Рішення

від 19.05.2025 по справі 917/2290/24

ГРЕБІНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

адреса юридична: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, адреса для листування: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36607, тел. (0532) 61 04 21, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/

Код ЄДРПОУ 03500004

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.05.2025 Справа № 917/2290/24

Суддя Погрібна С.В., розглянувши матеріали справи

за позовною заявою Приватного акціонерного товариства "Завод "Маяк", вул. Залізнична, 120, м. Зміїв, Чугуївський район, Харківська область, 63401

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Татнєфть-АЗС-Україна", вул. Чумацький шлях, 62, м. Полтава, Полтавська область, 36010

про стягнення коштів,

без виклику сторін,

УСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство "Завод "Маяк" звернулось до Господарського суду Полтавської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Татнєфть-АЗС-Україна" про стягнення заборгованості у розмірі 10 368,52 грн за Договором купівлі продажу № ПК-0510/12-02 від 05.10.2012.

Ухвала суду про прийняття позовної заяви до розгляду і відкриття провадження у справі, що направлялась відповідачу за вказаною у позові адресою, повернулась з відміткою про вручення, що підтверджується рекомендованим поштовим повідомленням.

Згідно відомостей з ЄДР відповідач зареєстрований за вказаною у позові адресою.

Проте у встановлений судом строк відповідач не використав наданого йому законом права на подання відзиву на позов. Клопотання про продовження строку на подання відзиву в матеріалах справи відсутнє.

Відповідач не має зареєстрованого Електронного кабінету в підсистемі Електронний суд ЄІСІТС.

Станом на дату прийняття рішення відзив від відповідача не надійшов.

Згідно з частиною 9 статті 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Під час розгляду справи по суті судом були досліджені всі письмові докази, що містяться в матеріалах справи та встановлено обставини.

Рішення виноситься суддею з урахуванням строку перебування у тривалих відпустках та лікарняному.

Під час розгляду справи по суті судом були досліджені всі письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Судом враховано, відповідно до статті 8 ГПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Розгляд справи здійснюється судом за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Обставини справи.

Між Приватним акціонерним товариством «Завод «Маяк» (Покупець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Татнєфть-АЗС-Україна» (Продавець, відповідач) було укладено Договір купівлі продажу нафтопродуктів № ПК-0510/12-02 від « 05» жовтня 2012 року (Договір, а.с. 12).

Договір передбачав наступні умови:

п. 1.1. - Продавець зобов`язується передати у власність Покупцеві автомобільне паливо (далі - Нафтопродукти) в кількості та асортименті, який визначається Покупцем, а Покупець зобов`язується прийняти його і сплатити за нього певну ціну.

п. 2.1. - Передача Нафтопродуктів Покупцю здійснюється шляхом заправки автомобільного транспорту Покупця автомобільним паливом на АЗС, зазначених у Додатку № 2 до Договору. У момент заправки обов`язок Продавця по передачі Нафтопродуктів Покупцеві вважається виконаним, а до Покупця переходить право власності на отримані Нафтопродукти.

п.п. 2.2.-2.3 - Покупець отримує Нафтопродукт пред`явивши паливну картку, за умови, що у Продавця наявна непогашена кредиторської заборгованості перед Покупцем, що виникла у зв`язку з попередньою оплатою Нафтопродуктів з боку Покупця.

п. 4.2. - Покупець здійснює Продавцеві на його розрахунковий рахунок попередню оплату за Нафтопродукти.

Згідно Акта звірки взаєморозрахунків №00000001922 станом на 30.09.2021 у Відповідача була наявна заборгованість (передоплата Покупця) у розмірі 11 038,19 грн (а.с. 14).

З 05.10.2021 по 24.02.2024 позивач здійснив поповнення паливних карток - проводив передоплату - загальною сумою 131 150,00 грн, що підтверджується наступними документами: випискою по рахунку АТ «Маяк» на суму 92 150,00 грн, платіжним дорученням № 831 від 26.10.2021 на суму 5000,00 грн, платіжним дорученням № 908 від 24.12.2021 на суму 5000,00 грн, платіжним дорученням № 930 від 29.12.2021 на суму 6000,00 грн, платіжним доручення № 23 від 03.02.2022 на суму 4000,00 грн, платіжним дорученням № 48 від 08.02.2022 на суму 6000,00 грн, платіжним дорученням № 112 від 16.02.2022 на суму 7000,00 грн, платіжним дорученням № 163 від 23.02.22 на суму 6000,00 грн (а.с. Таким чином, попередній борг збільшився та становив 142 188,19 грн (а.с. 18-25).

При цьому, у період - з 05.10.2021 по 24.02.2024 відповідач здійснив відпуск товару вартістю 131 801,67 грн, що підтверджує: накладна на відпуск за карткою № 41ХА від 31.10.2021 на суму 24 518,84 грн; накладна на відпуск за карткою № 43ХА від 30.11.2021 на суму 27516,24 грн; накладна на відпуск за карткою № 46ХА від 31.12.2021 на суму 33721,72 грн; накладна на відпуск за карткою№ 44ХА від 31.01.2022 на суму 16898,26 грн та додані до матеріалів справи чеки (а.с. 26-71).

Таким чином, заборгованість за недопоставлений товар станом на 28.11.2024 становить 10 368,52 грн, що і стало приводом для звернення до суду позивача з цим позовом.

16.08.2023 позивач надіслав відповідачу претензію за вих. № 98, у якій просив повернути передоплату у розмірі 10368,52 грн, оскільки АЗС відповідача більше не функціонували (а.с. 16).

18.08.2023 відповідачем надано відповідь на претензію, у якій останній не заперечував проти суми боргу та повідомив, що не має можливості повернути борг через арешт майна в рамках кримінального провадження (а.с. 17).

При прийнятті рішення судом враховано наступне.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає, що на підставі статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків виникають з договорів та інші правочинів. Господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать статті 174 Господарського кодексу України.

Відповідно до статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Основними видами господарських зобов`язань є майново-господарські зобов`язання та організаційно-господарські зобов`язання.

Згідно зі статтею 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 174 Господарського кодексу України серед підстав виникнення господарських зобов`язань передбачено господарські Договори.

Статтею 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно статті 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України). Відповідно статті 631 ЦК України, строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права та виконати обов`язки відповідно до договору.

За статтею 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається.

Зазначені положення викладені і в статті 193 ГК України.

Відповідно до статті 712 Цивільного Кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 669 ЦК України визначено, що кількість товару, що продається, встановлюється у договорі купівлі-продажу у відповідних одиницях виміру або грошовому вираженні.

Згідно з частиною 1 статті 670 ЦК України якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

Враховуючи викладене, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 10 368,52 грн, підтверджені документально та нормами матеріального права, а тому підлягають задоволенню.

Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (стаття 13 ГПК України). Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (стаття 79 ГПК України).

У даному випадку, дослідивши та оцінивши докази, наявні у матеріалах справи, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Згідно статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Щодо судових витрат.

Судовий збір відповідно до статті 129 ГПК України покладається у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін.

Позивачем при подачі позову сплачено судовий збір в розмірі 3028,00 грн згідно платіжної інструкції № 2020 від 12.12.2024.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору врегульовано Законом України "Про судовий збір" від 08.07.2011 № 3674-VI (із змінами та доповненнями).

Пунктом 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Розміри ставок судового збору встановлено пунктом 2 статті 4 вказаного Закону, зокрема, за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру (частина 3 статті 6 Закону України "Про судовий збір").

Статтею 7 Закону України Про Державний бюджет України на 2025 рік встановлено у 2025 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня - 3 028 гривень.

Отже, за вимогу немайнового характеру позивачеві необхідно сплатити 3028,00 грн судового збору.

При цьому, відповідно до частини 3 статті 4 Закону України про судовий бір» при поданні до суд процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Позовну заяву сформовано в системі "Електронний суд".

Зважаючи на вищевикладене, за подання цієї позовної заяви до сплати підлягає судовий збір у розмірі 2 422,40 грн, а отже і відшкодування позивачу за рахунок відповідача підлягає вказана сума.

Суд звертає увагу позивача на те, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом (стаття 7 Закону України "Про судовий збір").

Керуючись статтями 129, 232-233, 237-238, 240, 252 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Татнєфть-АЗС-Україна" (вул. Половки, 62, м. Полтава, Полтавська область, 36010, код ЄДРПОУ 38194448) на користь Приватного акціонерного товариства "Завод "Маяк" (вул. Залізнична, 120, м. Зміїв, Чугуївський район, Харківська область, 63401, код ЄДРПОУ 21189935) 10 368,52 грн заборгованості та 2 422,40 грн витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (частини 1, 2 статті 241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається в порядку і строки, встановлені статтями 256, 257 ГПК України.

Рішення підписано 19.05.2025.

СуддяПогрібна С.В.