Рішення від 19.05.2025 по справі 924/308/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29607, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1, e-mail: inbox@km.arbitr.gov.ua, тел.(0382)71-81-84

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"19" травня 2025 р. Справа №924/308/25

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Вибодовського О.Д., при секретарі судового засідання Тарковській А.С., розглянувши матеріали справи

за позовом Славутської міської ради, м. Славута, Шепетівського р-ну, Хмельницької обл.

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дієва Хвиля", м. Хмельницький

про стягнення безпідставно збережених коштів у вигляді орендної плати в розмірі 13 339,26 грн.

Представники сторін:

Від позивача: Талашок А.М. - на підставі довіреності від 12.04.2024р. (в режимі відеоконференції);

Від відповідача: не з`явився.

В судовому засіданні 19.05.2025р. відповідно до ст.240 ГПК України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ВСТАНОВИВ:

Суть спору:

25.03.2025р. до Господарського суду Хмельницької області надійшла позовна заява Славутської міської ради, м. Славута, Шепетівського р-ну, Хмельницької обл. до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дієва Хвиля", м. Хмельницький про стягнення безпідставно збережених коштів у вигляді орендної плати в розмірі 13 339,26 грн.

Ухвалою суду від 27.03.2025р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження.

На адресу суду 01.04.2025р. від представника позивача надійшла заява про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою суду від 03.04.2025р. задоволено клопотання представника позивача про проведення судових засідань у справі 924/308/25 в режимі відеоконференції.

Ухвалою суду від 16.04.2025р. відкладено розгляд справи у підготовчому засіданні суду.

Ухвалою суду, із занесенням до протоколу судового засідання, на підставі ст. 185, п.5 ст. 233 ГПК України від 29.04.2025р. закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті.

Ухвалою суду, із занесенням до протоколу судового засідання, на підставі ст. 216, п.5 ст. 233 ГПК України від 12.05.2025р. оголошено перерву в судовому засіданні.

Присутній в судовому засіданні представник позивача (в режимі відеоконференції) позовні вимоги підтримав в повному обсязі, наполягав на їх задоволенні.

Відповідач представника у судові засідання не направив, відзиву на позов не надав, причини не повідомив.

З приводу наведеного судом враховуються положення ч. 6 ст. 242 та ч. 7 ст. 120 ГПК України.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Оскільки відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, справа розглядається за наявними матеріалами відповідно до приписів ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, надані сторонами докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив:

27 листопада 2015 року на підставі заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Дієва хвиля» щодо передачі сформованої та зареєстрованої земельної ділянки по вул. Зарічна, 2 під об`єктом нерухомого майна, який перейшов йому на праві власності відповідно до договору купівлі-продажу приміщення адмінкорпусу (колишньої їдальні) від 11.09.2015 року було прийнято рішення Славутської міської ради №17.15-2/2015 «Про розгляд звернень ТОВ «БУД Арх Сервіс» та ТОВ «Дієва хвиля», пунктом 3 якого, було передбачено передати останньому сформовану та зареєстровану земельну ділянку (комунальної власності) площею 1019 кв.м. по вул. Зарічна, 2 кадастровий номер: 6810600000:04:007:0025 під будівлею нерухомого майна в оренду терміном на п`ять років.

Цільове призначення земельної ділянки для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку. Встановлено розмір річної орендної плати 6 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

06 лютого 2016 року на виконання вказаного вище рішення між ТОВ «Дієва хвиля» (далі відповідач) та Славутською міською радою (далі позивач) був укладений договір оренди землі (далі договір). Інше речове право зареєстроване в реєстрі 06.02.2016р. за №13149215.

Згідно положень договору позивач передав, а відповідач прийняв в строкове платне користування земельну ділянку з кадастровим номером 6810600000:04:007:0025, яка знаходиться по вул. Зарічна, 2 в м. Славута площею 1019 кв.м. за цільовим призначенням: для будівництва багатоквартирного житлового будинку під належним відповідачу об`єктом нерухомого майна. Договір укладено строком на 5 років.

Відповідно до п. 8 договору річна орендна плата становить 6 % від нормативної грошової оцінки землі. Грошова плата за землю вноситься щомісячно в рівних частках протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового звітного місяця.

Відповідно до п.4 договору з урахуванням змін, внесених додатковою угодою від 12.04.2019 року нормативна грошова оцінка за договором з 01.01.2019 року становила 256 039,73 грн.

06.02.2021 року строк дії договору оренди землі припинився. Відповідно до абз.1 п.34 договору його дія припиняється у разі закінчення строку його дії.

За нормами п.19 договору, після припинення його дії орендар повертає орендодавцеві земельну ділянку у стані не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав її в оренду.

Відповідач не скористався своїм правом на продовження строку дії договору оренди землі та не набув права власності чи іншого речового права на дану земельну ділянку в порядку встановленому чинним законодавством.

Станом на дату подання позовної заяви на вищезазначеній земельній ділянці знаходиться об`єкт нерухомого майна (приміщення адмінкорпусу, колишня їдальня), що належить ТОВ «Дієва Хвиля» на праві приватної власності, що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та прав власності на нерухоме майно.

11.06.2024 року Господарським судом Хмельницької області було прийнято рішення по справі №924/387/24, яким задоволено позовні вимоги Славутської міської ради щодо стягнення з ТОВ «Дієва Хвиля» безпідставно збережених коштів у вигляді орендної плати в сумі 21 362,90 грн. за період з 01.01.2023 року по 31.03.2024 року.

Проте, станом на дату подання позовної заяви відповідач так і не скористався своїм переважним правом на оформлення прав на земельну ділянку, не набув права власності чи іншого речового права на дану земельну ділянку в порядку встановленому чинним законодавством. Проте продовжує до цього часу фактично використовувати земельну ділянку з кадастровим номером 6810600000:04:007:0025, яка знаходиться по вул. Зарічній, 2 в м. Славута площею 1019 кв.м. комунальної власності без правовстановлюючих документів та без здійснення плати за таке використання, в супереч вимогам ст. 287 Податкового кодексу України, ст.206 Земельного кодексу України.

Позивач як орендодавець звертався до відповідача щодо оформлення речового права на вказану земельну ділянку. Претензією від 20.01.2025 року за вих.№04-29/98, відповідачу пропонувалось врегулювати спір в досудовому порядку, зокрема сплатити безпідставно збережені кошти за період фактичного користування землею комунальної власності та оформити речове право. Надіслана претензія була отримана відповідачем 27.01.2025 року, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення. Разом з тим в місячний термін з моменту отримання претензії жодної відповіді від відповідача на адресу позивача не надходило.

Внаслідок такого безоплатного та безпідставного користування земельною ділянкою комунальної власності під належним відповідачу об`єктом нерухомого майна, він зберіг у себе кошти у вигляді орендної плати, які відповідач зобов`язаний повернути до місцевого бюджету.

Згідно акту обстеження земельної ділянки комунальної власності по вул. Зарічній, 2 у м. Славута від 19.03.2025р., на вищезазначеній земельній ділянці знаходиться об`єкт нерухомого майна приміщення адмінкорпусу (колишня їдальня) загальною площею 1280, 3 кв.м., яка належить ТОВ «Дієва Хвиля» на праві власності. Вказане підтверджується інформацією з Державного реєстру права власності.

Ознак користування вказаною земельною ділянкою третіми особами не виявлено.

Земельна ділянка по вул. Зарічна, 2 в м. Славута з кадастровим номером 6810600000:04:007:0025 згідно даних Реєстру належить до комунальної власності. Її площа - 1019 кв.м. Цільове призначення: для будівництва багатоквартирного житлового будинку.

Щодо суми, яку мав би отримати власник земельної ділянки за звичайних умов, яка безпосередньо залежить від вартості цієї ділянки (її нормативно-грошової оцінки), позивач зазначає наступне.

Відповідно до п.п. 271.1.1 п. 271.1 ст. 271 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі - ПКУ) базою оподаткування для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку (далі - Оцінка) яких проведено, є їх оцінка з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до положень ПКУ.

Згідно витягу про нормативну грошову оцінку цієї земельної ділянки №9900249802025 від 06.01.2025 року, у 2025 році її розмір становить 296 428,37 грн.

Відповідно до додатку 1 до рішення Славутської міської ради від 25.06.2021 року № 2-7/2021 «Про встановлення ставок плати за оренду земельних ділянок на території Славутської міської територіальної громади з 2022 року», за оренду земельних ділянок з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку (код 02.03) встановлено ставку на рівні 6% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

З огляду на вказане фінансовим управлінням виконавчого комітету Славутської міської ради було здійснено розрахунок безпідставно збережених коштів, відповідно до якого сума безпідставно збережених коштів у вигляді орендної плати за фактичне користування відповідачем земельної ділянки комунальної власності починаючи з 01.04.2024р. по 31.12.2024р. становить 13 339,26 грн.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства, суд дійшов наступних висновків:

Земельні відносини в Україні регулюються Конституцією України, Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, Законом України "Про оренду землі", іншими нормативно-правовими актами, а також договором оренди землі.

Положеннями ст. ст. 13, 14, 142, 143, 145 Конституції України встановлено, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Власність зобов`язує. Власність не повинна використовуватися на шкоду людині і суспільству. Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об`єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад. Територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування, зокрема, управляють майном, що є в комунальній власності; встановлюють місцеві податки і збори відповідно до закону. Права місцевого самоврядування захищаються в судовому порядку.

Згідно зі ст. 80 Земельного кодексу України суб`єктами права на землі комунальної власності є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування.

Відповідно до положень статті 83 Земельного кодексу України землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають: а) усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності; б) земельні ділянки, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об`єкти нерухомого майна комунальної власності незалежно від місця їх розташування; в) землі та земельні ділянки за межами населених пунктів, що передані або перейшли у комунальну власність із земель державної власності відповідно до закону.

Орендодавцями земельних ділянок є, зокрема їх власники або уповноважені ними особи (ч. 8 ст. 93 Земельного кодексу України).

Громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону (ч. 1 ст. 116 Земельного кодексу України).

За змістом глави 15 Земельного кодексу України право користування земельною ділянкою комунальної власності реалізується через право постійного користування або право оренди.

У ч. 1 ст. 90 Земельного кодексу України закріплено, що власники земельних ділянок мають право, зокрема продавати або іншим шляхом відчужувати земельну ділянку, передавати її в оренду, заставу, спадщину, довірчу власність.

Відповідно до статей 122, 123, 124 Земельного кодексу України міські ради передають земельні ділянки у власність або користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі - продажу права оренди земельної ділянки.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про оренду землі" оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Також згідно з ч. 1 ст. 93 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Згідно з ч. 1 ст. 21 Закону України "Про оренду землі" орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі.

Використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону (ст. 206 Земельного кодексу України).

Орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - це обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (п. п. 14.1.136 п. 14.1. ст. 14 Податкового кодексу України).

Норми ст. 90 Земельного кодексу України щодо права власників земельних ділянок передавати їх в оренду кореспондуються з нормами ст. 96 цього ж Кодексу, відповідно до якої землекористувачі, зокрема зобов`язані своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.

За змістом статті 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

За визначенням ст. 79 Земельного кодексу України земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.

Відповідно до ст. 79-1 Земельного кодексу України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера. Земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.

Отже, земельна ділянка є сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера та реєстрації її у Державному земельному кадастрі. Аналогічну правову позицію викладено, зокрема, у постановах Верховного Суду від 16.06.2021р. у справі №922/1646/20 та від 04.03.2021р. у справі №922/3463/19.

Як вбачається з матеріалів справи, 27 листопада 2015 року на підставі заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Дієва хвиля» щодо передачі сформованої та зареєстрованої земельної ділянки по вул. Зарічна, 2 під об`єктом нерухомого майна, який перейшов йому на праві власності відповідно до договору купівлі-продажу приміщення адмінкорпусу (колишньої їдальні) від 11.09.2015 року було прийнято рішення Славутської міської ради №17.15-2/2015 «Про розгляд звернень ТОВ «БУД Арх Сервіс» та ТОВ «Дієва хвиля», пунктом 3 якого, було передбачено передати останньому сформовану та зареєстровану земельну ділянку (комунальної власності) площею 1019 кв.м. по вул. Зарічна, 2 кадастровий номер: 6810600000:04:007:0025 під будівлею нерухомого майна в оренду терміном на п`ять років.

Цільове призначення земельної ділянки для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку. Встановлено розмір річної орендної плати 6 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

06 лютого 2016 року на виконання вказаного вище рішення між ТОВ «Дієва хвиля» (далі відповідач) та Славутською міською радою (далі позивач) був укладений договір оренди землі (далі договір). Інше речове право зареєстроване в реєстрі 06.02.2016р. за №13149215.

Згідно положень договору позивач передав, а відповідач прийняв в строкове платне користування земельну ділянку з кадастровим номером 6810600000:04:007:0025, яка знаходиться по вул. Зарічна, 2 в м. Славута площею 1019 кв.м. за цільовим призначенням: для будівництва багатоквартирного житлового будинку під належним відповідачу об`єктом нерухомого майна. Договір укладено строком на 5 років.

Відповідно до п. 8 договору річна орендна плата становить 6 % від нормативної грошової оцінки землі. Грошова плата за землю вноситься щомісячно в рівних частках протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового звітного місяця.

Відповідно до п.4 договору з урахуванням змін, внесених додатковою угодою від 12.04.2019 року нормативна грошова оцінка за договором з 01.01.2019 року становила 256 039,73 грн.

06.02.2021 року строк дії договору оренди землі припинився. Відповідно до абз.1 п.34 договору його дія припиняється у разі закінчення строку його дії.

За нормами п.19 договору, після припинення його дії орендар повертає орендодавцеві земельну ділянку у стані не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав її в оренду.

З урахуванням наведеного, після припинення дії договору відповідач продовжив користуватися земельною ділянкою з кадастровим номером 6810600000:04:007:0025 площею 1019 кв.м, яка знаходиться в м. Славута по вул. Зарічна, 2, оскільки на ній розміщений належний йому об`єкт нерухомого майна.

Докази відчуження об`єкта нерухомого майна, використання земельної ділянки іншими особами, використання відповідачем земельної ділянки меншої площі (зокрема, її поділу) або оформлення відповідачем права користування земельною ділянкою у встановленому законодавством порядку матеріали справи не містять.

Відповідно до частини другої статті 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Предметом регулювання глави 83 ЦК України є відносини, що виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Статтею 1212 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення глави 83 Цивільного кодексу України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Суд зазначає, що за змістом глави 15, статей 120, 125 Земельного кодексу України та з урахуванням положень статті 1212 ЦК України до моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права на земельну ділянку, на якій розташований цей об`єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без оформленого права на цю ділянку (без укладеного договору оренди тощо) та недоотримання її власником доходів у виді орендної плати є за своїм змістом кондикційними. Такий правовий висновок викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018р. у справі №629/4628/16-ц, від 20.11.2018р. у справі №922/3412/17, від 13.02.2019р. у справі №320/5877/17, у постановах Верховного Суду від 18.03.2020р. у справі №917/432/19, від 14.01.2019р. у справі №912/1188/17, від 21.01.2019р. у справі №902/794/17, від 04.02.2019р. у справі №922/3409/17, від 12.03.2019р. у справі №916/2948/17, від 09.04.2019р. у справі №922/652/18, а також у постановах Верховного Суду України від 30.11.2016р. у справі №922/1008/15, від 07.12.2016р. у справі №922/1009/15, від 12.04.2017р. у справах №922/207/15 і №922/5468/14 та у постановах Верховного Суду від 17.03.2020р. у справі №922/2413/19, від 22.05.2024р. у справі №916/3342/23.

Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.

Згідно зі статтею 1214 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, зобов`язана відшкодувати всі доходи, які вона одержала або могла одержати від цього майна з часу, коли ця особа дізналася або могла дізнатися про володіння цим майном без достатньої правової підстави. З цього часу вона відповідає також за допущене нею погіршення майна.

Отже, оскільки відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними, відповідач як фактичний користувач земельної ділянки, що без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти позивачу як власнику земельної ділянки на підставі ч. 1 ст. 1212 ЦК України. Такий висновок викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018р. у справі №629/4628/16-ц та від 20.09.2018р. у справі №925/230/17.

Узагальнюючи наведене, Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у постанові від 05.08.2022р. у справі №922/2060/20 вказав, що із дня набуття права власності на об`єкт нерухомого майна власник цього майна стає фактичним користувачем земельної ділянки, на якій розташований цей об`єкт, а тому саме із цієї дати у власника об`єкта нерухомого майна виникає обов`язок сплати за користування земельною ділянкою, на якій таке майно розташовано. При цьому до моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права на земельну ділянку, на якій розташований цей об`єкт, такі кошти є безпідставно збереженими.

Також Верховний Суд наголосив, що для вирішення спору щодо стягнення з власника об`єкта нерухомого майна безпідставно збережених коштів на підставі положень статей 1212 - 1214 ЦК України за фактичне користування без належних на те правових підстав земельною ділянкою комунальної власності, на якій цей об`єкт розташований, необхідно, насамперед, з`ясувати: 1) фактичного користувача земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цих ділянок зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування ділянками у відповідний період, або наявність правової підстави для використання земельної ділянки у такого фактичного користувача; 2) площу земельної ділянки; 3) суму, яку мав би отримати власник земельної ділянки за звичайних умов, яка безпосередньо залежить від вартості цієї ділянки (її нормативно-грошової оцінки); 4) період користування земельною ділянкою комунальної власності без належної правової підстави.

Відповідач не скористався своїм правом на продовження строку дії договору оренди землі та не набув права власності чи іншого речового права на дану земельну ділянку в порядку встановленому чинним законодавством.

11.06.2024 року Господарським судом Хмельницької області було прийнято рішення по справі №924/387/24, яким задоволено позовні вимоги Славутської міської ради щодо стягнення з ТОВ «Дієва Хвиля» безпідставно збережених коштів у вигляді орендної плати в сумі 21 362,90 грн. за період з 01.01.2023 року по 31.03.2024 року.

Проте, станом на дату подання позовної заяви відповідач так і не скористався своїм переважним правом на оформлення прав на земельну ділянку, не набув права власності чи іншого речового права на дану земельну ділянку в порядку встановленому чинним законодавством. Проте продовжує до цього часу фактично використовувати земельну ділянку з кадастровим номером 6810600000:04:007:0025, яка знаходиться по вул. Зарічній, 2 в м. Славута площею 1019 кв.м. комунальної власності без правовстановлюючих документів та без здійснення плати за таке використання, в супереч вимогам ст. 287 Податкового кодексу України, ст.206 Земельного кодексу України.

Податковим кодексом України визначено, що орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є обов`язковим платежем, а його розмір визначається на підставі законодавчих актів, тобто є регульованою ціною (статті 14.1.125, 14.1.136, 288.5 Податкового кодексу України).

Також береться до уваги, що основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності є нормативна грошова оцінка земель, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати, який в будь-якому разі не може бути меншим, ніж встановлено положеннями пункту 288.5.1 статті 288 Податкового кодексу України (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду від 10.09.2018р. по справі №920/739/17).

Верховним Судом неодноразово зазначалося, що при стягненні безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати, нарахування мають здійснюватися позивачем не самостійно (шляхом арифметичного розрахунку без проведення нормативної грошової оцінки землі), а виключно на підставі витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель (постанови Верховного Суду від 12.06.2019р. у справі №922/902/18, від 08.08.2019р. у справі №922/1276/18, від 01.10.2019р. у справі №922/2082/18, від 06.11.2019р. у справі №922/3 607/18 тощо).

Пунктами 288.5.1 та 288.5.2 статті 288 Податкового кодексу України встановлено, що розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою за розмір земельного податку, зокрема для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких проведено, - у розмірі не більше 3 відсотків їх нормативної грошової оцінки, та не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки.

Так, з матеріалів справи слідує, що розмір безпідставно збережених відповідачем коштів у період з 01.04.2024р. по 31.12.2024р. розрахований як розмір плати за користування земельною ділянкою комунальної форми власності площею 1019 кв.м з цільовим призначенням: для будівництва багатоквартирного житлового будинку у вигляді орендної плати за землю, що нараховується і сплачується за регульованою ціною, встановленою рішенням Славутської міської ради від 25.06.2021р. №2-7/2021 "Про встановлення ставок плати за оренду земельних ділянок на території Славутської міської територіальної громади з 2022 року" на рівні 6% нормативної грошової оцінки земельної ділянки, з урахуванням даних про нормативну грошову оцінку земельної ділянки у 2025 році, яка становить 296 428,37 грн. (витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки №9900249802025 від 06.01.2025 року).

Судом враховується, що вищезазначене рішення Славутської міської ради було чинним протягом відповідного періоду нарахування безпідставно збережених коштів, у визначеному законодавством порядку не скасоване та не визнане недійсним.

Перевіривши правильність розрахунку заявлених до стягнення коштів, враховуючи визначений позивачем період розрахунку, суд дійшов висновку про його правомірність та здійснення у межах можливих нарахувань.

Доказів сплати визначеної розрахунком суми коштів, доказів сплати відповідачем плати за користування земельною ділянкою за заявлених період (орендної плати, земельного податку) або доказів, які би спростовували поданий розрахунок, суду не подано.

При цьому у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018р. у справі №629/4628/16-ц, від 20.11.2018р. у справі №922/3412/17 викладено позицію, згідно з якою обов`язок набувача повернути потерпілому безпідставно набуте (збережене) майно чи відшкодувати його вартість не є заходом відповідальності, оскільки набувач зобов`язується повернути тільки майно, яке безпідставно набув (зберігав), або вартість цього майна.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно з ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України). Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч. 3 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України).

За приписами ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Враховуючи все вищезазначене, суд дійшов висновку про те, що позивачем доведено належними, допустимими, достовірними та вірогідними доказами наявність правових підстав для задоволення його позовних вимог, внаслідок чого суд вирішив позов задовольнити повністю та стягнути з відповідача на користь позивача безпідставно збережені кошти у вигляді орендної плати за земельну ділянку з кадастровим номером 6810600000:04:007:0025, яка знаходиться по вул. Зарічна, 2 в м. Славута площею 1019 кв.м., в розмірі 13 339,26 грн.

Згідно ч.9, ст.129 ГПК України витрати по оплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 2, 4, 74, 86, 129, 233, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Дієва Хвиля" (29000, м. Хмельницький, вул. Вінницьке шосе, 6/2, код ЄДРПОУ: 33789984) на користь Славутської міської ради (30000, м. Славута, Шепетівського р-ну, Хмельницької обл., вул. Соборності, буд. 7, код ЄДРПОУ: 34270865, розрахунковий рахунок р/р UA418999980314030544000022745, одержувач коштів: ГУК у Хмел.обл/Славутська мтг/24060300, банк одержувача: Казначейство України (ЕАП) код ЄДРПОУ: 37971775) безпідставно збережені кошти у вигляді орендної плати за земельну ділянку з кадастровим номером 6810600000:04:007:0025, яка знаходиться по вул. Зарічна, 2 в м. Славута площею 1019 кв.м., в розмірі 13 339,26 грн. (тринадцять тисяч триста тридцять дев`ять гривень 26 коп.) та 2 422,40 грн. (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні 40 коп.) - витрат по оплаті судового збору.

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів до Північно - західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення буде складено протягом десяти днів з дня оголошення скороченого (вступної та резолютивної частин) рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 21.05.2025р.

СуддяО.Д. Вибодовський

Віддрук. 1 прим. - до справи;

Представникам сторін - надіслати до кабінетів ЕС.