Ухвала

від 20.05.2025 по справі 902/387/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про повернення заяви про скасування судового наказу

"20" травня 2025 р. Cправа № 902/387/25

Господарський суд Вінницької області у складі судді Матвійчука В.В., розглянувши без виклику представників сторін матеріали справи

за заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю "Прогрес Д.Ф." (вул. Навроцького В., 33, м. Львів, 79028)

до боржника: Товариства з обмеженою відповідальністю "Ін.Констракшн" (Хмельницьке шосе, буд. 23, офіс 444, м. Вінниця, 21036)

про видачу судового наказу за вимогою про стягнення грошової заборгованості у розмірі 252 813,11 грн

В С Т А Н О В И В :

31.03.2025 на розгляд Господарського суду Вінницької області в системі "Електронний суд" надійшла заява № б/н від 31.03.2025 (вх. № 416/25 від 31.03.2025) Товариства з обмеженою відповідальністю "Прогрес Д.Ф." про видачу судового наказу про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ін.Констракшн" грошової заборгованості у розмірі 252 813,11 грн та суму судового збору.

Заяву обґрунтовано неналежним виконанням зі сторони боржника умов Договору № 29/06/23 оренди опалубки від 29.06.2023 в частині проведення розрахунків за надані послуги по оренді майна за період з 05.02.2024 по 29.06.2024.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31.03.2025 дану заяву передано для розгляду судді Матвійчуку В.В.

За результатами розгляду вказаної заяви, суд, 02.04.2025 видав відповідний наказ, копію якого разом з заявою стягувача та доданими до неї документами надіслано на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ін.Констракшн", яка відповідає інформації щодо боржника з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Відповідно до ч. 1 ст. 157 ГПК України боржник має право протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування до суду, який його видав.

Зважаючи на те, що боржник не скористався правом подачі заяви про скасування судового наказу від 02.04.2025, відповідно до ч. 1 ст. 159 ГПК України судовий наказ набрав законної сили 12.05.2025 та був направлений на адресу стягувача.

20.05.2025 через підсистему ЄСІТС "Електронний суд" надійшла заява № б/н від 20.05.2025 (вх. номер канц. суду 01-34/5362/25 від 20.05.2025) представника ТОВ "Ін.Констракшн" - адвоката Грицуляка Т.П. про скасування судового наказу від 02.04.2025 у справі № 902/387/25. У поданій заяві викладено клопотання про поновлення строку для подачі заяви про скасування судового наказу.

Дослідивши заяву № б/н від 20.05.2025 (вх. номер канц. суду 01-34/5362/25 від 20.05.2025) в частині поновлення строку для подачі заяви про скасування судового наказу, суд враховує таке.

Обґрунтовуючи клопотання про поновлення строку на подання заяви про скасування судового наказу, боржник зазначає, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Ін.Констракшн" не отримувало вказаний судовий наказ ані засобами поштового зв`язку, ані шляхом особистого вручення під підпис. За твердженням заявника, інформація про існування судового наказу стала йому відомою лише 19.05.2025 після відкриття виконавчого провадження № 78118326 приватним виконавцем Вадимом Гунько та накладення арешту на банківські рахунки Товариства, що підтверджується постановою приватного виконавця про відкриття виконавчого провадження, а також відсутністю в матеріалах справи доказів отримання боржником оскаржуваного судового наказу.

Окрім того, боржник зазначає, що відповідно до отриманої відповіді на запит щодо наявності зареєстрованого електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі (ЄСІТС), реєстрацію електронного кабінету Товариство з обмеженою відповідальністю "Ін.Констракшн" здійснило 19.05.2025, тобто після винесення судового наказу, який є предметом оскарження.

Враховуючи викладене, представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Ін.Констракшн" - адвокат Грицуляк Т.П. просить суд визнати причини пропуску строку поважними та поновити останній для подання заяви про скасування судового наказу та скасувати наказ від 02.04.2025 у справі № 902/387/25.

Згідно із частинами 1, 4 статті 156 ГПК України, після видачі судового наказу суд не пізніше наступного дня надсилає його копію (текст), що містить інформацію про вебадресу такого рішення у Єдиному державному реєстрі судових рішень, боржникові на його офіційну електронну адресу, або рекомендованим листом із повідомленням про вручення чи цінним листом з описом вкладеного, якщо офіційної електронної адреси боржник не має.

Днем отримання боржником копії судового наказу є день його вручення боржнику, визначений відповідно до статті 242 цього Кодексу.

Згідно із пунктами 3 - 5 частини шостої статті 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відповідно до частини 11 статті 242 Господарського процесуального кодексу України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Як вбачається з матеріалів цієї справи, 02.04.2025 судом видано наказ про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ін.Констракшн" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Прогрес Д.Ф." 252 813,00 грн - боргу по орендній платі та 242,24 грн - відшкодування витрат на сплату судового збору.

На виконання вимог ст. 156 ГПК України боржнику було надіслано копію судового наказу разом з копією заяви стягувача про видачу судового наказу та доданими до неї документами на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ін.Констракшн", а саме: Хмельницьке шосе, буд. 23, офіс 444, м. Вінниця, 21036.

Суд зауважує, що вказана вище адреса, зазначена представником боржника також у поданій заяві № б/н від 20.05.2025 (вх. номер канц. суду 01-34/5362/25 від 20.05.2025) про скасування судового наказу від 02.04.2025 у справі № 902/387/25.

При цьому, суд зазначає, що 23.04.2025, судовий наказ повернувся на адресу суду з відміткою "за закінченням встановленого терміну зберігання".

У разі якщо копію судового наказу разом з копією заяви стягувача про видачу судового наказу та доданими до неї документами було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв`язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

За таких обставин факт неотримання боржником поштової кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав судовий наказ разом з копією заяви стягувача за належною адресою та яка повернулася до суду у зв`язку з її неотриманням адресатом, залежав від волевиявлення самого адресата, тобто мав суб`єктивний характер та є наслідком неотримання адресатом пошти під час доставки за вказаною адресою і незвернення самого одержувача кореспонденції до відділення пошти для отримання рекомендованого поштового відправлення.

Беручи до уваги конкретні обставини справи, вимоги процесуального законодавства та прецедентну практику Європейського суду з прав людини, суд звертає увагу на те, що направлення листів рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у даному випадку, суду (правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.07.2020 у справі № 908/3468/13).

Враховуючи наведене, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для належного повідомлення боржника про наявність наказного провадження у справі №902/387/25.

Відповідно до частини 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Суд зазначає, що реалізація процесуальних прав та обов`язків учасників справи перебуває у тісному зв`язку зі стадіями судового провадження і пов`язана з перебігом процесуальних строків. Процесуальний строк виступає одним з ключових елементів господарсько-процесуальної форми, що направлений на забезпечення оперативного, динамічного й просторового перебігу провадження господарського процесу у визначених процесуальним законодавством часових рамках.

Зокрема, під процесуальними строками, з огляду на системний аналіз Господарського процесуального кодексу України, розуміють встановлений законом та/або судом проміжок часу, протягом якого повинна або може бути вчинена певна процесуальна дія або розпочата та/чи завершена та чи інша стадія судочинства.

Процесуальні строки, виступаючи засобом регламентації процесуальних дій учасників справи, також виконують функцію юридичного факту, тобто спричиняють виникнення, зміну або припинення процесуальних прав та обов`язків. У механізмі правової регламентації судочинства процесуальні строки мають правоутворююче та преклюзивне значення для суб`єктивних процесуальних прав та обов`язків, оскільки з початком і закінченням перебігу процесуального строку пов`язане настання чітко встановлених юридичних наслідків.

Згідно ст. 118 ГПК України, право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Частиною 1 ст. 119 ГПК України встановлено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Вирішення питання щодо поновлення строку перебуває в межах дискреційних повноважень суду, який за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк, крім випадків, передбачених ГПК України. Отже, вирішуючи це питання, суд, з урахуванням конкретних обставин справи, має оцінити на предмет поважності причини пропуску встановленого законом процесуального строку, і залежно від встановленого вирішити питання про поновлення або відмову у поновленні цього строку (наведену правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 09.10.2019 у справі № 910/22695/13).

Поновлення пропущеного процесуального строку є правом господарського суду, яке він використовує виходячи із поважності причин пропуску строку.

Господарський процесуальний кодекс України не пов`язує право суду поновити пропущений строк з певними обставинами, що спричинили пропуск строку. Отже, в кожному випадку суд має встановити відповідні обставини, задля чого заявник має довести суду їх наявність та непереборність, у зв`язку з тим, що фактично норма про можливість поновлення процесуальних строків є, по суті, пільгою, яка може застосовуватись як виняток із загального правила, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого визначення законодавцем кожного з процесуальних строків.

Питання про поважність причин пропуску процесуального строку в розумінні статті 86 ГПК України вирішується судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Пропуск процесуального строку - це юридичний факт, який настає внаслідок бездіяльності уповноваженої особи в момент настання (або закінчення) цього строку з поважних причин чи з причин, що не можуть бути визнані такими, і такий, що породжує відповідні правові наслідки.

Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними та пов`язані з дійсними істотними труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.

Сам лише факт подання стороною клопотання про відновлення строку не зобов`язує суд автоматично відновити цей строк, оскільки клопотання про поновлення строку на подання відзиву з огляду на положення статті 119 ГПК України повинно містити обґрунтування поважності пропуску цього строку.

Поважними визнаються такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальних дій. При цьому ГПК України не пов`язує право суду відновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку, тобто у кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення, та робить мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.

Клопотання про поновлення строку для подачі заяви про скасування судового наказу повинно містити обґрунтування поважності причин пропуску такого строку (за необхідності - з посиланням на відповідні докази, які подаються господарському суду на загальних підставах).

Відновлення пропущеного процесуального строку є правом господарського суду, яким суд користується, виходячи із поважності причин пропуску строку скаржником, і лише сам факт подання скаржником клопотання про поновлення строку не кореспондується з автоматичним обов`язком суду відновити цей строк.

Надсилаючи 20.05.2025 через підсистему ЄСІТС "Електронний суд" № б/н від 20.05.2025 (вх. номер канц. суду 01-34/5362/25 від 20.05.2025) про скасування судового наказу, представник боржника посилається на те, що копію судового наказу від 02.04.2025 разом з заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Прогрес Д.Ф." та доданими до неї документами Товариство не отримувало, а електронний кабінет ТОВ "Ін.Констракшн" було зареєстровано лише 19.05.2025, тобто після ухвалення судового наказу.

Суд враховує, що 18.10.2023 набув чинності Закон України № 3200-IX від 29.06.2023 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами" яким внесено зміни до Господарського процесуального кодексу України.

Зокрема в ч. 6 ст. 6 ГПК України визначено, що адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.

Як підтверджується відповіддю № 11165341, сформованою засобами підсистеми ЄСІТС "Електронний суд", реєстрацію електронного кабінету Товариство з обмеженою відповідальністю "Ін.Констракшн" здійснило 19.05.2025.

Поряд з цим Товариство з обмеженою відповідальністю "Ін.Констракшн" як юридична особа зобов`язане було зареєструвати свій електронний кабінет у Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі) ще з 18.10.2023, що надало б можливість своєчасного отримання судового наказу в електронній формі.

У даному випадку має місце суб`єктивний фактор, який безпосередньо залежить від волевиявлення самого боржника як у частині отримання судового наказу засобами поштового зв`язку, так і в частині його отримання в електронній формі шляхом своєчасної реєстрації Електронного кабінету в ЄСІТС.

Водночас суд зазначає, що у поданій заяві боржник не навів належних обґрунтувань причин, які об`єктивно перешкоджали йому звернутися із заявою про скасування судового наказу у встановлений строк. Матеріали справи не містять доказів на підтвердження таких обставин, а наведені заявником доводи не свідчать про наявність поважних причин для поновлення строку, оскільки несвоєчасне подання заяви, з огляду на доводи наведені заявником, є не об`єктивними обставинами, а обставинами суб`єктивного характеру.

Суд зауважує, що закон встановлює рівні можливості для сторін і гарантує їм право на захист своїх інтересів. Принцип рівності учасників судового процесу перед законом і судом є важливим засобом захисту їх прав і законних інтересів, що унеможливлює ущемлення будь-чиїх процесуальних прав. Це дає змогу сторонам вчиняти передбачені законодавством процесуальні дії, реалізовувати надані їм законом права і виконувати покладені на них обов`язки. Особи, які беруть участь у справі, вправі вільно розпоряджатися своїми процесуальними правами, в тому числі подавати докази на підтвердження обставин, на які вони посилаються.

Враховуючи викладене та зважаючи на те, що представником боржника не доведено поважність причин, які перешкоджали подати заяву про скасування судового наказу у встановлений судом строк, тому, суд не знаходить обґрунтованих підстав для поновлення строку для подання заяви про скасування судового наказу.

Відповідно до частини 2 статті 158 Господарського процесуального кодексу України заява боржника про скасування судового наказу, подана після закінчення строку, встановленого частиною першою статті 157 цього Кодексу, повертається, якщо суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку для подання цієї заяви.

З огляду на все вищевикладене в сукупності, на підставі частини другої статті 157 Господарського процесуального кодексу України, заява № б/н від 20.05.2025 (вх. номер канц. суду 01-34/5362/25 від 20.05.2025) представника ТОВ "Ін.Констракшн" - адвоката Грицуляка Т.П. про скасування судового наказу від 02.04.2025 у справі № 902/387/25 підлягає поверненню. Водночас, з огляду на те, що заява надійшла до суду через підсистему ЄСІТС "Електронний суд", тобто наявна в електронному вигляді, а тому не підлягає фактичному поверненню заявнику.

Керуючись ст. ст. 2, 3, 18, 42, 157, 158, 232, 233, 234, 235, 242, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд -

У Х В А Л И В:

1. У задоволенні клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Ін.Констракшн" - адвоката Грицуляка Т.П. про поновлення строку для подачі заяви про скасування судового наказу від 02.04.2025 у справі № 902/387/25 відмовити.

2. Заяву № б/н від 20.05.2025 (вх. номер канц. суду 01-34/5362/25 від 20.05.2025) представника ТОВ "Ін.Констракшн" - адвоката Грицуляка Т.П. про скасування судового наказу від 02.04.2025 у справі № 902/387/25 повернути заявнику без розгляду (позаяк заява наявна в електронному вигляді, тому не підлягає фактичному поверненню).

3. Згідно із приписами ст. 235 ГПК України ухвали, постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

4. За приписами п. 6 ч. 1 ст. 255 ГПК України ухвалу про повернення заяви позивачеві (заявнику) може бути оскаржено окремо від рішення суду до Північно-західного апеляційного господарського суду.

5. Відповідно до положень ч. 1 ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

6. Копію ухвали надіслати сторонам до електронних кабінетів у системі ЄСІТС.

Дата складання повного тексту ухвали 20.05.2025.

Суддя Василь МАТВІЙЧУК

віддрук. прим.:

1 - до справи