Рішення від 21.05.2025 по справі 520/33375/24

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 травня 2025 р. № 520/33375/24

Харківський окружний адміністративний суд у складі судді Панова М.М., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АРОФ" до Головного управління ДПС у Харківській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "АРОФ" звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 05.06.2024 №0316230414, яке прийнято ГУ ДПС у Харківській області (ідентифікаційний код юридичної особи: 43983495) щодо ТОВ "АРОФ" (ідентифікаційний код юридичної особи: 31643951) в частині суми штрафу у розмірі 39 850 грн. 00 коп.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржуване податкове повідомлення - рішення, прийняте Головним управлінням ДПС у Харківській області, є протиправним та таким, що суперечить нормам законодавства, яке регулює спірні правовідносини.

Ухвалою суду відкрито спрощене провадження по справі в порядку, передбаченому статтею 257 Кодексу адміністративного судочинства України, та запропоновано відповідачу надати відзив на позов.

Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження надіслана та вручена відповідачу, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа до Електронного кабінету, яка міститься в матеріалах справи.

Представником відповідача надано до суду відзив на позовну заяву, в якому він просив відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог, та зазначає, що діяв в межах повноважень та згідно норм чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, виходячи з наступного.

З позовної заяви вбачається, що 05.06.2024 ГУ ДПС у Харківській області прийнято податкове повідомлення - рішення № 0316230414, яким до позивача застосовано штраф у сумі 59 775 грн. 00 коп. за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних за період квітень-травень 2022 року.

Так, відповідно до податкового повідомлення-рішення (далі - ППР) від 05.06.2024 № 0316230414 ТОВ АРОФ зареєстровано з порушенням граничних строків реєстрації наступні податкові накладні:

№ПН/РК: 1, дата виписки: 15.04.2022, граничний термін реєстрації в ЄРПН: 15.07.2022, дата реєстрації: 20.07.2022, кількість днів затримки: 5, ПДВ, грн: 199250,00 грн, розмір штрафу, %: 10, сума штрафу: 19925,00 грн;

№ПН/РК: 1, дата виписки: 02.05.2022, граничний термін реєстрації в ЄРПН: 15.07.2022, дата реєстрації: 01.08.2022, кількість днів затримки: 17, ПДВ, грн: 199250,00 грн, розмір штрафу, %: 20, сума штрафу: 39850,00 грн.

Не погоджуючись із вказаним податковим повідомленням-рішенням, прийнятим Головним управлінням ДПС у Харківській області, вважаючи його протиправним та таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся до суду з даним позовом.

З приводу спірних правовідносин суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулює (Податковий кодекс України (далі - ПК України), який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з пунктом 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в ЄРПН.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до ЄРПН є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Відповідно абзацу 14 пункту 201.10 статті 201 Кодексу реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у ЄРПН повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у ЄРПН здійснюється відповідно до вимог ПК України, Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246 (далі - Порядок № 1246).

Відповідно до пунктів 12 - 14 Порядку № 1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДПС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки, зокрема, факту реєстрації/ зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами.

За результатами перевірок, визначених п. 12 Порядку № 1246, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДПС.

Відповідно до вимог п. 201.10 ст. 201 ПК України датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Отже, підтвердженням про прийняття податкової накладної в ЄРПН є квитанція, дата та час зафіксовані у квитанції є датою та часом надання податкової накладної в електронному вигляді до ДПС.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені. У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Відповідно до пункту 120-1.1 статті 120-1 ПК України порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції з постачання товарів/послуг, що звільняються від оподаткування податком на додану вартість; податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції, що оподатковуються за нульовою ставкою; податкової накладної, складеної відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу у разі здійснення операцій, визначених підпунктами "а" - "г" цього пункту, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної; податкової накладної, складеної відповідно до статті 199 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної; податкової накладної, складеної відповідно до абзацу одинадцятого пункту 201.4 статті 201 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 і 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:

10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;

20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;

30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;

40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів;

50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.

Судом встановлено, що обидві податкові накладні виписано фактично на одну й ту ж саму господарську операцію - виконання робіт з розробки проєктної документації (стадія "Робоча документація") та виконання функцій Генерального проектувальника для об`єкта Замовника: "Реконструкція Парадного саду (Споруда № 10) Реабілітаційно-оздоровчого комплексу за адресою: 08711, Київська область, Обухівський район, смт Козин, вул. Плютовська, будинок 3" на загальну суму 1 195 500,00 грн. (199 250, 00 грн. ПДВ).

Відповідно до підпунктів «а» і «б» пункту 185.1 статті 185 ПК України об`єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до статті 186 ПК України розташоване на митній території України.

Так, операція платника з постачання робіт відбулась у відповідності до Акту (підсумковий) здачі-прийняття виконаних робіт від 02.05.2022 за договором № 0510/2020 від 15.10.2020.

За змістом пункту 2 Акту (підсумковий) здачі-прийняття виконаних робіт від 02.05.2022 загальна вартість виконаних робіт складає 1 195 500,00 грн. (199 250, 00 грн. ПДВ) згідно з цим Актом здачі - прийняття виконаних робіт від 02.05.2022.

Таким чином, за правилом першої події 02.05.2022 у позивача відповідно до п.п. б п. 187.1 ст. 187 ПК України виникло податкове зобов`язання на суму ПДВ 199 250, 00 грн. та обов`язок з реєстрації податкової накладної.

Проте, позивачем ТОВ АРОФ було складено податкову накладну № 1 датовану помилковою датою 15.04.2022 на суму ПДВ 199 250, 00 грн. та відправлено на реєстрацію, яка була зареєстрована 20.07.2022.

Після виявлення помилки позивачем 20.07.2022 складено Розрахунок коригування (додаток № 2) до Податкової накладної від 15.04.2022 та відкориговано у бік зменшення суму податкового зобов`язання на суму ПДВ (- 199 250, 00 грн.).

Також у зв`язку із зазначеним коригуванням до податкової декларації за липень 2022 було зменшено суму податкового зобов`язання з ПДВ (- 199 250, 00 грн).

Таким чином, ПН № 1 від 15.04.2022 на суму ПДВ 199 250, 00 грн. зареєстрована помилково і потім повністю відкоригована позивачем, а тому помилкова реєстрація такої податкової накладної ніяких правових наслідків не створює, у тому числі не призводить до штрафних санкцій.

Після реєстрації розрахунку коригування позивачем 29.07.2022 було відправлено на реєстрацію належну податкову накладну № 1 від 02.05.2025 за згаданою господарською операцією на суму на суму ПДВ 199 250, 00 грн., яка була зареєстрована контролюючим органом.

Як вже зазначалось, ПН № 1 від 15.04.2022 на суму ПДВ 199 250, 00 грн. зареєстрована помилково і потім була відкоригована, а тому помилкова реєстрація такої податкової накладної ніяких правових наслідків не створює, у тому числі не призводить до штрафних санкцій.

Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/ послуг (пункт 201.7 статті 201 ПК України).

Господарської операції (поставки робіт) в день 15.04.2022 не відбулось, бо Акт (підсумковий) здачі-прийняття виконаних робіт складений лише 02.05.2022.

Отже, у позивача не було жодного обов`язку з реєстрації ПН № 1 від 15.04.2022, бо на цей день у позивача була відсутня подія поставка робіт.

За таких обставин, у разі відсутності обов`язку з реєстрації ПН № 1 від 15.04.2022 відсутні також підстави для висновку про її несвоєчасну реєстрацію, бо вона не підлягає реєстрації як помилково складена.

У постанові від 05.03.2019 у справі № 806/2975/16 Верховний Суд вказав, що помилково виписана податкова накладна не тягне жодних правових наслідків.

Також у постанові Верховного Суду від 06.08.2018 у справі № 802/1198/16-а міститься правовий висновок, відповідно до якого за змістом пункту 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України штрафні санкції за порушення платниками податку на додану вартість граничних термінів реєстрації податкових накладних накладаються на платників податку на додану вартість, на яких відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації. Враховуючи те, що поставка товару фактично не відбулася відповідно і обов`язку щодо реєстрації податкової накладної в ЄРПН у платника податку не виникає, а відтак, відсутні і підстави для застосування штрафних санкцій за недотримання покладеного на платників податку обов`язку.

Аналогічні висновки щодо неможливості застосування штрафних санкцій за несвоєчасну реєстрацію помилково виписаних податкових накладних також викладені у постановах Верховного Суду від 26.06.2018 у справі № 813/4556/16, від 22.08.2018 у справі № 804/1366/17, від 27.11.2018 у справі № 821/676/17, від 29.01.2019 у справі №825/2102/18, від 28.03.2019 у справі № 809/1420/17.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Таким чином, ППР в частині штрафу у розмірі 10 % за "несвоєчасну" реєстрацію податкової накладної від 15.04.2022 у розмірі 19 925 грн. 00 коп. є протиправним.

Відповідач за змістом оскаржуваного рішення дійшов до висновку, що за податковою накладною № 1 від 02.05.2022 допущено затримку днів реєстрації тривалістю 17 днів, що відповідає штрафу 10 відсотків суми ПДВ, проте позивач у позовній заяві заперечує проти кількості днів затримки реєстрації податкової накладної та зазначає, що затримка реєстрації податкової накладної тривала 14 днів, що відповідає штрафу 10 відсотків суми ПДВ з огляду на наступне.

Так, 02.05.2022 позивачем складено податкову накладну № 1 на суму ПДВ 199 250, 00 грн.

Граничним терміном реєстрації податкових накладних, виписаних позивачем за період травень 2022 року є 15 липня 2022 року.

Податкова накладна № 1 від 02.05.2024 була надіслана позивачем для реєстрації 29 липня 2022 року о 18 год. 08 хв. в межах операційного дня.

Проте, протягом операційного дня 29 липня 2022 року позивачем не було отримано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування.

Так, операційний день 29 липня 2022 року (п`ятниця), який є робочим днем, тривав до 20 год. 00 хв.

Відповідно до пункту 2 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246 (далі - Порядок № 1246) операційний день - частина дня, протягом якої здійснюються прийняття від платників податку податкових накладних та/або розрахунків коригування та реєстрація або зупинення реєстрації.

Пунктом 3 Порядку № 1246 визначено, що операційний день триває в робочі дні з 8 години 00 хвилин до 20 години 00 хвилин.

Отже, операційний день 29 липня 2022 року (п`ятниця), який є робочим днем, тривав до 20 год. 00 хв.

З урахуванням ст. 201 ПК України слід застосовувати тривалість операційного дня, визначену Порядком № 1246 (в робочі дні триває з 8 до 20-ї години) як таку, що встановлена спеціальною нормою, яка регулює порядок направлення електронного документа - податкової накладної (розрахунку коригування до податкової накладної) до ДПС для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Наведена позиція узгоджується з висновками викладеними у постановах Верховного Суду від 14 грудня 2023 року у справі № 260/5659/22, від 15.08.2024 у справі 160/20076/23.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Також пунктом 14 Порядку передбачено, що квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДПС.

У такому разі надіслання позивачем податкової накладної на реєстрацію об 18 год. 08 хв. відбулось в межах операційного дня 29 липня 2022 року. Проте протягом операційного дня 29.07.2024 позивач не отримав квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної.

Відповідно до абзацу 13 пункту 201.10 статті 201 ПК України якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

За наведених обставин справи податкова накладна № 1 від 02.05.2022 згідно вимог пункту 201.10 статті 201 ПК України вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних в операційний день її відправленням, яким є 29 липня 2024 року.

За усталеною практикою Верховного Суду, зокрема постанови Верховного Суду від 14 серпня 2018 року у справі № 803/1583/17, від 30 січня 2018 року у справі № 815/2745/17, від 2 липня 2019 року у справі № 2340/3802/18, від 20 серпня 2019 року у справі № 1640/3125/18, вчинення платником податків всіх залежних від нього дій для своєчасної реєстрації податкової накладної, яка не відбулась внаслідок протиправної поведінки суб`єкта владних повноважень, від якого залежало забезпечення можливості належним чином виконати цей обов`язок, унеможливлює притягнення такого платника податків до відповідальності.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Отже, внаслідок реєстрації податкової накладної 29 липня 2024 період затримки реєстрації податкової накладної № 1 від 02.05.2022 складає період 14 днів, тобто менше (до) 15 календарних днів.

У такому разі за змістом 1201.1 статті 1201 ПК України розмір штрафу має складати 10 % суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних, що у даному випадку складає 19 925 грн., а не 39 850 грн., як визначив відповідач.

Таким чином, застосований відповідачем розмір штрафу 20 % від суми податку на додану вартість (порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів) є таким, що не відповідає вимогам законодавства, що регулює спірні правовідносини, а штраф застосований до ТОВ "АРОФ" оскаржуваним ППР № 0316230414 від 05.06.2024 підлягає зменшенню у частині розміру 19 925 грн.

Отже, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "АРОФ" підлягають задоволенню.

Щодо клопотання позивача про стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу (правову) допомогу у розмірі 16 000 грн, суд зазначає наступне.

З матеріалів справи судом встановлено, що на підтвердження понесених позивачем витрат на надання професійної правничої (правової) допомоги до позовної заяви додано копію ордеру серії АХ №1224407 від 03.12.2024 на надання правничої (правової) допомоги ТОВ "АРОФ", виданого Адвокатським бюро "Валентина Шафоростова", адвокатом Шафоростовим Валентином Олександровичем, копію договору про надання адвокатом правової допомоги надання юридичних послуг та виконання юридичних робіт №б/н від 05.09.2024, в п.2.1 якого зазначено про те, що за виконання Бюро доручення сплачується гонорар у строки та розміри визначені Актом наданих послуг (правової допомоги). Факт сплати гонорару є свідченням згоди Клієнта з обсягом та якістю надання правової допомоги.

Також, позивачем 16.01.2025 було надано до суду заяву про стягнення витрат на правову (правничу) допомогу, понесених позивачем у зв`язку з розглядом даної справи, до якої позивачем надано копію Акту №1-520/33375/24 від 07.01.2025 наданих послуг (правової допомоги), відповідно до п. 2.1. якого сторони погодили, що усього розмір фіксованого гонорару та витрат Бюро, у тому числі, але не виключно податкові витрати, поштові витрати, банківські витрати за надану правову допомогу визначену у п. 1.1. цього Акта складає 16 000 грн., який сплачується у повному обсязі не пізніше 5 (п`яти) днів з дня ухвалення Харківським окружним адміністративним судом рішення за наслідками розгляду по суті справи № 520/33375/24.

Суд зазначає, що згідно із ст. 132 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; 3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Відповідно до ч.ч. 1, 4 ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ч. 2-5 ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Надаючи оцінку понесеним позивачем витратам на правничу допомогу, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою. Також, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 02 липня 2020 року в справі № 362/3912/18 (провадження № 61-15005св19).

Суд також враховує висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 06.04.2022 у справі № 500/1410/21, відповідно до якого однією з особливостей нової процедури відшкодування витрат на професійну правову допомогу за Кодексом адміністративного судочинства України у редакції, чинній з 15 грудня 2017 року, є те, що відшкодуванню підлягають витрати, незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною / третьою особою, чи тільки має бути сплачено.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 23.04.2019 у справі № 826/9047/16, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Таким чином, враховуючи досліджені судом докази на підтвердження понесених позивачем витрат, які містять детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних за умовами відповідного договору, що підтверджується наявними в матеріалах справи документами, з огляду на те, що, дана справа належить до категорії справ незначної складності, обсяг доказів є незначним, судове засідання не проводилось, суд доходить до висновку, що клопотання про стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат за професійну правничу (правову) допомогу підлягає частковому задоволенню, а саме стягненню на користь позивача суми у розмірі 4000,00 грн.

Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295-296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "АРОФ" (просп. Науки, буд. 40, м. Харків, 61000, ЄДРПОУ 31643951) до Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Григорія Сковороди, буд. 46, м. Харків, Харківська обл., Харківський р-н, 61057, ЄДРПОУ 43983495) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 05.06.2024 №0316230414, яке прийнято ГУ ДПС у Харківській області (ідентифікаційний код юридичної особи: 43983495) щодо ТОВ "АРОФ" (ідентифікаційний код юридичної особи: 31643951) в частині суми штрафу у розмірі 39 850 грн. 00 коп.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АРОФ" (ЄДРПОУ 31643951) сплачену суму судового збору в розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 коп. та витрати на правову (правничу) допомогу адвоката в розмірі 4000 (чотири тисячі) грн 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області (ЄДРПОУ 43983495).

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя М.М.Панов