Постанова

від 20.05.2025 по справі 128/135/21

МИКОЛАЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 128/135/21

Провадження № 22-ц/801/1172/2025

Категорія:

Головуючий у суді 1-ї інстанції Шевчук Л. П.

Доповідач:Ковальчук О. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 травня 2025 рокуСправа № 128/135/21м. Вінниця

Вінницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Ковальчука О. В.,

суддів: Сала Т. Б., Панасюка О. С.,

за участю секретаря судового засідання Луцишина О.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за скаргою ОСОБА_1 на дії головного державного виконавця Вінницького відділу державної виконавчої служби у Вінницькому районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Федоринського Сергія Пилиповича, за участю стягувача ОСОБА_2 ,

за апеляційноюскаргою ОСОБА_1 ,поданою йогопредставником адвокатом ЗубаньОлександром Олександровичем,на ухвалуВінницького районногосуду Вінницькоїобласті,постановлену уцій справі02квітня 2025року ум.Вінниці суддеюцього суду Шевчук Л.П., дата складення повного судового рішення не відома,

В С Т А Н О В И В:

У березні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду із скаргою на дії головного державного виконавця Вінницького відділу державної виконавчої служби у Вінницькому районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Федоринського Сергія Пилиповича, за участю стягувача ОСОБА_2 .

Скарга мотивована тим, що на примусовому виконанні у Вінницькому відділу державної виконавчої служби у Вінницькому районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) перебуває виконавче провадження № 65971634 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 аліментів на утримання дитини в розмірі 1/4 частини всіх видів доходу, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Скаржник зазначив, що державним виконавцем під час нарахування аліментів не було враховано вимог чинного законодавства та нараховано аліменти з тих доходів, з яких вони не мали б стягуватися, а саме з додаткової винагороди за період лютий-листопад 2022 року; з грошової допомоги на оздоровлення, виплаченої в листопаді 2022 року в сумі 14 640,40 грн, та виплаченої в липні 2023 року в сумі 23 421,30 грн; з матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань в сумі 5 575,05 грн, що виплачена в грудні 2022.

Окрім того, розмір фактично стягнутих з боржника аліментів взагалі не відображений в розрахунку заборгованості по аліментам та не вірно вказаний розмір доходу боржника (вказаний без врахування відомостей, які містяться в податковій інспекції). Наданий державним виконавцем розрахунок не враховує сум аліментів, які були стягнуті з ТОВ «Аграна Фрут Україна». Відповідно до довідки ТОВ «Аграна Фрут Україна» від 28.11.2024 року при виплаті боржнику зарплати у 2022 році з нього роботодавцем були стягнуті аліменти на загальну суму 101 017,87 грн, в 2023 році з нього стягнуто 5 556,42грн, в 2024 році з нього стягнуто 41 256,25 грн, проте в оскаржуваному розрахунку по аліментах всі стягнені суми аліментів відсутні в графі «Сплачено боржником».

Також не враховано розмір доходу зазначеного у відомостях Державного реєстру фізичних осіб платників податків.

Таким чином, державним виконавцем при здійсненні розрахунку аліментів неправомірно нараховані аліменти з грошової допомоги на оздоровлення, виплаченої в листопаді 2022 року в сумі 14 640,40 грн, та виплаченої в липні 2023 року в сумі 23 421,30 грн; з матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань в сумі 5 575,05 грн, що виплачена в грудні 2022

З огляду на викладене, скаржник просив визнати розрахунок заборгованості по сплаті аліментів протиправним та зобов`язати державного виконавця здійснити новий відповідний розрахунок.

02.04.2025року ухвалоюВінницького районногосуду Вінницькоїобласті у задоволенні вищевказаної скарги відмовлено.

Не погодившись із такою ухвалою суду, ОСОБА_1 , через свого представника - адвоката Зубань О.О., подав апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на її незаконність, просить ухвалу скасувати та задовольнити вимоги його скарги у повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що суд першої інстанції, постановляючи оскаржувану ухвалу, дійшов помилкового висновку, що заборгованість по аліментам може формуватись державним виконавцем не у формі єдиного унітарного розрахунку заборгованості по аліментам, а у формі кількох розрахунків (по кожному робочому місці окремо). При цьому, скаржник вважає, що розрахунок заборгованості по аліментам має бути єдиним документом, в якому мають бути відображені всі доходи і всі платежі аліментів, і має бути сформована єдина заборгованість.

Також апелянт вважає, що розроблений державним виконавцем розрахунок заборгованості здійснений без врахування аліментів, які були стягнуті із заробітної плати ОСОБА_1 , яку він отримував у ТОВ «Аграна Фрут Україна».

Відзив на апеляційну скаргу не надходив.

Апеляційний суд, згідно з вимогами ст. 367 ЦПК України, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а ухвалу суду - без змін з огляду на таке.

Статтею 375 ЦПК України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Згідно зі ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повного і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Ухвала суду першої інстанції відповідає цим вимогам.

В ході розгляду справи встановлено, що 11.03.2021 року рішенням Вінницького районного суду Вінницької області, залишеним без змін постановою Вінницького апеляційного суду від 20.05.2021 року (а.с. 15-18), стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 аліменти на утримання дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 20.01.2021 року і до досягнення дитиною повноліття (а.с. 12-14).

07.07.2021 року постановою головного державного виконавця Вінницького РВ ДВС ЦЗМУ МЮ (м. Хмельницький) Федоринського С.П. відкрито виконавче провадження № 6597163 за виконавчим листом № 128/135/21, виданим 31.05.2021 року, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 аліментів на утримання дочки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 20.01.2021 року і до досягнення дитиною повноліття (а.с. 20).

Згідно із розрахунком заборгованості по сплаті аліментів за період з 01.01.2022 року по 31.10.2024 року, де боржник ОСОБА_1 , стягувач ОСОБА_3 , здійсненого Вінницьким відділом ДВС у Вінницькому районі Вінницької області ЦМУ МЮ (м. Київ) на підставі відповіді на запит до ДПС України (а.с. 117-123) та довідки з військової частини НОМЕР_1 , розмір заборгованості становить 403 011,53 грн, який утворився у період з квітня 2022 по вересень 2024 (а.с. 28-31).

Відповідно до довідок ТОВ «Аграна Фрут Україна» № 53/1, 53/2 та 53/3 від 28.11.2024 року, ОСОБА_1 працював на ТОВ «Аграна Фрут України» з 04.05.2020 року по 02.03.2022 року на посаді водія навантажувача холодильних камер, увільнений від роботи у зв`язку із загальною мобілізацією. За період з 01.03.2022 року по 31.12.2022 року йому нараховано заробітну плату в сумі 427 258,59 грн, утримано аліментів в сумі 101 017,87 грн; за період з 01.01.2023 року по 31.12.2023 року нараховано заробітну плату в сумі 276 076,62 грн, утримано аліментів в сумі 55 560,42 грн; за період з 01.01.2024 року по 31.10.2024 року нараховано заробітну плату в сумі 205 000 грн, утримано аліментів в сумі 41 256,25 грн (а.с. 32, 33, 34).

Відповідно до копії посвідчення серії НОМЕР_2 ОСОБА_1 є учасником бойових дій (а.с. 11).

Із копій довідок військово-лікарської комісії № 2054 від 15.10.2022 року (а.с. 48) та № 1076 від 25.04.2023 року (а.с. 49) ОСОБА_1 отримав ушкодження здоров`я, що пов`язані із проходженням військової служби, пов`язані із захистом Батьківщини, визнаний придатним до військової служби.

Згідно із звітом про здійснення відрахування та виплати ТОВ «Аграна Фрут Україна» за період з 01.01.2022 року по 31.12.2022 року у період з січня 2022 по липень 2022 включно з ОСОБА_1 здійснювалися відрахування у розмірі 35% його доходу, а з серпня 2022 по грудень 2022 розмір відрахувань становив 25% його доходу (а.с. 95).

Відповідно до копії листа ТОВ «Аграна Фрут Україна» № 99 від 25.10.2023 року за червень 2023 сума утримань становила 4025 грн, а помилково перераховано 8503,70 грн, переплата становить 4478,70 грн, тому в липні 2023 утримано 4025 грн, до перерахування 0,00 грн, в серпні 2023 утримано 4025 гр., перераховано 4025 грн, у вересні 2023 утримано 5031,25 грн, перераховано 4577,55 грн. Таким чином, вся сума по сплаті аліментів відкорегована (а.с. 97).

Як вбачається із копії листа головного державного виконавця Федоринського С.П. № 45838/18.3-24 від 15.09.2021 року, адресованого ТОВ «Аграна Фрут Україна», відділом ДВС на адресу ТОВ «Аграна Фрут Україна» 02.09.2021 року було направлено постанову про утримання з заробітної плати ОСОБА_1 заборгованості по аліментам в розмірі 338 331,80 грн для виконання. Боржником ОСОБА_1 до відділу ДВС пред`явлено квитанції про сплату боргу в сумі 1 800,00 грн, тому заборгованість в розмірі 31 451,75 грн зменшено до 29 651,75 грн. (а.с. 103).

В судовому засіданні державним виконавцем Федоринським С.П. подано до суду першої інстанції розрахунок заборгованості по сплаті аліментів за період з 01.10.2022 року по 21.03.2025 року, здійснений станом на 01.03.2025 року, із якого вбачається, що протягом вказаного періоду боржником здійснювалося погашення заборгованості по сплаті аліментів та станом на 01.03.2025 року становить 7070,23 грн. Розрахунок заборгованості проводився відповідно до звітів від ТОВ «Аграна Фрут Україна» (а.с. 104-107).

Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив із того, що, скаржником не доведено, що у оскаржуваному розрахунку державним виконавцем не було враховано сплачені ОСОБА_1 суми аліментів сплачених ТОВ «Аграна Фрут Україна» та не доведено, що якщо боржник отримує доходи із різних джерел доходу, в даному випадку від ТОВ «Аграна Фрут Україна» та від військової частини, де проходить військову службу під час мобілізації, розрахунок заборгованості має бути один, адже законодавством визначено максимальний розмір відрахувань, який не може перевищувати 50% його доходу. При цьому, вимог про заборону здійснювати виконавцем розрахунок заборгованості по сплаті аліментів по кожному із джерел доходу боржника немає.

На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку, що головним державним виконавцем Вінницького відділу державної виконавчої служби у Вінницькому районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) ФедоринськимС.П. не було порушено вимог чинного законодавства при проведенні розрахунку заборгованості зі сплати аліментів у виконавчому провадженні № 65971634.

Апеляційний суд погоджується із таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Так, згідно із ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Частиною 1 ст. 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Стаття 6 Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право на справедливий судовий розгляд та закріплює принцип верховенства права, на якому будується демократичне суспільство, і найважливішу роль судової системи в здійсненні правосуддя. Проте право на справедливий суд було б позбавлено сенсу, якщо б допускало невиконання остаточних судових рішень, які набрали законної сили.

Положеннями ст. 129-1 Конституції України визначено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Згідно із ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Одним із засобів юридичного захисту сторін виконавчого провадження при проведенні виконавчих дій є судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах, який передбачає, зокрема, можливість здійснення певних процесуальних дій у виконавчому провадженні лише з дозволу суду, а також обов`язок суду розглянути скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби й позови, що виникають із відносин щодо примусового виконання судових рішень.

Отже, виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Основи організації та діяльності державної виконавчої служби, її завдання, правовий статус працівників органів державної виконавчої служби та умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначені Законами України «Про державну виконавчу службу» та «Про виконавче провадження».

Згідно із ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі рішення) сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

За положеннями ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

Статтею 18 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії, здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

На підставі ч. 1 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Положеннями ст. 447 ЦПК України передбачено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Таким чином, предметом оскарження можуть бути рішення, дії або бездіяльність державного виконавця.

Згідно із ч. 1, 3, 4, 8 ст. 71 Закону України «Про виконавче провадження» порядок стягнення аліментів визначається законом. Виконавець стягує з боржника аліменти у розмірі, визначеному виконавчим документом, але не менше мінімального гарантованого розміру, передбаченогоСімейним кодексом України.

Визначення суми заборгованості із сплати аліментів, присуджених як частка від заробітку (доходу), визначається виконавцем у порядку встановленомуСімейним кодексом України.

Виконавець зобов`язаний обчислювати розмір заборгованості із сплати аліментів щомісяця. Виконавець зобов`язаний повідомити про розрахунок заборгованості стягувачеві і боржникові у разі: 1) надходження виконавчого документа на виконання від стягувача; 2) подання заяви стягувачем або боржником; 3) надіслання постанови на підприємство, в установу, організацію, до фізичної особи - підприємця, фізичної особи, які виплачують боржнику відповідно заробітну плату, пенсію, стипендію чи інші доходи; 4) надіслання виконавчого документа за належністю до іншого органу державної виконавчої служби; 5) закінчення виконавчого провадження.

Відповідно до частини першої статті 70 Закону України «Про виконавче провадження» розмір відрахувань із заробітної плати, пенсії, стипендії та інших доходів боржника вираховується із суми, що залишається після утримання податків, зборів та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Відповідно до п. 4 розд. XVI Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженоїнаказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 року № 512/5, виконавець зобов`язаний обчислювати розмір заборгованості зі сплати аліментів щомісяця та у випадках, передбачених частиною четвертою статті 71 Закону, повідомляти про розрахунок заборгованості стягувача і боржника. Розрахунок заборгованості обчислюється в автоматизованій системі виконавчого провадження на підставі відомостей, отриманих із: звіту про здійснені відрахування та виплати; квитанцій (або їх копій) про перерахування аліментів, наданих стягувачем чи боржником; заяв та (або) розписок стягувача; інформації про середню заробітну плату працівника для цієї місцевості; інших документів, що відображають отримання боржником доходу або сплату ним аліментів. Сума заборгованості зі сплати аліментів, присуджених як частка від заробітку (доходу), визначається виконавцем у порядку, встановленомустаттею 195 СК України.

Положеннями ст. 195 СК України передбачено, що заборгованість за аліментами, присудженими у частці від заробітку (доходу), визначається виходячи з фактичного заробітку (доходу), який платник аліментів одержував за час, протягом якого не провадилося їх стягнення, незалежно від того, одержано такий заробіток (дохід) в Україні чи за кордоном.

Так, після отримання відомостей про те, що ОСОБА_1 проходить військову службу, державним виконавцем було здійснено запит до органів податкової служби щодо нарахованих ОСОБА_1 сум доходу та на підставі отриманої інформації, а також оскільки відрахування по сплаті аліментів на грошове забезпечення боржника ОСОБА_1 , як військовослужбовця, не здійснювалося, було здійснено відповідний розрахунок заборгованості по сплаті аліментів.

Крім того, встановлено, що з 04.05.2020 року боржник ОСОБА_1 був працевлаштований в ТОВ «Аграна Фрут Україна», при цьому з 02.03.2022 року він увільнений від роботи у зв`язку із загальною мобілізацією. За період з 01.03.2022 року по 31.12.2022 року йому нараховано заробітну плату в сумі 427 258,59 грн, утримано аліментів в сумі 101 017,87 грн; за період з 01.01.2023 року по 31.12.2023 року нараховано заробітну плату в сумі 276 076,62 грн, утримано аліментів в сумі 55 560,42 гр.; за період з 01.01.2024 року по 31.10.2024 року нараховано заробітну плату в сумі 205 000 гр., утримано аліментів в сумі 41 256,25 грн.

Таким чином, встановивши, що боржник не був звільнений з ТОВ «Аграна Фрут Україна», а був увільнений від роботи, одночасно продовжуючи отримувати заробітну плату, проходить військову службу, де також отримував грошове забезпечення, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що у державного виконавця не було підстав розраховувати заборгованість за аліментами іншим чином.

При цьому, доводи апеляційної скарги про те, що заборгованість по аліментам має розраховуватись державним виконавцем у формі єдиного унітарного документу (розрахунку), апеляційний суд вважає необґрунтованими, оскільки положеннями чинного законодавства таких вимог не передбачено.

Крім того, розроблений державним виконавцем розрахунок заборгованості здійснений із врахуванням аліментів, які були стягнуті із заробітної плати ОСОБА_1 , яку він отримував у ТОВ «Аграна Фрут Україна», що підтверджується поданим до суду першої інстанції уточненим розрахунком заборгованості по сплаті аліментів за період з 01.10.2022 року по 21.03.2025 року, здійснений станом на 01.03.2025 року державним виконавцем Федоринським С.П., із якого вбачається, що протягом вказаного періоду боржником здійснювалося погашення заборгованості по сплаті аліментів та станом на 01.03.2025 року становить 7070,23 грн. Розрахунок заборгованості проводився відповідно до звітів від ТОВ «Аграна Фрут Україна» (а.с. 104-107).

Отже, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що державний виконавець правомірно здійснив розрахунок заборгованості за аліментами в межах виконавчого провадження № 65971634.

Відповідно до ч. 3 ст. 451 ЦПК України якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Враховуючи вищевикладене, а також те, що районним судом не встановлено порушення державним виконавцем законодавства під час примусового виконання виконавчого листа № 128/135/21, виданого 31.05.2021 року, на підставі рішення Вінницького районного суду Вінницької області від 11.03.2021 року, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відмову у задоволенні скарги ОСОБА_1 .

Водночас, доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків суду і не вказують на незаконність оскаржуваної ухвали, що б було підставою для скасування чи зміни цієї ухвали, а тому апеляційну скаргу відповідно дост. 375 ЦПК України необхідно залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.367,368,374,375,381-384 ЦПК України, апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану його представником адвокатом Зубань Олександром Олександровичем, залишити без задоволення, а ухвалу Вінницького районного суду Вінницької області від 02 квітня 2025 року без змін.

Постанова набирає законної сили із дня її ухвалення, та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий О. В. Ковальчук

Судді: Т. Б. Сало

О. С. Панасюк