Ухвала від 21.05.2025 по справі 120/9359/24

У Х В А Л А

про залишення апеляційної скарги без руху

Справа № 120/9359/24

21 травня 2025 року

м. Вінниця

Суддя-доповідач Сьомого апеляційного адміністративного суду Сторчак В. Ю., перевіривши матеріали апеляційної скарги Військової частини НОМЕР_1 на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 25 листопада 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В :

Відповідно до рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 25 листопада 2024 року позов задоволено.

Не погодившись із судовим рішенням, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку.

Перевіривши додержання особою, яка подала апеляційну скаргу, вимог статей 295, 296 КАС України, суд дійшов висновку про залишення поданої апеляційної скарги без руху з таких підстав.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються положеннями Закону України "Про судовий збір".

Так, відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 4 вказаного Закону за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до апеляційної скарги на рішення суду, заяви про перегляд судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами ставка судового збору становить 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги, але не більше 15 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Так, прожитковий мінімум для працездатних осіб на 01 січня 2024 року визначений у розмірі 3028 грн.

Таким чином, розмір ставки судового збору за подання апеляційної скарги на рішення у не майновому спорі згідно з вищевказаними правовими нормами становить 1816,80 грн., тобто (150% х 1211,20 грн.).

Сплата судового збору за подання до Сьомого апеляційного адміністративного суду заяв, скарг та за видачу документів здійснюється за наступними реквізитами: одержувач: ГУК у Він.обл./м. Вінниця/22030101; код ЄДРПОУ: 37979858; банк: Казначейство України (ЕАП); рахунок UA728999980313171206081002856.

Разом з тим, апелянтом заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору, розглянувши яке, суд зазначає наступне.

За приписами частини першої статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

При цьому, відповідно до частин першої, другої статті 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно з ч.1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, чи звільнити від їх оплати повністю або частково за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є: військовослужбовці; батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Частиною другою цієї ж статті закріплено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Проте, скаржник не є суб`єктом, на якого розповсюджується дія законодавства щодо зменшення розміру судового збору, звільнення від його сплати, відстрочення або розстрочення його сплати, а тому відсутні підстави для задоволення клопотання про відстрочення сплати судового збору.

Тому, клопотання не підлягає до задоволення.

Крім того, апелянтом заявлено клопотання про поновлення строку подання апеляційної скарги на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 25 листопада 2024 року, розглянувши яке, суд зазначає наступне.

Згідно ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:

1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;

2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Як встановлено з матеріалів справи, рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 25 листопада 2024 року прийнято без участі сторін. Копію рішення отримано Військовою частиною НОМЕР_1 у його електронний кабінет 25 листопада 2024 року. Тобто строк на оскарження даного рішення закінчився 26 грудня 2024 року.

Апеляційну скаргу подано апелянтом 01 травня 2025 року, тобто з пропуском строку, визначеного ст. 295 КАС України ( через 4 місяці з моменту кінцевого строку на оскарження рішення).

Апелянтом у апеляційній скарзі заявлено клопотання про поновлення пропущеного строку на апеляційне скарження рішення, розглянувши яке, колегія суддів не вбачає підстав для його задоволення з огляду на наступне.

Надаючи оцінку доводам апелянта, суд враховує, що для поновлення пропущеного процесуального строку, встановленого законом, необхідно встановити наявність поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження, які об`єктивно перешкоджали особі вчасно подати апеляційну скаргу.

Так, Указом Президента України Про введення воєнного стану в Україні від 24 лютого 2022 року №64/2022, затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України Про правовий режим воєнного стану в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.

Надалі дія воєнного стану в Україні продовжувалася згідно з Указами Президента України та триває й досі.

Колегія суддів зауважує, що за усталеною практикою Верховного Суду введення воєнного стану може бути визнано судом поважною причиною пропуску відповідного процесуального строку або його продовження за умови, якщо пропуск строку знаходиться в прямому причинному зв`язку з такою обставиною.

При цьому, Верховний Суд, зокрема у справі №717/314/22 наголосив, що саме по собі посилання на введення воєнного стану на території України не може бути поважною причиною для поновлення або продовження відповідного процесуального строку для органу державної влади без зазначення конкретних обставин, які вплинули на своєчасність звернення до суду та без надання відповідних доказів того, як саме введення воєнного стану вплинуло на роботу такого органу, що, в свою чергу, обумовило пропуск відповідного строку або необхідність його продовження.

При вирішенні питання про поновлення процесуального строку судом не може не враховуватися, зокрема, коли збіг процесуальний строк (до введення воєнного стану чи під час воєнного стану, а якщо до введення воєнного стану, то як задовго до цієї події), яким чином запроваджені обмеження перешкоджали своєчасно звернутися з апеляційною скаргою.

В той же час, скаржник в загальному посилається на обставини, які на жаль мають місце по всій території України-повітряні тривоги, перебої з електроенергією, ракетні удари по цивільних об`єктах та об`єктах критичної інфраструктури, смерті людей.

Проте, як було зазначено вище, такі обставини враховуються судом, якщо знаходяться в прямому причинному зв`язку з пропуском процесуального строку.

У пункті 74 рішення Європейського Суду з прав людини "Лелас проти Хорватії" суд звертав увагу на те, що "держава, чиї органи влади не дотримувалися своїх власних внутрішніх правил та процедур, не повинна отримувати вигоду від своїх правопорушень та уникати виконання своїх обов`язків. Іншими словами, ризик будь-якої помилки, зробленої органами державної влади, повинна нести держава, а помилки не повинні виправлятися за рахунок зацікавленої особи, особливо якщо при цьому немає жодного іншого приватного інтересу".

З даного приводу судова колегія відзначає, що апелянт є суб`єктом владних повноважень і неналежна організація процесу із оскарження судового рішення з його боку, виникнення організаційних складнощів для своєчасного подання апеляційної скарги є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною, є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними.

В даному випадку відповідач не може та не повинен намагатись отримати вигоду від ситуації, яка склалася в державі, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов`язків, в тому числі і щодо вчасного подання апеляційної скарги.

Відповідно до практики Верховного Суду суд апеляційної інстанції не обмежений повноваженнями щодо поновлення строку апеляційного оскарження в порядку, передбаченому частиною третьою статті 295 КАС України, однак такі висновки не дають абсолютного права скаржнику на поновлення пропущеного процесуального строку, без поважних на те причин та відповідних підстав.

Процесуальний строк звернення до суду покликаний забезпечувати принцип правової визначеності і є гарантією захисту прав сторін спору. Вирішуючи питання про поновлення строку звернення до суду або апеляційного оскарження, суди повинні надавати оцінку причинам, що зумовили пропуск строку.

Отже у випадку пропуску строку на апеляційне оскарження підставами для прийняття апеляційної скарги є лише наявність поважних причин (підтверджених належними доказами), тобто обставин, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій, на чому також неодноразово наголошував Верховний Суд. За відсутності таких обставин, у суду будуть відсутні і підстави для поновлення процесуального строку.

Відтак, з огляду на викладене, суд зазначає, що скаржником не зазначено обставин, які перешкоджали подати апеляційну скаргу вчасно та які є об`єктивно непереборними чи істотною перешкодою для своєчасного вчинення процесуальних дій.

Враховуючи зазначене, вказані причини пропуску строку звернення до суду з апеляційною скаргою наведені представником апелянта не можуть бути визнані судом, як поважні причини для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 25 листопада 2024 року.

При цьому, інших причин (підстав) для поновлення апелянту строку на апеляційне оскарження ухвали суду відповідачем не наведено, як і не надано жодних доказів наявності поважних підстав для поновлення такого строку.

За змістом ч.3 ст.298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Згідно з ч.2 ст.298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

Керуючись ст.ст. 169, 295, 296, ч.3 ст.298 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

1. У задоволенні клопотання Військової частини НОМЕР_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 25 листопада 2024 року відмовити.

2. Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 25 листопада 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії залишити без руху.

3. Запропонувати апелянту протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку, а також надати докази сплати судового збору.

4. Роз`яснити особі, яка подала апеляційну скаргу, що у разі неусунення недоліків, зазначених в ухвалі про залишення апеляційної скарги без руху, у відкритті апеляційного провадження буде відмовлено.

5. Копію цієї ухвали надіслати на адресу особі, яка подала апеляційну скаргу.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи в мережі Інтернет на офіційному вебпорталі судової влади України за посиланням: https://court.gov.ua/fair/sud4856/.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідачСторчак В. Ю.