Постанова від 21.05.2025 по справі 160/29855/24

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

21 травня 2025 року м. Дніпросправа № 160/29855/24

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Чабаненко С.В. (доповідач),

суддів: Білак С.В., Юрко І.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі апеляційну скаргу Державної податкової служби України на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.01.2025 в адміністративній справі №160/29855/24 за позовною Товариства з обмеженою відповідальністю "АТБ ЕНЕРГО" до Державної податкової служби України про визнання протиправною та скасування індивідуальної податкової консультації,-

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "АТБ ЕНЕРГО" до Державної податкової служби України, в якому позивач просив суд: визнати протиправними та скасувати розпорядження ГУ ДПС у Дніпропетровській області:

-визнати протиправною та скасувати індивідуальну податкову консультацію Державної податкової служби України від 27.05.2024 року №2930/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.01.2025 в адміністративній справі №160/29855/24 позов задоволено.

Не погодившись з рішенням суду, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм процесуального та матеріального права, просить скасувати рішення суду, та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Справу розглянуто в порядку письмового провадження відповідно до приписів ст. 311 КАС України.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено письмовими доказами, наявними в матеріалах справи, що Товариство з обмеженою відповідальністю «АТБ ЕНЕРГО» листом за № Е-2024-000028 від 30.04.2024 звернулося до Державної податкової служби України із запитом про надання індивідуальної податкової консультації, яка зареєстрована за вх. ДПС №2085/ІПК/6 від 01.05.2024.

У вказаному зверненні позивач зазначив, що підприємство ТОВ «АТБ ЕНЕРГО» має статус резидента Дія Сіті. Для провадження своєї господарської діяльності укладає з фізичними особами гіг-контракти. Відповідно до пункту 6 статті 20 Закону України від 15.07.2021 № 1667-IX «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні» передбачено, що резидент Дія Сіті зобов`язаний забезпечити гіг-спеціаліста обладнанням та іншими засобами, необхідними для виконання робіт (надання послуг). Завдання гіг-спеціалісту можуть надаватися в електронній формі. Гіг-спеціаліст після завершення кожного завдання передає резиденту Дія Сіті результати послуг (робіт) в електронній формі з використанням інформаційно-комунікаційних систем, що забезпечують збереження інформації про факт їх відправлення та отримання, зокрема - електронна пошта, комп`ютерні програми, онлайн-сервіси. Забезпечення мобільним зв`язком, інтернетом - невід`ємна частина використання мобільного пристрою, ноутбуку, комп`ютерної техніки, необхідних для виконання трудових функцій. ТОВ «АТБ ЕНЕРГО» укладено договір про отримання даних послуг від телекомунікаційної компанії. У зв`язку з чим просив податковий орган надати відповідь, в порядку ст. 52 Податкового кодексу України, з питання: «Чи будуть вважатись додатковим благом для гіг-спеціаліста послуги мобільного зв`язку, якими підприємство забезпечує спеціалістів за умовами гіг-контракту?».

Листом за №2930/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК від 27.05.2024 Державна податкова служба України у відповідь на звернення ТОВ «АТБ ЕНЕРГО» від 30.04.2024 №Е-2024-000028- (вх. ДПС №2085/ІПК/6 від 01.05.2024) щодо оподаткування доходу, у вигляді додаткового блага надала індивідуальну податкову консультацію, згідно якої позивачу було повідомлено наступне.

Організаційні, правові та фінансові засади функціонування правового режиму Дія Сіті, що запроваджується з метою стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні шляхом створення сприятливих умов для ведення інноваційного бізнесу, розбудови цифрової інфраструктури, залучення інвестицій, а також талановитих спеціалістів, визначені Законом України «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні» № 1667-IX (далі Закон №1667).

Частиною 1 статті 5 Закону № 1667 встановлено, що резидентом Дія Сіті може бути юридична особа, зареєстрована на території України в установленому законодавством України порядку, незалежно від її місцезнаходження та місця провадження господарської діяльності, яка відповідає всім вимогам, передбаченими даною статтею.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 1 Закону № 1667 гіг-контракт цивільно-правовий договір, за яким гіг-спеціаліст зобов`язується виконувати роботи та/або надавати послуги відповідно до завдань резидента Дія Сіті як замовника, а резидент Дія Сіті зобов`язується оплачувати виконані роботи та/або надані послуги і забезпечувати гіг-спеціалісту належні умови для виконання робіт та/або надання послуг, а також соціальні гарантії, передбачені розділом V Закону № 1667.

Резидент Дія Сіті забезпечує гіг-спеціаліста обладнанням та іншими засобами, необхідними для виконання робіт (надання послуг), якщо інше не передбачено гіг-контрактом. У разі використання гіг-спеціалістом особистого обладнання для виконання робіт (надання послуг) гіг-контрактом можуть передбачатися відповідні компенсаційні виплати (частина 6 статті 20 Закону № 1667).

Відповідно до підпункту 14.1.283 пункту 14.1 статті 14 ПК України спеціалісти резидента Дія Сіті це гіг-спеціалісти, що виконують роботу (надають послуги) на замовлення та на користь (в інтересах) резидента Дія Сіті на підставі гіг- контракту, укладеного в порядку, передбаченому Законом № 1667, та/або особи, які перебувають із резидентом Дія Сіті у трудових відносинах.

Особливості оподаткування доходів спеціалістів резидента Дія Сіті встановлені пунктом 170.14 прим.1 статті 170 ПК України, відповідно до підпункту 170.14 прим 1.1 якого нарахування (виплати) на його користь доходів у вигляді заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику податку у зв`язку з трудовими відносинами чи у зв`язку з виконанням гіг-контракту, укладеного у порядку, передбаченому Законом № 1667, є резиденти Дія Сіті.

Згідно з підпунктом 170.14 прим.1.2 пункту 170.14 прим.1 статті 170 ПК України за ставкою, визначеною пунктом 167.2 статті 167 ПК України, оподатковуються доходи платника податку - спеціаліста резидента Дія Сіті, що виплачуються на його користь резидентом Дія Сіті у вигляді:

а) заробітної плати;

б) винагороди за гіг-контрактом, укладеним у порядку, передбаченому Законом України «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні», у тому числі винагороди за створення та перехід прав на твори, створені за замовленням;

в) авторської винагороди за створення службового твору та перехід прав на службові твори.

Відповідно до пункту 167.2 статті 167 ПК України ставка податку становить 5 відсотків бази оподаткування у випадках, прямо визначених розділом IV ПК України.

Разом з тим до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається, дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (підпункт 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 ПК України), зокрема дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статті 165 ПК України) у вигляді:

- вартості використання, зокрема, інших об`єктів матеріального або нематеріального майна, що належать роботодавцю, наданих платнику податку в безоплатне користування, крім випадків, коли таке надання зумовлено виконанням платником податку трудової функції відповідно до трудового договору (контракту) чи передбачено нормами колективного договору або відповідно до закону в установлених ними межах (підпункт «а» підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 ПК України);

- вартості безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг), визначеної за правилами звичайної ціни, а також суми знижки звичайної ціни (вартості) товарів (робіт, послуг), індивідуально призначеної для такого платника податку, крім сум, зазначених у підпунктах 165.1.53 пункту 165.1 статті 165 ПК України (підпункт «е» підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 ПК України).

Додаткові блага - це кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов`язаний з виконанням обов`язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами розділу IV ПК України) (підпункт 14.1.47 пункту 14.1 статті 14 ПК України).

Згідно з пунктом 167.1 статті 167 ПК України ставка податку становить 18 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) платнику (крім випадків, визначених у пунктах 167.2 - 167.5 статті 167 ПК України).

Також вказані доходи є об`єктом оподаткування військовим збором (підпункт 1.2 пункт 16 прим.1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України).

Ставка військового збору становить 1,5 відсотка об`єкта оподаткування, визначеного підпунктом 1.2 пунктом 16 прим.1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України (підпункт 1.3 пункту 16 прим.1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України).

Враховуючи зазначене, оскільки послуги мобільного зв`язку надаються телекомунікаційною компанією, а не резидентом Дія Сіті, то дохід у вигляді вартості користування мобільним зв`язком включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податків як додаткове благо з відповідним оподаткуванням.

Водночас наголошуємо, що будь-які висновки щодо оподаткування доходів фізичних осіб можуть надаватися за результатами перевірки умов, суттєвих обставин здійснення відповідних господарських операцій та всіх первинних документів, оформленням яких вони супроводжувались.

Відповідно до пункту 52.2 статті 52 ПК України індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.

Позивач вважає, що надана індивідуальна податкова консультація суперечить нормам чинного законодавства та змісту оподаткування податком на доходи фізичних осіб, а тому звернувся до суду з цим позовом.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України).

Цим Кодексом визначаються функції та правові основи діяльності контролюючих органів, визначених пунктом 41.1 статті 41 цього Кодексу, та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Відповідно до підпункту 19-1.1.28 пункту 19-1.1 статті 19-1 ПК України з-поміж функцій контролюючих органів визначено надання індивідуальних податкових консультацій з питань податкового та іншого законодавства, контроль за додержанням якого, покладено на контролюючі органи.

Індивідуальна податкова консультація в розумінні підпункту 14.1.172-1. пункту 14.1. статті 14 ПК України - це роз`яснення контролюючого органу, надане платнику податків щодо практичного використання окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, та зареєстроване в єдиному реєстрі індивідуальних податкових консультацій.

Відповідно до пункту 52.1 статті 52 Податкового кодексу України за зверненням платників податків у паперовій або електронній формі контролюючий орган, визначений підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, надає їм безоплатно індивідуальні податкові консультації з питань практичного застосування окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган, протягом 25 календарних днів, що настають за днем отримання такого звернення даним контролюючим органом.

Звернення платників податків на отримання індивідуальної податкової консультації у паперовій або електронній формі повинно містити:

найменування для юридичної особи або прізвище, ім`я, по батькові для фізичної особи, податкову адресу, а також номер засобу зв`язку та адресу електронної пошти, якщо такі наявні;

код згідно з ЄДРПОУ (для юридичних осіб) або реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) або серію (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку у паспорті);

зазначення, в чому полягає практична необхідність отримання податкової консультації (наведення фактичних обставин);

підпис платника податків або кваліфікований електронний підпис;

дату звернення.

На звернення платника податків, що не відповідає вимогам, зазначеним у цьому пункті, індивідуальна податкова консультація не надається, а надсилається відповідь за підписом керівника (заступника керівника або уповноваженої особи) у паперовій або електронній формі у порядку та строки, передбачені Законом України Про звернення громадян.

За змістом пункту 52.2 статті 52 ПК України індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.

За вибором платника податків індивідуальна податкова консультація надається в усній, у паперовій або електронній формі. Індивідуальна податкова консультація, надана у паперовій або електронній формі, обов`язково повинна містити назву - індивідуальна податкова консультація, реєстраційний номер в єдиному реєстрі індивідуальних податкових консультацій, опис питань, що порушуються платником податків, з урахуванням фактичних обставин, зазначених у зверненні платника податків, обґрунтування застосування норм законодавства та висновок з питань практичного використання таких норм законодавства (п. 52.3 ст. 52 ПК України).

Згідно з пунктом 53.1 статті 53 ПК України, у разі коли положення індивідуальної податкової консультації суперечать положенням узагальнюючої податкової консультації, застосовуються положення узагальнюючої податкової консультації.

Платник податків та/або податковий агент, які діяли відповідно до податкової консультації, не звільняються від обов`язку сплати податкового зобов`язання, визначеного цим Кодексом.

Відповідно до пункту 53.2 статті 53 ПК України платник податків може оскаржити до суду наказ про затвердження узагальнюючої податкової консультації або надану йому у паперовій або електронній формі індивідуальну податкову консультацію як правовий акт індивідуальної дії, які, на думку такого платника податків, суперечать нормам або змісту відповідного податку чи збору. Скасування судом наказу про затвердження узагальнюючої податкової консультації або індивідуальної податкової консультації є підставою для надання нової податкової консультації з урахуванням висновків суду.

Зміст наведених законодавчих норм дає підстави для висновку, що податкова консультація за своєю правовою природою є фактично відповіддю контролюючого органу платнику податків на його питання й повинна містити конкретні роз`яснення такому платнику практичної форми та/або моделі його поведінки у визначеному колі податкових правовідносин.

Отже, податкова консультація (індивідуальна), як методична й практична допомога платнику податків при виконанні ним податкового обов`язку, фактично, за всіма процедурами (нарахування та сплата платежів, пені, штрафних санкцій, оскарження дій контролюючих органів тощо): 1) надається платнику податків для правильності практичного застосування конкретної норми закону або нормативно-правового акту з питань адміністрування, нарахування та сплати податків чи зборів безпосередньо у його податковому обліку при здійсненні ним господарської діяльності; 2) має індивідуальний характер і може використовуватися лише платником податків, якому така консультація надана; 3) не може встановлювати (змінювати чи припиняти) відповідну норму законодавства, а лише надає роз`яснення щодо практичного її застосування; 4) має мету - викладення (роз`яснення) платнику податків офіційного розуміння контролюючим органом змісту конкретної правової норми з питань оподаткування для забезпечення правильного її застосування.

Статтею 52 ПК України передбачені обов`язкові вимоги щодо звернення платників податків на отримання індивідуальної податкової консультації та щодо змісту податкової консультації, та встановлено обов`язок контролюючих органів надавати податкові консультації з питань практичного застосування норм податкового законодавства, то відповідно платник податків має право на її отримання.

Ненадання такої консультації або надання неякісної та/або незаконної податкової консультації, податковий орган тим самим порушує право платника податків на отримання інформації про практичне застосування норм законодавства та відповідного блага, передбаченого пунктом 53.1 статті 53 Податкового кодексу України, у вигляді отримання консультації, яка могла б дозволити платнику податків застосовувати норму податкового законодавства певним чином без ризику притягнення до відповідальності.

Аналогічний правовий висновок викладений Верховним Судом у постанові від 12.07.2022 у справі № 240/5009/20.

Під час розгляду справи судом першої інстанції було встановлено, та підтверджено матеріалами справи, що 30.04.2024 позивач звернувся до відповідача із зверненням на отримання індивідуальної податкової консультації (вх. ДПС №2085/ІПК/6 від 01.05.2024), в якому просив податковий орган надати відповідь, в порядку ст. 52 ПК України, на наступне питання:

«Чи будуть вважатись додатковим благом для гіг-спеціаліста послуги мобільного зв`язку, якими підприємство забезпечує спеціалістів за умовами гіг-контракту?».

Листом №2930/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК від 27.05.2024 ДПС України надано податкову консультацію на звернення позивача та зроблено висновок що оскільки послуги мобільного зв`язку надаються телекомунікаційною компанією, а не резидентом Дія Сіті, то дохід у вигляді вартості користування мобільним зв`язком включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податків як додаткове благо з відповідним оподаткуванням.

З матеріалів справи вбачається, що підприємство ТОВ «АТБ ЕНЕРГО» має статус резидента Дія Сіті.

Відповідно до Закону України «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні» №1667-IX (далі Закон №1667-IX, у редакції чинній на момент виникнення правовідносин) у статті 1 наведено визначено термінів, зокрема, частина 1 у цьому Законі терміни вживаються в такому значенні:

1) гіг-контракт - цивільно-правовий договір, за яким гіг-спеціаліст зобов`язується виконувати роботи та/або надавати послуги відповідно до завдань резидента Дія Сіті як замовника, а резидент Дія Сіті зобов`язується оплачувати виконані роботи та/або надані послуги і забезпечувати гіг-спеціалісту належні умови для виконання робіт та/або надання послуг, а також соціальні гарантії, передбачені розділом V цього Закону;

2) гіг-спеціаліст - фізична особа, яка за гіг-контрактом є підрядником та/або виконавцем;

15) фахівець - працівник чи гіг-спеціаліст резидента Дія Сіті або фізична особа (фізична особа - підприємець), залучена резидентом Дія Сіті на підставі іншого цивільно-правового чи господарсько-правового договору про виконання робіт (надання послуг) у межах здійснення видів діяльності, передбачених частиною четвертою статті 5 цього Закону.

Згідно статті 17 Закону №1667-IX Гіг-контракт. 1. Гіг-контракт укладається у письмовій (електронній) формі. 2. Резиденту Дія Сіті забороняється вимагати у гіг-спеціаліста відомості про його расове або етнічне походження, політичні, релігійні або світоглядні переконання, членство в політичних партіях та професійних спілках, відомості, що стосуються здоров`я, статевого життя, біометричні або генетичні дані, а також документи, що містять такі відомості, крім випадків, передбаченихЗаконом України"Про захист персональних даних". Не допускається будь-яке пряме або непряме обмеження прав чи встановлення прямих або непрямих переваг при укладенні, зміні та припиненні гіг-контракту залежно від расового або етнічного походження, політичних, релігійних або світоглядних переконань, членства в політичних партіях та професійних спілках, статі, сімейного життя. 3. Цивільно-правовий договір не вважається гіг-контрактом, якщо в ньому прямо не зазначено про укладення саме гіг-контракту. 4. Строк дії гіг-контракту, права, обов`язки та відповідальність сторін гіг-контракту, винагорода гіг-спеціаліста, умови припинення гіг-контракту та інші умови визначаються у гіг-контракті за домовленістю сторін з урахуванням особливостей, визначених цим Законом. 5. Внутрішні документи резидента Дія Сіті можуть бути включені до гіг-контракту шляхом посилання на них у гіг-контракті. Резидент Дія Сіті зобов`язаний повідомляти гіг-спеціаліста про внесення змін до таких внутрішніх документів не пізніш як за 30 днів до набрання ними чинності, якщо гіг-контрактом не визначено інший строк. 6. Послуги (роботи), що надаються (виконуються) за гіг-контрактом, можуть полягати у виконанні функцій певної посади, зокрема функцій головного інженера, відповідальної особи, яка організовує роботу, пов`язану із захистом персональних даних під час їх оброблення. 7. Укладення та виконання гіг-контракту не є здійсненням підприємницької чи іншої господарської діяльності гіг-спеціаліста. 8. За відсутності підтверджень, що резидент Дія Сіті ввів фізичну особу в оману щодо правової природи вчиненого правочину, укладення та/або виконання гіг-контракту не може вважатися вступом у трудові відносини. 9. Спори між гіг-спеціалістами та резидентами Дія Сіті розглядаються в порядку цивільного судочинства.

Частина 6 статті 20 Закону №1667-IX визначає, що Резидент Дія Сіті забезпечує гіг-спеціаліста обладнанням та іншими засобами, необхідними для виконання робіт (надання послуг), якщо інше не передбачено гіг-контрактом. У разі використання гіг-спеціалістом особистого обладнання для виконання робіт (надання послуг) гіг-контрактом можуть передбачатися відповідні компенсаційні виплати.

Відповідно до підпункту 14.1.283 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України спеціалісти резидента Дія Сіті це гіг-спеціалісти, що виконують роботу (надають послуги) на замовлення та на користь (в інтересах) резидента Дія Сіті на підставі гіг- контракту, укладеного в порядку, передбаченому Законом № 1667, та/або особи, які перебувають із резидентом Дія Сіті у трудових відносинах.

Особливості оподаткування доходів спеціалістів резидента Дія Сіті встановлені пунктом 170.14 прим.1 статті 170 ПК України, відповідно до підпункту 170.14 прим 1.1 якого нарахування (виплати) на його користь доходів у вигляді заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику податку у зв`язку з трудовими відносинами чи у зв`язку з виконанням гіг-контракту, укладеного у порядку, передбаченому Законом № 1667, є резиденти Дія Сіті.

Згідно з підпунктом 170.14 прим.1.2 пункту 170.14 прим.1 статті 170 ПК України за ставкою, визначеною пунктом 167.2 статті 167 ПК України, оподатковуються доходи платника податку - спеціаліста резидента Дія Сіті, що виплачуються на його користь резидентом Дія Сіті у вигляді:

а) заробітної плати;

б) винагороди за гіг-контрактом, укладеним у порядку, передбаченому Законом України «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні», у тому числі винагороди за створення та перехід прав на твори, створені за замовленням;

в) авторської винагороди за створення службового твору та перехід прав на службові твори.

Відповідно до пункту 167.2 статті 167 ПК України ставка податку становить 5 відсотків бази оподаткування у випадках, прямо визначених розділом IV ПК України.

Так, відповідно до підпункту «а» підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 Кодексу до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статті 165 Кодексу) у вигляді вартості використання, зокрема, інших об`єктів матеріального або нематеріального майна, що належать роботодавцю, наданих платнику податку в безоплатне користування, крім випадків, коли таке надання зумовлено виконанням платником податку трудової функції відповідно до трудового договору (контракту) чи передбачено нормами колективного договору або відповідно до закону в установлених ними межах.

Враховуючи зазначене, оскільки Законом № 1667 передбачено, що резидент Дія Сіті зобов`язаний забезпечити гіг-спеціаліста обладнанням та іншими засобами, необхідними для виконання робіт (надання послуг), то дохід у вигляді вартості такого використання не включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податків.

Зі звернення позивача про надання податкової консультації вбачається, що підприємством ТОВ «АТБ ЕНЕРГО» забезпечено гіг-спеціаліста послугами мобільного зв`язку, інтернетом для виконання гіг-контракту. При цьому, ТОВ «АТБ ЕНЕРГО» укладено договір про отримання даних послуг (мобільного зв`язку, інтернету) від телекомунікаційної компанії.

Підпунктом 162.1.1 пункту 162.1 статті 162 ПК України визначено, що платниками податку на доходи фізичних осіб є фізичні особи - резиденти, які отримують доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи.

Аналіз наведених норм законів дає підстави для висновку, що додаткове благо визначається як дохід у разі приросту показників фінансового та/або майнового стану платника податку.

Зазначене узгоджується із правовими висновками сформованими у постанові Верховного Суду у складі суддів судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у справі №826/12872/17.

Враховуючи вищенаведені норми законодавства, на переконання колегії суддів забезпечення послугами мобільного зв`язку гіг-спеціалістів за умовами гіг-контракту не покращує фінансового та/або майнового стану таких гіг-спеціалістів.

Відтак, доводи апеляційної скарги стосовно того, що послуги мобільного зв`язку, яким підприємство позивача забезпечує гіг-спеціалістів за умовами гіг-контракту є додатковим благом, а тому дохід у вигляді вартості користування мобільним зв`язком включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податків як додаткове благо з відповідним оподаткуванням, колегія суддів вважає необґрунтованими.

З урахуванням вищезазначеного, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про суперечність висновку податкового органу, викладеному у податковій консультації Державної податкової служби України від 27.05.2024 року №2930/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК, нормам чинного законодавства та змісту оподаткування податком на доходи фізичних осіб.

Відповідно до п.29 Рішення Європейського суду з прав людини від 09.12.1994 справа «Руїз Торіха проти Іспанії» суд наголошує на тому, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції і зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтованості рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

У відповідності до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно з вимогами статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Згідно з частинами першою та другою статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Доводи апеляційної скарги зводяться виключно до непогодження з оцінкою обставин справи, при цьому порушень норм процесуального права, які б вплинули або змінили цю оцінку, позивачем не зазначено.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції вірно встановлено обставини справи та правильно застосовано до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують. Підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні.

Керуючись: пунктом 2 частини 1 статті 315, статтями 316, 321, 322, 327, 329 КАС України, Третій апеляційний адміністративний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової служби України на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.01.2025 в адміністративній справі №160/29855/24,- залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.01.2025 в адміністративній справі №160/29855/24,- залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її прийняття та відповідно п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України касаційному оскарженню не підлягає за виключенням випадків, встановлених цим пунктом.

Головуючий - суддяС.В. Чабаненко

суддяС.В. Білак

суддяІ.В. Юрко