Рішення

від 20.05.2025 по справі 671/710/25

ГОРОДОЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №: 671/710/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

20 травня 2025 року Волочиський районний суд Хмельницької області в складі:

головуючого судді Ніколової С.В.,

за участю секретаря судового засідання Хрупайло Т.В.,

розглянувши в порядку ч. 2 ст. 247 ЦПК України без здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису в судовому засіданні в приміщенні суду в м. Волочиську справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Санаторій Райдуга про припинення трудових відносин,

встановив:

ОСОБА_1 звернулась в суд з позовом до ТОВ Санаторій Райдуга про припинення трудових відносин. В обгрунтування позову зазначала, що вона з 17.06.2020 року перебувала в трудових відносинах із відповідачем. Із 10.11.2021 року по 12.02.2025 року знаходилась у відпустці у зв`язку із вагітністю та пологами. 13 лютого 2025 року мала намір вийти на роботу, однак прибувши до санаторію з`ясувала, що він не працює. Також, вона неодноразово з`являлася в санаторій, однак директор санаторію ОСОБА_2 не зателефонувала їй, не відреагувала на її бажання припинити трудові відносини. 04 березня 2025 року вона направила відповідачу засобами поштового зв`язку заяву про звільнення за власним бажанням з 25 березня 2025 року. Оператор поштового зв`язку повернув їй лист у зв`язку із закінченням терміну зберігання. Зазначала, що бездіяльність ТОВ Санаторій Райдуга щодо припинення з нею трудових відносин після спливу двох тижнів з часу подання заяви про звільнення грубо порушує її право на свободу трудової діяльності та змушує звернутися до суду з даним позовом. Вказувала, що припинення трудових відносин є належним та ефективним способом захисту її права, яке порушується відповідачем. Просить суд припинити трудові відносини між нею та відповідачем на підставі ч. 1 ст 38 КУпАП з 24 березня 2025 року.

Позивач надала до суду заяву, в якій просить розгляд справи проводити у її відсутності, позов підтримує у повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про час, місце та дату судового засідання повідомлений відповідно до вимог ЦПК України, відзиву на позов не подав, проти позову не заперечив (а.с. 29-32). Тому згідно вимог ст. 280 ЦПК України за відсутності заперечень позивача суд проводить заочний розгляд справи.

Дослідивши надані докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що на даний час ТОВ Санаторій Райдуга (ЄДРПОУ 43339650) зареєстроване як юридична особа, директор - Німцович Є.С.

Позивач ОСОБА_1 була прийнята на роботу з 17.06.2020 року в ТОВ на посаду медичної сестри відповідно до наказу директора ТОВ Санаторій Райдуга №31 від 16.06.2020 року, що підтверджується даними трудової книжки позивача. (а.с 5-7).

В період часу 10.11.2021 року по 12.02.2025 року ОСОБА_1 знаходилась у відпустці у зв`язку із вагітністю та пологами у зв`язку із народженням сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується даними свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 (а.с. 11).

Відповідно до відомостей з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування Пенсійного фонду України за період з 2014 року по 2025 рік відносно ОСОБА_1 , встановлено, що страхувальником (ЄДРПОУ 43339650) проводилася сплата страхових внесків ОСОБА_1 з червня по грудень 2020 року, з січня по листопад 2021 року (а.с. 15-18).

Позивач мала намір вийти на роботу, однак з`ясувала, що ТОВ Санаторій Райдуга не працює, тому 04 березня 2025 року направила засобами поштового зв`язку заяву про звільнення за власним бажанням з 19 березня 2025 року.

08 березня 2025 року позивач повторно направила поштою заяву про звільнення за власним бажанням з 24 березня 2025 року (а.с. 9, 19, 22).

Направлені позивачем заяви про звільнення з роботи відповідачем не прийняті та були повернуті оператором поштового зв`язку без вручення адресату з незалежних від позивача причин (а.с. 8, 20, 21).

Обгрунтовуючи позов, позивач посилається на те, що вона позбавлена можливості реалізувати передбачене частиною першою статті 38 КЗпП України її право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні.

Посилаючись на передбачену статтею 22 КЗпП України заборону будь-якого прямого або непрямого обмеження прав при укладенні, зміні та припиненні трудового договору, просила у судовому порядку припинити її трудові відносини з ТОВ Санаторій Райдуга на підставі частини першої статті 38 КЗпП України.

Отже, судом встановлено, що ТОВ Санаторій Райдуга у встановлені трудовим законодавством строки не вирішує питання звільнення із займаної посади працівника, що порушує право позивача на припинення трудових відносин.

Відповідно до статті 1 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно частини першої статті 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

У пункті першому частини 15 ЦПК України передбачено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин.

За змістом статті 22 КЗпП України будь-яке пряме або непряме обмеження прав чи встановлення прямих або непрямих переваг при укладенні, зміні та припиненні трудового договору не допускається.

Згідно з частиною першою статтею 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції.

Європейський суд з прав людини вказує, що приватне життя "включає право особи на формування та розвиток стосунків з іншими людьми, включаючи стосунки професійного або ділового характеру". Стаття 8 Конвенції "захищає право на особистий розвиток та право встановлювати та розвивати стосунки з іншими людьми та оточуючим світом". Поняття "приватне життя" в принципі не виключає відносини професійного або ділового характеру. Врешті-решт, саме у рамках трудової діяльності більшість людей мають значну можливість розвивати стосунки з оточуючим світом. Отже, обмеження, накладені на доступ до професії, були визнані такими, що впливають на "приватне життя". (OLEKSANDR VOLKOV v. UKRAINE, N 21722/11, § 165, ЄСПЛ, від 09 січня 2013 року).

З урахуванням положень частини першої статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та усталеної практики Європейського Суду з прав людини слід зробити висновок, що наявність у реєстрі інформації щодо позивача як про керівника товариства відноситься до професійної діяльності останнього та охоплюється поняттям "приватне життя".

Підстави припинення трудового договору передбачені статтею 36 КЗпП України, серед яких такі як угода сторін, закінчення строку такого договору, його розірвання з ініціативи працівника або з ініціативи власника тощо. Позивач просив припинити трудові правовідносини з товариством на підставі частини першої статті 38 КЗпП України - з ініціативи працівника.

Конституційний Суд України у рішеннях від 07 липня 2004 року N 14-рп/2004, від 16 жовтня 2007 року N 8-рп/2007 та від 29 січня 2008 року N 2-рп/2008 зазначав, що визначене статтею 43 Конституції України право на працю розглядає як природну потребу людини своїми фізичними і розумовими здібностями забезпечувати своє життя. Це право передбачає як можливість самостійно займатися трудовою діяльністю, так і можливість працювати за трудовим договором чи контрактом.

Свобода праці передбачає можливість особи займатися чи не займатися працею, а якщо займатися, то вільно її обирати, забезпечення кожному без дискримінації вступати у трудові відносини для реалізації своїх здібностей. За своєю природою право на працю є невідчужуваним і по суті означає забезпечення саме рівних можливостей для його реалізації.

Враховуючи порушення права позивача на припинення трудового договору, обраний ним спосіб захисту направлений на відновлення його трудових прав, гарантованих Конституцією України.

Передбачений частиною першою статті 38 КЗпП України порядок розірвання трудового договору з ініціативи працівника передбачає попередження ним про це власника або уповноважений орган письмово за два тижні.

За встановлених у цій справі обставин положення закону щодо письмового попередження власника про бажання працівника звільнитись нівелюється, а іншого порядку звільнення з ініціативи працівника чинне законодавство не передбачає.

Недосконалість національного законодавства та прогалини у правовому регулюванні певних правовідносин не можуть бути підставою для позбавлення особи права на захист порушених прав у обраний нею спосіб.

Відповідно до частини першої статті 38 КЗпП України, працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні. У разі, коли заява працівника про звільнення з роботи за власним бажанням зумовлена неможливістю продовжувати роботу (переїзд на нове місце проживання; переведення чоловіка або дружини на роботу в іншу місцевість; вступ до навчального закладу; неможливість проживання у даній місцевості, підтверджена медичним висновком; вагітність; догляд за дитиною до досягнення нею чотирнадцятирічного віку або дитиною з інвалідністю; догляд за хворим членом сім`ї відповідно до медичного висновку або особою з інвалідністю I групи; вихід на пенсію; прийняття на роботу за конкурсом, а також з інших поважних причин), власник або уповноважений ним орган повинен розірвати трудовий договір у строк, про який просить працівник.

Верховний Суд в своїй постанові від 16.11.2022 року в справі № 465/4294/18 вказав, що за змістом ст. 38 КзпП розірвання трудового договору за статтею 38 КЗпП України є різновидом припинення трудових відносин в односторонньому порядку. Правове значення для припинення трудового договору має письмово викладена ініціатива працівника з наміром припинити трудові відносини, що доведена до відома роботодавця в установленому законом порядку. Для припинення трудового договору за цією підставою не має значення, чи була погоджена ця ініціатива з роботодавцем та чи згідний він з такою вимогою робітника. Для працівника виявлення цієї ініціативи створює лише один обов`язок - продовжувати виконання усіх умов трудового договору протягом двох тижнів від дня подання роботодавцю такої заяви. Трудові відносини припиняються незалежно від того, чи видано роботодавцем наказ про звільнення працівника, чи не вчинено такої дії. Відсутність такого наказу не зобов`язує працівника надалі виконувати покладені на нього трудові обов`язки та не продовжує дії трудового договору.

Такий же висновок викладено і у постановах Верховного Суду від 12.04.2018 року у справі № 545/2544/13, від 04.05.2022 року у справі № 761/16900/21.

За таких обставин суд вважає, що бездіяльність відповідача щодо нерозірвання трудових відносин з позивачем, є такою, що порушує вимоги наведеного вище законодавства, тому позов ОСОБА_1 про припинення її трудових відносин з ТОВ СанаторійРайдугаз 24 березня 2025 року на підставі частини першої статті 38 КЗпП України підлягає задоволенню.

Судовий збір відповідно до ст. 141 ЦПК України підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст. ст. 4 ,12, 81, 89, 141, 247, 263-265, 268, 280-282, 354 ЦПК України, суд, -

вирішив:

Позов задовольнити.

Припинити трудові відносини між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю Санаторій Райдуга на підставі частини 1 статті 38 Кодексу законів про працю України з 24 березня 2025 року.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Санаторій Райдуга на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 1211 грн. 20 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Відомості про сторін: позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ; відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю Санаторій Райдуга, місцезнаходження: 31200, вул. Запорізька, 11, м.Волочиськ Хмельницький район Хмельницька область, код ЄДРПОУ 43339650.

Рішення складено 20 травня 2025 року.

Суддя: