Постанова від 21.05.2025 по справі 320/4387/21

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 320/4387/21

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 травня 2025 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Оксененка О.М.,

суддів: Вівдиченко Т.Р.,

Мельничука В.П.,

розглянувши у порядку письмового провадження заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Зараз-8» про винесення додаткового судового рішення у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Зараз-8» до Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області про визнання протиправним та скасування наказу, -

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Зараз-8» звернулось до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області, в якому просило: визнати протиправними та скасувати винесені Головним управлінням Держпродспоживслужби в Київській області постанову №48 від 05.04.2021 про накладення стягнень на ТОВ «Зараз-8», передбачених статтею 14 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» та винесений Головним управлінням Держпродспоживслужби в Київській області припис №21 від 31.03.2021 та наказ №1301-ОД від 23.03.2021.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 11 жовтня 2022 року у задоволенні позовних вимог - відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги - задовольнити.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 24 серпня 2023 року апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Зараз-8» - задоволено частково. Рішення Київського окружного адміністративного суду від 11 жовтня 2022 року - скасовано. Прийнято нову постанову, якою адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Зараз-8» до Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області про визнання протиправним та скасування наказу - задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано постанову №48 від 05 квітня 2021 про накладення стягнення на ТОВ «Зараз-8» у розмірі 45400 грн за надання споживачу комунальної послуги з постачання теплової енергії, рахунка на оплату, сформованого з порушенням вимог Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Визнано протиправним та скасовано припис від 31 березня 2021 року № 21 «Про припинення порушень прав споживача» в частині пункту 1.1, яким зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю «Зараз-8» вжити заходів щодо здійснення перерахунку гр. ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 за послугу з теплопостачання, згідно тарифу затвердженого рішенням Виконавчого комітету Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області від 30 вересня 2019 року №317 для споживачів/населення житлових будників по вулиці Лобановського Валерія - 1392,76 грн. за 1 Гкал з 01 жовтня 2019 року. В іншій частині позовних вимог -відмовлено.

17 квітня 2025 року від позивача надійшла заява про ухвалення додаткового судового рішення, у зв`язку з невирішенням питання щодо розподілу судових витрат.

Розглянувши вказану заяву щодо розподілу судових витрат, колегія суддів приходить до висновку про обгрунтованість такої заяви, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Відтак, з аналізу змісту вказаної статті вбачається, що додаткове судове рішення є засобом усунення неповноти судового рішення, внаслідок якої залишилися невирішеними певні вимоги особи, яка бере участь у справі.

У силу вимог до частини першої ст. 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Згідно статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Частиною четвертою вказаної статті визначено, що при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

У силу вимог частини шостої статті 139 КАС України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

Так, правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року № 3674-VI (далі - Закон № 3674-VI).

У відповідності до частини першої ст. 4 цього Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру юридичною особою розмір судового збору складає - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб; а за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру юридичною особою розмір судового збору складає - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Частиною третьою статті 6 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Зважаючи, що позовна заява подана у 2021 року, відтак розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2021 визначався відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» та становив 2270 грн.

Отже, розмір судового збору, що підлягав сплаті до суду першої інстанції становив (2270*1)*3 = 6810,00 грн.

Як свідчать матеріали справи, позивачем до суду першої інстанції сплачено судовий збір в розмірі 6810,00 коп., що підтверджується платіжними дорученнями від 13.04.2021 №1428 (на суму 2270 грн) та №1446 від 27.04.2021 (на суму 4540 грн) та до суду апеляційної інстанції сплачено судовий збір у розмірі 10215,00 коп., що підтверджується платіжними дорученнями від 25.10.2022 №1929 (на суму 3405 грн) та від 25.01.2023 № 2007 (на суму 6810 грн).

Однак, оскільки постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 24 серпня 2023 року апеляційну скаргу було задоволено частково, та позовні вимоги було частково задоволено, тому колегія суддів вважає за необхідне встановити розподіл судових витрат та визначити розмір судового збору, який підлягає відшкодуванню позивачу за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень саме у розмірі 11350,00 грн (4540 грн +6810 грн).

За наведених обставин, колегія суддів дійшла висновку, що понесені судові витрати у вигляді сплаченого судового збору за подання позовної заяви та апеляційної скарги позивачем підлягають відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області у розмірі 11350,00 грн.

Керуючись ст. ст. 139, 243, 252, 322, 328, 329 КАС України суд, -

ПОСТАНОВИВ :

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Зараз-8» про розподіл судових витрат - задовольнити.

Прийняти додаткову постанову, якою вирішити питання про розподіл судових витрат.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Зараз-8» (код ЄДРПОУ 40253816), за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області (код ЄДРПОУ 40323081), витрати, пов`язані зі сплатою судового збору у розмірі 11350,00 грн (одинадцять тисяч триста п`ятдесят гривень) 00 коп.

Додаткова постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 329-331 КАС України.

Головуючий суддя О.М. Оксененко

Судді Т.Р. Вівдиченко

В.П. Мельничук