Ухвала від 20.05.2025 по справі 908/702/22

УХВАЛА

20 травня 2025 року

м. Київ

cправа № 908/702/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Пєскова В. Г. - головуючий, Картере В. І., Огородніка К. М.

перевіривши матеріали касаційної скарги Головного управління ДПС у Запорізькій області (вх. № 2397/2025)

на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 16.01.2025

у складі колегії суддів: Паруснікова Ю. Б. - головуючого, Верхогляд Т. А., Чередка А. Є.

та на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 30.07.2024

у складі судді Сушко Л. М.

у справі № 908/702/22

про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Техномаш", -

В С Т А Н О В И В:

07.06.2022 ухвалою Господарського суду Запорізької області відкрито провадження у справі № 908/702/22 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Техномаш", введено процедуру розпорядження майном, розпорядником майна призначено арбітражного керуючого Сєдову Н. І.

18.06.2024 постановою Господарського суду Запорізької області Товариство з обмеженою відповідальністю "Техномаш" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором призначено арбітражного керуючого Сєдову Н. І.

15.07.2024 до Господарського суду Запорізької області надійшла заява Головного управління ДПС у Запорізькій області з грошовими вимогами до боржника на суму 19 040,30 грн.

30.07.2024 ухвалою Господарського суду Запорізької області у справі №908/702/22 визнано грошові вимоги Головного управління ДПС у Запорізькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Техномаш" на суму 6 056,00 грн (судовий збір) - 1 черга задоволення вимог кредиторів, на суму 1 700,30 грн - 6 черга задоволення вимог кредиторів (без права вирішального голосу на зборах та комітету кредиторів).

16.01.2025 постановою Центрального апеляційного господарського суду (повний текст постанови складено 22.01.2025) апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області залишено без задоволення. Ухвалу Господарського суду Запорізької області від 30.07.2024 у справі № 908/702/22 - залишено без змін.

10.02.2025 Головним управлінням ДПС у Запорізькій області подано до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 16.01.2025 та ухвалу Господарського суду Запорізької області від 30.07.2024 у справі №908/702/22.

26.03.2025 ухвалою Верховного Суду у справі № 908/702/22 касаційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 16.01.2025 та ухвалу Господарського суду Запорізької області від 30.07.2024 повернуто скаржнику.

02.04.2025 (через підсистему "Електронний суд") Головним управлінням ДПС у Запорізькій області повторно подано до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу, в якій скаржник просить: скасувати постанову Центрального апеляційного господарського суду від 16.01.2025 та ухвалу Господарського суду Запорізької області від 30.07.2024 у справі №908/702/22; ухвалити нове судове рішення, яким визнати грошові Головного управління ДПС у Запорізькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Техномаш" у розмірі 19 040, 30 грн.

Також скаржником заявлено клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження постанови Центрального апеляційного господарського суду від 16.01.2025 та ухвали Господарського суду Запорізької області від 30.07.2024 у справі № 908/702/22, яке обґрунтоване тим, що Головне управління ДПС у Запорізькій області, використовуючи право на повторне звернення з касаційною скаргою, одразу після усунення обставин, які були підставою для повернення касаційної скарги, повторно звертається з касаційною скаргою в межах присічного строку, не зловживаючи своїм процесуальним правом та не допустивши необ`єктивного зволікання з поданням касаційної скарги.

02.04.2025 відповідно до протоколу передачі судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) раніше визначеному складу суду касаційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області у справі № 908/702/22 передано колегії суддів у складі: головуючого - Пєскова В. Г. (суддя-доповідач), суддів: Картере В. І., Огородніка К. М.

22.04.2025 ухвалою Верховного Суду визнано неповажними наведені Головним управлінням ДПС у Запорізькій області підстави для поновлення строку на касаційне оскарження постанови Центрального апеляційного господарського суду від 16.01.2025 та ухвали Господарського суду Запорізької області від 30.07.2024 у справі № 908/702/22. Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 16.01.2025 та ухвалу Господарського суду Запорізької області від 30.07.2024 у справі № 908/702/22 залишено без руху та надано скаржнику строк для усунення недоліків касаційної скарги, який не може перевищувати 10 днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху.

Головним управлінням ДПС у Запорізькій області на виконання вимог ухвали Верховного Суду від 22.04.2025 у справі № 908/702/22 подано до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду заяву про усунення недоліків касаційної скарги на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 16.01.2025 та ухвалу Господарського суду Запорізької області від 30.07.2024 у цій справі, в якій скаржник просить визнати поважними наведені ним підстави пропуску строку на касаційне оскарження та поновити пропущений процесуальний строк.

Обґрунтовуючи в заяві про усунення недоліків касаційної скарги підстави для поновлення строку на повторне звернення з касаційною скаргою на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 16.01.2025 та ухвалу Господарського суду Запорізької області від 30.07.2024 у справі № 908/702/22, Головне управління ДПС у Запорізькій області посилається на наявність у нього конституційного права на касаційне оскарження судового рішення, встановленого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод права на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, а також наявність права на доступ до суду.

Крім цього скаржник наголошує, що від самого початку військового вторгнення російської федерації на територію України місто Запоріжжя постійно страждає від ракетних та бомбових ударів, повітряна тривога може тривати по 15 годин на добу, у зв`язку з чим, з метою забезпечення безпечних умов роботи, збереження життя i здоров`я, було встановлено, що під час повітряної тривоги працівники Головного управління ДПС у Запорізькій області повинні знаходитись у спеціально облаштованих укриттях або безпечних місцях, що суттєво зменшує час на виконання функціональних повноважень.

Розглянувши наведені обґрунтування підстав пропуску процесуального строку на касаційне оскарження, колегія суддів дійшла висновку, що підстави, зазначені скаржником, не можуть бути визнані поважними з огляду на таке.

Статтею 288 ГПК України встановлено, що касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення, що оскаржується, або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині четвертій статті 293 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.

Зі змісту наведеної правової норми вбачається, що законодавець не передбачив обов`язок суду автоматично поновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки в кожному випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було пропущено та чи підлягає він поновленню.

Таким чином, для поновлення процесуального строку суд має встановити наявність об`єктивно непереборних обставин, які перешкоджали вчасному зверненню зі скаргою на судове рішення, у зв`язку з чим заявник має довести суду їх наявність та непереборність, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого окреслення законодавчо закріплених процесуальних строків.

При цьому клопотання про поновлення процесуального строку повинно містити роз`яснення причин пропуску і підстави, з яких заявник вважає ці причини поважними. У клопотанні повинні бути докази того, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк у заявника не було можливості.

Згідно з частиною третьою статті 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Як було зазначено, ухвалою Верховного Суду від 26.03.2025 у справі №908/702/22 касаційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 16.01.2025 та ухвалу Господарського суду Запорізької області від 30.07.2024 повернуто скаржнику з тих підстав, що Головним управлінням ДПС у Запорізькій області не усунуто недоліки касаційної скарги та не надано Суду документ, що підтверджує сплату судового збору. При цьому, як було встановлено Судом, у заяві про усунення недоліків касаційної скарги скаржник на виконання вимог ухвали Верховного Суду від 16.01.2025 у справі № 908/702/22 просив долучити до матеріалів справи копію витягу платіжної інструкції № 493 від 20.02.2025 про сплату судового збору, однак, фактично не додав зазначений ним документ про сплату судового збору.

За інформацією, отриманою з автоматизованої системи документообігу суду КП "ДСС", документ в електронному вигляді: (ЄДРСР) ст. 292 ГПК Ухвала ВС про повернення касаційної скарги від 26.03.2025 у справі № 908/702/22 (суддя Пєсков В.Г.) надіслано в Електронний кабінет одержувача: Головне управління ДПС у Запорізькій області (ЄДРПОУ/ІПН 44118663). Документ доставлено в Електронний кабінет одержувача: 26.03.2025 о 21:35. Дата отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до Електронного кабінету особи: 26.03.2025 о 22:48.

Частиною шостою статті 242 ГПК України визначено, що днем вручення судового рішення є, зокрема, день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.

Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

Зважаючи на викладене, днем вручення скаржнику ухвали Верховного Суду від 26.03.2025 у справі № 908/702/22 про повернення касаційної скарги є 27.03.2025. а як було зазначено вище, повторно касаційну скаргу Головним управлінням ДПС у Запорізькій області подано 02.04.2025.

Звернення з касаційною скаргою є суб`єктивною дією скаржника, який зацікавлений у касаційному перегляді судового рішення та залежить від його волевиявлення.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 13.03.2018 у справі "Кузнецов та інші проти Росії" Суд підкреслив, що особи, які оскаржують рішення поза межами наданих законом строків, мають діяти з достатнім поспіхом.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства (частина друга статті 114 ГПК України).

Сам факт повернення первісно поданої касаційної скарги не є тією обставиною, яка свідчить про поважність пропуску строку на касаційне оскарження.

Водночас, Верховний Суд зазначає, що введення на території України воєнного стану не зупинило перебіг процесуальних строків, у тому числі на касаційне оскарження судових рішень. Питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку (висновки, викладені в постанові Великої Палати Верховного суду від 10.11.2022 у справі № 990/115/22).

Обставини, про які зазначає Головне управління ДПС у Запорізькій області, а саме - воєнний стан, обстріли міста Запоріжжя, тривалі повітряні тривоги, самі по собі не є такими, що об`єктивно унеможливлювали у розумний за даних обставин строк додати до касаційної скарги вже наявну платіжну інструкцію про сплату судового збору та невідкладно подати касаційну скаргу повторно.

Інших доводів в обґрунтування поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження Головним управлінням ДПС у Запорізькій області не зазначено та не надано доказів, які б підтверджували наявність особливих та непереборних обставин, що перешкоджали йому повторно подати касаційну скаргу раніше, ніж 02.04.2025.

З викладеного вбачається, що можливість повторно подати касаційну скаргу у межах розумного за даних обставин строку, додавши до касаційної скарги вже наявну платіжну інструкцію про сплату судового збору, залежала виключно від волевиявлення та дій Головного управління ДПС у Запорізькій області (його представника), а пропуск строку на касаційне оскарження залежав не від об`єктивних причин, а від суб`єктивних чинників.

Частиною четвертою статті 13 ГПК України унормовано, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з пунктом 1 частини другої статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Таким чином, як органи державної влади, так і суб`єкти господарювання та громадяни поставлені законом у рівні умови, у зв`язку із чим вибіркове надання господарським судом суб`єктивних переваг одним учасникам судового процесу перед іншими призведе до порушення вказаного конституційного принципу, що є неприпустимим.

Зважаючи на викладене, оцінивши наведені у заяві про усунення недоліків касаційної скарги доводи Головного управління ДПС у Запорізькій області в обґрунтування підстав для поновлення строку на касаційне оскарження постанови Центрального апеляційного господарського суду від 16.01.2025 та ухвали Господарського суду Запорізької області від 30.07.2024 у справі №908/702/22, Верховний Суд визнає їх неповажними.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб те ресурсів суспільства та окремих осіб. Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальної заборони та обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух (рішення від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України" та від 30.05.2013 у справі "Наталія Михайленко проти України").

У рішенні ЄСПЛ від 02.03.1987 у справі "Monnell and Morris v. the United Kingdom" (§ 56) зазначається, що спосіб, у який стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них.

Отже, право на касаційне оскарження не є безумовним, а тому встановлення законодавцем процесуальних строків звернення до касаційного суду не є обмеженням доступу до правосуддя, порушенням принципів рівності і змагальності сторін.

Відповідно до частини третьої статті 292 ГПК України касаційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 288 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 293 цього Кодексу.

Пунктом 4 частини першої статті 293 ГПК України передбачено, що суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнані судом неповажними.

Оскільки наведені скаржником підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнані судом неповажними, колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження у справі № 908/702/22 за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Запорізькій області на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 16.01.2025 та ухвалу Господарського суду Запорізької області від 30.07.2024.

Керуючись статтями 119, 234, 235, 288, 292, 293 Господарського процесуального кодексу України, Суд,-

У Х В А Л И В:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Запорізькій області на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 16.01.2025 та ухвалу Господарського суду Запорізької області від 30.07.2024 у справі № 908/702/22.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий В. Пєсков

Судді В. Картере

К. Огороднік