Рішення

від 21.05.2025 по справі 910/1501/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

21.05.2025Справа № 910/1501/25

Суддя Господарського суду міста Києва Лиськов М.О., розглянувши без виклику сторін у порядку спрощеного позовного провадження справу

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КОВАЛЬСЬКА БЕТОН"

(04074, місто Київ, вул. Резервна, буд. 8;

ідентифікаційний код: 44774074)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "АВ БЕТОН"

(02140, м. Київ, вул. Лариси Руденко, буд. 6-А, нежитл. прим. 388;

ідентифікаційний код: 44757310)

про стягнення 670 842, 76 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "КОВАЛЬСЬКА БЕТОН" звернулося до Господарського суду м. Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "АВ БЕТОН" про стягнення заборгованості за Договором поставки №КБ ФО 2023/06/020 від 21.06.2023 в загальному розмірі 670 842, 76 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.02.2025 позовну заяву залишено без руху; встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви 5 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

19.02.2025 від представника позивача до суду надійшли документи на виконання вимог ухвали суду від 18.02.2025.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.02.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи прийнято здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (без проведення судового засідання).

Даною ухвалою, суд у відповідності до ст. 165, 166 Господарського процесуального кодексу України встановив відповідачу строк для подання відзиву на позов та заперечень на відповіді на відзив, а позивачу строк для подання відповіді на відзив.

Означену ухвалу, направлено відповідачу на адресу, вказану в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Поштове відправлення №0610235700428 отримано відповідачем 07.03.2025.

Отже відповідач належним чином повідомлений про розгляд справи №910/1501/25 однак своїм правом на подачу письмового відзиву не скористався, доказів на обґрунтування своєї правової позиції у справі не надав.

Оскільки клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін до суду не надходило, а наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення, у відповідності до ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними у справі матеріалами.

З моменту відкриття провадження у справі сплив достатній строк, для подання всіма учасниками справи своїх доводів, заперечень, відзивів, доказів тощо, у зв`язку з чим суд вважає за можливе здійснити розгляд даної справи по суті заявлених вимог.

Будь яких інших заяв, клопотань або заперечень від сторін до суду не надходило.

Оскільки наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення, у відповідності до ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними у справі матеріалами.

При цьому судом враховано, що розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться (ч. 2 ст. 252 ГПК України).

Відповідно до ст. 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

21 червня 2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "КОВАЛЬСЬКА БЕТОН" (надалі - ТОВ «КОВАЛЬСЬКА БЕТОН»; Позивач; за договором - Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «АВ БЕТОН» (надалі - ТОВ "АВ БЕТОН"; Відповідач; за договором - Покупець) укладено договір поставки фігурних елементів мостіння № КБ ФО 2023/06/020 (надалі - Договір).

Відповідно до п. 1.1. Договору Постачальник зобов`язується поставити та передати у власність Покупцю на умовах цього Договору, а Покупець зобов`язується прийняти та своєчасно оплатити фігурні елементи мостіння, які надалі іменуються «Товар», в асортименті та за цінами, передбаченими у видаткових накладних або Специфікації (додатку), яка є невід`ємною частиною цього договору.

Пунктом 2.1. Договору Товар поставляється Покупцю оплаченими партіями на підставі погоджених Постачальником заявок Покупця, які направляються постачальнику на електронну пошту.

Відповідно до п. 5.3. Договору Покупець здійснює оплату Товару шляхом перерахування грошових коштів в національній валюті України на поточний рахунок Постачальника протягом 14 (чотирнадцяти) днів з дати поставки Товару, при цьому максимальна сума неоплаченого Покупцем Товару (ліміту поточної дебіторської заборгованості Покупця) не повинна перевищувати 200,000,00 (двісті тисяч) гривень з врахуванням ПДВ. Але незалежно від строку оплати, Покупець повинен повністю сплатити поставлений Товар до закінчення строку дії Договору. Датою платежу є дата зарахування коштів на рахунки Постачальника.

На виконання вимог Договору Позивачем здійснено поставку Товару партіями відповідно до п. 2.1. Договору.

Так, Позивачем з 04.07.2023 по 04.10.2024 р. поставлено на користь Відповідача Товар належної кількості, комплектності та якості, на суму 13 606 164,06 грн. Відповідачем частково було сплачено за Товар 13 027 945,95 грн., щодо яких в Позивача відсутні претензії до Відповідача. Отже станом на 30.01.2025 р. заборгованість Відповідача склала суму в розмірі 578 218,11 грн. Несплаченими залишився Товар отриманий Відповідачем за видатковими накладними, детальний перелік яких наведений Позивачем у позовній заяві.

Таким чином, за твердженням Позивача, яке належними та допустимими доказами не спростоване Відповідачем, Відповідач порушив взяті на себе зобов`язання передбачені пунктами 1.1 та 5.3. Договору щодо своєчасності та повноти оплати за поставлений товар, та лише частково оплатив поставлений товар.

У зв`язку з чим, Відповідач має основну заборгованість по Договору поставки фігурних елементів мостіння № КБ ФО 2023/06/020 від 21.06.2023 р. перед Позивачем в розмірі 578218,11 грн.

В підтвердження поставки Позивачем Товару та наявності у Відповідача заборгованості перед Позивачем додаються до позовної заяви накладні, а також акти звіряння взаємних розрахунків за період з 01.09.2024 р. по 30.09.2024 р. та за період з 01.10.2024р. по 31.10.2024р.

Таким чином, спір у справі виник у зв`язку із тим, що Покупець, порушуючи умови Договору, не оплатив отриману продукцію в повному обсязі, внаслідок чого, на день подачу позову у останнього утворилась заборгованість по оплаті поставленої продукції за Договором поставки № КБ ФО 2023/06/020 від 21.06.2023 р. в розмірі 578 218,11 грн.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відтак, між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання параграфа 1 глави 30 ГК України, глави 54 ЦК України (поставка, купівля-продаж).

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

У відповідності до ст. 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно зі ст. 663 Цивільного кодексу України, продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

У відповідності до ст. 664 Цивільного кодексу України обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Судом встановлено, що на виконання умов Договору Позивач здійснив поставку товару загалом на суму 13 606 164,06 грн. згідно видаткових накладних, що містяться у матеріалах справи.

Судом встановлено, що видаткові накладні містять печатку та підпис відповідача про отримання Товару без жодних зауважень та заперечень щодо кількості та якості отриманого Товару. Також суд зауважує, що у матеріалах справи відсутні заперечення щодо якості та вартості отриманого Товару зі сторони Відповідача. Таким чином, суд приходить до висновку, що Відповідач у встановлений вищевказаним договорами строк не розрахувався чим порушив умови договору, а відтак, доводи позивача останнім було поставлено Товариству Товару загальною вартістю 578 218,11 грн., є не спростованими.

Відповідач належними засобами доказування доказів протилежного не довів.

Натомість, Відповідач порушив взяті на себе зобов`язання передбачені Договором та у строк передбачений умовами укладеного між Сторонами Договором здійснив оплату поставленого Товару лише частково у розмірі 13 027 945,95 грн.. У зв`язку з чим, у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість на загальну суму 578 218,11 грн.

За твердженням позивача, котре не спростоване відповідачем, станом на день подання позову зобов`язання з оплати поставленого товару на загальну суму 578 218,11 грн. відповідачем не виконано.

Доказів оплати поставленого товару на загальну суму 578 218,11 грн. матеріали справи не містять. Вказане відповідачем не заперечується. Таким чином, суд приходить до висновку, що сума заборгованості відповідача перед позивачем у розмірі 578218,11 грн. документально підтверджена та належним чином доведена, а позовні вимоги в цій частині є такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Позивачем заявлено до стягнення із відповідача 26 804,25 грн. - інфляційних втрат та 18006,45 грн. - 10% річних.

Стосовно вказаних позовних вимог суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

За приписами ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом встановлено, що пункту 6.3. Договору поставки № КБ ФО 2023/06/020 від 21.06.2023 р. Сторонами погоджено зобов`язання боржника щодо сплати кредитору 10% річних від простроченої суми.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних в порядку ст. 625 ЦК України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові. (Відповідної правової позиції дотримується Вищий господарський суд України у постанові № 48/23 від 18.10.2011 р. та Верховний Суд України у постанові № 3-12г10 від 08.11.2010 р.).

Перевіривши наданий позивачем розрахунок, суд встановив, що він є арифметично вірним, таким чином, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 26 804,25 грн. - інфляційних втрат та 18006,45 грн. - 10% річних, а позовні вимоги в цій частині є такими, що підлягають задоволенню повністю.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 47 813,95 грн. - пені, нарахованої за період 02.10.2024 - 30.01.2025.

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно зі статтею 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до пункту 6.3. Договору в разі невчасного внесення Покупцем належної плати за поставлений Товар, крім передплати, Покупець сплачує Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожен день прострочення, а також 10% річних від простроченої суми. Нарахування пені за цим Договором не припиняється через шість місяців з дня, коли відповідне зобов`язання має бути виконане. Відповідно до ст. 259 Цивільного кодексу України, із змінами і доповненнями, сторони погодили, що для вимог про стягнення пені за цим договором встановлюється строк позовної давності 3 роки.

Судом перевірено наведений у позовній заяві розрахунок пені та визнано його арифметично вірним.

За таких обставин, суд задовольняє позовну вимогу про стягнення з відповідача пені у розмірі 47 813,95 грн. - пені.

Щодо клопотання позивача про нарахування пені до моменту виконання рішення, суд зазначає наступне.

Згідно з приписами частини 10 статті 238 Господарського процесуального кодексу України, суд, приймаючи рішення про стягнення боргу, на який нараховуються відсотки або пеня, може зазначити в рішенні про нарахування відповідних відсотків або пені до моменту виконання рішення з урахуванням приписів законодавства України, що регулюють таке нарахування.

Тобто, вимога про зазначення в рішенні про нарахування відповідних відсотків або пені до моменту виконання рішення не є самостійною позовною вимогою немайнового характеру, яка повинна оплачуватись судовим збором в розумінні норм ГПК України, оскільки вказана вимога заявляється безпосередньо не до відповідача у справі, а є за своєю правовою природою клопотанням позивача заявленим до суду про використання останнім передбаченого частиною 10 статті 238 Господарського процесуального кодексу України відповідного права.

Таким чином, зазначаючи в тексті судового рішення про нарахування відповідних відсотків або пені до моменту виконання рішення, суд лише використовує своє право на вчинення дій, встановлене частиною 10 статті 238 Господарського процесуального кодексу України.

Остаточна сума пені у такому випадку розраховується за правилами, визначеними у рішенні суду, органом (особою), що здійснює примусове виконання рішення суду і відповідні дії (рішення) якого можуть бути оскаржені в порядку, передбаченому розділом VI цього Кодексу.

За таких обставин, суд приходить до висновку про задоволення клопотання позивача про нарахування з 02.10.2024 пені до моменту виконання рішення суду.

Суд зазначає про нарахування пені 02.10.2024, оскільки розрахунок пені у позовній заяві здійснений по 30.01.2025 включно, до моменту виконання рішення з урахуванням умов договору, що регулюють таке нарахування (пунктом 5.2. договору визначено що нарахування пені за цим договором не припиняється через шість місяців з дня, коли відповідне зобов`язання має бути виконане).

Органу (особі), що проводитиме примусове виконання рішення Господарського суду міста Києва від 21.05.2025 у справі №910/1501/25 здійснювати нарахування пені на фактичну (не сплачену) суму основного боргу, починаючи з 02.10.2024 до повної сплати суми основного боргу. Розрахунок пені здійснювати за формулою: С х О х Д : К : 100 (де: С - несплачена сума основного боргу; О - подвійна облікова ставка НБУ, що діяла в період, за який нараховується пеня; Д - кількість днів прострочення; К - кількість днів у році, в якому наявна непогашена заборгованість).

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

За приписами частин 1, 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно з частиною 1 статті 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Частиною 2, 3 ст. 80 ГПК України передбачено, що позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.

Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, відповідач суду не надав, жодного заперечення проти позову не навів.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

На підставі статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АВ БЕТОН" (02140, м. Київ, вул. Лариси Руденко, буд. 6-А, нежитл. прим. 388; ідентифікаційний код: 44757310) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КОВАЛЬСЬКА БЕТОН" (04074, місто Київ, вул. Резервна, буд. 8; ідентифікаційний код: 44774074) 578 218,11 грн. - основного боргу, 26 804,25 грн. - інфляційних втрат та 18 006,45 грн. - 10% річних, 47 813,95 грн. - пені, 8 050,11 грн. - судового збору.

3. Органу (особі), що проводитиме примусове виконання рішення Господарського суду міста Києва від 21.05.2025 у справі №910/1501/25 здійснювати нарахування пені на фактичну (не сплачену) суму основного боргу, починаючи з 02.10.2024 до повної сплати суми основного боргу. Розрахунок пені здійснювати за формулою: С х О х Д : К : 100 (де: С - несплачена сума основного боргу; О - подвійна облікова ставка НБУ, що діяла в період, за який нараховується пеня; Д - кількість днів прострочення; К - кількість днів у році, в якому наявна непогашена заборгованість).

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ

Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено у порядку і строк, встановлені ст. 254, 256, 257 ГПК України.

Суддя М.О. Лиськов