогу.

Заслухавши пояснення представника заявника, розглянувши наявні матеріали третейської справи та дослідивши доводи заяви про видачу наказу на примусове виконання рішення третейського суду, Північний апеляційний господарський суд встановив наступне.

Рішенням Постійно діючого Третейського суду при Асоціації "Інформаційно-фінансового бізнесу" від 28 квітня 2025 року у третейській справі №29/25 позов задоволено повністю.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОФІРМА "ДЕМЕТРА" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "НОР-ЕСТ АГРО" за договором поставки №10д/24/6 від 22.02.2024 року 49052,45 грн та третейській збір у сумі 1514,00 грн.

Стаття 50 Закону України "Про третейські суди" встановлює, що сторони, які передали спір на вирішення третейського суду, зобов`язані добровільно виконати рішення третейського суду, без будь-яких зволікань чи застережень. Сторони та третейський суд вживають усіх необхідних заходів з метою забезпечення виконання рішення третейського суду.

Відповідно до ст.55 Закону України "Про третейські суди" рішення третейського суду виконуються зобов`язаною стороною добровільно, в порядку та строки, що встановлені в рішенні. Якщо в рішенні строк його виконання не встановлений, рішення підлягає негайному виконанню.

У зазначеному рішенні Постійно діючого Третейського суду при Асоціації "Інформаційно-фінансового бізнесу" від 28 квітня 2025 року у третейській справі №29/25 не встановлено строк його виконання, отже, воно підлягає негайному виконанню.

Статтею 57 Закону України "Про третейські суди" передбачено, що рішення третейського суду, яке не виконано добровільно, підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження". Виконавчий документ, виданий на підставі рішення третейського суду, може бути пред`явлений до примусового виконання в строки, встановлені Законом України "Про виконавче провадження".

У разі, коли рішення третейського суду не виконується добровільно зобов`язаною цим рішенням стороною, інша сторона може подати до компетентного суду заяву про видачу виконавчого документа, яким, у господарському судочинстві згідно зі статтею 327 ГПК України та п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України "Про виконавче провадження", є наказ.

Згідно з ч.1 ст. 56 Закону України "Про третейські суди" заява про видачу виконавчого документа може бути подана до компетентного суду протягом трьох років з дня прийняття рішення третейським судом. Така заява підлягає розгляду компетентним судом протягом 15 днів з дня її надходження до суду. Про час та місце розгляду заяви повідомляються сторони, проте неявка сторін чи однієї із сторін не є перешкодою для судового розгляду заяви.

Відповідно до ч.2 ст. 352 ГПК України заява про видачу наказу на примусове виконання рішення третейського суду подається до апеляційного господарського суду за місцем проведення третейського розгляду протягом трьох років з дня ухвалення рішення третейським судом.

Згідно з ч.3 ст.354 ГПК України при розгляді справи в судовому засіданні господарський суд встановлює наявність чи відсутність підстав для відмови у видачі наказу на примусове виконання рішення третейського суду, передбачених статтею 355 цього Кодексу.

Стаття 355 ГПК України встановлює, що суд відмовляє у видачі наказу на примусове виконання рішення третейського суду, якщо:

1) на день ухвалення рішення за заявою про видачу наказу рішення третейського суду скасовано судом;

2) справа, у якій прийнято рішення третейського суду, не підвідомча третейському суду відповідно до закону;

3) пропущено встановлений строк для звернення за видачею наказу, а причини його пропуску не визнані господарським судом поважними;

4) рішення третейського суду прийнято у спорі, не передбаченому третейською угодою, або цим рішенням вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди. Якщо рішенням третейського суду вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди, то скасовано може бути лише ту частину рішення, що стосується питань, які виходять за межі третейської угоди;

5) третейська угода визнана недійсною;

6) склад третейського суду, яким прийнято рішення, не відповідав вимогам закону;

7) рішення третейського суду містить способи захисту прав та охоронюваних інтересів, не передбачені законом;

8) постійно діючий третейський суд не надав на вимогу господарського суду відповідну справу;

9) третейський суд вирішив питання про права та обов`язки осіб, які не брали участі у справі.

Отже, виходячи з приписів чинного законодавства при розгляді заяви про видачу виконавчого документа, господарський суд не здійснює оцінки законності і обґрунтованості рішення третейського суду в цілому, а лише встановлює відсутність або наявність підстав для відмови в задоволенні заяви про видачу виконавчого документа, визначених ст.56 Закону України "Про третейські суди" та ст. 355 ГПК України.

Враховуючи, що матеріали справи не містять доказів іншого, з матеріалів справи вбачаться, що:

- на день розгляду заяви про видачу наказу на примусове виконання рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації "Інформаційно-фінансового бізнесу" від 28 квітня 2025 року у третейській справі №29/25 судом не скасовано (п. 1 ст. 355 ГПК України);

- справа, у якій прийнято рішення третейського суду, підвідомча третейському суду відповідно до закону (п. 2 ст. 355 ГПК України);

- при зверненні до суду з заявою про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення у вищевказаній справі Товариством з обмеженою відповідальністю "НОР-ЕСТ АГРО" не пропущений встановлений строк для звернення за видачею виконавчого документа (п. 3 ст. 355 ГПК України);

- рішення третейського суду прийнято у спорі, передбаченому третейською угодою, та цим рішенням не вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди (п. 4 ст. 355 ГПК України);

- третейська угода не визнана недійсною (п. 5 ст. 355 ГПК України);

- склад третейського суду, яким прийнято рішення, відповідав вимогам закону (п. 6 ст. 355 ГПК України);

- рішення третейського суду не містить способи захисту прав та охоронюваних інтересів, не передбачені законом (п. 7 ст. 355 ГПК України);

- справа №29/25 третейськім судом була надіслана до Північного апеляційного господарського суду (п. 8 ст. 355 ГПК України);

- третейський суд, згідно матеріалів справи, не вирішував питання про права і обов`язки осіб, які не брали участь у справі (п. 9 ст. 355 ГПК України).

За вказаних обставин, враховуючи, що боржником рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації "Інформаційно-фінансового бізнесу" від 28 квітня 2025 року добровільно не виконано, Північний апеляційний господарський суд дійшов висновку про необхідність задоволення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "НОР-ЕСТ АГРО" про видачу виконавчого документу на примусове виконання рішення третейського суду.

Відповідно до ч.9 ст.129 ГПК України, якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Сплачена заявником при зверненні до суду з цією заявою сума судового збору відповідно до статті 129 ГПК України покладається на боржника, оскільки станом на дату звернення заявника до суду з цією заявою рішення третейського суду боржником виконано не було, а отже, саме винні дії боржника змусили стягувача звертатися до суду з заявою про видачу наказу і нести відповідні судові витрати.

Також в процесі розгляду заяви про видачу наказу Товариство з обмеженою відповідальністю "НОР-ЕСТ АГРО" подало до суду заяву про покладення на ТОВ "АГРОФІРМА "ДЕМЕТРА" судових витрат на професійну правничу допомогу в загальній сумі 15100,00 грн.

Розглянувши заяви представника заявника про покладення на боржника витрат на професійну правничу допомогу, суд виходить з наступного.

Статтею 16 ГПК України визначено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (ст. 124 ГПК України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (ст. 126 ГПК України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу.

3) розподіл судових витрат (ст. 129 ГПК України).

Згідно зі ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до чч. 1-3 ст. 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

У заяві Товариства з обмеженою відповідальністю "НОР-ЕСТ АГРО" про видачу наказу заявником повідомлено про те, що у майбутньому із урахуванням умов та на підставі договору про надання правової допомоги із Адвокатським бюро "Василя Бонтлаба", він понесе витрати на правничу допомогу; заявлено, що відповідні докази будуть надані суду у відповідності до ч. 8 ст.129 ГПК України, а також наведена вартість однієї години надання правової допомоги.

Відповідно до чч. 1, 2 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Разом із тим, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

06.05.2025 від ТОВ "НОР-ЕСТ АГРО" надійшла заява про покладення на ТОВ "АГРОФІРМА "ДЕМЕТРА" судових витрат на професійну правничу допомогу в загальній сумі 15100,00 грн.

Отже, вказана заява була подана у строк, передбачений вимогами ч. 8 ст. 129 ГПК України.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 ГПК України).

Водночас за змістом ч. 4 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до чч. 5, 6 ст. 126 ГПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

На підтвердження понесення витрат на правову допомогу заявником долучено до матеріалів справи:

- договір №11/10/2023 від 11.10.2023 про надання правової допомоги, укладений між ТОВ "НОР-ЕСТ АГРО" та Адвокатським бюро "Василя Бонтлаба";

- акт №33 здачі-приймання правничої допомоги від 02.05.2025 на загальну суму 15100,00 грн з протоколом підпису ЕЦП у сервісі "Вчасно";

- платіжну інструкцію №306222790 від 02.05.2025 про сплату на користь АБ "Василя Бонтлаба" 15100,00 грн згідно акту №33;

- виписку з ЄДРПОУ щодо АБ "Василя Бонтлаба";

- рішення №1 засновника АБ "Василя Бонтлаба" від 12.12.2018 про створення адвокатського бюро;

- наказ №1 АБ "Василя Бонтлаба" від 12.12.2018 про виконання Бонтлабом В.В. обов`язків керуючого з 12.12.2018;

- витяг з Єдиного реєстру адвокатів України щодо Бонтлаба В.В.;

- довіреність від 11.09.2024, якою ТОВ "НОР-ЕСТ Агро" уповноважує адвоката Бонтлаба В.В. на представництво інтересів товариство в судах.

За умовами договору №11/10/2023 від 11.10.2023 про надання правової допомоги сторони погодили, що:

- Бюро зобов`язується здійснити захист, представництво в суді або надати інші види правничої допомоги клієнту на умовах і в порядку, що визначені даним договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правничої допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (п.1.1);

- безпосереднє представництво інтересів клієнта від імені бюро за цим договором здійснює адвокат Бонтлаб Василь Васильович на підставі документів передбачених процесуальним законодавством (п.2.1);

- розмір гонорару, який Клієнт сплачує Бюро за надану в межах цього Договору правничу допомогу, визначається сторонами в акті здачі-приймання виконаної правничої допомоги, який є невід`ємною частиною цього Договору і враховує обсяг та складність правничої допомоги, тривалість часу, необхідного для її виконання, досвід та кваліфікацію адвоката, строки, ступінь терміновості виконання правничої допомоги та інші суттєві обставини (п.5.1);

- вартість однієї години надання правничої допомоги складає від 1 100,00 грн до 3 500,00 грн (в залежності від різного роду умов та чинників). При цьому, сторонами враховано як середній розмір вартості аналогічного роду здійснення надання правничої допомоги, котрі пропонуються Радами адвокатів відповідного регіону (пп.5.1.1);

- вартість участі представника Бюро як безпосередньо у судовому засіданні в приміщенні відповідного суду, так і в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів складає від 1 500,00 грн до 3 500,00 грн (в залежності від різного роду умов та чинників) (пп.5.1.2);

- розмір додаткової оплати ("гонорару успіху "Адвоката") Бюро за прийняття позитивного для Клієнта судового рішення (повного або часткового задоволення відповідних вимог Клієнта, а також повного або часткового відхилення протилежних Клієнту вимог іншої зацікавленої сторони в межах певної справи), визначається на рівні від двох до тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (в залежності від різного роду умов та чинників) (пп.5.1.3);

- сторони домовились, що увесь документообіг між ними може здійснюватися в двох рівнозначних формах: звичайній паперовій формі з проставлянням власноручного підпису та печатки сторін та/або в електронній формі, у зв`язку із чим всі документи, що прямо чи опосередковано стосуються дії Договору, змін, доповнень до нього чи його виконання, в тому числі первинні документи, будуть оформлюватися в електронному вигляді відповідно до вимог чинного українського законодавства з використанням кваліфікованого електронного підпису та кваліфікованої електронної печатки (не обов`язкова у разі її відсутності). Бюро засвідчує всі документи зі свого боку кваліфікованим електронним підписом та кваліфікованою електронною печаткою. Клієнт засвідчує всі документи зі свого боку кваліфікованим електронним підписом та кваліфікованою електронною печаткою (п. 6.2);

- для накладання кваліфікованого електронного підпису сторони використовуватимуть програму/платформу/ресурс: ВЧАСНО, M.E.D.O.C., 1С: Звіт та інші (п.6.3).

Згідно з акту №33 здачі-приймання правової допомоги від 02.05.2025, за період з 28.04.2025 по 02.02.2025 адвокатським бюро було надано клієнту наступні види правничої допомоги:

- підготовка проекту заяви про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації "Інформаційно-фінансового бізнесу" від 28 квітня 2025 року у справі №29/25 - 3,5 години;

- виконання вимог ухвали від 01.05.2025 - 0,5 години;

- участь адвоката в засідання суду в режимі відеоконференції - 2500,00 грн;

- додаткова оплата ("гонорар успіху" адвоката) при позитивному для клієнта рішення - задоволенні заяви про видачу виконавчого документа - 5800,00 грн;

- сторони погодили, що вартість однієї години правничої допомоги бюро складає 1700,00 грн, участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції - 2500,00 грн, а розмір додаткової оплати ("гонорар успіху") при позитивному для клієнта рішення (задоволенні заяви) - 5800,00 грн;

- загальна вартість наданої правничої допомоги склала 15100,00 грн.

На підставі вказаних акту заявник платіжною інструкцією від 02.05.2025 сплатив на користь АБ "Василя Бонтлаба" 15100,00 грн.

Матеріалами справи підтверджується, що правничу допомогу у справі заявнику в апеляційному господарському суді під час розгляду заяви про видачу наказу на виконання рішення третейського суду надавав адвокат Бонтлаб В.В., який діяв на підставі довіреності від 11.09.2024.

Таким чином, заявником доведено належними доказами понесення витрат на правничу допомогу адвоката за розгляді заяви в суді на загальну суму 15100,00 грн.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Заявник направляв боржнику копію заяви про покладення витрат на професійну правничу допомогу, однак боржник не скористався правом подати заперечення на заяву та не заявив про зменшення цих витрат.

Верховний Суд у постановах від 03.10.2019 у справі №922/445/19, від 24.10.2019 у справі №905/1795/18, від 17.09.2020 у справі №904/3583/19 зазначив, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись частинами 5-7, 9 статті 129 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення.

У постанові від 11.02.2021 у справі №920/39/20 Верховний Суд вказав, що загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині четвертій статті 129 ГПК України. Проте, у частині п`ятій наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість, покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, у тому числі в рішенні від 28.11.2002 "Лавентс проти Латвії" (Lavents v. Latvia) за заявою № 58442/00 щодо судових витрат, зазначено що за ст. 41 Конвенції суд відшкодовує лише витрати, стосовно яких було встановлено, що вони справді були необхідними і становлять розумну суму (рішення ЄСПЛ у справах "Ніколова проти Болгарії" та "Єчюс проти Литви", п.п. 79 і 112).

Відповідно до частин 1 та 2 статті 202, частини 1 статті 203, частини 1 статті 628 ЦК України зміст двостороннього договору як правочину становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Ці умови не можуть суперечити ЦК України, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

В аспекті цивільно-правових зобов`язань виконавця, предметом договору про надання правової допомоги є вчинення певної дії або здійснення певної діяльності в інтересах другої сторони (клієнта).

Таким чином, гонорар за прийняття "позитивного для клієнта рішення", який відповідно до актів становить 5800,00 грн (при задоволенні заяви про видачу наказу), є так званим "гонораром успіху", який передбачений як форма матеріального заохочення адвоката з метою посилення його зацікавленості у результаті розгляду справи.

Отже, додаткова винагорода адвокату за досягнення позитивного рішення у справі за своїм змістом і правовою природою не є платою за надані послуги в розумінні статей 123, 126 ГПК України та статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".

Судове рішення є результатом вирішення спору або розгляду відповідної заяви. Воно приймається та підписується виключно суддями. Отже, погодження між стороною спору та її адвокатом розміру гонорару останнього за позитивний результат вирішення спору у вигляді прийняття судом відповідного судового рішення не є витратами на професійну правничу допомогу в розумінні статті 126 ГПК України, у зв`язку з чим відповідний гонорар не підлягає стягненню з відповідача (боржника) в порядку статей 129, 130, 344 ГПК України.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 12.05.2020 в справі №904/4507/18 та в додатковій постанові від 07.07.2021 в справі № 910/12876/19 дійшла висновку про можливість існування гонорару успіху як форми оплати винагороди адвокату; визнала законність визначення між адвокатом та клієнтом у договорі про надання правової допомоги такого виду винагороди як гонорар успіху. При цьому Велика Палата Верховного Суду у вищевказаних постановах зазначила, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

У той же час, Велика Палата Верховного Суду в постанові від 16.11.2022 в справі № 922/1964/21 зазначила, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

Аналогічна правова позиція викладена додаткових постановах Верховного Суду в складі Касаційного господарського суду від 10.10.2024 в справі №873/603/23 та від 20.08.2024 в справі № 870/4/24, в постанові Верховного Суду в складі Касаційного цивільного суду від 16.07.2024 в справі № 686/9664/21.

Дослідивши поданий заявником акт здачі-прийняття правничої допомоги, апеляційний господарський суд вважає, що заявлений до відшкодування розмір витрат на професійну правничу допомогу є необґрунтованим та неспівмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом робіт, часом витраченим адвокатом на виконання таких робіт, оскільки підготовка заяви про видачу наказу на виконання рішення третейського суду не охоплює значну кількість обставин та фактів, які підлягають ретельному дослідженню, не потребує детального вивчення судової практики, адже категорія даної справи не відноситься до складної, тому, враховуючи рівень складності юридичної кваліфікації правовідносин у справі, обсяг та обґрунтованість підготовлених та поданих до суду адвокатом документів, їх значення для розгляду заяви, тривалість судового засідання, в якому брав участь адвокат в режимі відеоконференції, апеляційний господарський суд прийшов до висновку, що розумною та співмірною є компенсація витрат заявника в сумі 4 000,00 грн.

Таким чином заява Товариства з обмеженою відповідальністю "НОР-ЕСТ АГРО" про покладення на Товариство з обмеженою відповідальністю "АГРОФІРМА "ДЕМЕТРА" судових витрат на правничу допомогу задовольняється частково.

Керуючись ст.129, 234, 352-356 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "НОР-ЕСТ АГРО" задовольнити.

2. Після набрання законної сили цією ухвалою, на примусове виконання рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації "Інформаційно-фінансового бізнесу" від 28 квітня 2025 року у третейській справі №29/25 видати накази наступного змісту:

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОФІРМА "ДЕМЕТРА" (код ЄДРПОУ 30798404, адреса: 26100, Кіровоградська область, Новоархангельський район, смт. Новоархангельськ, вул. Слави, буд. 37) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "НОР-ЕСТ АГРО" (код ЄДРПОУ 38953469, адреса: 09800, Київська обл., Тетіївський р-н, місто Тетіїв, вул. Соборна, буд. 3) за договором поставки №10д/24/6 від 22.02.2024 року 49052 (сорок дев`ять тисяч п`ятдесят дві) гривень 45 копійок.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОФІРМА "ДЕМЕТРА" (код ЄДРПОУ 30798404, адреса: 26100, Кіровоградська область, Новоархангельський район, смт. Новоархангельськ, вул. Слави, буд. 37) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "НОР-ЕСТ АГРО" (код ЄДРПОУ 38953469, адреса: 09800, Київська обл., Тетіївський р-н, місто Тетіїв, вул. Соборна, буд. 3) третейській збір у сумі 1514 (одна тисяча пятсот чотирнадцять) гривень 00 копійок.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОФІРМА "ДЕМЕТРА" (код ЄДРПОУ 30798404, адреса: 26100, Кіровоградська область, Новоархангельський район, смт. Новоархангельськ, вул. Слави, буд. 37) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "НОР-ЕСТ АГРО" (код ЄДРПОУ 38953469, адреса: 09800, Київська обл., Тетіївський р-н, місто Тетіїв, вул. Соборна, буд. 3) судовий збір за подання заяви про видачу виконавчого документа в сумі 1514 (одна тисяча п`ятсот чотирнадцять) гривень 00 копійок та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 4000 (чотири тисячі) гривень 00 копійок.

4. Третейську справу №29/25 повернути до Постійно діючого Третейського суду при Асоціації "Інформаційно-фінансового бізнесу".

5. Ухвала, якщо вона не буде оскаржена в апеляційному порядку, набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження. У разі подання апеляційної скарги ухвала суду набирає законної сили після розгляду справи судом апеляційної інстанції.

6. Ухвала може бути оскаржена у апеляційному порядку на підставі ч. 3 ст. 356 та ч. 2 ст. 253 ГПК України до Верховного Суду у строк, передбачений ст. 256 ГПК України.

Повний текст ухвали складений 21.05.2025.

Суддя Т.П. Козир