Ухвала від 21.05.2025 по справі 320/16992/24

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про повернення позовної заяви

21 травня 2025 року м. Київ № 320/16992/24

Суддя Київського окружного адміністративного суду Лапій С.М., розглянувши в м. Києві адміністративний позов заступника Генерального прокурора в інтересах держави до Державної служби геології та надр України, державної комісії України по запасах корисних копалин, треті особи: Державне спеціалізоване господарське підприємство Ліси України в особі філії Рафалівське лісове господарство, ТОВ Юмджи Торф про визнання протиправними дій, скасування рішення та наказу,-

в с т а н о в и в :

До Київського окружного адміністративного суду звернувся заступник Генерального прокурора в інтересах держави з позовом, у якому просить:

-визнати протиправними дії Державної служби геології та надр України та Державної комісії України по запасах корисних копалин щодо державної реєстрації робіт - геолого-економічної оцінки родовища торфу Мак, переоцінки якості торфу, техніко-економічного обґрунтування параметрів кондицій, затвердження (апробації) запасів у ДКЗ - за формою №3-гр за № У-15-203/1, апробування станом на 01.09.2015 балансових запасів торфу загальнодержавного значення родовища Мак;

-визнати протиправним та скасувати рішення у формі протоколу засідання колегії Державної комісії України по запасах корисних копалин при Державній службі геології та надр України від 26.11.2015 № 3468;

-визнати протиправним та скасувати наказ Голови Державної служби геології та надр України від 14.12.2023 № 645 Про затвердження переліку ділянок надр, спеціальні дозволи на користування якими планується виставити на аукціон (електронні торги) в частині виставлення на аукціон родовища Мак у Вараському p-ні Рівненської області.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 30.04.2024 позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу десятиденний строк для усунення її недоліків з дати вручення копії ухвали.

Зі змісту ухвали суду 30.04.2024 слідує, що підставою для прийняття такого рішення суду є невідповідність позовної заяви вимогам статті 122, 160, 161 КАС України.

Прокурором на виконання вимог ухвали суду подано заяву про усунення недоліків, у якій зазначено, що підстави для звернення з цим позовом до суду виникли після отримання Офісом Генерального прокурора інформації та матеріалів від Держгеонадр, наданих листом від 18.01.2024 № 315/03-4/2-24.

Так, до цього листа Держгеонадрами долучено копії: наказу від 14.12.2024 № 645, ситуаційного плану, заяви ТОВ «Юмджи Торф» від 03.09.2015 № 03/09/01, переліку об`єктів РДГВН за формою № 3-гр від 18.09.2015 № У-15-203/1, протоколу засідання ДКЗ від 26.11.2015 № 3468, заяви ТОВ «Артлес Інвест» від 09.11.2023 № 09/11-1, договору купівлі-продажу права на користування геологічною інформацією від 01.09.2015 № 05-11/68, експертного висновку від 30.07.2015 № 3739, геолого-технічного завдання від 21.07.2015.

Передумовою для витребування Офісом Генерального прокурора вказаних матеріалів став продаж 04.01.2024 Держгеонадрами на електронному аукціоні спеціального дозволу на користування надрами (видобування) родовища торфу Мак, яке накладається на об`єкт природно-заповідного фонду, і набуття цим фактом розголосу в соціальних мережах, про що свідчить лист Офісу Генерального прокурора від 09.01.2024 № 12/1/1-8вих-24.

До продажу на електронному аукціоні спеціального дозволу на користування надрами (видобування) родовища торфу Мак Офіс Генерального прокурора не володів і не міг володіти інформацією про те, що 26.11.2015 на засіданні ДКЗ згідно з протоколом № 3468 апробовано балансові запаси торфу загальнодержавного значення родовища Мак та визнано родовище торфу Мак підготовленим для подальшого геологічного вивчення й промислового освоєння на умовах економічного ризику.

До отримання 18.01.2024 від Держгеонадр зазначених матеріалів та їх опрацювання Офіс Генерального прокурора не володів інформацією про порушення інтересів держави у зв`язку з реєстрацією за заявою ТОВ «Юмджи Торф» робіт і досліджень за формою № 3-гр та апробації балансових запасів корисних копалин.

Крім того, Офісом Генерального прокурора вчинялися інші дії для з`ясування обставин накладання родовища Мак на пралісову пам`ятку природи місцевого значення «Макове болото».

Розглянувши зазначену заяву, суд зазначає таке.

Як слідує з позовної заяви прокурор оскаржує, зокрема, рішення від 26.11.2015 №3468 та наказ від 14.12.2023, до суду з даним позовом звернувся 29.03.2024, тобто з пропущенням тримісячного строку звернення до суду.

Суд зазначає, що вказані у заяві про поновлення строку звернення до суду обґрунтування не підтверджують поважності причин пропуску такого строку та не можуть бути розцінені судом як поважність.

Посилання прокурора на опрацювання ним матеріалів 18.01.2024, які стали підставою для прийняття оскаржуваних рішень не може вважатися поважною підставою щодо поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, оскільки вказане не припиняє (не перериває) строків, встановлених законодавцем щодо звернення із позовом до суду, а свідчить лише про час, коли позивач почав вчиняти дії щодо реалізації свого права, і ці дати не пов`язуються з початком перебігу строку звернення до суду у випадку, коли законом встановлений строк для вчинення особою активних дій.

Суд звертає увагу, що прокурором не надано доказів, що заважало йому з 2015 року вивчати стан дотримання законів у сфері надрокористування та виявляти факти порушення вимог природоохоронного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень (абзац другий частини другої статті 122 КАС України).

Частиною 1 ст. 123 КАС України визначено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (п. 33 рішення у справі Перетяка та Шереметьєв проти України від 21.12.2010, заява № 45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (п.п. 22-23 рішення у справі Мельник проти України від 28.03.2006, заява № 23436/03).

Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.

При вирішенні питання про поновлення строку суд надає оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду, у взаємозв`язку інтервалів часу з моменту закінчення встановленого КАС України строку до дати звернення з позовною заявою.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно - правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Підстави пропуску строку можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з непереборними та об`єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк, звернутись до суду.

Отже, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав на оскарження рішення, дії чи бездіяльності у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку з поважних причин.

Окрему увагу необхідно акцентувати на тому, що при вирішенні питання щодо поважності причин пропуску строку звернення до суду суд повинен звертати увагу на усі доводи позивача: на тривалість строку, який пропущено; на поведінку позивача протягом цього строку; на дії, які він вчиняв, і чи пов`язані вони з готуванням до звернення до суду та оцінювати їх в сукупності. Суди повинні гарантувати доступ до правосуддя особам, які вважають, що їх право порушене, і діяли добросовісно, але пропустили строк звернення до суду з поважних причин.

Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постанові від 26.06.2018 у справі № 473/653/17 (ЄДРСРУ № 74991952).

Будь-яких інших належних та допустимих доказів неможливості звернутись до суду за захистом порушеного права у строк, визначений чинним законодавством України, прокурором не надано.

Відтак, суд дійшов висновку, що позовна заява та клопотання прокурора не містять поважних причин пропуску строку звернення до суду з даним позовом.

Згідно з пунктом 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

З огляду на невиконання позивачем вимог ухвали суду від 18.03.2024 суд вважає за необхідне позовну заяву повернути позивачу з усіма доданими до неї документами.

Керуючись статтями 169, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в:

Позовну заяву заступника Генерального прокурора в інтересах держави до Державної служби геології та надр України, державної комісії України по запасах корисних копалин, треті особи: Державне спеціалізоване господарське підприємство Ліси України в особі філії Рафалівське лісове господарство, ТОВ Юмджи Торф про визнання протиправним та скасування рішення та наказу повернути прокурору.

Роз`яснити позивачеві, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Копію ухвали разом з матеріалами позовної заяви надіслати позивачеві.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення (підписання) ухвали.

Суддя Лапій С.М.