Постанова від 15.05.2025 по справі 201/4197/24

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

вул. Солом`янська, 2-а, м. Київ, 03110, тел./факс 0 (44) 284 15 77

e-mail: inbox@kas.gov.ua, inbox@kia.court.gov.ua, web: kas.gov.ua, код ЄДРПОУ 42258617

Унікальний номер справи № 201/4197/24 Головуючий у суді першої інстанції - Ольшевська І.О.

Апеляційне провадження № 22-ц/824/5334/2025 Доповідач у суді апеляційної інстанції - Нежура В.А.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 травня2025 року Київський апеляційний суд у складі:

суддя-доповідач Нежура В.А.,

судді Невідома Т.О., Соколова В.В.,

секретар Цуран С.С.

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1 , яка подана адвокатом Войтович Людмилою Василівною на рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 11 листопада 2024 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Авансар», треті особи: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович, Приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Шарков Олександр Олександрович, про визнання виконавчого таким, що не підлягає виконанню,

В С Т А Н О В И В:

У квітні 2024 року ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до ТОВ«Фінансова компанія «Авансар», треті особи Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Є.М., Приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Шарков О.О. про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Свої вимоги обґрунтовувала тим, що 20 червня 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Є.М. вчинено виконавчий напис нотаріуса, який зареєстровано в реєстрі за № 80924, яким запропоновано звернути стягнення з ОСОБА_1 - невиплачені у строк грошові кошти на користь ТОВ «Фінансова Компанія «Авансар».

Позивачка вказувала, що виконавчий напис нотаріуса вчинено на підставі оригіналу угоди, яка не була нотаріально посвідчена, що є безумовною підставою для його скасування, так як порушений порядок, встановлений постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року №1172 «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріуса», для одержання виконавчого напису щодо стягнення.

Окремо зазначала, що між сторонами взагалі відсутні кредитні правовідносини.

Посилаючись на викладене, позивачка просила суд визнати виконавчий напис нотаріуса, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Є.М. таким, що не підлягає виконанню, а також вирішити питання про розподіл судових витрат.

Рішенням Голосіївського районного суду міста Києва від 11 листопада 2024 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, позивачка ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 11 листопада 2024 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.

У апеляційній скарзі вказує, що виконавчий напис було вчинено з порушенням закону, а саме: кредитний договір не був нотаріально посвідчений, з дня виникнення у кредитора права вимоги до дати вчинення виконавчого напису минуло більше трьох років, заборгованість не була безспірною.

До апеляційної скарги долучено копію кредитного договору (заяви-приєднання №2451569 від 11 березня 2016 року), на підставі якого було вчинено виконавчий напис. При цьому зазначає, що позивачка є особою пенсійного віку та не була обізнана з необхідністю подачі копії такого документу до суду першої інстанції чи витребування оригіналу договору у сторін.

Своїм правом на подачу відзиву на апеляційну скаргу відповідач у встановлений строк не скористався.

Учасники справи в судове засідання не з`явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Суд апеляційної інстанції визнав за можливе розглянути справу за відсутності осіб, які не з`явились, оскільки їх неявка не перешкоджає, апеляційному розгляду справи (ч. 2 ст. 372 ЦПК України).

Представниця позивачки ОСОБА_1 - адвокат Савченко (Войтович) Л.В. направила до суду клопотання про розгляд справи без її участі.

Заслухавши доповідь судді, вивчивши та дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно зі ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Встановлено, що 20.06.2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Є.М. вчинено виконавчий напис нотаріуса, який зареєстровано в реєстрі за № 80924, яким запропоновано звернути з стягнення з ОСОБА_1 невиплачені у строк грошові кошти на користь ТОВ «Фінансова Компанія «Авансар», якому ТОВ «Фінансова компанія «Фагор» відступлено право вимоги на підставі договору факторингу № 18/05/2018-3 від 18.05.2018 року, якому, у свою чергу, ТОВ «Фінансова компанія «Плеяда» відступлено права вимоги (Договору Факторингу) № 3 від 22.05.2016 року, якому, у свою чергу, ТОВ «Інвестиційно-Розрахунковий Центр» на підставі договору відступлення права вимоги № 1104 від 11.04.2016 року, відступлено право вимоги за кредитним договором № 2451569 від 11.03.2016, укладеного між ТОВ «Інвестеційно-Розрахунковий Центр» та ОСОБА_1 .

Як видно зі змісту виконавчого напису, його вчинено на підставі кредитного договору №2451569 від 11.03.2016 року.

На підставі вказаного виконавчого напису нотаріуса, 01.11.2021 року приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Шарковим О.О. відкрито виконавче провадження № 67333588.

Відмовляючи у задоволенні позову ОСОБА_1 , суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що зі змісту наданих позивачкою документів неможливо достеменно встановити, що кредитний договір, на підставі якого вчинено оскаржуваний виконавчий напис, посвідчений або не посвідчений нотаріально, чи, як стверджує позивачка, взагалі не укладався.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції.

За приписами ст. ст. 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і порядку, встановлених законом.

Процедура вчинення нотаріусами виконавчих написів визначена у главі 14 Закону України «Про нотаріат» та главі 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженому наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 22.02.2012 за № 282/20595).

Відповідно до ст. 88 Закону України «Про нотаріат» нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.

Згідно зі ст. 87 Закону для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість.

Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно з пунктами 1.1, 1.2, 3.2, 3.5 глави 16 «Вчинення виконавчих написів» розділу ІІ «Порядок вчинення окремих видів нотаріальних дій» Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 296/5 від 22.02.2012, для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів.

Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 1172 від 29.06.1999.

Під час вчинення виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку.

Пунктом 2 розділу «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин» Переліку в редакції змін, внесених постановою Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014, встановлено, що для одержання виконавчого напису для стягнення заборгованості за кредитними договорами, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями, подаються:

а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 у справі №826/20084/14 постанову Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», зокрема, в частині доповнення Переліку новим розділом "Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин" було визнано незаконною та не чинною.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 у справі №826/20084/14 постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 було залишено без змін.

З огляду на викладене, на день вчинення виконавчого напису, редакція Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 р. № 1172, не передбачала можливість вчинення виконавчого напису на кредитному договорі, який нотаріально не посвідчений.

Із матеріалів справи вбачається, що кредитний договір, укладений у вигляді заяви-приєднання №2451569 від 11.03.2016, на підставі якого вчинено виконавчий напис, не був нотаріально посвідчений (а.с. 72).

Отже, подані відповідачем для вчинення виконавчого напису документи не відповідали вимогам Переліку.

Суд першої інстанції вказану обставину не перевірив, тому дійшов передчасного висновку про відсутність підстав для задоволення позову ОСОБА_1 .

Оскільки судом не встановлено, що укладений з позивачем кредитний договір, який наданий нотаріусу для вчинення виконавчого напису, був посвідчений нотаріально, то наявні підстави для визнання відповідного виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, саме у зв`язку з зазначеним.

Відповідна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 21.10.2020 у справі № 172/1652/18 (провадження № 61-16749св19).

Відповідно до положень ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є:

1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;

4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

За таких обставин колегія суддів доходить висновку, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .

Згідно з ч.ч. 1-2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються:

1) у разі задоволення позову - на відповідача;

2) у разі відмови в позові - на позивача;

3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з ч. 13 ст. 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

За таких обставин із ТОВ ФК «Авансар» на користь ОСОБА_1 2664,64 грн на відшкодування судового збору за подачу позову та апеляційної скарги.

Керуючись статтями 141, 365, 367, 369, 374, 376, 381 - 384 ЦПК України, апеляційний суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , яка подана адвокатом Войтович Людмилою Василівною задовольнити.

Рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 11 листопада 2024 року скасувати, ухвалити по справі нове судове рішення про задоволення позову.

Визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис нотаріуса від 20 червня 2021 року, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОстапенкомЄвгеном Михайловичем, який зареєстровано в реєстрі за № 80924.

Стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Авансар» (ЄДРПОУ 40199031) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) 2 664 (дві тисячі шістсот шістдесят чотири) гривні 64 копійки судового збору.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів у випадках, передбачених статтею 389 Цивільного процесуального кодексу України.

Повний текст складено 20 травня 2025 року.

Суддя-доповідач В.А. Нежура

Судді Т.О. Невідома

В.В. Соколова